Постанова

від 11.05.2023 по справі 357/9195/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Дубановська І.Д.

Провадження №22-ц/824/520/2023 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Мельника Я.С., Гуля В.В.,

при секретарі: Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просило суд: визнати недійсним Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0078; визнати недійсним Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035; скасувати рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40134104 від 15 березня 2018 року 16:11:02 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0078, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»; скасувати рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40128874 від 15 березня 2018 року 13:59:37 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» та КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» понесені по справі судові витрати.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,2801 га з кадастровим №3220484400:03:003:0078 та земельної ділянки площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035, які розташовані у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

17 червня 2013 року між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем ТОВ «Олійникова Слобода» було укладено договори оренди землі, за якими відповідач передала в оренду позивачу вищевказані належні їй на праві власності земельні ділянки строком на 10 років.

Державна реєстрація права оренди за ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035 проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В., згідно із рішенням від 11 червня 2014 року за індексним номером 13684264.

Державна реєстрація права оренди за ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0078 проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В., згідно із рішенням від 21 листопада 2014 року за індексним номером 20140372.

Протягом усього часу дії договорів оренди позивач користується земельними ділянками відповідача ОСОБА_1 у своїй господарський діяльності і належним чином сплачує відповідачу орендну плату.

Разом з тим, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Олійникова Слобода» стало відомо, що орендовані ним у ОСОБА_1 земельні ділянки передані в оренду іншій особі - ТОВ Агрокомплекс «Узин», про що укладені Договори оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, право оренди за якими зареєстроване відповідно до рішень державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю., про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40134104, 40128874 від 15 березня 2018 року.

На думку позивача, за наявності дійсних договорів оренди, укладених між ним та ОСОБА_1 , які зареєстровані у встановленому законом порядку, відповідач не мала права передавати земельні ділянки, що правомірно використовуються позивачем, в оренду іншому орендарю. Такі дії ОСОБА_1 суперечать ч. 1 ст. 792 ЦК України, п. «б» ч. 1 ст. 95 ЗК України, ст.ст. 13, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, у зв`язку із чим, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України Договори оренди землі № б/н, укладені 05 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», мають бути визнані недійсними, а рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40134104, 40128874 від 15 березня 2018 року, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року та у зв`язку із порушенням ст.ст. 10, 19, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV мають бути скасовані.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року позов ТОВ «Олійникова Слобода» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ТОВ «Олійникова Слобода» в особі представника - адвоката Тетері С.І. подав на рішення апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обгрунтовуючи скаргу, представник посилалась на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що у разі скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, в такої особи відсутнє право її оренди, адже це суперечить положенням ст.ст. 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 11 ЦК України та ст. 124 ЗК України. При цьому зазначає, що скасування Міністерством юстиції рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за позивачем права оренди на земельні ділянки, що виникло на підставі договорів оренди землі, не припинило дію цих договорів та жодним чином не вплинуло на їх дійсність. На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилався також на те, що суд першої інстанції мав застосувати норми ст.ст.207, 638, 640 ЦК України та ст.14 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких договір оренди землі є укладеним і таким, що набрав чинності, з моменту його підписання ОСОБА_1 та Товариством. Вказував, що суд першої інстанції не застосував вказані норми та не врахував висновки Верховного Суду щодо їх застосування та помилково ототожнив державну реєстрацію договору оренди землі з державною реєстрацією права оренди на земельну ділянку, що призвело до неправильного застосування ним норми ч.1 ст.210 ЦК України. Вважає, що договори оренди землі є укладеними та такими, що набрали чинності, з моменту їх підписання ОСОБА_1 та позивачем, а відтак, діяли на момент укладення ОСОБА_1 оспорюваних договорів і проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин», у зв`язку з чим останні порушують право оренди товариства на земельні ділянки, що виникло на підставі договору оренди землі.

Крім того, суд залишив поза увагою ту обставину, що наразі жодним законом не визначено спеціальні правила для визначення моменту набрання чинності договором оренди землі, а тому для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, мають застосовуватися загальні норми цивільного законодавства, які стосуються договорів, для яких законом встановлена письмова форма. Також, саме по собі скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку не призводить до скасування підстави її проведення, тобто до недійсності договору оренди землі, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 червня 2018 року у справі №823/378/16 (які суд першої інстанції не врахував під час розгляду цієї справи), а також слідує з норм статті 204 Цивільного кодексу України. Так само скасування рішення про державну реєстрацію права оренди не призводить до припинення договору оренди, що у свою чергу слідує із положень статті 31 Закону України «Про оренду землі».

Також у поданій апеляційній скарзі позивач вказував на неправильне тлумачення місцевим судом положень пункту 37 укладених між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 договорів оренди земельної ділянки щодо набрання ними чинності, оскільки у вказаних договорах йдеться про набрання ними чинності з моменту їх державної реєстрації саме як правочинів, а не права оренди. Тому, оскільки з 01 січня 2013 року правовий інститут державної реєстрації договорів оренди землі припинив своє існування, то вказані договори оренди набрали чинності з моменту їх підписання сторонами, так як їх державну реєстрацію неможливо провести, а державна реєстрація права оренди позивача на спірні земельні ділянки не може її підміняти.

Отже, з урахуванням викладеного вище позивач у скарзі зазначив, що оскільки укладені між позивачем та власником спірних земельних ділянок договори оренди землі є укладеними з моменту їх підписання і відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України підлягають обов`язковому виконанню, згідно з приписами частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі» та положеннями самих договорів, остання була зобов`язана передати належні їй земельні ділянки в користування позивачу і не вчиняти дій, які б перешкоджали йому користуватися ними. З огляду на це, подальша передача ОСОБА_1 спірних земельних ділянок в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» за оспорюваними договорами, укладеними пізніше, ніж договори оренди землі, укладені з ТОВ «Олійникова Слобода», становить порушення з боку останньої норм частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі» та укладених із позивачем договорів оренди і відповідно було підставою для задоволення позову у цій справі.

У апеляційній скарзі представник позивача Тетеря С.І. також просила змінити розподіл судових витрат між сторонами, стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ТОВ Агрокомплекс "Узин" (ідентифікаційний код 32638214; місцезнаходження: 09138, Київська область, Білоцерківський район, село Мала Антонівка, вулиця Олексія Цмокна, 1-А) та державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Мироненко Ю.Ю. (місце роботи: 07442, Київська область, Броварський район, селище міського типу Велика Димерка, вулиця Соборна, 15) на користь ТОВ "Олійникова Слобода" (ідентифікаційний код 03755360; місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, село Олійникова Слобода, вулиця Центральна, 1) понесені ним у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції судові витрати у розмірі 29 519,17 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» - адвокат Миколюк М.Д. просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. У відзиві представник зазначив, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушених прав позивача оспорюваними договорами оренди не спростовується доводами скаржника, а навпаки, узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного суду, наведеними у постанові від 19.02.2020 року у справі № 387/515/18. Ураховуючи те, що на момент звернення до суду із позовом у 2018 році позивачу було достеменно відомо про наявність наказу Міністерства юстиції № 727/5 від 15.03.2018 року, більше того, у зв`язку з наявністю спору щодо такого наказу ще у 2018 році, позивач визнав, що вказаний наказ не є перешкодою для вирішення спірних правовідносин у даній справі, сам обрав спосіб захисту, тому у суду першої інстанції не було жодних підстав для зупинення провадження у справі. Також вказав, що позивачем не доведено, що він добросовісно виконував усі умови договорів оренди, укладених між ним та ОСОБА_1 .

У відзиві на скаргу позивача представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. заперечила проти задоволення скарги та просила рішення суду залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. У відзиві на скаргу представник, зокрема, посилалась на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції та зазначала, що договори оренди землі є нечинними/неукладеними, а відповідно такими, що не породжують прав та обов`язків для сторін, а посилання скаржника на те, що договори набули чинності з моменту їх підписання сторонами є безпідставними. Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та встановив, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не можуть бути поновлені у обраний ним спосіб. Судом першої інстанції вірно встановлено, що скасування рішення державного реєстратора права оренди позбавляє орендаря права оспорювати договори оренди, які є предметом спору у справі, при цьому наведена скаржником судова практика не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Олійникова Слобода» - адвокат Кравець О.І. апеляційну скаргу підтримала та просила про її задоволення з викладених у ній підстав.

Представник відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» адвокат Косяк В.М. та представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. в апеляційному суді просили рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року залишити без змін з підстав, викладених у їхніх відзивах на апеляційну скаргу позивача.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із Державним актом на право приватної власності на землю, серії Р3 № 284747 від 23 липня 2003 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка, яка має площу 2,280 га, кадастровий номер 3220484400:03:003:0078 та знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району (том 1, а.с.13-15).

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю, серії КВ № 032457 від 19 січня 2005 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,2801 га, кадастровий номер 3220484400:03:003:0035, яка знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району (том 1, а.с.22-24).

17 червня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського» уклали Договір оренди землі № б/н (том 1, а.с.9-10), відповідно до п. 1 якого «орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії РЗ № 284747, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 23 липня 2003 року».

Згідно із п. 2 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 3220484400:03:003:0078, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради, загальною площею 2,2801 га, в тому числі рілля 2,2801 га».

Згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «договір укладено на 10 /десять/ років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі…».

Відповідно до п. 6 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 262,88 грн.».

Згідно із п. 8 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «орендна плата видається у такі строки - до 31 грудня поточного року».

Відповідно до п. 16 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі».

Згідно з п. 37 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки від 17 червня 2013 року, «орендодавець ОСОБА_1 з одного боку, передає, а орендар ТОВ «Ім. Котовського» в особі директора Голика П.В., який діє на підставі Статуту, з другого, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220484400:03:003:00360078, що знаходиться в межах землекористування Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,2801 га, у тому числі рілля 2,2801 га» (том 1, а.с.12).

21 листопада 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17377687 та внесено запис про інше речове право № 7773089 від 18 листопада 2014 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Ім. Котовського», що виникло згідно з Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року (том 1, а.с.17).

Також встановлено, що 17 червня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського» уклали Договір оренди землі № б/н (том 1, а.с.18-19), відповідно до п. 1 якого «орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії КВ № 032457, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 19 січня 2005 року».

Згідно із п. 2 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 3220484400:03:003:0035, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради, загальною площею 2,2801 га, в тому числі рілля 2,2801 га».

Згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «договір укладено на 10 /десять/ років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі…».

Відповідно до п. 6 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 262,88 грн…».

Згідно із п. 8 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «орендна плата видається у такі строки - до 31 грудня поточного року».

Відповідно до п. 16 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі».

Згідно з п. 37 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки від 17 червня 2013 року, «орендодавець ОСОБА_1 з одного боку, передає, а орендар ТОВ «Ім. Котовського» в особі директора Голика П.В., який діє на підставі Статуту, з другого, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220484400:03:003:0035, що знаходиться в межах землекористування Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,2801 га, у тому числі рілля 2,2801 га» (том 1, а.с.21).

11 червня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13684264 та внесено запис про інше речове право № 5964496 від 05 червня 2014 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Ім. Котовського», що виникло згідно з Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року (том 1 а.с.26).

Згідно з протоколом № 5 Загальних зборів учасників ТОВ «Ім. Котовського» від 22 листопада 2016 року, ТОВ «Ім. Котовського» перейменоване на ТОВ «Олійникова Слобода» (том 1, а.с.27-30).

Згідно відомості на виплату грошей № 96 за 20 вересня 2017 року, ОСОБА_1 отримала 7 200 грн. (том 1, а.с.18).

Судом також встановлено, що 05 березня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір оренди земельної ділянки № б/н, відповідно до п. 1.1. якого «орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області».

Згідно із п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,2801 гектарів, яка розміщена на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області.

Право власності орендодавця на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії РЗ № 284747, виданим на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Ради народних депутатів № 28 від 22 січня 2003 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 459 від 23 липня 2003 року. Кадастровий номер земельної ділянки 3220484400:03:003:0078».

Згідно із п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року «договір укладено на 7 (сім) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку».

Відповідно до п. 12.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Крім того, 05 березня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір оренди земельної ділянки № б/н., відповідно до п. 1.1. якого «орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області».

Згідно із п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,2801 гектарів, яка розміщена на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області.

Право власності орендодавця на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії КВ № 032457, виданим на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Ради народних депутатів № 2559 від 23 червня 2004 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010502304331 від 13 січня 2005 року. Кадастровий номер земельної ділянки 3220484400:03:003:0035».

Згідно із п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року «договір укладено на 7 (сім) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку».

Відповідно до п. 12.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131618885 від 20 липня 2018 року, за рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України № 40127608, записи про інше речове право № 5964496 від 05 червня 2014 року та № 7773089 від 18 листопада 2014 року скасовані 15 березня 2018 року (том 1, а.с.32-34).

15 березня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40134104 та 40134730 та внесено записи про інше речове право № 25258390 та № 25253658 від 05 березня 2018 року, а саме про право оренди земельних ділянок за ТОВ Агрокомплекс «Узин», що виникло згідно з Договорами оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року (том 1, а.с.32-34).

04 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» розірвали Договір оренди землі від 05 березня 2018 року щодо земельної ділянки 3220484400:03:003:0035, про що уклали договір (том 2, а.с.34).

Відповідно до рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О. індексний номер: 44460186 від 06 грудня 2018 року, інше речове право № 25253658 від 05 березня 2018 року припинене (том 2, а.с.35).

04 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» розірвали Договір оренди землі від 05 березня 2018 року щодо земельної ділянки 3220484400:03:003:0078, про що уклали договір (том 2, а.с.40).

Відповідно до рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О. індексний номер: 44460498 від 06 грудня 2018 року, інше речове право № 25258390 від 05 березня 2018 року припинене (том 2, а.с.41).

22 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного нотаріального округу Київської області Деруном К.А. засвідчений підпис ОСОБА_1 у Заяві на розподіл земельної ділянки, яка адресована компетентним органам або всім, кого це стосується, в якій вона просила поділити земельну ділянку, а саме: з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035 на дві площею - 1,140 та 1,1401 га (том 2, а.с.26).

Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149242019 від 12 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О., індексний номер: 44571631 від 12 грудня 2018 року, здійснений запис про право власності № 29408740 від 07 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:03:003:0088 за ОСОБА_1 (том 2, а.с.27).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149240536 від 12 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О., індексний номер: 44571422 від 12 грудня 2018 року, здійснений запис про право власності № 29408542 від 07 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:03:003:0089 за ОСОБА_1 (том 2, а.с.28).

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір оренди землі № б/н (том 2, а.с.29-31).

Згідно із п. 2 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1401; 1,1400 га в т. ч. ріллі 1,1401; 1,1400 га, кадастровий номер 3220484400:03:003:0088, 3220484400:03:003:0089, яка розташована на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода Білоцерківського району Київської області.

Право власності на земельну ділянку, що передається в оренду відповідно до цього Договору, належить орендодавцю на підставі державного акту КВ № 032457 від 15 січня 2005 року та заяви № 3084 від 22 листопада 2018 року».

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року «договір укладено на 7 (сім) років з дати державної реєстрації права оренди, який набирає чинності з дати укладення та підписання його орендодавцем».

Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149290179 від 13 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О., індексний номер: 44578503 від 13 грудня 2018 року, здійснений запис про інше речове право - право оренди: 29414927 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:03:003:0089 за ТОВ Агрокомплекс «Узин» (том 2, а.с.32).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149291712 від 13 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О., індексний номер:44578714 від 13 грудня 2018 року, здійснений запис про інше речове право - право оренди: 29415107 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:03:003:0088 за ТОВ Агрокомплекс «Узин» (том 2, а.с.33).

22 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного нотаріального округу Київської області Деруном К.А. засвідчений підпис ОСОБА_1 у Заяві на розподіл земельної ділянки, яка адресована компетентним органам або всім, кого це стосується, в якій вона просила поділити земельну ділянку, а саме: з кадастровим номером 3220484400:03:003:0078 на дві площею - 1,140 та 1,1401 га (том 2, а.с.37).

Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149149798 від 12 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О., індексний номер: 44559702 від 12 грудня 2018 року, здійснений запис про право власності № 29397727 від 07 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:03:003:0087 за ОСОБА_1 (том 2, а.с.38).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149151383 від 12 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О., індексний номер: 44559933 від 12 грудня 2018 року, здійснений запис про право власності № 29397925 від 07 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:03:003:0086 за ОСОБА_1 (том 2, а.с.39).

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір оренди землі № б/н (том 2, а.с.29-31).

Згідно із п. 2 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1401; 1,1400 га в т. ч. ріллі 1,1401; 1,1400 га, кадастровий номер 3220484400:03:003:0086, 3220484400:03:003:0087, яка розташована на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода Білоцерківського району Київської області.

Право власності на земельну ділянку, що передається в оренду відповідно до цього Договору, належить орендодавцю на підставі державного акту РЗ № 284747 від 23 липня 2003 року та заяви № 3086 від 22 листопада 2018 року».

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року «договір укладено на 7 (сім) років з дати державної реєстрації права оренди, який набирає чинності з дати укладення та підписання його орендодавцем».

Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149285260 від 13 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О., індексний номер: 44577853 від 13 грудня 2018 року, здійснений запис про інше речове право - право оренди: 29414316 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:03:003:0086 за ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149283917 від 13 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Ілюшиної М.О., індексний номер: 44577654 від 13 грудня 2018 року, здійснений запис про інше речове право - право оренди: 29414155 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:03:003:0087 за ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення, оскільки будь-яких порушень Закону при укладенні договорів оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року судом не встановлено. Сплив строку, передбаченого ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01 липня 2004 року, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав, а на момент ухвалення рішень державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин», в Державному реєстрі прав на нерухоме майно записи про право оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:003:0078 та 3220484400:03:003:0035, що знаходяться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради та перебували в оренді ТОВ «Олійникова Слобода», були скасовані.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Щодо позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Процедура укладення, вимоги до змісту і форми та порядок припинення договору оренди землі визначені ЗК України та спеціальним законом - Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до статей 1, 13 Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час підписання договору оренди від 17 червня 2013 року) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

05 квітня 2015 року набув чинності Закон України від 12 лютого 2015 року №191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», яким, зокрема, викладена нова редакція статті 17 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час підписання договорів оренди від 17 червня 2013 року та від 18 червня 2015 року) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законом України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», який набрав чинності 02 листопада 2016 року, пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у такій редакції: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час підписання договорів оренди), якій кореспондують положення частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами, внесеними на підставі Закону України від 06 жовтня 2016 року №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»), речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі) будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Системний аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі №570/3056/15-ц (провадження №6-643цс16), від 13 грудня 2013 року у справі №1106/2791/2012 (провадження №6-127цс13), від 18 січня 2017 року у справі №532/129/16-ц (провадження №6-2777цс16), від 07 червня 2017 року у справі №634/769/15-ц (провадження №6-872цс17), від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/17 (провадження №14-338цс19).

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», в подальшому перейменованим у ТОВ «Олійникова Слобода», було укладено два договори оренди землі: договір оренди землі від 17 червня 2013 року б/н (том 1, а.с.9-10) та договір оренди землі від 17 червня 2013 року б/н (том 1, а.с.18-19).

Пунктом 37 вищевказаних договорів визначено, що вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Отже, час набрання чинності договорами оренди землі від 17 червня 2013 року сторони цих правочинів визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Речове право на спірну земельну ділянку за позивачем на підставі договору оренди землі від 17 червня 2013 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В. від 21 листопада 2014 року за індексним номером 17377687, про що внесено запис про інше речове право № 7773089 від 18 листопада 2014 року; речове право позивача на спірну земельну ділянку на підставі іншого договору оренди землі від 17 червня 2013 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В. від 11 червня 2014 року, індексний номер: 13684264, про що внесено запис про інше речове право № 5964496 від 05 червня 2014 року.

Вказані рішення державного реєстратора Матушевич О.В. скасовано наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5 як такі, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Наказ на час вирішення справи судом першої інстанції був чинним та у встановленому законом порядку скасований або визнаний недійсним не був.

Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок внесено до Реєстру в той же день - 15 березня 2018 року.

Разом з тим, позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції повідомляв суд, що наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5 оскаржується в судовому порядку з 2018 року, у зв`язку із чим заявляв клопотання про зупинення провадження у справі, яке судом першої інстанції було повернуто заявнику без розгляду ухвалою від 03 березня 2021 року (том 2, а.с.155).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження в справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відтак, дійшовши висновку, що чинність наказу Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року безпосередньо впливає на чинність права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» за договорами оренди землі, наявністю якого Товариство обґрунтовує свої позовні вимоги в даній справі, і, відповідно, впливає на задоволення позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода», суд першої інстанції мав розглянути клопотання та зупинити провадження в справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, однак цього не зробив.

Колегія суддів зауважує, що вирішення питання щодо законності наказу Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року, яким, зокрема, скасовано реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на спірні земельні ділянки, впливає на встановлення факту набуття ТОВ «Олійникова Слобода» права оренди на спірні земельні ділянки, і воно мало істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у цій справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі №357/9440/20, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5, у тому числі в частині скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:003:0078 та 3220484400:03:003:0035, і постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року постанову апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в частині вирішення по суті позову про визнання незаконним та скасування наказу залишено без змін.

Внаслідок визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5 право оренди позивача за договором оренди землі б/н від 17 червня 2013 року та за договором оренди землі б/н від 17 червня 2013 року є дійсним з моменту внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на спірні земельні ділянки (21 листопада 2014 року та 11 червня 2014 року відповідно), оскільки скасування наказу відновило дію державної реєстрації цього права.

Таким чином, оскільки ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено в позові саме з підстав скасування державної реєстрації його права оренди спірних земельних ділянок, повернення без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №357/9440/20, призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до частини другої статті 376 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги ту обставину, що клопотання про зупинення провадження у справі було заявлено позивачем вже під час розгляду справи по суті, але зазначене питання суттєво впливало на вирішення спору і суд не міг цього не розуміти. Відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини четвертої статті 263 ЦПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Колегія суддів враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02 жовтня 2019 року у справі №916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 03 квітня 2019 року № 913/317/18.

Схожі за змістом правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21, від 16 лютого 2021 року у справі №922/2115/19.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог пункту 6 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

У поданій до суду апеляційній скарзі ТОВ «Олійникова Слобода», виклавши доводи щодо незаконності оскаржуваного судового рішення, зокрема, посилалось на те, що дійшовши висновку про те, що чинність вказаного вище наказу Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року впливає на задоволення позову у цій справі, не зупинив провадження у справі до набрання чинності судовим рішенням у справі №357/9440/20, де такий наказ був оскаржений позивачем в судовому порядку. Крім того, у апеляційній скарзі позивач також просив суд апеляційної інстанції зупинити провадження у справі на стадії апеляційного перегляду до набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження цього наказу, оскільки місцевий суд повернув без розгляду його клопотання про зупинення провадження, а скасування вищезазначеного наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року, яким була скасована державна реєстрація права оренди за договорами від 17 червня 2013 року, суттєво вплине на результат рішення у цій справі та, як наслідок, на недійсність укладених між відповідачами договорів оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Убачається, що у суді першої інстанції позивач не міг надати суду копії судового рішення, яке набрало законної сили щодо скасування єдиного акту, на підставі якого було скасовано запис про державну реєстрацію його права оренди спірних земельних ділянок, оскільки такі судові рішення ще не були ухвалені відповідним судом, а місцевий суд у цій справі повернув клопотання позивача про зупинення провадження у справі без розгляду.

Отже, судові рішення по справі №357/9440/20 повинні бути прийняті апеляційним судом до уваги під час перегляду оскаржуваного рішення у цій справі, так як вони кардинально впливають на суть вирішення виниклого між сторонами спору щодо дійсності укладених між ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 договорів оренди землі б/н від 17 червня 2013 року та відповідно неможливості укладення між відповідачами оспорюваних договорів оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року; суд першої інстанції під час розгляду цієї справи повернув без розгляду клопотання позивача про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, а позивач відповідно був позбавлений можливості надати суду судові рішення щодо незаконності скасування реєстрації його права оренди, оскільки вони ще не були ухвалені судами.

Таким чином, оскільки ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено в позові саме з підстав скасування державної реєстрації його права оренди спірних земельних ділянок, а постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 було скасовано зазначений наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, то вказані обставини є підставою для скасування судового рішення відповідно до частини другої статті 376 ЦПК України.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з одночасним ухваленням по справі нового судового рішення.

Відповідно до частини другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно з положеннями частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Під час апеляційного перегляду було підтверджено факт виникнення у ТОВ «Олійникова Слобода» права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:003:0078 та 3220484400:03:003:0035, що знаходяться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради, площею 2,2801 га кожна, на підставі укладених із ОСОБА_1 договорів оренди землі б/н від 17 червня 2013 року.

При цьому, 05 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» було укладено договори оренди земельних ділянок, за умовами яких ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» належні їй земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:003:0078 та 3220484400:03:003:0035, що на той час вже перебували в оренді ТОВ «Олійникова Слобода».

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Системний аналіз вказаних норм матеріального права у сукупності із положеннями статті 792 ЦК України та статті 13 Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою оренда землі передбачає передачу земельної ділянки у строкове платне володіння і користування одній особі - орендарю.

Відповідно до частини шостої статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відтак, чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, яка вже передана в оренду, передавати її в користування іншій особі, ніж орендар, в тому числі на праві оренди.

Отже, укладення договору оренди землі з іншим орендарем без попереднього припинення або розірвання договору оренди землі з дійсним орендарем земельної ділянки суперечить наведеним нормам ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та порушує права орендаря, якому ця земельна ділянка була передана в оренду раніше на законних підставах.

Зважаючи на те, що на дату укладення оспорюваних договорів від 05 березня 2018 року договори оренди, укладені ТОВ «Олійникова Слобода» з ОСОБА_1 , були дійсними, не оспорені в судовому порядку, не були припинені або розірвані з підстав, визначених законом або договором, ОСОБА_1 не мала права передавати спірні земельні ділянки в оренду будь-якій іншій особі, в тому числі ТОВ Агрокомплекс «Узин», і відповідно укладати із ним договори оренди.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що укладення оспорюваних договорів оренди з ТОВ Агрокомплекс «Узин» суперечить частині першій статті 792 ЦК України, статтям 13, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовам договорів оренди, оскільки перешкоджає ТОВ «Олійникова Слобода» користуватися спірними земельними ділянками і тим самим позбавляє його права користування ними та права самостійно господарювати на них за відсутності підстави для припинення або розірвання укладених ним договорів оренди, що є підставою для визнання цих договорів недійсними відповідно до частини першої статті 203 та статті 215 ЦК України.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи відповідачів, що викладені у відзивах на апеляційну скаргу, щодо неможливості задоволення позову у зв`язку із розірванням між ними договорів оренди землі від 05 березня 2018 року, подальшого поділу належних ОСОБА_1 земельних ділянок та укладення між відповідачами договорів оренди землі від 10 грудня 2018 року щодо земельних ділянок з іншими характеристиками, оскільки ці доводи не спростовують наявності підстав для визнання недійсними оспорюваних позивачем договорів оренди землі, укладених між відповідачами 05 березня 2018 року, як таких, що суперечать вимогам закону та порушують права позивача.

Колегія суддів зауважує, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторону права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №905/1227/17).

Позивачем також були заявлені вимоги про скасування рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40134104 від 15 березня 2018 року 16:11:02 та припинення права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0078, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»; скасування рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40128874 від 15 березня 2018 року 13:59:37 та припинення права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин».

При вирішенні вищевказаних вимог апеляційний суд враховує наступне.

В абзаці десятому пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України №1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції (яка була чинна на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення та розгляду справи апеляційним судом), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19.

Отже, позивачем на час звернення до суду із позовом у цій справі було обрано правильний спосіб захисту у цій частині позовних вимог, що відповідає вимогам статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому вони також підлягають задоволенню судом.

Разом із тим, у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №304/284/18 (провадження №14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/17792/17.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.

Отже, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, не може бути звернена до державного реєстратора, якого позивач визначив відповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19).

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи свідчать, що спір у ТОВ «Олійникова Слобода» виник з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» з приводу порушення останніми права оренди позивача на нерухоме майно та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію за ТОВ Агрокомплекс «Узин» права оренди спірних земельних ділянок.

За вказаних обставин, звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, позивач правильно визначив ТОВ Агрокомплекс «Узин» відповідачем як особу, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, оскільки державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» про скасування рішень державного реєстратора, пред`явлені до цього відповідача, задоволенню не підлягають з наведених вище підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про задоволення позову в частині визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 05 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»; скасування рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40134104 від 15 березня 2018 року 16:11:02 та припинення права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0078, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»; скасування рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40128874 від 15 березня 2018 року 13:59:37 та припинення права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин». У задоволенні вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Мироненко Ю.Ю. апеляційний суд відмовляє як таких, що заявлені до неналежного відповідача.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Під час розгляду справи позивачем ТОВ «Олійникова Слобода» понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на загальну суму 8 810 грн. 00 коп. та витрат на правничу допомогу на загальну суму 45 615 грн. 35 коп., що підтверджується наявними у справі належними та допустимими доказами.

Зважаючи на задоволення позову ТОВ «Олійникова Слобода» в частині його вимог до відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», понесені позивачем витрати по сплаті судового збору на загальну суму 8 810 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його користь з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» по 4 405 грн. 00 коп. з кожного (8 810 грн. 00 коп. : 2); понесені позивачем витрати на правничу допомогу на загальну суму 45 615 грн. 35 коп. підлягають стягненню на його користь з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» по 22 807 грн. 68 коп. з кожного (45 615 грн. 35 коп. : 2).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» - задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року - скасувати та постановити по справі нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі № б\н від 05.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (ідентифікаційний код 32638214) щодо земельної ділянки площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0078.

Визнати недійсним договір оренди землі № б\н від 05.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (ідентифікаційний код 32638214) щодо земельної ділянки площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40134104 від 15.03.2018 16:11:02, та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (ідентифікаційний код 32638214) на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0078, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин".

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40128874 від 15.03.2018 13:59:37, та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (ідентифікаційний код 32638214) на земельну ділянку площею 2,2801 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин".

У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни - відмовити.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» витрати по сплаті судового збору на загальну суму 8 810 грн. 00 коп., по 4 405 грн. 00 коп. з кожного та витрати за надану правничу допомогу на загальну суму 45 615 грн. 35 коп., по 22 807 грн. 68 коп. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: