Постанова

від 25.05.2023 по справі 363/4951/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 363/4951/18 Головуючий у І інстанції Свєтушкіна Д.А.

Провадження №22-ц/824/7053/20 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Яворського М.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Укрсиббанк» - адвоката Гладиш Ярослави Миколаївни на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк», банк) звернулось до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У вказаному позові позивач з врахуванням уточнених позовних вимог просив з метою погашення заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк», що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_2 умов договору про надання споживчого кредиту № 11263196000 від 05.12.2007 року (в системі обліку банку договір № 11263196001) по кредиту та процентам у розмірі 34 507,30 доларів США та пені у розмірі 136 503,32 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 54,00 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0, 0960 га, кадастровий номер 3221883601201650202, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належать ОСОБА_1 , встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій,

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року, позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання ОСОБА_2 умов договору про надання споживчого кредиту № 11263196000 від 05 грудня 2007 року, укладеного з ПАТ «УкрСиббанк», у розмірі 34 507, 30 дол. США та пені у розмірі 136 503,32 грн, з яких: 21 964,43 дол. США - заборгованість по кредиту; 12 542, 87 дол. США - заборгованість по відсотках; 36 706,07 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 21 листопада 2017 року по 21 листопада 2018 року; 99 797, 25 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 21 листопада 2017 року по 21 листопада 2018 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 54,00 кв. м, житловою площею 27,6 кв. м та земельну ділянку площею 0, 0960 га, кадастровий номер 3221883601201650202, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належать ОСОБА_1 , встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року скасовано, справу № 363/4951/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

30 вересня 2022 року на адресу суду першої інстанції від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якій заявник просив зупинити провадження у зазначеній справі до винесення рішення у справі № 758/16551/19 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсиббанк», третя особа Головне управління Держспоживслужби в місті Києві про захист прав споживача, яка носить преюдиційний характер.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 758/16551/19 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа Головне управління Держспоживслужби в місті Києві про захист прав споживача.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду представник АТ «Укрсиббанк» - адвокат Гладиш Я.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не встановлення судом дійсних обставин справи, просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Скарга мотивована хибністю висновків суду щодо наявності підстав для зупинення провадження і неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої, наявність якої не є перешкодою для розгляду позову банку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції в порушення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, не було наведено мотивів, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду даної цивільної справи до вирішення справи №758/16551/19.

Апелянт також звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованість в розмірі 24 815,25 доларів США, що еквівалентно станом на 19 липня 2016 року за курсом НБУ сумі в розмірі 616 820 гривень 26 копійок.

Вищезазначене рішення набрало законної сили 01 вересня 2016 року та не оскаржувалося ОСОБА_2 .

Крім того зазначено, що таке зупинення розгляду порушує права позивача на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку.

В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Згідно приписів ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 14 ч.1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд обґрунтовував свої висновки наявністю вказаних у п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України підстав для зупинення провадження. При цьому суд виходив з того, що розгляд даної справи є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням № 758/7950/17.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони зроблені за неповного з`ясування обставин, що мають значення по справі, в результаті порушення норм процесуального права.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що ця норма застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України №6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Як вбачається із матеріалів даної справи, 05 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого з 21 грудня 2009 року є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11263196000, з додатковими умовами від 05 грудня 2007 року та № 1 від 06 лютого 2009 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказаному кредитному договору 05 грудня 2007 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № 71768, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку нерухоме майно: а саме, житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,00 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0, 0960 га, кадастровий номер 3221883601201650202, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 4.1.1 іпотечного договору, у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Предметом даного спору є звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 54,00 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м та земельну ділянку площею 0, 0960 га, кадастровий номер 3221883601201650202, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належать ОСОБА_1 .

Заявляючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, ОСОБА_1 посилався на те, що в провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться справа про визнання договору надання споживчого кредиту №11263196000 від 05 грудня 2007 року укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» недійсним.

Задовольняючи заяву про зупинення провадження у даній справі, суд першої інстанції в порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України не обґрунтував у чому саме полягає передбачена законом неможливість продовження розгляду цієї справи у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги до розгляду іншої справи №758/16551/19.

Вирішуючи питання про наявність передбаченим законом підстав для зупинення провадження у справі, суд першої інстанції також не надав належної оцінки обставинам, встановленим заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 липня 2016 року, яке набрало законної сили 01 вересня 2016 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість в загальному розмірі 24 815, 25 дол США, що за курсом НБУ станом па 19 липня 2016 року еквівалентно 616 820,26 грн та 15 344,54 грн, а також судовий збір у розмірі 8 842,61 грн.

Вказаним судовим рішенням встановлено факт укладення кредитного договору, факт надання кредитних коштів ОСОБА_2 у сумі 30 000,00 дол. США шляхом зарахування на поточний рахунок, факт неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором та наявність заборгованості.

Доказів того, що вищевказане рішення належним чином виконане матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Відтак, зупинивши провадження у справі на стадії її розгляді по суті з підстави, встановленої п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, судом першої інстанції залишено поза увагою, що це прямо заборонено ч. 3 ст. 210 ЦПК України.

Крім того, звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ «УкрСиббанк» обґрунтовував свої вимоги як іпотекодержатель, який, в зв`язку з невиконанням боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання, має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, вимоги про звернення стягнення заявлені до відповідача як нинішнього власника іпотечного майна.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд, свої висновки щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, а лише констатував існування іншої справи, правовідносини в якій виникли на підставі кредитного договору, та в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі.

Суд першої інстанції не обґрунтував причинно-правовий зв`язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Апеляційний суд також звертає увагу на ту обставину, що дана справа розглядається судом першої інстанції повторно, після скасування Верховним Судом заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року, тобто справа не знаходить свого вирішення протягом більш як 4 роки і 2 місяці.

Розумність строків розгляду справи згідно ст. 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Наведене у свою чергу свідчить про те, що зупинення провадження у справі призведе до порушення розумних строків розгляду справи.

Суд наведених обставин не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу.

Згідно ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.259, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Укрсиббанк» - адвоката Гладиш Ярослави Миколаївни задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року скасувати, справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 25 травня 2023 року.

Судді: Д.О. Таргоній

С.А. Голуб

М.А. Яворський