Ухвала

від 30.05.2023 по справі 440/9618/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 травня 2023 року

Київ

справа № 440/9618/21

адміністративне провадження № К/990/19210/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №440/9618/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТОН АГРО» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС).

Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку у касаційній скарзі не наведено.

ГУ ДПС вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, абзацу «б» підпункту 192.1.1, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у випадку завищення платником податків витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, а саме віднесення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрат, які не підтверджені первинними документами, за господарськими операціями, які мають ознаки нереальності.

Однак, обґрунтування неправильного застосування зазначеної норми права фактично зводиться до переоцінки встановлених у справі обставин та наданих на їх підтвердження доказів. Так, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що досліджені ними первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження та є належними і допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій. Доводи контролюючого органу про невстановлення ланцюгу постачання товару з огляду на відомості, наявні в автоматизованих інформаційних системах органів ДПС, відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності суди відхилили. Вирішуючи спір між сторонами, суди врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 03.04.2020 (справа №818/940/17), від 07.04.2020 (справа №820/2665/16), від 26.06.2018 (справа №825/3731/15-а, К/9901/27855/18), від 19.06.2018 (справа №806/4988/13-а, К/9901/3749/18), від 27.03.2018 (справа №816/809/17), від 30.04.2021 (справа №804/3736/16).

У касаційній скарзі скаржник, вказуючи на неправильне застосування приведених вище норм права, фактично лише цитує норми Податкового кодексу України, висновки акта перевірки і в загальному не погоджується зі здійсненою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин та наданих на їх підтвердження доказів. Водночас, належного обґрунтування того, в чому полягає помилка щодо застосування вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, абзацу «б» підпункту 192.1.1, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України у взаємозв`язку із приведеними вище висновками судів, касаційна скарга не містить.

Слід зазначити, що висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції про обов`язок судів надавати оцінку обставинам та наданим на їх підтвердження доказами у їх сукупності.

Відтак, посилання ГУ ДПС на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах не є обґрунтованими. При цьому касаційна скарга не містить жодного обґрунтування того, в чому полягає помилковість врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у перелічених вище постановах.

Фактично, у касаційній скарзі відповідач висловлює незгоду саме зі здійсненою судами оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку із наданими на їх підтвердження доказами і доводить необхідність зміни такої (на його користь), що не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (обов`язкової умови при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник формально зазначає про наявність підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 353 цього Кодексу. Скаржник зазначає, що суд встановив

Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень, передбачених пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Разом з тим, зазначений пункт регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено. При цьому, ГУ ДПС не вказує, які ж саме із зібраних доказів не були досліджені судами, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №440/9618/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТОН АГРО» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон