Постанова

від 23.05.2023 по справі 439/1902/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 439/1902/21 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.

Провадження № 22-ц/811/301/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П. Шандри М.М.,

секретарка: Гай О.О.,

за участі в судовому засіданні позивачки ОСОБА_1 , представниці відповідача Відділу освіти Бродівськоїміської ради Гром`як Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представниці ОСОБА_2 на рішення Бродівського районного суду Львівської області в складі судді Петейчука Б.М. від 04 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бродівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області, Відділу освіти Бродівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Бродівськогорайонного судуЛьвівської областівід 04січня 2022року узадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 до Бродівськоїспеціалізованої загальноосвітньоїшколи І-ІІІступенів №2з вивченняманглійської мовиз 1класу Бродівськоїміської радиЛьвівської області,Відділу освітиБродівської міськоїради провизнання незаконнимта скасуваннянаказу провідсторонення відроботи тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу відмовлено.

Дане рішення оскаржила ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_2 .

В апеляційнійскарзі проситьрішення Бродівськогорайонного судуЛьвівської областівід 04січня 2022 року скасувати та прийняти постанову, якою позовну заяву задоволити.

Вважає, що дане рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим в зв`язку з порушенням судом норм матеріального права, також судом не з`ясовано усі фактичні обставини справи з причини суб`єктивного ставлення до даної справи, а тому право на працю Позивачки виявилось не захищеним судом. З цих причин з рішенням суду не погоджується. Наголошує, що наказ №133 від 08.11.2021 року «Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи» є незаконним та таким, що грубо порушує природні, конституційні та професійні права Позивачки. Оскільки жодним нормативним актом не було встановлено порядку та термінів проведення профілактичного щеплення проти COVID-19, дане щеплення не передбачене ані трудовим договором, ані наказом про прийняття на роботу (від 22 лютого 2012 року № 131- к), ані посадовою інструкцією, а також таке щеплення відсутнє у Календарі обов`язкових профілактичних щеплень. Оскільки рішення про відсторонення працівників прийнято у формі Постанови КМУ та в спосіб, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 92 Конституції та статті 12 Закону, і поза межами конституційних повноважень Кабінету Міністрів України, неможливо застосувати до спірних правовідносин положень Постанови КМУ з огляду на те, що в Україні відсутні закони, які передбачають право роботодавців відсторонювати від роботи працівників, що відмовилися від вакцинації проти COVID-19 (ст.ст. 43, 92 Конституції). Отже, відсторонення від роботи є безпосереднім втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя, шляхом його обмеження, а тому в силу положень ст. 92 Конституції України таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належить безпосередньо постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020 року та наказ МОЗ від 04.10.2021 року № 2153, які були фактично підставами (про які зазначив роботодавець в оскаржуваному наказі) для відсторонення Позивачки від роботи. Крім того, роботодавець в своєму наказі підставою для відсторонення зазначив ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Крім вищезазначених норм, які підтверджують грубе порушення прав Позивачки відстороненням її від роботи, яка є єдиним джерелом її доходів, зазначає, що ст. 46 КЗпПУ містить вичерпний перелік підстав для відсторонення працівника від роботи. Правовий висновок про те, що ст. 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи, висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 р. у справі №755/6458/15-ц (провадження №61-18651св18). Зазначає, що підстави, які були зазначені в наказі про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, не входять до даного переліку. Відповідач виніс оскаржуваний наказ про відсторонення на підставі одного лише повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке саме по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови чи ухилення позивачки від обов`язкового профілактичного щеплення.

В судове засідання представник Бродівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області не з`явився, однак суд вважавзаможливе проводити розгляд справи у відсутності представника, зважаючи на те, що такі повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки на підтримання апеляційної скарги, представниці відповідача в заперечення скарги, дослідивши матеріали, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзивів на позовну заяву, відповіді на відзив, апеляційної скарги, письмових пояснень, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на 10,81,89,206,258-259,263-265ЦПК Українивідмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що 13березня 2012року ОСОБА_1 прийнято нароботу вчителеманглійської мовиБродівської спеціалізованоїзагальноосвітньої школиІ-ІІІступенів №2з вивченняманглійської мовиз 1класу Бродівськоїміської радиЛьвівської області,що підтверджуєтьсяНаказом №131-квід 22лютого 2021року,який виданийВідділом освітиБродівської районноїдержавної адміністрації;Трудовою книжкоюсерії НОМЕР_1 (а.с.11-13).Суду наданокопію Посадовихобов`язків вчителяанглійської мови ОСОБА_1 на2018-2019навчальний рікта Правилавнутрішнього трудовогорозпорядку школина 2021-2022навчальні роки,які затвердженідиректором Бродівськоїспеціалізованої загальноосвітньоїшколи І-ІІІступенів №2з вивченняманглійської мовиз 1класу Бродівськоїміської радиЛьвівської області ОСОБА_3 . ОСОБА_1 ,яка працюєвчителем загальноосвітньогонавчального закладуу Бродівськійспеціалізованій загальноосвітнійшколі І-ІІІступенів №2з вивченняманглійської мовиз 1класу Бродівськоїміської радиЛьвівської області,за періодпочинаючи із01травня 2021року по31жовтня 2021року маєзагальний дохіду сумі86678гривень 99копійок,що підтверджуєтьсяДовідкою продоходи №211від 05листопада 2021року.Педагогічному колективуБродівської спеціалізованоїзагальноосвітньої школиІ-ІІІступенів №2з вивченняманглійської мовиз 1класу Бродівськоїміської радиЛьвівської областіповідомлялося пронеобхідність проходженнязагальнообов`язкового профілактичногощеплення протигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2,що підтверджуєтьсяКнигою протоколівоперативно інформаційнихнарад БродівськоїСЗОШ І-ІІІступенів №2від 2019року.18жовтня 2021року ОСОБА_1 повідомлено пронеобхідність проведеннязагальнообов`язкового профілактичногощеплення протигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2до 08листопада 2021року.У випадкуневиконання вищевказаноївимоги працівнику роз`ясненінаслідки увиді відстороненнявід роботибез збереженнязаробітної платиз 08листопада 2021року,що підтверджуєтьсялистом за№ 198від 13жовтня 2021року.05листопада 2021року ОСОБА_1 повторно повідомленопро необхідністьпроведення загальнообов`язковогопрофілактичного щепленняпроти гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2або наданняінформації проабсолютні протипоказаннядо проведенняпрофілактичних щеплень,передбачених Перелікоммедичних протипоказаньта застереженьдо проведенняпрофілактичних щеплень,затвердженого наказомМіністерства охорониздоров`я Українивід 16вересня 2011року за№ 59.У випадкуневиконання вищевказаноївимоги працівнику роз`ясненінаслідки увиді відстороненнявід роботибез збереженнязаробітної платиз 08листопада 2021року,що підтверджуєтьсялистом за№ 206від 05листопада 2021року .08листопада 2021року ОСОБА_1 ,вчителя англійськоїмови,відсторонено відроботи беззбереження заробітноїплати доусунення причин,що обумовиливідсторонення відроботи (закінченнядії карантинуабо отриманнящеплення протигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2,що підтверджуєтьсянаказом провідсторонення відроботи ОСОБА_1 за №133від 08листопада 2021року,який виданийБродівською спеціалізованоюзагальноосвітньою школоюІ-ІІІступенів №2з вивченняманглійської мовиз 1класу Бродівськоїміської радиЛьвівської області(а.с.15). Під час судового засідання судом встановлено, що позивачка здійснила усвідомлений вибір щодо відмови від загальнообов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Такий вибір ОСОБА_1 був самостійним та таким що відповідав волі останньої. При цьому ОСОБА_1 чітко надала відповідь щодо відсутності будь-яких протипоказань чи застережень за станом здоров`я щодо можливості проведення загальнообов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Суд врахував те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про необхідність проходження загальнообов`язкового профілактичного щеплення. Таке повідомлення було проведено у розумний строк, який повноцінно мав змогу надати час позивачці на проходження останнього. Суд критично оцінивдоводи представника позивачки стосовно того, що проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 не становить загальнообов`язкового характеру, а тому не підпадає правовому регулюванню норми статті 12 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб». Також суд не бере до уваги твердження представника позивачки щодо наявності змін істотних умов праці при зобов`язанні працівників освіти до проведення загальнообов`язкової вакцинації, яка не передбачена календарем щеплення. Такі твердження є безпідставними та зводяться до власного тлумачення представником позивачки норм матеріального права ОСОБА_1 була відсторонена від роботи без збереження заробітної плати наказом про відсторонення від роботи ОСОБА_1 за № 133 від 08 листопада 2021 року, який виданий Бродівською спеціалізованою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області. Причинами, що слугували причинами відсторонення від роботи мотивоване тим, що ОСОБА_1 як працівник закладу загальної середньої освіти не отримала обов`язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. При цьому суд звертав увагу сторін на те, що вимога щодо проведення загальнообов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обумовлена законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом, про що стверджувала представник позивачки. Таким законом є Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Держава, встановивши відсторонення педагогічних працівників від виконання обов`язків, які не мають обов`язкового профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й самих дітей. Отже, право позивачки на працю у шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має законну мету, та є цілком виправданим у демократичному суспільстві. Врахувавши вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такі висновки вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення суду немає.

10.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Бродівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області, Відділу освіти Бродівської міської ради у якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ Бродівської СЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови від 08 листопада 2021 року за № 133 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та поновити позивача на роботі;

- стягнути з Відділу освіти Бродівської міської ради та виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

В обґрунтування позову зазначила, що вона працює вчителем англійської мови Бродівської СЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 із 13 березня 2012 року. Позивачка вказує, що 05 листопада 2021 року її повідомлено про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19, а вже 08 листопада 2021 року вручено наказ від 08 лютого 2021 року за № 133 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Оспорюваний наказ мотивований тим, що у ОСОБА_1 відсутнє відповідне щеплення проти респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Тому відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України та частини 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ, наказу Міністерства охорони здоров`я «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року № 2153, пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 відповідач відсторонює позивачку від її роботи. Позивачка наголошує, що ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між позивачкою та відповідачем такого зобов`язання з боку ОСОБА_1 не передбачено. Так само, як і не передбачено повноваження працедавця на відсторонення позивачки від роботи з підстав відсутності вищезгаданого щеплення.

На думку позивачки, за таких обставин справи не дотримано норм статті 32 Кодексу законів про працю України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці. Тому позивачка вважає, що оспорюваний наказ є незаконний та такий, який підлягає скасуванню судом.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - 13 березня 2012 року ОСОБА_1 прийнято на роботу вчителем англійської мови Бродівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області, що підтверджується Наказом № 131-к від 22 лютого 2021 року, який виданий Відділом освіти Бродівської районної державної адміністрації; Трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (а.с. 11-13).

Суду надано копію Посадових обов`язків вчителя англійської мови ОСОБА_1 на 2018-2019 навчальний рік та Правила внутрішнього трудового розпорядку школи на 2021-2022 навчальні роки, які затверджені директором Бродівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області ОСОБА_3 (а.с. 16-17).

ОСОБА_1 , яка працює вчителем загальноосвітнього навчального закладу у Бродівській спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області, за період починаючи із 01 травня 2021 року по 31 жовтня 2021 року має загальний дохід у сумі 86 678 гривень 99 копійок, що підтверджується Довідкою про доходи № 211 від 05 листопада 2021 року (а.с. 18).

Педагогічному колективу Бродівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області повідомлялося про необхідність проходження загальнообов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що підтверджується Книгою протоколів оперативно інформаційних нарад Бродівської СЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 від 2019 року.

18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність проведення загальнообов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до 08 листопада 2021 року. У випадку невиконання вищевказаної вимоги працівнику роз`яснені наслідки у виді відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року, що підтверджується листом за № 198 від 13 жовтня 2021 року.

05 листопада 2021 року ОСОБА_1 повторно повідомлено про необхідність проведення загальнообов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 або надання інформації про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень, передбачених Переліком медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року за № 59. У випадку невиконання вищевказаної вимоги працівнику роз`яснені наслідки у виді відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року, що підтверджується листом за № 206 від 05 листопада 2021 року .

08 листопада 2021 року ОСОБА_1 , вчителя англійської мови, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати до усунення причин, що обумовили відсторонення від роботи (закінчення дії карантину або отримання щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що підтверджується наказом про відсторонення від роботи ОСОБА_1 за № 133 від 08 листопада 2021 року, який виданий Бродівською спеціалізованою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області (а.с. 15).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Вільний вибір передбачає різноманітність умов праці, проте сталими (обов`язковими) є гарантії захисту працівника від незаконного звільнення за будь-яких умов праці. Незалежно від підстав виникнення трудових правовідносин держава зобов`язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для реалізації трудових правовідносин на рівні закону, а відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод працівника.

Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватися з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (абзаци перший і п`ятий підпункту 2.2 пункту 2, абзац дванадцятий пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України від 4 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019).

У пунктах «а», «б» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

До інших передбачених законодавством випадків належить, зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 4 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники:

1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3)закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

5) установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

6) підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Пунктом 41?постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності з 8 листопада 2021 року, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій визначено забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відсторонення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Відповідно до висновку, наведеномуу постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №130/3548/21,відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробіткубез індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є працівником закладу загальної середньої освіти. За змістом посадових обов`язків її праця передбачає щоденний контакт, як із іншими працівниками, так із здобувачами освіти, які перебувають у Бродівській спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 з вивченням англійської мови з 1 класу Бродівської міської ради Львівської області.

Окрім цього, судом встановлено, що позивачка здійснила усвідомлений вибір щодо відмови від загальнообов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Такий вибір ОСОБА_1 був самостійним та таким що відповідав волі останньої.

При цьому ОСОБА_1 чітко надала відповідь щодо відсутності будь-яких протипоказань чи застережень за станом здоров`я щодо можливості проведення загальнообов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Також, судом правильно враховано, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про необхідність проходження загальнообов`язкового профілактичного щеплення. Таке повідомлення було проведено у розумний строк, який повноцінно мав змогу надати час позивачці на проходження останнього.

У справі, яка переглядається, індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення при збереженні обсягу права на працю, в тому числі на заробітну плату, відпочинок та соціальний захист, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, в тому числі учнів, які здобувають освіту в цьому закладі і мають право на безпечний освітній процес і відповідно до чинного законодавства не підлягають вакцинації; інших працівників цього ж закладу освіти, які здійснили у встановленому державою порядку щеплення до 08 листопада 2021 року. Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета: загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Держава, встановивши відсторонення від виконання посадових обов`язків педагогічних працівників, які не мають профілактичного щеплення, шляхом видання відповідних нормативних актів, реалізувала свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі як самих учнів, так і персонал відповідних навчальних закладів.

Колегія суддів зазначає, що відмова від вакцинації є правом громадянина, але, як будь-яке право, в деяких ситуаціях це право може бути обмежено.

Обмеження прав може відбуватися в інтересах держави і суспільства і обумовлено насамперед необхідністю поваги таких же прав і свобод інших людей, а також необхідністю нормального функціонування суспільства і держави.

Право позивача на працю в освітньому закладі було тимчасово обмежене з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач ухилилася від обов`язкового щеплення. Таке втручання ґрунтувалося на законі, має легітимну мету, є пропорційним до досягнення такої мети та є цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Оцінюючи загрозу, яку потенційно на роботі могла нести позивач як не вакцинований працівник, колегія суддів враховує також кількість її соціальних контактів на робочому місці, у тому числі контактів із дітьми, які здобувають освіту в цьому закладі і мають право на безпечний освітній процес.

Отже, право позивача на працю у навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки вона добровільно, свідомо, попередньо будучи ознайомленою із наслідками невиконання вимоги щодо вакцинації проти COVID-19 чи ненадання довідки про протипоказання до такої вакцинації, жодних необхідних дій не вчинила, внаслідок чого сама спричинила для себе негативні наслідки такої бездіяльності.

Втручання держави в освітній процес у вигляді вимоги щодо обов`язковості вакцинації проти COVID-19 грунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети, та є цілком необхідним у демократичному суспільстві.

При цьому обумовлених документів про вакцинацію або протипоказання до неї ОСОБА_1 роботодавцю не надала.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що відповідач з метою забезпечення безпеки усіх працівників та здобувачів освіти, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статті 46 КЗпП України правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення від роботи ОСОБА_1 без збереження заробітної плати.

З огляду на те, що за позивачем на період відсторонення зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, нарахування заробітної плати відновляються одразу після усунення ОСОБА_1 причин, що зумовили її відсторонення від роботи та після її допуску до роботи (виконання робіт), отже, колегія суддів не встановила порушення права позивачки на працю, передбачене у статті 43 Конституції України.

Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представниці ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 04 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 травня 2023 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра