Рішення

від 24.05.2023 по справі 752/18471/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18471/20

Провадження № 2/752/969/23

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a>, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домашній затишок» про зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

у вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ТОВ «БК «Міськжитлобуд», в якому просила зобов`язати відповідача усунути недоліки шляхом виконання ремонтних робіт стін житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі розроблених за рахунок відповідача сертифікованими спеціалістами з містобудування та архітектури технічних рішень, яке забезпечить повну передачу навантаження від власної ваги лицювальної цегли на плиту перекриття в межах кожного поверху та забезпечить енергоефективність стін згідно із вимогами проекту та чинних будівельних норм та стандартів.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 . Позивач вказує, що нею та членами її родини були виявлені значні проблеми, пов`язані із низькою енергоефективністю кватири, вологістю повітря в квартирі та інші дефекти, що впливають на безпечне проживання у зазначеній квартирі. У 2016 році були виконані роботи із утеплення стін в квартирі, однак, ці заходи виявились недостатніми, оскільки, конструкційні дефекти та тріщини були виявлені не тільки у квартирі, але і по всьому фасаду будинку. 15.08.2020 року позивач звернулась до ОСББ «Домашній затишок» за роз`ясненнями щодо експлуатаційного стану будинку. Листом від 25.08.2020 року ОСББ «Домашній затишок» повідомило позивача, що причиною такого стану є проведення ТОВ «БК «Міськжитлобуд» будівельних робіт не у відповідності із проектними рішеннями і державними будівельними нормами. Крім того, позивачем також було встановлено ще більш значну проблему - це потенційний ризик руйнування фасаду будинку, що спричинено грубими порушеннями під час будівництва будинку, які були допущені відповідачем. Так, відповідно до звіту про науково-технічну роботу (ЗНТ 319-4793ю16-001) «Оцінка технічного стану зовнішніх цегляних стін житлового будинку по АДРЕСА_1 та рекомендації щодо їх подальшої експлуатації» від 18.08.2016 року, було виявлено ряд дефектів та пошкоджень. Позивач вказує, що всі порушення і відхилення від проектного рішення звели на нуль енергоефективність зовнішніх стін в цілому, знизили довгоочікуваність лицьового шару цегляної кладки і показники енергоефективності зовнішніх стін будинку, тобто негативно впливають на подальшу експлуатацію будинку, та фактичне конструктивне рішення зумовило появу тріщин в лицьовому шарі зовнішніх стін. Позивач зазначає, що відповідач під час будівництва будинку фактично поєднував повноваження замовника, головного інвестора та генерального підрядника та несе повністю відповідальність за всі дефекти будівництва. Позивач має право на безпечні та здорові умови проживання, право на належне житлове середовище позивача, членів її родини та інших співвласників майна багатоквартирного будинку, які були порушені відповідачем внаслідок його дій, пов`язаних із відступленням від проектної документації під час будівництва будинку та грубим порушення вимог чинного містобудівного законодавства, що свідчить про наявність підстав для захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача усунути недоліки виконаних робіт під час будівництва та здійснити ремонт стін будинку шляхом приведення їх у відповідність до затвердженої проектної документації та чинних будівельних норм та стандартів. Посилаючись на викладене, позивач вимушена звернутись до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2020 року, позов було передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

Постановою Київського апеляційного суду від 24.12.2020 року, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2020 року було скасовано, а справу було направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

18.01.2021 року справа надійшла до канцелярії Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.01.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В березні 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем було пропущено строк для звернення із даними позовними вимогами, оскільки, після виконання в 2016 році робіт із утеплення стін квартири № 380 в будинку, позивач абсолютно чітко могла припустити, що її право на володіння належної якості помешкання є порушеним, чи відповідачем, чи замовником будівництва, чи ОСББ «Домашній затишок», чи експлуатуючою організацією, чи третіми особами. Впродовж понад трьох років позивач не вчиняла жодних дій по відновленню свого порушеного права, та лише в серпні 2020 року здійснила звернення до ОСББ «Домашній затишок» за роз`ясненнями з приводу експлуатаційного стану будинку. До відповідача позивач жодного разу не зверталась, та заходів досудового врегулювання спору позивачем не вживались. Жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропущення строків позовної давності позивачем суду не надано, а відтак наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в зв`язку із пропуском строків позовної давності. Крім того, сторона відповідача вказує, що гарантійний строк на об`єкт «будівництво житлового комплексу із об`єктами інфраструктури для обслуговування населення на АДРЕСА_1 (житловий будинок № 3 », - закінчився 23.12.2019 року. Зазначена дата строку була взята з запасом, оскільки, гарантійний строк вираховується від дня прийняття будинку замовником, і така дата точно передує даті складення акту готовності до експлуатації, а тим більше отриманні свідоцтва № НОМЕР_1 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданого 23.12.2009 року. При цьому, гарантійні зобов`язання є у підрядника перед замовником, а позивач не є замовником, відповідно, у відповідача перед позивачем не виникає жодних зобов`язань. Крім того, відповідач вказує, що позивач отримала квартиру 17.09.2010 року, та, відповідно, мала право пред`явити вимоги відповідачу до 17.09.2020 року, однак, із жодними листами/претензіями/вимогами позивач до відповідача не зверталась. Позивач під час купівлі квартири була попереджена про заборону та наслідки недодержання відповідних умов експлуатації як під час гарантійного строку, так і по його закінченню. Позивачем в 2016 році без будь-якого попередження та погодження із відповідачем були виконані роботи із утеплення стін, що свідчить про здійснення позивачем змін в якісних характеристиках квартири, після чого минуло майже п`ять років. Позивач мала б розуміти наслідки дій по втручанню в якісні характеристики квартири та будинку, проте, порушила заборону щодо втручання в фасад будинку, що, в свою чергу, разом із діями інших співвласників, які також здійснили роботи по утепленню своїх квартир, призвело до усіх тих недоліків будинку, про які зазначає позивач. Крім того, відповідач вказує, що відсутні жодні докази, які підтверджують порушення відповідачем містобудівного законодавства та державних будівельних норм. Так, відповідачем після будівництва будинку були отримані всі належні документи, які вимагало чинне на той час законодавство, а тому обгрунтування позивача є безпідставними. Фактично позивачем було подано завідомо безпідставний позов, та законодавство України не передбачає такого виду захисту, про який просить позивач.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.05.2021 року, в задоволенні заяви представника ОСББ «Домашній затишок» про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги у даній справі було відмовлено. Позовну заяву ОСББ «Домашній затишок» про зобов`язання вчинити дії, подану в рамках розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a> про зобов`язання вчинити дії, було повернуто заявнику. Залучено ОСББ «Домашній затишок», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» про зобов`язання вчинити дії.

В червні 2021 року до суду від представника третьої особи надійшли пояснення, відповідно до яких третя особа просила позовні вимоги задовольнити з огляду на їх обґрунтованість, оскільки, причиною дефектів будинку стали грубі відступлення від проектних рішень під час будівництва, допущені підрядною організацією, що підтверджується висновками експертних організацій, та експертів у даній сфері, а відтак наявні підстави для зобов`язання відповідача їх усунути.

В ході розгляду справи позивачем було змінено предмет позовних вимог, та позивач просила суд зобов`язати відповідача за власний рахунок усунути недоліки багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у розумний строк, але не пізніше ніж протягом 12 місяців з дати набрання рішенням законної сили, а саме: розробити із залученням відповідних сертифікованих спеціалістів та погодити і управителем будинку ОСББ «Домашній затишок» технічне рішення, яке забезпечить стабільну стійкість стін будинку, та належну енергоефективність стін згідно із вимогами проекту та чинних будівельних норм та стандартів; забезпечити за необхідності розроблення відповідної проектної документації, отримання всіх необхідних дозволів, експертиз та погоджень, для реалізації погодженого таким чином технічного рішення; виконати відповідні роботи або залучити ліцензовані підрядні організації для виконання таких робіт.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.02.2023 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив в їх задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків -експертів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Отже зміст положень зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права свідчить про те, що підставою для судового захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_1 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, інспекцією було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: Будівництво житлового комплексу з об`єктами інфраструктури для обслуговування населення на АДРЕСА_1 (Житловий будинок № 3 ), - проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтверджено його готовність до експлуатації.

Зазначене свідоцтво було видано на підставі Акту готовності об`єкта до експлуатації від 13.10.2009 року.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується копією паспорта.

23.06.2009 року між ТОВ «БК «Міськжитлобуд» та ОСОБА_1 було укладено договір про участь у будівництві № К-03/4/109, відповідно до умов якого товариство зобов`язалось передати позивачу у власність об`єкт (квартиру АДРЕСА_2 ).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 10.11.2010 року, позивач є власником зазначеної квартири.

Відповідно до акту приймання-передачі з балансу на баланс житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що 01.09.2016 року було проведено обстеження активів житлового будинку за вказаною адресою, який передається з балансу ТОВ «ЕО «Голосієво» на баланс ОСББ «Домашній затишок».

Крім того, 31.08.2016 року було складено акт технічного стану будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого комісією було встановлено ряд недоліків, в т.ч. щодо естетичного вигляду фасаду будинку після виконання ремонтних робіт над фасадними стінами у вигляді зашпакльованих тріщин ремонтною сумішшю.

Відповідно до звіту про науково-технічну роботу від 18.08.2016 року, виготовленого ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», було встановлено, що на підставі звернення ОСББ «Домашній затишок» та укладеного договору співробітниками інституту було проведено оцінку технічного стану зовнішніх цегляних стін житлового будинку по АДРЕСА_1 та надано рекомендації щодо їх подальшої безпечної експлуатації, зокрема, були виявлені ряд дефектів, які знижують довгоочікуваність лицювального шару цегляної кладки та показники енергоефективності зовнішніх стін будинку, тобто негативно впливають на подальшу експлуатаційну придатність обстежуваних зовнішніх стін будинку.

Відповідно до договору про виконання робіт із утеплення стін від 29.11.2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , були проведені роботи по утепленню стін на об`єкті за адресою: АДРЕСА_5 .

15.08.2020 року позивач звернулась до ОСББ «Домашній затишок» із листом, в якому просила повідомити про причини низької енергоефективності квартири та підвищеної вологості в квартирі.

Листом від 25.08.2020 року ОСББ «Домашній затишок» повідомило позивача про те, що погіршення технічного стану будинку відбулось в зв`язку із відхиленням проведених будівельних робіт від затвердженого проектного рішення, а також проведенням будівельних робіт із порушенням державних будівельних норм.

Позивач вказує, що її права, як власника квартири в багатоквартирному будинку були порушені відповідачем, оскільки, останній відступив від проектної документації під час будівництва будинку та саме будівництво було здійснено із грубим порушення вимог чинного містобудівного законодавства, що свідчить про наявність підстав для захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача усунути недоліки виконаних робіт під час будівництва та здійснити ремонт стін будинку шляхом приведення їх у відповідність до затвердженої проектної документації та чинних будівельних норм та стандартів.

Заперечуючи проти позовних вимог сторона відповідача вказувала на відсутність підстав для зобов`язання товариства на вчинення дій, в т.ч. щодо усунення недоліків шляхом виконання робіт по ремонту стін будинку, гарантійний строк якого закінчився 23.12.2019 року. Крім того, самостійне проведення робіт по утепленню фасаду будинку та фактичне втручання в якісні характеристики квартири та будинку, мешканцями будинку, в т.ч. позивачем, а також здійснення неналежного обслуговування, - призвело до наявності недоліків будинку, на які вказує позивач. За відсутності жодних доказів, які підтверджують порушення відповідачем містобудівного законодавства та державних будівельних норм, а також з огляду на отримання товариством після будівництва будинку всіх належних документів, які вимагало чинне на той час законодавство, законних підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, про які просить позивач, відсутні.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов суд приймає до уваги те, що відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частина перша статті 877 ЦК України визначає, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За змістом частини другої статті 881 ЦК України недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок.

Відповідно до положень статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (частина перша статті 883 ЦК України).

Відповідно до ст. 884 ЦК України, підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, інспекцією було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: Будівництво житлового комплексу з об`єктами інфраструктури для обслуговування населення на АДРЕСА_1 (Житловий будинок № 3 ), - проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтверджено його готовність до експлуатації.

Замовником об`єкта будівництва було ВАТ «Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій», генпроектувальником - ТОВ «Інженерно-технічне підприємство «Технопроект», генпідрядником - ТОВ «БК «Міськжитлобуд».

Зазначене свідоцтво було видано на підставі Акту готовності об`єкта до експлуатації від 13.10.2009 року, та доказів наявності будь-яких недоліків в зазначеному житловому будинку, в т.ч. щодо невідповідності будівництва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, в матеріалах справи відсутні.

Позивач із 2010 року є власником кватири в зазначеному житловому будинку, та за час проживання та експлуатації квартири, фактично до закінчення гарантійного строку, останньою, були здійснені дії щодо утеплення фасаду.

Вказуючи про наявність порушень відповідачем під час будівництва будинку, стороною позивача не надано суду достатніх доказів на підтвердження того, що в житловому будинку на час виконання відповідачем своїх зобов`язань та/або в подальшому були виявленні недоліки, пов`язані із виконанням відповідачем своїх зобов`язань по будівництву вказаного об`єкту інвестування, та що останні перебувають в причинно-наслідковому зв`язку із виникненням виявлених в будинку дефектів фасаду.

Варто вказати, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем будь яких неправомірних дій/бездіяльності в ході проведення будівництва будинку, як і не доведено причинно-наслідкового зв`язку між цими діями та наявними дефектами в фасаді будинку, строк експлуатації якого становить більше десяти років.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Так, на підтвердження позовних вимог стороною позивача було надано суду звіт про науково-технічну роботу від 18.08.2016 року, виготовленого ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», було встановлено, що на підставі звернення ОСББ «Домашній затишок» та укладеного договору співробітниками інституту було проведено оцінку технічного стану зовнішніх цегляних стін житлового будинку по АДРЕСА_1 та надано рекомендації щодо їх подальшої безпечної експлуатації, а також надано висновок експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи № 13/24-18-21, виготовленого 11.06.2021 року експертом Черніним Я.О., за висновками якого було зазначено, що за результатами проведеного дослідження було встановлено, що технічний стан фасаду житлового будинку АДРЕСА_1 із врахуванням висновків наведених в звіті ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», - не відповідає робочим кресленням наданої проектної документації.

На переконання суду, ані зазначений звіт, ані висновок експерта, не доводять наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача під час будівництва та наявними на даний час дефектами фасаду будинку.

Поруч із цим, заперечуючи проти позовних вимог стороною відповідача було надано суду висновок експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи № 107/21, виготовленого 29.10.2021 року ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез», відповідно до якого експертами було встановлено, що конструкції фасаду будинку, зокрема, зовнішні стіни за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13-б мають ряд накопичених дефектів, технічною причиною яких був вплив навколишнього середовища та кліматичних факторів у вигляді впливу атмосферної вологи та змінних температурних та вологісних впливів в осінньо-зимовий і зимово-весняний інтервали року, які відносяться до дефектів, що виникають внаслідок тривалої експлуатації будівлі та відсутності належного технічного обслуговування, спрямованого на підтримку справності елементів будівлі (зовнішніх стін) по своєчасному виявленню та усуненню дефектів експлуатації з боку власника або управителя.

Крім того, судовими експертами було зазначено про причинно-наслідковий зв`язок впливу зовнішніх факторів: атмосферної вологи та температурного впливу - як першопричини наявних дефектів, явно прослідковується в логічній системі «фактор-дефект», а саме: тобто вплив вологи обумовлює ерозію швів, вплив температури обумовлює появлення тріщин, сукупний вплив вологи та температури обумовлює появу висолів, а також передбачено проведення належного технічного обслуговування, спрямованого на підтримку справності елементів будівлі - зовнішніх стін - по усуненню дефектів експлуатації - з боку власника або управителя будинку, відповідно до вимог п. 4 «Порядку проведення обстеження прийняти в експлуатацію об`єктів будівництва» та п.2.1 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій».

Варто вказати, що стороною позивача в ході розгляду справи не було заявлено клопотань про призначення у справі відповідної судової експертизи з метою встановлення дійсної причини виникнення наявних на фасаді будинку дефектів, а надані стороною позивача звіт та висновок переконливо про це не свідчать, як і не свідчать про наявність винних дій/бездіяльності відповідача під час виконання будівельних робіт.

На переконання суду, стороною відповідача спростовані доводи позивача про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача по будівництву будинку та наявними на даний час дефектами фасаду будинку, що беззаперечно підтверджується висновком судовий експертів ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез», викладеним за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи № 107/21 від 29.10.2021 року.

Крім того, стороною відповідача було надано суду ряд документів, якими підтверджується дотримання відповідачем ДБН України при здійснення будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок № 3 ) та відсутності недоліків на час його введення в експлуатацію, які стороною позивача належними доазами спростовані не були.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що з часу набуття позивачем права власності на квартиру в зазначеному будинку, а також з часу проведення позивачем з власної ініціативи утеплення фасаду, остання, вказуючи про порушення її прав внаслідок недотриманням відповідачем будівельних норм та стандартів при будівництві, з будь-якими претензіями/заявами до відповідача не зверталась, пред`явивши позовні вимоги до товариства лише у вересні 2020 року, а також матеріали справи не містять скарг/звернень позивача з цих питань до управителя будинку за період із 2010 р. по липень 2020 р., а тому доводи сторони відповідача в цій частині є слушними.

Суд відмічає, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем не надано суду достатніх та переконливих доказів, які б в своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про порушення відповідачем прав позивача, наявність винних дій/бездіяльності відповідача під час будівництва житлового будинку та причинно-наслідкового зв`язку між цими діями та наявністю дефектів фасаду житлового будинку, а тому суд, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, вважає, що законних підстав для зобов`язання відповідача здійснити комплекс дій щодо усунення недоліків багатоквартирного житлового будинку відсутні, а відтак позов є необґрунтованим та недоведеним, в зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 354-356 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a>, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домашній затишок» про зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Судові витрати залишити за ОСОБА_1 по фактично понесеним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Н.П. Чередніченко