Рішення

від 16.06.2023 по справі 752/18471/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18471/20

Провадження № 2-др/752/93/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a> про ухвалення додаткового рішення у справі № 752/18471/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a>, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домашній затишок» про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебувала справа № 752/18471/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a>, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домашній затишок» про зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.05.2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a>, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домашній затишок» про зобов`язання вчинити дії, було відмовлено. Судові витрати було залишено за ОСОБА_1 по фактично понесеним.

До суду від представника відповідача надійшла письмова заява про ухвалення у справі додаткового рішення в частині стягнення із позивача на користь відповідача судові витрати за проведення експертизи у даній справі в сумі 190000,00 грн., які були понесені відповідачем в рамках розгляду даної справи. В обґрунтування заяви зазначено, що до закінчення судових дебатів стороною відповідача було повідомлено суд про попередній розмір судових витрат, в тому числі і щодо проведення у даній справі на замовлення відповідача відповідної експертизи, а відтак після ухвалення у справі судового рішення, яким в позові було відмовлено, наявні підстави для стягнення із позивача на користь відповідача цих витрат.

Від позивача до суду надійшли заперечення, в яких сторона позивача просила в задоволенні заяви відповідача про ухвалення у справі додаткового рішення відмовити, посилаючись на те, що відповідач не заявив про наявність цих витрат до закінчення судових дебатів, а також заявлена до стягнення сума є непомірною для позивача та становитиме надмірний тягар для останньої.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що в задоволенні позову було відмовлено, та вирішено питання розподілу судових витрат понесених позивачем при розгляді даного спору.

Однак, питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із проведенням у справі експертизи, які фактично були понесені відповідачем, - судом вирішено не було.

Так, представник відповідача вказує, що з метою підтвердження заперечень на позов, відповідачем було замовлено проведення будівельно-технічної експертизи у даній справі, та фактично сплачено кошти в сумі 190000,00 грн., а відтак наявні підстави для стягнення із позивача на користь відповідача цих витрат, оскільки, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

На підтвердження вказаної суми в матеріалах справи міститься договір від 26.08.2021 року, укладений між ТОВ «БК «Міськжитлобуд» та ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез», про проведення будівельно-технічної експертизи, та квитанція про сплату за експертизу від 30.08.2021 року в сумі 190000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься доповнення відповідача ТОВ «БК «Міськжитлобуд» до відзиву на позовну заяву, в якому сторона відповідача вказала на попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс в зв`язку із проведенням зазначеної експертизи в сумі 190000,00 грн. в рамках розгляду даної справи, а тому суд вважає, що стороною відповідача до закінчення судових дебатів у справі було належним чином повідомлено суд про наявність цих витрат, та заперечення сторони позивача в цій частині спростовуються наявними у справі доказами.

Крім того, з мотивувальної частини рішення суду вбачається, що судом при вирішенні даного спору було взято до уваги саме висновок будівельно-технічної експертизи, яка була проведена на замовлення відповідача та фактично оплачена товариством, однак, питання щодо розподілу цих витрат за проведену експертизу судом вирішено не було.

Вато вказати, що чинним цивільним процесуальним законом передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із внесенням в 2017 році змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявні у справі докази свідчать про те, що стороною відповідача дійсно були понесені та документально підтверджені витрати, пов`язані із проведенням експертизи у даній справі в сумі 190000,00 грн., які за вимогами закону підлягають стягненню із позивача, оскільки, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Однак, заперечуючи проти вимог відповідача позивач вказувала, що в умовах військового стану пред`явлена до стягнення сума є непомірною для позивача та становитиме надмірний тягар для позивача.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Варто вказати, що позивачем з огляду на пред`явлені позовні вимоги до відповідача, в ході розгляду даної заяви не доведено неспівмірність зазначених витрат зі складністю проведених експертом досліджень, обсягом та часом, витраченим ним на їх виконання.

Поруч із цим, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів верховенства права, суд вважає, що покладення зазначених витрат лише на позивача з огляду на підстави та предмет спору, а також заперечень на позов, - є не виправданим, оскільки, експертиза проводилася з метою остаточного врегулювання спору, що виник між сторонами, а тому експертиза була проведена у спільних інтересах сторін.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви представника відповідача та ухвалення додаткового рішення у даній справі в частині розподілу судових витрат, понесених відповідачем, у зв`язку із проведенням у даній справі будівельно-технічної експертизи, однак, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, а також вартість та характер понесених стороною відповідача витрат, суд вважає справедливим та доцільним здійснити розподіл цих витрат шляхом стягнення із позивача на користь відповідача половини витрат, понесених відповідачем, в зв`язку із проведенням у даній справі експертизи, залишивши решту суми за відповідачем по фактично понесеним, а відтак заява сторони відповідача в цій частині підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a> про ухвалення додаткового рішення у справі № 752/18471/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a>, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домашній затишок» про зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 752/18471/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a>, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домашній затишок» про зобов`язання вчинити дії, здійснивши розподіл витрат відповідача за проведення будівельно-технічної експертизи.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a> витрати, пов`язані із проведенням будівельно-технічної експертизи в сумі 95000 (дев`яносто п`ять) грн. 00 коп.

Суму витрат, пов`язаних із проведенням будівельно-технічної експертизи в сумі 95000 (дев`яносто п`ять) грн. 00 коп. залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» по фактично понесеним.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 25.05.1999 року Залізничним РУГУ МВС України в місті Києві, адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»</a>, ЄДРПОУ 30153713, адреса: м. Київ, вул.. Семена Скляренка, 5;

третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домашній затишок», ЄДРПОУ 37119802, адреса: м. Київ, вул. Голосіївська, 13-Б.

Головуючий Н.П. Чередніченко