ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" травня 2023 р. м. Львів Справа №914/2919/22
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Головуючий суддя Малех І.Б.
СуддіГриців В.М.
Зварич О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», б/н від 16.02.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/516/23 від 20.02.2023)
на рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2023 року (суддя Яворський Б., повний текст рішення складено 30.01.2023, м. Львів)
у справі №914/2919/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс», м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м Львів
про стягнення 86'055,32 грн.
ВСТАНОВИВ:
15.11.2022 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про стягнення 86'055,32 грн. попередньої оплати за електроенергію на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №68258 від 02.09.2020.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі заяви-приєднання від 02.09.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс» приєднався до публічного договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника №11 (Б) індивідуальна із фіксованим терміном його дії до 31.12.2022. Листом ПрАТ «Львівобленерго» №145-07-4235 від 31.08.2022 «Про зміну електропостачальника» товариство повідомило ТзОВ «НЕСС Енерджі» про можливість зміни електропостачальника з 01.09.2022. Акти звірки розрахунків між сторонами відображають заборгованість за договором на суму 86'055,32 грн.
У зв`язку зі зміною споживачем електропостачальника до закінчення строку дії договору, позивач заявив вимоги про стягнення 86'055,32 грн. попередньої оплати за електроенергію на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №68258 від 02.09.2020.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує доводи позовної заяви з тих підстав, що дія публічного договору була погоджена сторонами до 31.12.2022, оплата за електричну енергію за відповідний розрахунковий період здійснюється споживачем плановими платежами з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактичну спожиту електричну енергію, згідно з даними комерційного обліку. Так, платіжним дорученням №1553 від 12.08.2022 на суму 184'771,70 грн. позивачем була проведена оплата за фактичне споживання електричної енергії за липень 2022 року, платіжними дорученнями №1567 від 18.08.2022 на суму 10'000,00 грн. та №1581 від 26.08.2022 на суму 289'031,20 грн. позивачем було оплачено плановий платіж серпня 2022 року, згідно рахунку на плановий платіж на серпень 2022 року. Згодом, за фактичну спожиту електричну енергію у серпні 2022 року був сформований рахунок на суму 212'975,88 грн. і плановий платіж на вересень 2022 року на суму 104'600,40 грн. Стверджує при цьому, що позивач будь-яких доказів, щодо зміни постачальника у встановленому порядку та розірвання/припинення договору не надав. Акти звірки не можуть свідчити про порушення прав позивача.
У відповіді на відзив, позивач, заперечив доводи відповідача та зазначив, що листом ПрАТ «Львівобленерго» №145-07-4235 від 31.08.2022 «Про зміну електропостачальника» товариство повідомило ТзОВ «НЕСС Енерджі» про можливість зміни електропостачальника з 01.09.2022. Акти звірки розрахунків між сторонами відображають заборгованість за договором на суму 86'055,32 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26 січня 2023 року у справі №914/2919/22 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс» 86'055,32 грн переплати та 2'481,00 грн судового збору.
Рішення місцевого суду обґрунтовано тим, що позивач платіжними дорученнями №1567 від 18.08.2022 на суму 10'000,00 грн. (призначення платежу: «аванс за серпень 2022р…) та №1581 від 26.08.2022 на суму 289'031,20 грн. (призначення платежу: «попередня оплата за серпень 2022р…) надлишково оплатив спожиту ним електричну енергію у серпні 2022 року на суму 86'055,32 грн, оскільки вартість споживання склала 212'975,88 грн. Факт переплати додатково підтверджуються актами звірки розрахунків між сторонами. Також, судом зазначено, що доказів постачання елекричної енергії ТзОВ «Будівельний альянс» (рахунку за фактично використану електричну енергію споживачем у вересні 2022 року або у подальший період) відповідачем не надано. Відповідно до цього, з врахуванням п.3.3. договору , судом першої інстанції зроблено висновок про обгрунтованівсть позовних вимог та стягнення з відповідача 86 055,32 грн. в повернення переплаченої ним суми за отримані послуги у серпні 2022 року.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", не погодившись з винесеним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що рішення суду першої інстанції в даній справі, прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, з неповним дослідження матеріалів та обставин справи, а саме:
-скаржником вказано, що судом невірно тлумачиться п.3.3 договору про постачання електричної енергії споживачу;
-також, скаржник вважає, що судом невірно застосовано закон, який не підлягає застосуванню до даних правовідносин, а саме ст. 1212 Цивільного кодексу України;
-розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки як вказує скаржник ним було подано заяву в якій заперечено проти розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження;
-крім цього, скаржник також зауважує, що згідно умов комерційної пропозиції №11 (Б) індивідуальна, позивачем оплата за електричну енергію за відповідний розрахунковий період здійснюється споживачем плановими платежами, а тому скаржник вказує, що ним не вимагалась від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена згідно умов договору, та умов комерційної пропозиції, яка є невід`ємною частиною даного договору.
Відповідно до цього, просить, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач ТОВ «Будівельний Альянс», у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи такої вказуючи на те, що підставою заявлення позивачем позову до відповідача був беззаперечний факт (підтверджений двома актами звірки взаєморозрахунків, складених самим відповідачем) переплати позивача за договором , що припинив свою дію, а саме надмірно сплачених позивачем коштів за договором на користь відповідача в сумі 86 055,32 грн. Вказує також, що відповідач в ході засідань суду першої інстанції не заперечував факту наявності у нього заборгованості перед позивачем в сумі 86 05,32 грн. за договором, дію якого припинено у встановленому законодавством порядку у зв`язку зі зміною позивачем відповідача на нового електропостачальника з 01 вересня 2022 року. Крім цього, вказує, що про зміну електропостачальника (відповідача) з 01.09.2022 позивач інформував відповідача своїм листом вих. №08 від 28.07.2022, зареєстрованим в канцелярію відповідача 28.07.2022. Щодо порушення норм процесуального права то, позивач вказує, що заявляючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідач не навів жодних обґрунтувань, які б свідчили про існування підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Відповідно до цього, просить, рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», б/н від 16.02.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/516/23 від 20.02.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2023 року у справі №914/2919/22 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ціна позову у справі №914/2919/22 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду, що підтверджується списками розсилки від 20.03.2023, яка надіслана на електронну адресу таких, відомості чого містять матеріали справи.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2023 року у справі №914/2919/22 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Обставини справи.
02 вересня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №68258 на умовах типового, шляхом підписання заяви-приєднання, згідно котрої відповідач, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, приєднався до умов публічного договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №11 (Б) Індивідуальна.
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що обсяг проданої за розрахунковий період електричної енергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання між постачальником та споживачем акту прийому-передачі товарної продукції.
За умовами заяви-приєднання початок постачання електроенергії з 01.10.2020.
Розділом 5 договору визначається ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії. Так, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць та здійснюються виключно шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника.
У розділі 3 договору вказано, що споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури визначеної Правилами роздрібного ринку електричної енергії та умов договору (п.3.2 договору), також вказано, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п.3.3 договору).
За умовами комерційної пропозиції оплата за електричну енергію за відповідний розрахунковий період здійснюється споживачем плановими платежами з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактичну спожиту електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Планові платежі на відповідний розрахунковий період здійснюються споживачем у такому порядку: до 23 числа розрахункового періоду - 100% від вартості договірного (прогнозованого) споживання електричної енергії на розрахунковий період. Остаточний розрахунок на весь обсяг спожитої упродовж відповідного розрахункового періоду електричної енергії здійснюється споживачем згідно рахунку постачальника.
Додатком №1 до заяви-приєднання позивач надав відповідачу перелік, адреса, ЕІС-коди точок комерційного обліку споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії. Так, електрична енергія мала постачатися у заклад розваг та відпочинку, що знаходяться у м. Львові (2 точки обліку). Оператор системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго».
Згідно п.13.1 договору він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набирає чинності, з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання.
В комерційній пропозиції №11 (Б) від 01.10.2020 (додаток №2 до договору), передбачено, що договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022.
04.08.2022 постачальником виставлено рахунок за електричну енергію №5300015526220719 за липень 2022 року на суму 184'771,70 грн., з строком оплати такого до 11.08.2022 (а.с.99).
Споживач, платіжним дорученням №1553 від 12.08.2022 оплатив за електричну енергію на суму 184'771,70 грн., згідно рахунку від 04.08.2022 (а.с.24).
05.07.2022 постачальником виставлено рахунок №5300015526220811 на плановий платіж за електричну енергію за серпень 2022 року на суму 299'031,17 грн., строк оплати до 23.08.2022 (а.с.101).
Споживач, платіжним дорученням №1567 від 18.08.2022 оплатив за електричну енергію на суму 10'000,00 грн. та №1581 від 26.08.2022 на суму 289'031,20 грн. попередню оплату за серпень 2022 року (а.с.25-26).
06.09.2022 рахунок за електричну енергію №5300015526220819 за серпень 2022 року на суму 212'975,88 грн. (а.с.100).
02.08.2022 - рахунок №5300015526220911 на плановий платіж за електричну енергію за вересень 2022 року на суму 104'600,40 грн., строк оплати до 23.09.2022 (а.с.102).
Рахунок на плановий платіж за електричну енергію за вересень 2022 року на суму 104'600,40 грн. споживачем (позивачем) не оплачувався.
Позивач стверджує, що ПрАТ «Львівобленерго» листом №145-07-4235 від 31.08.2022 «Про зміну електропостачальника» повідомило ТзОВ «НЕСС Енерджі» про можливість зміни для споживача електропостачальника з 01.09.2022.
07.09.2022 та повторно 28.09.2022 позивач звертався до відповідача з листами №13 та №14 про повернення надмірно сплачених коштів на суму 86'055,32 грн. (а.с.17-21). Відмітки про прийняття листів постачальником підтверджуються штемпелем канцелярії товариства та підписом уповноваженої особи на таких. Крім того, 12.10.2022 позивач нарочно подав відповідачу претензію №17 з вимогою про повернення коштів, яка залишена без відповіді та задоволення (а.с.22-23).
Рахунком за електричну енергію №№5300015526220819 від 06.09.2022, актами звірки взаємних розрахунків від 07.09.2022 та від 28.09.2022 №124 підтверджується сума переплати у розмірі 86'055,32 грн. (а.с.15-16).
Також встановлено, що вартість фактично спожитої електричної енергії споживачем (позивачем) у серпні 2022 року є меншою, аніж та, яку товариство оплатило, як плановий платіж, не повернута відповідачем в добровільному порядку.
В зв`язку з цим, рішенням Господарського суду Львівської області від 26.01.2023 у справі №914/2919/22 позовні вимоги задоволено, з чим не погодився відповідач, подавши відповідну апеляційну скаргу.
При перегляді рішення Господарського суду Львівської області від 26.01.2023 у справі №914/2919/22 судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом частин першої та четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново - господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Згідно з частиною першою статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Відповідно до статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим законом та правилами роздрібного ринку.
Згідно зі статтею 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 ПРРЕЕ).
Згідно п.6.1.16. Правил роздрібного ринку електричної енергії попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи у зв`язку з припиненням дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Матеріалами та обставинами справи встановлено, що 02.09.2020 між позивачем ьта відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №68258 на умовах типового, публічного , шляхом підписання позивачем заяви-приєднання , за якою позивач на підставі правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 , приєднався до умов публічного договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №11Б «індивідуальна». За умовами заяви-приєднання початок постачання електричної енергії відповідачем позивачу розпочався з 01.10.2020.
В комерційній пропозиції до договору №22(Б) від 01.10.2020 (додаток №3 до договору) було визначено , що договір діє до 31.12.2022. Крім цього, в такій також вказано, що оплата за електричну енергію за відповідний розрахунковий період здійснюється споживачем плановими платежами з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично спожиту електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Остаточний розрахунок за весь обсяг спожитої протягом відповідно розрахункового періоду електричної енергії здійснюється споживачем згідно рахунку постачальника.
Згідно з п.3.3. договору встановлено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
З наявних в матеріалах справи платіжних доручень « 1567 від 18.08.2022 на суму 10 000,00 грн. (призначення платежу: «аванс за серпень 2022 ….) та №1581 від 26.08.2022 на суму 289 031,20 грн. (призначення платежу: «попередня оплата за серпень 2022 …) встановлено, що позивач надлишково оплати відповідачу спожиту ним електричну енергію у серпні 2022 року на суму 86 055,32 грн., оскільки вартість споживання склала 212 975,88 грн.
З листа ПАТ «Львівобленерго» №145-07-4235 від 31.08.2022 «Про зміну електропостачальника» встановлено, що ПАТ «Львівобленерго» у відповідності до вимог п.6.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, повідомляє ТОВ «НЕСС ЕНЕРДЖІ» про можливість на даний час змінити електропостачальника для споживача ТОВ «Будівельний альянс» з 01.09.2022 з наявними в товариства документами по групі «Б» електроспоживання. Адреси об`єкта : просп. Свободи, 45, м. Львів, Львівський район, Львівська область - еіс код 62Z8757705032192; просп. Свободи, 45, м. Львів, Львівський район, Львівська область еіс код 62Z0340431739743 (а.с.124).
01.09.2022, як встановлено з обставин справи, позивач, у встановленому законом порядку змінив відповідача на іншого електропостачальника, шляхом укладення договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальниклом, одночасно звернувшись до відповідача з проханням провести остаточний розрахунок по договору.
Згідно наявного акту звірки взаємних розрахунків від 07.09.2022 по договору №68258 про постачання електричної енергії споживачу вбачається переплата у позивача за спожиту активну електроенергію в сумі 86 055,32 грн. Даний акт підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
Згідно п.6.1.16. Правил роздрібного ринку електричної енергії, якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник має протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви повернути споживачу надлишок коштів за реквізитами рахунка, вказаного споживачем у заяві.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», в апеляційній скарзі вказав на те, що місцевий апеляційний суд не встановив чи позивач, в період з 01.09.2022 року по 31.12.2022 року, споживав електричну енергію на об`єкті електропостачання, згідно умов спірного договору та чи передавав розхід спожитої електричної енергії на об`єкті електропостачання по спірному договору оператору системи розподілу у даному випадку ПрАТ «Львівобленерго», згідно умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржником, не долучено рахунків за фактично спожиту електричну енергію за вересень та наступні місяці до закінчення терміну договору вказаного в його умовах. Також судом першої інстанції встановлено, що рахунки з вересня не виставлялись, що підтверджується поясненнями відповідача зафіксованими в протоколі судового засідання від 24.01.2023 (а.с.138-140).
У відповідності до вимог ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно положень ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відтак, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 86 055,32 грн., з огляду на те, що дана сума переплати підтверджується спільним актом звірки розрахунків і відсутністю доказів, які б свідчили про постачання електричної енергії у вересня 2022 року і в подальші періоди.
Щодо тверджень скаржника стосовно невірного тлумачення п.3.3 договору про постачання електричної енергії споживачу, то в даному випадку, суд першої інсьтанції не вказував на те, що відповідач якимось чином вимагав у споживача будь-яку іншу плату за електричну енергію.
Щодо застосування місцевим господарським судом закону, який не підлягає застосуванню до даних правовідносин, а саме ст. 1212 Цивільного кодексу України, то апеляційний суд дійшов висновку, що вказана норма підлягає застосуванню, оскільки відсутніми є докази, вставлення рахунків тощо саме на суму в розмірі 86 055,32 грн., а відтак такі збережені відповідачем без належної правової підстави.
Також, скаржник наголошував на порушення судом першої інстанції норм процесуального права через призначення розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
Судова колегія апеляційного суду вважає, що дане порушення відсутнє, оскільки відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заявляючи до суду першої інстанції клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідач не наводить жодних обґрунтувань, які б свідчили про існування підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, з врахуванням наведеного Господарський суд Львівської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», б/н від 16.02.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/516/23 від 20.02.2023) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2023 року у справі №914/2919/22 - залишити без змін.
3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Львівенергозбут».
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
5.Матеріали справи №914/2919/22 повернути Господарському суду Львівської області.
Головуючий суддяІ.Б. Малех
СуддяВ.М. Гриців
СуддяО.В. Зварич
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2023 |
Оприлюднено | 01.06.2023 |
Номер документу | 111215441 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Малех Ірина Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні