Постанова

від 30.05.2023 по справі 911/3454/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2023 р. Справа№ 911/3454/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 30.05.2023 у справі №911/3454/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

про покладення на Селянське(фермерське) господарство «Ранкова Зоря» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції

у справі № 911/3454/21 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до Селянського (фермерського) господарства «Ранкова Зоря»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

про витребування майна із незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Селянського (фермерського) господарства «Ранкова Зоря», третя особа Державне підприємство «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, у якому просив витребувати із незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельні ділянки з кадастровими номерами 3221455500:02:005:0014 площею 5 га, 3221455500:02:005:0015 площею 4,4349 га, 3221455500:02:012:0010 площею 8,7209 га, 3221455500:02:012:0009 площею 10 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Гребінківської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/3454/21 позов задоволений, витребувано із незаконного володіння відповідача на користь держави в особі позивача земельні ділянки з кадастровими номерами 3221455500:02:005:0014 площею 5 га, 3221455500:02:005:0015 площею 4,4349 га, 3221455500:02:012:0010 площею 8,7209 га, 3221455500:02:012:0009 площею 10 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Гребінківської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі №911/3454/21 заяву представника Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь третьої особи присуджено 20 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Селянське (фермерське) господарство «Ранкова Зоря» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами у яких просить:

- скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/3454/21 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

- скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі №911/3454/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 14.11.2022, справу №911/3454/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3454/21, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №911/3454/21.

08.12.2022 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 задоволено заяву Селянського (фермерського) господарства «Ранкова Зоря» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/3454/21, апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/3454/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Ранкова Зоря» на рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/3454/21, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/3454/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2023 на 11:45 год.

Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 задоволено заяву Селянського (фермерського) господарства «Ранкова Зоря» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі №911/3454/21, апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі №911/3454/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Ранкова Зоря» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі №911/3454/21, зупинено дію додаткового рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі №911/3454/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2023 на 11:45 год.

02.02.2023 до суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/3454/21, в якому третя особа, серед іншого, повідомила про те, що у майбутньому із урахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги, вона понесе витрати на правничу допомогу розмір яких на даний час встановити неможливо, так як невідомого коли спір за заявою буде остаточно вирішений та заявила, що докази понесення таких витрат будуть надані суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, а також навела вартість однієї години надання правової допомоги.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023, повний текст якої складено 11.05.2023:

- апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства «Ранкова Зоря» на рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі №911/3454/21 залишені без задоволення;

- рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі №911/3454/21 залишені без змін.

18.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про покладення на Селянське(фермерське) господарство «Ранкова Зоря» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції, в якій заявник просить прийняти вказану заяву до розгляду та задовольнити її, стягнути з відповідача на користь заявника судові витрати на правничу допомогу в межах справи № 911/3454/21 за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Ранкова Зоря» на рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022, у розмірі 22 800,00 грн. До вказаної заяви позивачем додані належним чином засвідчені копії укладеного з Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» договору про надання правової допомоги № 08-12-2020 від 08.12.2020 та додаткової угоди № 1 від 15.12.2022, акту № 2 здачі-приймання правової допомоги від 11.05.2023, платіжної інструкції № 569 від 12.05.2023, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, рішення засновника Адвокатського бюро «Василя Бонтлаба» №1 від 12.12.2018 та наказу Адвокатського бюро «Василя Бонтлаба» № 1 від 12.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 розгляд заяви Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» про покладення на Селянське (фермерське) господарство «Ранкова Зоря» судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/3454/21 призначено на 30.05.2023 о 10:30 год.

В судове засідання прокурор, позивач та третя особа представників не направили, про причини неявки суду не повідомили.

В судовому засідання представник відповідача проти задоволення заяви частково заперечив.

Дослідивши матеріали заяви про компенсацію судових витрат, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що заява Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про покладення на Селянське(фермерське) господарство «Ранкова Зоря» судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 221 ГПК України встановлює, що:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді апеляційної та касаційної інстанції є апеляційна та касаційна скарга, а також відзиви на апеляційну та касаційну скаргу, а докази понесення таких витрат - до винесення постанови або протягом п`яти днів після ухвалення постанови, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

З матеріалів справи слідує, що:

- у відзиві на апеляційну скаргу третя особа повідомила про те, що у майбутньому із урахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги, вона понесе витрати на правничу допомогу розмір яких на даний час встановити неможливо, так як невідомого коли спір за заявою буде остаточно вирішений та заявила, що докази понесення таких витрат будуть надані суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, а також навела вартість однієї години надання правової допомоги;

- заява про покладення на Селянське(фермерське) господарство «Ранкова Зоря» судових витрат на професійну правничу допомогу та докази понесення судових витрат надійшли до суду 18.05.2023 (направлена до суду 15.05.2023).

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання третьою особою як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження факту понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу ним до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії укладеного з Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» договору про надання правової допомоги № 08-12-2020 від 08.12.2020 та додаткової угоди № 1 від 15.12.2022, акту № 2 здачі-приймання правової допомоги від 11.05.2023, платіжної інструкції № 569 від 12.05.2023, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, рішення засновника Адвокатського бюро «Василя Бонтлаба» №1 від 12.12.2018 та наказу Адвокатського бюро «Василя Бонтлаба» № 1 від 12.12.2018.

У договорі про надання правової допомоги № 08-12-2020 від 08.12.2020 сторони узгодили зокрема, таке:

- Адвокатське бюро «Василя Бонтлаба» зобов`язується здійснювати захист, представництво в суді або надавати інші види правової третій особі (клієнту) на умовах та в порядку, визначених даним договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору (п. 1.1);

- розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану, в межах цього договору, правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини (п. 5.1).

Зі змісту акту № 2 здачі-приймання правової допомоги від 11.05.2023 слідує, що у період з 15.12.2022 по 11.05.2023 адвокатським бюро було надано клієнту наступні види правничої допомоги:

- аналіз апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/3454/21 та доданих до неї документів - 3 години;

- аналіз судової практики Касаційного господарського Суду Верховного Суду щодо вказаної категорії спорів - 1 година;

- підготовка проекту відзиву третьої особи - 5 годин;

- участь адвоката в судових засіданнях, які відбулись 14.03.2023, 11.05.2023 в режимі відеоконференції, кожне засідання по 2 000,00 грн.;

- додаткова оплата («гонорар адвоката»), у зв`язку з прийняттям позитивного для клієнта рішення - 8 000,00 грн.

У відповідності до п. 2 акту здачі-приймання правової допомоги сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги бюро складає 1 200,00 грн., участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 2 000,00 грн., а розмір додаткової оплати при позитивному для клієнта рішенні - 8 000 ,00 грн.

Згідно п. 3 акту здачі-приймання правової допомоги загальна вартість наданої правової допомоги складала 22 800 грн.

Як вбачається із платіжної інструкції № 569 від 12.05.2023, заявник здійснив оплату за надання правової допомоги згідно акту № 2 від 11.05.2022 до договору № 08-12-2020 Адвокатському бюро «Василя Бонтлаба» у розмірі 22 800,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання заявнику Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» послуг на заявлену до стягнення суму.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідачем письмових заперечень проти розміру витрат на оплату правничої допомоги подано не було, а у наданих суду поясненнях проти задоволення заяви він заперечив частково.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/1929/19 від 09.06.2022

За практикою Верховного Суду у справах №756/2114/17 і №911/3386/17 зазначено, що оскільки правова позиція позивача в судах попередніх інстанцій не змінювалася, то не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу відповідачу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права, бо відповідач не міг бути необізнаним із позицією позивача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи й доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи.

Колегія суддів зазначає про наступне:

- так як третя особа і має право на отримання відшкодування своїх витрат на оплату послуг адвоката на рівні зі стороною судового процесу, втім, приймаючи до уваги сутність розглядуваних правовідносин, той факт, що безпосередньо судом здійснювався судовий розгляд позову саме прокурора, заявленого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, саме прокурором визначалася правова позиція по справі та підтримання позовних вимог та розглядуваний спір стосується інтересів третьої особи лише опосередковано, покладення на відповідача по справі усіх витрат понесених третьою особою на оплату послуг адвоката не є розумним та необхідним;

- правова позиція третьої особи не змінювалась протягом розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, представництво її інтересів здійснювалось тим самим адвокатським об`єднанням, адвокат, який складав відзив на апеляційну скаргу був обізнаний з обставинами даної справи. Вказане свідчить про те, що час затрачений адвокатом для підготовки проекту відзиву третьої особи (5 годин) є завищеним;

- при підготовці пояснень в суді першої інстанції адвокат проводив аналіз судової практики Касаційного господарського Суду Верховного Суду щодо вказаної категорії спорів (3 години), а відтак правові підстави для включення до судових витрат у суді апеляційної інстанції аналізу судової практики Касаційного господарського Суду Верховного Суду щодо вказаної категорії спорів ( 1 година), відсутні.

З огляду на ступінь складності справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, колегія суддів вважає, що розмір заявлених третьою особою витрат на правову (правничу) допомогу, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

Враховуючи наведене, оцінивши подані третьою особою докази на підтвердження понесених ними витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, колегія суддів, дійшла висновку, що заявлений третьою особою до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності, співмірності та пропорційності, а також у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг є завищеним, а відтак стягненню підлягають витрати третьої особи у загальній сумі 14 000,00 грн.

Таким чином заява Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про покладення на Селянське(фермерське) господарство «Ранкова Зоря» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції колегією суддів задовольняється частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244, 252 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про покладення на Селянське(фермерське) господарство «Ранкова Зоря» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ранкова Зоря» (08670, Київська обл., Обухівський район, с. Тростинка, ідентифікаційний код 31147721) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» (08662, Київська обл., Васильківський р-н, селище міського типу Гребінки, вулиця Білоцерківська, будинок 24, ідентифікаційний код 00497681) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині вимог заяви Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про покладення на Селянське(фермерське) господарство «Ранкова Зоря» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції відмовити.

4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3454/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 30.05.2023.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала