Постанова

від 30.05.2023 по справі 917/1365/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Харків Справа № 917/1365/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,

за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Грім" (вх. № 707П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2023 (рішення ухвалено суддею Кльоповим І.Г в приміщенні Господарського суду Полтавської області 07.03.2023, повний текст складено 15.03.2023) у справі №917/1365/22

за позовною заявою Фермерського господарства "Грім", вул. Остроградського, 223, с. Козельщина, Полтавська область, 39100, ел. ад. tev33333@gmail.com

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна", вул. Олександра Пироговського 19, корпус 4, прим. 84, м. Київ, 03110

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левченко Валентина Миколаївна ( АДРЕСА_1 );

2. Приватний виконавець Райда Олександр Сергійович (вул. Пушкіна, 56-а, м. Полтава, 36039

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Грім" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просило визнати виконавчий напис, вчинений 22.11.2018 за реєстровим №5890 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченко Валентиною Миколаївною таким, що не підлягає виконанню, згідно з яким пропонується повернути майно від лізингоодержувача - фермерського господарства "Грім" на користь лізингодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" об`єкта фінансового лізингу - комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1218-29 "Палесс GS 1218", в тому числі: КЗС-12-0100000Б-12 молотарка самохідна без понижуючого редуктору молотильного барабану, 2016 року випуску, заводський номер 07714, вартістю 2406256 гривень 25 копійок; ЖЗК-7-5 жниварка для зернових культур без транспортного візка, 2016 року випуску, заводський номер 7944, вартістю 309793 гривень 75 копійок; КЗР 1590000-04 транспортний візок до жниварки для зернових культур ЖЗК-7-5, 2016 року випуску, вартістю 33950 гривень, що були передані на підставі договору фінансового лізингу №28/06Л, укладеного 30 червня 2016 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.03.2023 у справі №917/1365/22 відмовлено у задоволенні позову.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач прострочив сплату лізингових платежів за договором фінансового лізингу №28/06Л від 30.06.2016, що надало право лізингодавцю вимагати від лізингоодержувача повернення об`єкту лізингу. Відповідний обов`язок лізингоодержувача повернути предмет лізингу лізингодавцю виник у силу ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та підпунктів 6.1.2, 6.1.3 пункту 6.1, підпункту 9.2.1 пункту 9.2, пунктів 9.3, 9.4 укладеного між сторонами договору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах доведено факти наявності боргу, прострочення його сплати більше 30 календарних днів, розірвання договору лізингу, як необхідні умови вчинення виконавчого напису нотаріуса про повернення об`єкта лізингу.

Судом першої інстанції також встановлено подання відповідачем нотаріусу усіх необхідних документів, передбачених главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, та пунктом 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, для отримання відповідного виконавчого напису.

Таким чином, Господарський суд Полтавської області дійшов висновку, що оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левченко Валентини Миколаївни № 5890 від 22.11.2018 вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат» та у відповідності до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, а тому підстав для задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не вбачається. При цьому, суд не вбачав підстав для застосування позовної давності, про що просив відповідач, у зв`язку з відмовою у позові через його необґрунтованість.

Фермерське господарство "Грім" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2023 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; поновити термін позовної давності.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на таке:

- спірний виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки подані відповідачем нотаріусу документи не підтверджують наявність та безспірність заборгованості позивача перед відповідачем; відповідачем не надано доказів на підтвердження факту існування безспірної заборгованості на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, що виключає можливість вчинення виконавчого напису та реалізацію відповідачем права повернути собі предмет лізингу у безспірному порядку;

- Фермерське господарство «Грім» не отримувало повідомлення про відмову від договору та вимогу про повернення предмету лізингу, а нотаріусом не встановлено момент припинення дії договору фінансового лізингу та право вимагати від позивача повернення предмету лізингу;

- спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом на окремому нотаріальному бланку, а не на оригіналі чи дублікаті документа, що встановлює заборгованість;

- одночасне посвідчення виконавчим написом права стягувача на стягнення грошових коштів та на витребування майна не передбачено законом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Грім" залишено без руху, встановлено Фермерському господарству "Грім" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (3721,50 грн).

24.04.2023 від ТОВ "Промагролізинг-Україна" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження (вх. №4565 ел. 7486), в яких відповідач зазначає, що підписи голови Фермерського господарства "Грім" Бабенка І.Д. в апеляційній скарзі та клопотанні суттєво відрізняються від підписів голови Фермерського господарства "Грім" Бабенка І.Д., які містяться в інших процесуальних документах у справі №917/1365/22, не скріплені відтиском печатки Фермерського господарства "Грім", що суперечить попередній практиці позивача по оформленню процесуальних документів. Викладене, на думку відповідача, свідчить про те, що підписи в апеляційній скарзі та клопотанні вчинені не головою Фермерського господарства "Грім" Бабенком І.Д., а невідомою особою. А тому, за висновком відповідача, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута судом апеляційної інстанції.

26.04.2023 від Фермерського господарства "Грім" надійшла заява про усунення недоліків (вх. №4659), до якої додано квитанцію про сплату судового збору на суму 4026,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О.) від 01.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Грім" на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2023 у справі №917/1365/22; зобов`язано Фермерське господарство "Грім" у строк по 15.05.2023 надати суду письмові пояснення щодо особи, яка підписала апеляційну скаргу; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 30.05.2023.

У мотивувальній частині вказаної ухвали колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення клопотання Фермерського господарства "Грім" про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, оскільки повний текст рішення від 07.03.2023 підписаний 15.03.2023, а з апеляційною скаргою позивач звернувся 04.04.2023, тобто в двадцятиденний строк, встановлений ст. 256 ГПК України для подання апеляційної скарги на рішення суду.

10.05.2023 на виконання ухвали суду від 01.05.2023 Фермерським господарством "Грім" надано письмові пояснення (вх. №5307), в яких позивач зазначає, що апеляційна скарга підписана керівником Фермерського господарства «Грім» Бабенко І.Д. особисто.

У встановлений судом строк від ТОВ "Промагролізинг-Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №5529 від 16.05.2023), в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.

У встановлений судом строк від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левченко В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №5826 від 23.05.2023), в якому третя особа проcила відмовити Фермерському господарству "Грім" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін та розглядати апеляційну скаргу без участі третьої особи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 року у зв`язку з перебуванням судді Білоусової Я.О. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 29.05.2023 року, сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, явка сторін у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

30.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна", як лізингодавцем, та Фермерським господарством "Грім", як лізингоодержувачем, укладено договір фінансового лізингу №28/06Л (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу на умовах лізингу у строкове платне володіння та користування з правом викупу майно, найменування, кількісні та якісні характеристики якого визначені у додатку №1 «Специфікація» до даного договору (надалі - об`єкт лізингу), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу у володіння та користування на строк, зазначений в п. 3.2 договору, та здійснювати лізингові платежі на умовах даного договору.

Відповідно до Специфікації, яка є додатком №1 до договору, об`єктом лізингу є комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1218-29 «Палессе GS1218», вартістю 2750000,00 грн. з ПДВ, який складається з наступних одиниць: КЗК-12-0100000Б-12 молотарка самохідна без понижуючого редуктору молотильного барабану, вартістю 2406256,25 грн. з ПДВ, ЖЗК-7-5 жниварка для зернових культур без транспортного візка, вартістю 309793,75 грн. з ПДВ, КЗР 1590000-04 транспортний візок до жниварки для зернових культур ЖЗК-7-5, вартістю 33950,00 грн. з ПДВ

Згідно з п. 5.1 договору до лізингового платежу за цим договором згідно додатку №3 «Графіку лізингових платежів» входить: викупна вартість об`єкту лізингу - 2750000,00 грн., винагорода лізингодавця у вигляді відсотків - 402187,56 грн., інші витрати лізингодавця - 110000,00 грн.

Лізингоодержувач у строк до 06 липня 2016 року сплачує в безготівковій формі на рахунок лізингодавця авансовий платіж, визначений у додатку №3 «Графік лізингових платежів» (надалі - додаток №3), що є невід`ємною частиною даного договору (п. 5.2 договору).

Згідно графіка лізингових платежів за період з моменту передачі об`єкту лізингу до 06.07.2018 позивач повинен був сплатити лізингових платежів на загальну суму 2750000,00 грн. (до вказаної суми входить і сума авансового платежу у розмірі 605000,00 грн), суму винагороди у вигляді відсотків, яка повинна бути погашена у розмірі 402187,56 грн, інші витрати лізингодавця у розмірі 110000,00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору передача об`єкта лізингу здійснюється протягом 5 (п`яти) календарних днів після надходження на рахунок лізингодавця авансового платежу за умови фактичної наявності об`єкта лізингу на складі лізингодавця.

Підписання акту приймання-передачі об`єкта лізингу сторонами свідчить про прийняття лізингоодержувачем об`єкта лізингу у тимчасове володіння і користування та є підставою для нарахування лізингодавцем лізингових платежів (п. 4.5 договору).

Лізингові платежі вносяться лізингоодержувачем в безготівковій формі у розмірі та в строки, вказані у додатку №3 до договору (п. 5.3 договору).

Згідно з п. 7.2.8 договору лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно вносити лізингові платежі згідно додатку №3 до даного договору.

Відповідно до підпункту 6.1.2. пункту 6.1 договору лізингодавець має право у випадку часткової або повної несплати лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 календарних днів:

- вимагати від лізингоодержувача повернення об`єкта лізингу та провести його вилучення (п. 6.1.2.2);

- вимагати від лізингоодержувача повернення об`єкту лізингу в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 6.1.2.3);

- відмовитись від даного договору в порядку, визначеному в п.9.2 даного договору (п. 6.1.3).

Відповідно до положень підпункту 9.2.1. пункту 9.2 договору лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору в повному обсязі або в частині, вимагати в односторонньому порядку достроково розірвати даний договір, без відшкодування лізингоодержувачу будь-яких збитків, викликаних таким розірванням, у випадку часткової або повної несплати лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 календарних днів.

При розірванні договору лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу лізингодавцю в місце, вказане лізингодавцем, якщо лізингодавець не скористається правом, передбаченим пунктом 9.7. договору, або сторони не домовляться про інше. Витрати, пов`язані з поверненням об`єкту лізингу лізингодавцю та зберіганням об`єкту лізингу, несе лізингоодержувач. Витрати по приведенню об`єкту лізингу в робочий стан (витрати по усуненню технічних несправностей або поломки об`єкту лізингу, що відбулися до дати повернення об`єкту лізингу лізингодавцю), несе лізингоодержувач (п. 9.3 договору).

Пунктом 9.4 договору передбачено, що у разі дострокового припинення дії договору (у зв`язку з розірванням або за згодою сторін), що тягне обов`язок лізингоодержувача здійснити повернення об`єкту лізингу лізингодавцю, лізингоодержувач зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) календарних днів з дати отримання вимоги про повернення, якщо інший термін не вказаний у вимозі про повернення, повернути лізингодавцю об`єкт лізингу в місце, вказане лізингодавцем, і відшкодувати лізингодавцю збитки, що виникли у зв`язку з достроковим припиненням дії договору. Об`єкт лізингу повертається лізингодавцю в робочому стані з урахуванням його нормального зносу з усіма належностями і документацією. Лізингоодержувач зобов`язується сплатити штраф, у розмірі та на умовах передбачених пунктом 7.2.7. договору.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору лізингу, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями § 6 глави 58 Цивільного кодексу України, §5 глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про фінансовий лізинг» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Промагролізинг-Україна" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, передавши позивачу об`єкт лізингу, а саме: комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1218-29 «Палессе GS1218», який складається з наступних одиниць: КЗК-12-0100000Б-12 молотарка самохідна без понижуючого редуктору молотильного барабану, заводський номер 07714, 2016 року випуску, ЖЗК-7-5 жниварка для зернових культур без транспортного візка, заводський номер 7944, 2016 року випуску, КЗР 1590000-04 транспортний візок до жниварки для зернових культур ЖЗК-7-5, 2016 року випуску, що підтверджується актом приймання-передачі об`єкту лізингу від 05.07.2016.

У зв`язку з порушенням Фермерським господарством "Грім" строків сплати лізингових платежів, ТОВ "Промагролізинг-Україна" направило 02.10.2018 позивачу вимогу вих. № 860 від 01.10.2018 разом з рахунком на оплату №35 від 28.09.2018 року про оплату заборгованості в розмірі 1880162,72 грн, повернення об`єкту лізингу та про відмову від договору фінансового лізингу № 28/06Л від 30.06.2016 на підставі ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", підпунктів 6.1.2, 6.1.3 пункту 6.1, підпункту 9.2.1 пункту 9.2 Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав дану вимогу 08.10.2018 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0311008329279, опису вкладення у цінний лист із штемпелем поштового зв`язку, фіскального чеку від 02.10.2018 та накладної за №0311008329279 від 02.10.2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

З огляду на односторонню відмову відповідача від договору, слід вважати, що договір є припиненим з 08.10.2018 (у день отримання позивачем вимоги).

Матеріали справи не містять доказів повернення позивачем об`єкту лізингу відповідачу та погашення заборгованості за договором у строк, встановлений відповідачем у вимозі вих. № 860 від 01.10.2018.

З метою захисту права власності відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левченко Валентини Миколаївни із заявою про вчинення виконавчого напису вих. №980 від 22.11.2018 щодо витребування від позивача на користь відповідача об`єкту лізингу.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченко Валентиною Миколаївною 22.11.2018 вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №5890, у якому запропоновано повернути лізингоодержувачем - Фермерським господарством «Грім» лізингодавцю - ТОВ "Промагролізинг-Україна" об`єкт фінансового лізингу - комбайн зернозбиральний самохідний КЗС - 1218-29 «Палессе GS1218», в тому числі: КЗК-12-0100000Б-12 молотарка самохідна без понижуючого редуктору молотильного барабану, 2016 року випуску, заводський номер 07714, вартістю 2406256,25 грн, з ПДВ; ЖЗК-7-5 жниварка для зернових культур без транспортного візка, 2016 року випуску, заводський номер 7944, вартістю 309793,75 грн, з ПДВ; КЗР 1590000-04 транспортний візок до жниварки для зернових культур ЖЗК-7-5, 2016 року випуску, заводський номер б/н, вартістю 33950 грн з ПДВ, що були передані в користування на підставі договору фінансового лізингу №26/06Л, укладеного 30 червня 2016 року, за несплачену в строк з 06.03.2018 по 06.07.2018 заборгованість (щомісячні лізингові платежі) у розмірі 825985,79 грн з ПДВ.

Відповідачем пред`явлено вказаний виконавчий напис до примусового виконання.

На підставі зазначеного виконавчого напису 22.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою Олександром Сергійовичем відкрито виконавче провадження за №60664456.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (у редакції, що існувала на момент виникнення спірних правовідносин) за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з п. 7.2.8 договору лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно вносити лізингові платежі згідно додатку №3 до даного договору.

Як вбачається із вимоги відповідача, причиною розірвання договору вказано наявність станом на 01.10.2018 простроченої заборгованості позивача перед відповідачем по сплаті лізингових платежів за договором в розмірі 1765851,25 грн, прострочення зі сплати лізингових платежів позивачем склало більше 30 днів по лізингових платежах, терміни сплати яких 06.09.2017, 06.10.2017, 06.11.2017, 06.12.2017, 06.01.2018, 06.02.2018, 06.03.2018, 06.04.2018, 06.05.2018, 06.06.2018, 06.07.2018 згідно з графіком лізингових платежів, який є додатком № 3 до договору.

Згідно з рахунком на оплату №35 від 28.09.2018, який доданий до вимоги вих. №860 від 01.10.2018, основний борг за договором складає 1765851,25 грн, пеня за договором складає 114311,47 грн.

Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед відповідачем за договором лізингу на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка зазначена у вимозі та рахунку на оплату.

Матеріалами справи підтверджується, що під час виконання договору фінансового лізингу мало місце прострочення позивача в частині виконання грошового зобов`язання.

Станом на дату направлення відповідачем вимоги та вчинення виконавчого напису розмір основного боргу за лізинговими платежами в розмірі 1765851,25 грн підтверджується договором, зокрема, графіком лізингових платежів (додаток № 3 до договору), та виписками з поточного рахунку відповідача в ПАТ «Промислово-фінансовий банк» щодо здійснених позивачем лізингових платежів.

Порушення умов договору фінансового лізингу в частині оплати у період з 06.09.2016 по 06.02.2018 встановлено у рішенні Господарського суду Полтавської області від 11.04.2018 та постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 у справі №917/2016/17 за позовом ТОВ "Промагролізинг-Україна" до Фермерського господарства "Грім" про стягнення заборгованості, якими стягнуто з Фермерського господарства "Грім" на користь ТОВ "Промагролізинг-Україна" 1339865,46 грн заборгованості.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що період заборгованості зі сплати лізингових платежів становив менше 30 календарних днів.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факт наявної заборгованості за договором фінансового лізингу №28/06Л від 30.06.2016 - прострочення лізингових платежів більш ніж на 30 днів на дату надсилання відповідачем вимоги позивачу та вчинення виконавчого напису.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції, що існувала на момент виникнення спірних правовідносин) лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов`язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов`язань лізингоодержувачем за договором лізингу (частина 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції, що існувала на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже, нормами Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; достроково розірвати договір та повернути майно - предмет лізингу в безспірному порядку за виконавчим написом, а також стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, які він може реалізувати за своїм вибором.

За змістом підпунктів 6.1.2, 6.1.3 пункту 6.1, підпункту 9.2.1 пункту 9.2 договору лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору в повному обсязі або в частині, вимагати в односторонньому порядку достроково розірвати даний договір, вимагати від лізингоодержувача повернення об`єкту лізингу в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, у випадку часткової або повної несплати лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 календарних днів.

Колегією суддів встановлено, що лізингодавець враховуючи наявність прострочення здійснення лізингових платежів більш ніж на 30 календарних днів, правомірно скористався своїм правом, наданим йому ч. 2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», підпунктів 6.1.2, 6.1.3 пункту 6.1, підпункту 9.2.1 пункту 9.2 договору, відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення об`єкту лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Тобто, у спірних правовідносинах доведено факти наявності боргу, прострочення його сплати більше 30 календарних днів, розірвання договору лізингу як необхідні умови вчинення виконавчого напису нотаріуса про повернення об`єкта лізингу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом Україні «Про нотаріат». Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Главою 14 «Вчинення виконавчих написів» Закону України «Про нотаріат» визначений порядок вчинення виконавчих написів. Зокрема, норми статті 88 цього Закону встановлюють, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться у пункті 3.1 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Отже, правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року (далі - Перелік), для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з п. 8 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Таким чином, з наведених приписів вбачається, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Відтак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.

Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів, тому доводи апелянта про те, що нотаріусом не встановлено момент припинення дії договору фінансового лізингу не приймаються судом до уваги.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем було надано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Левченко В.М. договір лізингу, що підтверджується підшитим до договору фінансового лізингу № 28/06Л від 30.06.2016 оскаржуваного виконавчого напису та рахунок на оплату №35 від 28.09.2018 року із відміткою ТОВ "Промагролізинг-Україна" про несплату станом на 21.11.2018 року вказаних у рахунку платежів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами місцевого господарського суду, що відповідачем при звернені до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису з повернення об`єкта лізингу було надано вичерпний перелік документів, передбачений законодавством, які необхідні для підтвердження безспірності заборгованості згідно з пунктом 8 Переліку та статтею 87 Закону України «Про нотаріат».

З урахуванням наведеного, не можуть братися до уваги посилання заявника апеляційної скарги на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус помилково зробив висновок про безспірність вимог.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості за лізинговими платежами понад 30 днів, направлення та отримання позивачем вимоги вих. № 860 від 01.10.2018 про відмову від договору і повернення об`єкту лізингу у зв`язку з достроковим розірванням договору, а також подання відповідачем нотаріусу усіх необхідних документів, передбачених главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, та пунктом 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, для отримання відповідного виконавчого напису.

Оскільки виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левченко Валентини Миколаївни за № 5890 від 22.11.2018 стосується лише повернення об`єкту лізингу за договором фінансового лізингу №28/06Л від 30.06.2016 року, доводи апелянта про одночасне посвідчення виконавчим написом права стягувача на стягнення грошових коштів та на витребування майна, спростовуються матеріалами справи.

Щодо доводів апелянта про те, що спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом на окремому нотаріальному бланку всупереч вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій, колегія суддів зазначає таке.

Підпунктами 5.1, 5.2 пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), який встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.

Виключення з наведеного загального правила передбачає підпункт 5.3 пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, відповідно до якого якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

У справі, що розглядається, виконавчий напис нотаріуса стосується витребування від боржника майна - повернення об`єкту лізингу, що був переданий в користування на підставі договору фінансового лізингу №28/06Л від 30.06.2016 року, тобто про часткове задоволення вимог стягувача щодо погашення заборгованості не вказується, відтак підстав для застосування приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченко В.М. підпункту 5.3 пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій не було.

Відповідно до п. 6.11. Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 за №1318/18613, тексти нотаріальних документів у встановлених Законом випадках викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Тексти нотаріальних документів, які викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів, не повинні накладатися на QR-код та серію і номер спеціального бланка нотаріального документа. Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левченко Валентини Миколаївни №5890 від 22.11.2018 було викладено на спеціальному бланку нотаріальних документів серії ННІ 028642, прошито, прошнуровано на скріплено печаткою нотаріуса з документами, що встановлюють заборгованість.

У даному випадку вчинено виконавчий напис, в якому зазначено, що він стосується саме певного, визначеного у написі договору фінансового лізингу №28/06Л від 30.06.2016 року. Його вчинення на окремому документі не спростовує відсутність зобов`язання та не впливає на дійсність виконавчого напису.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вказаний довід апелянта не може слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левченко Валентини Миколаївни № 5890 від 22.11.2018 вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат» та у відповідності до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, а тому підстав для задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів не вбачає.

Щодо заяви апелянта про поновлення строку позовної давності, колегія суддів зазначає таке.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.

Оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову у повному обсязі, і апеляційний господарський суд погодився з вказаним висновком суду, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення.

Відповідно до вимог частини третьої статті 13 та частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначені норми господарсько-процесуального законодавства узгоджуються з одним із принципів господарського судочинства - змагальності сторін, відповідно до якого доведеність обставин справи, збір і надання доказів покладається на сторони.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2023 у справі №917/1365/22 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Грім" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2023 у справі №917/1365/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.05.2023.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель