Рішення

від 18.05.2023 по справі 908/724/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/55/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2023 Справа № 908/724/22

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО», (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080)

до відповідача Олександрівської сільської ради, (вул. Центральна, буд. 90, с. Олександрівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72445)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення суми

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача Рудюк Ю.А., на підстав довіреності № 28 від 20.12.2022, (в режимі відеоконференції);

від відповідача не з`явився;

від третьої особи не з`явився;

17.05.2022 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО», м. Київ за вих. № б/н від 16.05.2022 (вх. № 808/08-07/22 від 17.05.2022) до Олександрівської сільської ради, с. Олександрівка Мелітопольського району Запорізької області про стягнення суми 967996,75 грн., яка складається з суми 81350348 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021, суми 58099,24 грн. 15 % річних, суми 65283,14 грн. - пені, суми 31110,89 грн. інфляційних втрат.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2022 справу № 908/724/22 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі, відповідними указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжено до 18.08.2023 включно.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/724/22, справі присвоєний номер провадження справи 4/55/22, до участі у справі № 908/724/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також враховуючи введення в Україні воєнного стану встановлено, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи будуть додатково повідомлені відповідною ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.02.2023 підготовче засідання у справі № 908/742/22 призначено на 27.02.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2023 підготовче засідання відкладено на 27.03.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 підготовче провадження у справі № 908/724/22 закрито та призначено розгляд справи по суті на 20.04.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2023 розгляд справи по суті відкладено на 18.05.2023.

В судовому засіданні 18.05.2023 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Судове засідання 18.05.2023 проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 18.05.2023 приєднався представник позивача.

Представники відповідача і третьої особи в судове засідання 18.05.2023 не з`явилися, про поважність причин неявки суд завчасно не повідомили.

21.03.2023 на електронну пошту господарського суду Запорізької області з підтвердженим КЕП від третьої особи надійшли Пояснення по справі вих. № 39-33/28 від 20.03.2023 (вх. № 5833/08-08/23 від 21.03.2023), за текстом яких ПАТ «Запоріжжяобленерго» просить суд розглядати справу № 908/724/22 без участі в судовому засіданні уповноваженого представника третьої особи за наявними матеріалами справи.

Відповідач про дату, час та місце проведення судових засідань у справі № 908/724/22 повідомлявся належним чином шляхом отримання процесуальних документів у справі в електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Крім того, враховуючи територіальне перебування відповідача на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвала господарського суду Запорізької області від 20.04.2023 у справі № 908/724/22 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/724/22 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Дослідивши матеріали справи, з огляду на клопотання третьої особи про розгляд справи № 908/465/22 за його відсутністю, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 18.05.2023 за відсутністю відповідача і третьої особи, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 526, 625, 629 ЦК України, положення Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018. Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» від 01.01.2021, укладеного між сторонами у справі, щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергії за період січень березень 2021 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 813503,48 грн. 19.01.2022 між ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» та Олександрівською сільською радою укладено договір реструктуризації № 21, згідно з умовами якого сторони підтвердили, що у відповідача перед позивачем станом на 19.01.2022 існує заборгованість за поставлену електричну енергію постачальником «останньої надії» в сумі 813503,48 грн. В цьому ж договорі відповідач погодився з нарахуванням штрафних санкцій за порушення порядку та строків розрахунків за спожиту електричну енергію в розмірі 154493,27 грн., в тому числі 58099,24 грн. 15 % річних, які нараховані згідно умов «Комерційної пропозиції № 3» від 07.06.2019, яка є додатком № 1 до договору, 65283,14 грн. пені та 31110,89 грн. інфляційних втрат. За умовами договору реструктуризації № 21 від 19.01.2022 позивач надає відповідачу розстрочку на погашення заборгованості з 19 січня 2022 року до 21 січня 2022 року. Відповідачем зобов`язання за договором реструктуризації № 21 від 19.01.2022 належним чином і у передбачені строки не виконані. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг з постачання електричної енергії позивач, керуючись приписами діючого законодавства та положеннями договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021, просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14519,95 грн.

Третя особа в письмових поясненнях зазначила, що на виконання вимог законодавства у сфері електроенергетики 01.01.2019 Олександрівська сільська рада приєдналася до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання. ПАТ «Запооріжжяобленерго» як оператор системи розподілу підтверджує, що в період січень березень 2021 року відповідачу за договором про надання послуг з розподілу було надано послугу з розподілу в обсязі 106423 кВт/год.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази, заслухавши пояснення позивача, суд

УСТАНОВИВ

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закон України «Про ринок електричної енергії» правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України «Про альтернативні джерела енергії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Пунктом 5 ч. 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку.

Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії». (ч.5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії»)

Пунктом 16 ч. 2 статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

19.04.2018 набрав чинності Кодекс систем розподілу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 310 від 14.03.2018.

Відповідно до положень абз. 1, 22, 23 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018) під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків: пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з п. 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

Пунктами 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (позивач у справі) визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 31.12.2022.

Положенням частини 6 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Постановою № 312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (надалі - Правила) затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до Правил).

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 3.4.2 Правил вказано, що постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Пунктом 1.2.9 Правил передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Постачальники універсальних послуг та постачальники «останньої надії» повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно (п. 3.2.1 Правил).

У пункті 3.4.4 Правил зазначено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

На виконання вимог ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (Комерційну пропозицію № 3 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»); додаток до Комерційної пропозиції № 3 «Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

Відповідно до п. 1.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» цей договір є публічним договором приєднання споживача до договору, який регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - Постачальник) Споживачу, у разі, якщо обраний Споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання Споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання Споживача до Договору на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є додатком 1 до цього Договору.

Судом встановлено, що між позивачем, який виконує функції постачальника «останньої надії» (Постачальник) та Олександрівською сільською радою (відповідача у справі, Споживач) укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021 (надалі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312.

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Згідно з п. 2.2 Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/розподілу електричної енергії.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання. (п. 3.2 Договору)

Згідно із пунктом 5.8 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.10 Договору оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Умовами п. 6.2 Договору Споживач, серед іншого, зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим Договором.

При цьому, положеннями п. 7.1 Договору встановлено, що Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

У пункті 13.1 передбачено, що Договір приєднання Споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Умовами пункту 4.1 Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (додаток 1 до Договору) встановлено обов`язок сплати Споживачем 100 % від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.

У разі неотримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов договору, порядок якого визначений пунктом 7 цієї комерційної пропозиції.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від оператора системи розподілу (передачі).

Відповідно до положень п. 4.2 Комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до акту купівлі - продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності (пункт 4.4 Комерційної пропозиції).

Пунктом 4.3 Комерційної пропозиції визначено, що рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або Споживачем Постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2 цієї комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивачем на підставі отриманих від третьої особи (як оператора системи розподілу) звітів про фактичне споживання відповідачем електричної енергії в січні березні 2021 року складені наступні розрахункові документи:

- рахунок № 000004353801/07/О01/12694 від 22.02.2021 на суму 236430,78 грн. та Акт № 006878 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2021 року від 31.01.2021, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 57222,00 кВт*год на суму 236430,78 грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлялися на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримані останнім 23.03.2021, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 0100190538944);

- рахунок № 000004353801/07/О02/16251 від 19.03.2021 на суму 99210,13 грн. та Акт № 010431 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2021 року від 28.02.2021, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 25876,00 кВт*год на суму 99210,13 грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлялися на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримані останнім 05.04.2021, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 0100190496494);

- рахунок № 000004353801/07/О03/17922 від 09.04.2021 на суму 98776,72 грн. та Акт № 012067 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2021 року від 31.03.2021, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 23235,00 кВт*год на суму 98776,72 грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлялися на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримані останнім 25.05.2021, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 0100192021523).

Матеріали справи не містять оформлених відповідачем в порядку п. 4.4 комерційної пропозиції зауважень до Актів купівлі-продажу електроенергії за січень березень 2021 року.

З наведеного слідує, що рахунки на оплату та Акти купівлі-продажу електроенергії за спірний період за своїм змістом засвідчують факт отримання Споживачем електроенергії та зобов`язують останнього сплатити грошові кошти за спожиту електричну енергію відповідно до укладеного Договору.

Крім того, листом від 25.03.2021 № 354 відповідач повідомив позивача про реорганізацію Гірсівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04353862) та Степанівської Першої сільської ради (код ЄДРПОУ 24911628) шляхом приєднання до складу Олександрівської сільської ради.

У зв`язку із цим позивачем складено Коригувальний акт купівлі-продажу електричної енергії № 014132 від 31.07.2021 на суму 379085,85 грн. до Акту № 006878 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2021 року від 31.01.2021.

Відповідно до даних ПАТ «Запоріжжяобленерго» ним як оператором системи розподілу в період січень березень 2021 року надано відповідачу послугу з розподілу в обсязі 106423 кВт/год.

У зв`язку із невиконання відповідачем взятих на себе за умовами Договору зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за поставлену протягом січня березня 2021 року електричну енергію в розмірі 813503,48 грн.

Пунктом 5.11 Договору встановлено, що разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

У пункті 6.1 Комерційної пропозиції передбачено, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

Згідно з пунктом 7.4 Комерційної Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

17.01.2022 позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 44/11-001675 про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електричну енергію, якою вимагав сплатити 813503,48 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 включно, а також 154493,27 грн. штрафних санкцій, в тому числі 15 % річних в сумі 58099,24 грн., інфляційні втрати в сумі 31110,89 грн. та пеню в сумі 65283,14 грн.

Листом від 18.01.2022 № 91/01-14 Олександрівська сільська рада повністю погодилася з вказаною вимогою позивача щодо суми основного боргу та нарахованих штрафних санкцій, а також звернулася до позивача із проханням про укладення договору про реструктуризацію заборгованості.

19.01.2022 позивачем та відповідачем укладений Договір про реструктуризацію № 21, відповідно до п. 1.1 якого сторони підтверджують, що у Споживача перед Постачальником станом на 19.01.2022 існує заборгованість за поставлену електричну енергію Постачальником «останньої надії» за публічним договором в сумі 813503,48 грн., а саме: заборгованість за електроенергію за січень 2021 року (Коригувальний акт № 014132 до Акту № 006878) в сумі 615516,63 грн., за лютий 2021 року (Акт № 010431) в сумі 99210,13 грн., за березень 2021 року (Акт № 012067) в сумі 98776,72 грн. та пеня, 15 % річних, інфляція (штрафні санкції) в сумі 154493,27 грн. відповідно до вимоги про сплату штрафних санкцій від 17.01.2022 № 44/11-001675.

Відповідно до умов п. 1.2 Договору реструктуризації сторони дійшли згоди реструктуризувати 967996,75 грн. заборгованості на умовах, викладених у п. 1.3 Договору.

В п. 1.3 Договору реструктуризації зазначено, що згідно з п. 5.12 типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який є додатком до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Постачальник надає Споживачу розстрочку на погашення заборгованості з 19 січня 2022 року по 21 січня 2022 року, а Споживач зобов`язується проводити погашення заборгованості за спожиту електричну енергію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника та заборгованість зі сплати штрафних санкцій на визначений рахунок в розмірі та в строки, вказані у графіку погашення заборгованості, який є невід`ємною частиною Договору (додаток № 1) та здійснювати поточну оплату спожитої електричної енергії Постачальником «останньої надії».

Пунктом 5.1 Договору про реструктуризації передбачено, що цей Договір набирає чинності з жати його підписання і діє до 21.01.2022.

За умовами пп. 3.1.1 Договору про реструктуризацію Споживач зобов`язався своєчасно та в строки визначені графіком погашення заборгованості (додаток № 1) здійснювати платежі по погашенню заборгованості.

Натомість, за умовами пп. 2.2.1 Договору про реструктуризацію Постачальник має право вимагати від Споживача внесення платежів на умовах Договору.

До Договору про реструктуризацію сторонами підписаний Додаток № 1 «Графік погашення заборгованості», відповідно до якого відповідач у строк до 21.01.2022 зобов`язався внести 1 платіж 813503,48 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію за січень березень 2021 року, а також у строк до 21.01.2022 внести 2 платіж 154493,27 грн. згідно вимоги про сплату штрафних санкцій від 17.01.2022 № 44/11-001675.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплата заборгованості за спожиту електричну енергію за січень березень 2021 року. а також сплати штрафних санкцій згідно вимоги про сплату штрафних санкцій від 17.01.2022 № 44/11-001675 в порядку та строки, встановлені в Договорі про реструктуризацію № 21 від 19.01.2022 не здійснена.

Таким чином, на час вирішення спору судом заборгованість відповідача перед позивачем становить 967996,75 грн., в тому числі 81350348 грн. заборгованість за поставлену електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021 за січень березень 2021 року, 58099,24 грн. 15 % річних, 65283,14 грн. пеня та 31110,89 грн. інфляційні втрати.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Споживачі електричної енергії зобов`язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості відповідача за спожиту протягом січня березня 2021 року електричну енергію в розмірі 813503,48 грн. за Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021 підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем жодними письмовими доказами не спростований.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов`язання відповідача оплатити поставлену за спірний період електричну енергію за Договором не припинено.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі або свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Олександрівської сільської ради заборгованості за спожиту електричну енергію за січень березень 2021 року за Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021 в розмірі 813503,48 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до змісту ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021 підтверджено матеріалами справи.

Позивачем, окрім основної суми заборгованості, заявлено до стягнення з відповідача 58099,24 грн. 15 % річних, 65283,14 грн. пені та 31110,89 грн. інфляційних втрат.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.1 Комерційної пропозиції до Договору.

Так, пунктом 5.11 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

У пункті 6.1 Комерційної пропозиції передбачено, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок суми пені судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та умов Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021 та є арифметично правильним, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 65283,14 грн. підлягають задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Судом встановлено, що пунктом 7.4 Комерційної пропозиції сторони узгодили інший розмір річних, сплата яких передбачена в порядку ст. 625 ЦК України, а саме 15 % річних.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем розрахунків по Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021, вимоги про стягнення з нього 15 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми 15 % річних судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та є арифметично правильним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 15 % річних у сумі 58099,24 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3111089 грн. інфляційних втрат заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідачем контррозрахунку штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО», м. Київ до Олександрівської сільської ради, с. Олександрівка Мелітопольського району Запорізької області про стягнення суми 967996,75 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Олександрівської сільської ради, (вул. Центральна, буд. 90, с. Олександрівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72445, ідентифікаційний код юридичної особи 04353801) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО», (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код юридичної особи 19480600) 813503 (вісімсот тринадцять тисяч п`ятсот три) грн. 48 коп. основного боргу за поставлену електричну енергію, 58099 (п`ятдесят вісім тисяч дев`яносто дев`ять) грн. 24 коп. 15 % річних, 31110 (тридцять одну тисячу сто десять) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 65283 (шістдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 14 коп. пені та 14519 (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 95 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 31» травня 2023 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.