Ухвала

від 31.05.2023 по справі 920/254/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.05.2023Справа № 920/254/22Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" (38730, Полтавська область, Полтавський район, с. Рунівщина, вул. М. Гаврилка, буд. 15, код за ЄДРПОУ 34205534)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" (42813, Сумська область, Охтирський район, с. Розсоші, вул. Центральна, буд. 81, код за ЄДРПОУ 33219504),

2) Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Іванова О.І. (в режимі відеоконференції)

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: Паламарчук А.Ю.

Від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

19.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" та Великописарівського районного управління юстиції Сумської області про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди.

04.07.2022 року до суду першої інстанції представник позивача подав клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому зазначив про ліквідацію Великописарівського районного управління юстиції, як органу, що прийняв рішення, що оскаржується позивачем, та повідомив про відмову Міністерства юстиції України у задоволенні скарги позивача на рішення державного реєстратора.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.08.2022 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" про заміну неналежного другого відповідача задоволено. Замінено другого відповідача - Великописарівське районне управління юстиції Сумської області, на належного відповідача - Міністерство юстиції України. Передано справу № 920/254/22 за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі №920/254/22 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 22.08.2022 року у справі № 920/254/22 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Сумської області від 22.08.2022 року у справі № 920/254/22 залишено без змін.

06.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №920/254/22.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2022, матеріали справи № 920/254/22 передано на розгляд судді Андреїшиній І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 прийнято справу №920/254/22 до свого провадження та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.01.2023.

03.01.2023 на електронну адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

Також 03.01.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшла заява про участь у всіх судових сіданнях, у тому числі у судовому засіданні, яке призначено на 25.01.2023 о 09:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення "EASYCON", у зв`язку зі знаходженням адвоката відповідача-1 Рибак Яни Василівни у м. Харкові та неможливістю забезпечити свою явку до приміщення суду.

04.01.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшли документи у справі, відповідь на відзив на позовну заяву та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EASYCON" з використанням власних технічних засобів.

Також 10.01.2023 на електронну адресу суду від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші", ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні по справі № 920/254/22 в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" Іванової Олени Ігорівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

25.01.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 відкладено підготовче засідання на 01.03.2023.

25.01.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_1 .

30.01.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшла заява про участь у всіх судових сіданнях, у тому числі у судовому засіданні, яке призначено на 01.03.2023 о 11:15 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення "EASYCON", у зв`язку зі знаходженням адвоката відповідача-1 ОСОБА_2 у м. Харкові та неможливістю забезпечити свою явку до приміщення суду внаслідок відсутності власного транспорту та наявності малолітньої дитини.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші", ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні по справі № 920/254/22 в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 відкладено судове засідання на 01.03.2023.

Судові засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., призначені на 01.03.2023, знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 підготовче засідання призначено на 08.03.2023.

20.02.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

07.03.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача-1, також в даній заяві представник відповідача-1 підтримав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_1 .

У засіданні суду 08.03.2023 представник позивача підтримав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 ОСОБА_1 , відповідач-1 зазначає, що рішення у даній справі вплине на права останньої у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5921281700:12:005:0049, площею 2,1392 га, тоді як предмет спору у даній справі стосується оскарження позивачем рішення відповідача-2 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 та відкладено підготовче засідання на 22.03.2023 о 11:45 год.

10.03.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові письмові пояснення та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

16.03.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача-1 надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи документів та про закриття провадження у справі.

Крім того, 16.03.2023 через від представника відповідача-1 надійшло клопотання про участь у всіх судових сіданнях, у тому числі у судовому засіданні, яке призначено на 22.03.2023 о 11:45 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» з використанням власних технічних засобів, у зв`язку зі знаходженням адвоката відповідача-1 Рибак Яни Василівни у м. Харкові та неможливістю забезпечити свою явку до приміщення суду внаслідок відсутності власного транспорту та наявності малолітньої дитини.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші", ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 відкладено підготовче засідання на 19.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 відкладено підготовче засідання на 31.05.2023.

У судовому засіданні 31.05.2023 представник позивача та відповідача-2 надали пояснення щодо можливості закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" та Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди, з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України унормовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ст. 5, 7, 8 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Тобто, правовою підставою для застосування наведеної норми є встановлення судом обставин непідвідомчості відповідного спору господарським судам.

В даному випадку відповідач-1 вказував на те, що спір у даній справі не підлягає розгляду господарськими судами, оскільки стосується захисту цивільного права, зокрема виник з договірних відносин, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатись за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обв`язки фізичної особи - власника земельної ділянки.

Згідно з статтями 124, 125 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

За змістом ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або само зайнятою особою; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

З огляду на викладені положення вбачається, що спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

В даному випадку виходячи із визначених позивачем обґрунтувань позовних вимог і наданих на їх підтвердження доказів та заперечень відповідача проти заявлених вимог, вбачається, що фактичне вирішення спору зводиться до встановлення правомірності реєстрації державним реєстратором права оренди за іншим орендарем (відповідачем-1), на той час як правовідносини на підставі договору оренди між позивачем і фізичною особою (власником орендованої земельної ділянки), правонаступники якої є третіми особами в даній справі, на відповідну дату реєстрації права не припинилися.

Так, позивач у позовній заяві зазначає, що є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 5921281700:12:005:0049, на підставі чинного договору від 04.03.2008, укладеного між ним та ОСОБА_3 , та в подальшому власником земельної ділянки стала ОСОБА_1 ; у червні 2019 року дізнався про реєстрацію 18.06.2015 права оренди стосовно цієї земельної ділянки за відповідачем-1 на підставі договорів оренди землі, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Розсоші", як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем.

Тобто, оспореній реєстраційній дії передує невирішений спір між учасниками орендних правовідносин про право цивільне, а саме про право на оренду конкретної земельної ділянки, а отже цей спір стосується захисту цивільного права, зокрема, випливає із договірних відносин, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи - власника земельної ділянки.

Неоспорювання позивачем дій власника земельної ділянки не може бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї фізичної особи і спір у позивача виник саме із власником земельної ділянки як орендодавцем.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №657/33/19.

Оскільки позивач оспорює рішення державного реєстратора, прийняте за наслідками укладення власниками земельної ділянки договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Розсоші", то предмет спору, як і результат його вирішення, безпосередньо стосується прав і обов`язків не тільки відповідача, а й фізичної особи - власника земельної ділянки. Отже, належними сторонами справи у цьому спорі є позивач, відповідачі і власник земельної ділянки, яка є стороною (орендодавцем) договорів, укладених із позивачем і відповідачем-1.

Власник земельної ділянки є фізичною особою, яка не має статусу підприємця, чого сторони не заперечують. Саме із цих підстав справа у цьому спорі не належить до юрисдикції господарських судів відповідно до пунктів 6, 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України та має бути розглянута за правилами цивільного судочинства.

Такий правовий висновок є сталим, послідовним і викладений у низці постанов, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №920/40/19, від 04.02.2020 у справі №910/7781/19, та неодноразово відображався у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №902/416/20, а також у постановах від 14.01.2020 у справі №922/1002/19, від 14.01.2020 у справі №922/808/19, від 14.01.2020 у справі №922/810/19, від 21.01.2020 у справі №922/807/19, 22.01.2020 у справі №922/812/19, від 22.01.2020 у справі №922/813/19, від 22.01.2020 у справі №922/814/19, від 22.01.2020 у справі №922/815/19, в яких предметом спору також були вимоги про скасування державної реєстрації права оренди у зв`язку із незаконною реєстрацією (за наявності іншого діючого договору оренди) і Верховний Суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся до господарського суду з позовом, зокрема, про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, враховуючи наявність подвійної реєстрації права оренди на одну і ту ж земельну ділянку і орендодавцем як в першому, так і в другому випадку виступає фізична особа, то такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи (власника земельної ділянки), як сторони правочину, на підставі якого зареєстровано право за іншою юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Розсоші".

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

За таких обставин судом враховано саме правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.02.2020 у справі №910/7781/19 щодо підвідомчості відповідного спору суду загальної юрисдикції.

Крім того, судом враховано, що Верховним Судом в аналогічних справах, зокрема:

- у справі №920/225/22 було залишено без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" та залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 (якою провадження у справі №920/225/22 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі №920/225/22 (якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022);

- у справі №920/343/22 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" задоволено та скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 (якою було скасовано ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.09.2022), а ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.09.2022 (якою провадження у справі №920/343/22 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України) залишено в силі;

- у справі №920/155/22 касаційну скаргу Фермерського господарства "Сівагро" задоволено та скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 (якою було скасовано ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.09.2022), а ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.09.2022 (якою провадження у справі №920/343/22 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України) залишено в силі.

Таким чином, враховуючи, що спір у даній справі має приватноправовий характер, оскільки він обумовлений порушенням майнового приватного права, а скасування рішення про проведену державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку є захистом прав позивача на цю земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано право щодо того ж самого нерухомого майна, при цьому вирішення спору безпосередньо стосується прав та охоронюваних законом інтересів власників земельної ділянки - фізичних осіб, які не може бути учасником у господарському процесі, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На виконання вказаної вимоги процесуального закону суд роз`яснює позивачеві, що переданий на вирішення суду в межах даної справи спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст. 231, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 920/254/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" та Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в у визначено розділом IV Господарського процесуального кодексу України порядку.

Дата підписання ухвали 31.05.2023

Суддя І.О. Андреїшина