Постанова

від 24.05.2023 по справі 395/1441/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 травня 2023 року

м. Київ

справа № 395/1441/19

провадження № 61-3864св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство «Черній Михайло Андрійович»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Довіра»,

третя особа - державний реєстратор відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіна Олена Володимирівна,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року Фермерське господарство «Черній Михайло Андрійович» (далі - ФГ «Черній Михайло Андрійович») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Довіра» (далі - ФГ «Довіра»), третя особа - державний реєстратор відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіна О. В. про визнання недійсною додаткової угоди, визнання недійсним договору.

Позовна заява мотивована тим, що 01 листопада 2007 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ФГ «Черній Михайло Андрійович», як орендарем укладений договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради, загальною площею 3,87 га, у томі числі рілля 3,87 га.

01 червня2016 року щодо вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 3523885200:02:000:0810) між сторонами укладений новий договір оренди землі № 2016/13 та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду, згідно якого ОСОБА_1 передала ФГ « Черній Михайло Андрійович » в тимчасове платне користування (оренду) земельну ділянку строком на 10 років. 14 липня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійсненна реєстрація іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ФГ «Черній Михайло Андрійович» на підставі зазначеного договору оренди землі. Тобто, строк оренди ФГ «Черній Михайло Андрійович» на земельну ділянку з кадастровим номером закінчується 14 липня 2026 року.

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 жовтня 2019 року № 186671051: земельна ділянка за кадастровим номером 3523885200:02:000:0810 перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії 1-КР № 040455, виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Ради народних депутатів від 27 лютого 2002 року; 04 січня 2019 здійснено запис про інше речове право № 29774403, підстава виникнення іншого речового права: договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладений 02 січня 2019 року між ФГ «Довіра» та ОСОБА_1 . Предметом договору є земельна ділянка загальною площею 3.8712 га кадастровий номер 3523885200:02:000:0810.

Позивач вказував, що йому стало відомо про те, що договір емфітевзису з ФГ «Довіра» укладений на підставі того, що договір оренди з позивачем був нібито розірваний, але позивачу нічого про це не було відомо. В подальшому позивач дізнався про наявність угоди від 23 липня 2018 року про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 2016/13 від 01 червня 2016 року та акту приймання передачі об`єкта від 23 липня 2018 року.

ОСОБА_3 (попередній голова ФГ « Черній Михайло Андрійович »), помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До моменту його смерті, в нього не було жодних намірів розривати достроково договір оренди, оспорювана додаткова угода ним не підписувалася.

З урахуванням заяви про зміну предмету позову позивач просив:

витребувати на користь ФГ «Черній Михайло Андрійович» земельну ділянку з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0810, загальною площею 3,8712 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, з незаконного користування ФГ «Довіра»;

скасувати реєстраційний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення права оренди ФГ «Черній Михайло Андрійович» на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0810, внесений на підставі рішення державного реєстратора Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Зарубіної О. В. від 26 грудня 2018 року № 44820883;

скасувати реєстраційний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з наступними параметрами: номер запису про інше речове право: 29774403; дата державної реєстрації: 02 січня 2019 року, опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 3,8712 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0810, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за договором про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 02 січня 2019 року, внесений державним реєстратором: Зарубіною О. В., Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району, Кіровоградська область, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44965615 від 04 січня 2019 року;

стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2021 року у задоволенні позову ФГ «Черній Михайло Андрійович» до ОСОБА_1 , ФГ «Довіра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіна О. В. про визнання недійсною додаткової угоди, визнання недійсним договору відмовлено.

Судові витрати по справі покладено на позивача.

Скасовано заходи забезпечення позову в цивільній справі № 395/1441/19 згідно ухвали Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2019 року, а саме скасовано:

заборону державним кадастровим реєстраторам відділу Держгеокадастру у Новомиргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 105/40) вчиняти будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, розпорядження, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділ чи об`єднання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, загальною площею 3,8712 га, у томі числі рілля 3,8712 га, під № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3523885200:02:000:0810 у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру 3523885200:02:000:0810, який присвоєний земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, загальною площею 3,8712 га, у томі числі рілля 3,8712 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0810 у Державному земельному кадастрі. В цій частині направити рішення у відділ Держгеокадастру у Новомиргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород. вул. Соборності, 105/40);

заборону державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, загальною площею 3,8712 га, у томі числі рілля 3,8712 га, під № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3523885200:02:000:0810, у тому числі реєстрації права оренди та реєстрації права власності чи іншого речового права щодо зазначеної земельної ділянки за іншими особами. В цій частині направити рішення третій особі по справі - Державному реєстратору відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіній Олені Володимирівні, за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Велика Северинка, вул. Миру, 1.

Рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження доводів про те, що ОСОБА_3 не підписував угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) № 2016/13 від 01 червня 2016 року стосовно земельної ділянки, площею 3,8712 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0810, що розташована на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Суд першої інстанції визнав неналежним доказом на підтвердження обставин, на які посилається позивач, та відхилив, висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 27 березня 2020 року №10/20, з огляду на те, що експерт Герасименко О. В., який проводив експертизу, не мав повноважень на здійснення експертного дослідження. Що стосується показань свідка ОСОБА_4 , то суд першої інстанції вважав такий доказ неналежним і недопустимим з огляду на предмет доказування.

Врахувавши приписи статей 203, 204, 215 ЦК України, якими встановлений принцип презумпції правомірності правочину, суд першої інстанції вказав, що відсутні законні підстави для скасування реєстраційного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення права оренди ФГ «Черній Михайло Андрійович» на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0810, внесеного на підставі рішення державного реєстратора Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Зарубіної О. В. від 26 грудня 2018 року №44820883 та витребування земельної ділянки з володіння ФГ «Довіра» і повернення її позивачу ФГ «Черній Михайло Андрійович». При цьому, суд також врахував, що згідно позову земельна ділянка з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0810 знаходилася у володінні позивача, тобто застосування такого способу захисту як витребування земельної ділянки є безпідставним.

Суд першої інстанції зазначив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування реєстраційного запису про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за договором про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), від 02 січня 2019 року, внесений державним реєстратором: Зарубіною О. В., Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району, Кіровоградська область, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44965615 від 04 січня 2019 року та позовні вимоги про витребування земельної ділянки з володіння (користування) ФГ «Довіра» і повернення її позивачу, оскільки відсутні підстави для скасування реєстраційного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення права оренди ФГ «Черній Михайло Андрійович» на спірну земельну ділянку, ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки кадастровий номер 3523885200:02:000:0810, після розірвання договору з позивачем, у подальшому мала право без будь-яких обмежень укласти договір емфітевзису щодо своєї земельної ділянки з ФГ «Довіра».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року апеляційну скаргу ФГ «Черній Михайло Андрійович» задоволено.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ФГ «Черній Михайло Андрійович» до ОСОБА_1 , ФГ «Довіра», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державного реєстратора відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіної О. В. про визнання недійсною додаткової угоди, визнання недійсним договору, задоволено.

Витребувано на користь ФГ «Черній Михайло Андрійович» земельну ділянку з кадастровим номером:3523885200:02:000:0810, загальною площею 3,8712 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, з незаконного користування ФГ «Довіра».

Скасовано реєстраційний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення права оренди ФГ «Черній Михайло Андрійович» на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0810, внесений на підставі рішення державного реєстратора Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Зарубіної О. В. від 26 грудня 2018 року № 44820883.

Скасовано реєстраційний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з наступними параметрами: номер запису про інше речове право: 29774403; дата, час державної реєстрації: 02 січня 2019 року, опис об`єкта іншого речового права: предметом договору є земельна ділянка загальною площею 3,8712 га кадастровий номер 3523885200:02:000:0810, для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за договором про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 02 січня 2019 року, внесений державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіною О. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44965615 від 04 січня 2019 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ФГ «Довіра» на користь ФГ «Черній Михайло Андрійович» по 9 605 грн з кожного судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

При задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач ОСОБА_1 ухилялась від проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи, без дослідження оригіналу оспорюваної угоди про дострокове розірвання договору оренди проведення експертизи неможливо, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт підписання ОСОБА_3 оспорюваної угоди про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки, а тому є підстави для застосування наслідків, передбачених статтею 109 ЦПК України та можливості визнання того факту, що угода про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), підписана не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що під час укладення угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) між ФГ «Черній Михайло Андрійович» та ОСОБА_1 , було відсутнє волевиявлення позивача на укладення вказаної угоди, позовні вимоги ФГ «Черній Михайло Андрійович» про скасування реєстраційного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення права оренди ФГ «Черній Михайло Андрійович» на земельну ділянку підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції також вказав, що оскільки наявні підстави для скасування реєстраційного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації припинення права оренди ФГ « ОСОБА_3 » на спірну земельну ділянку, договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 02 січня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Довіра», вважається таким, що укладений в період дії договору оренди земельної ділянки від 01 червня 2016 року, що свідчить про порушення прав ФГ «Черній Михайло Андрійович», як орендаря, а тому вимоги про витребування на його користь спірної земельної ділянки з незаконного користування ФГ «Довіра» та скасування реєстраційного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 02 січня 2019 року також підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, підписану представником ОСОБА_2 , у якій просить постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року скасувати; рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2021 року залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення у справі, без жодного доказу. Суд апеляційної інстанції посилаючись на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 195/1736/18 (провадження№ 61-19399св19) та від 26 червня 2019 року у справі № 193/344/17 (провадження № 61-37522св18), залишив поза увагою, що спірні правовідносини, які досліджувались Верховним Судом, відрізняються від спору у цій справі. Так, у зазначених справах відповідачами є не фізична особа, а юридичні особи, які на вимогу суду не надали відповідні примірники спірних правочинів без поважних причин, а у цій справі відповідачем є фізична особа, на яку законодавство не покладає обов`язків по зберіганню документів про вчинення правочинів, в тому числі тих, які вичерпали свою дію. З огляду на викладене вважає, що її дії не мають відповідного умислу та не можуть трактуватися, як ухилення від проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи. Вказує на доцільність застосування у цій справі висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20) відповідно до якого з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності за виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності за виконуваності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року, відкрито касаційне провадження, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 395/1441/19, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року відмовлено.

У серпні 2022 року матеріали цивільної справи № 395/1441/19 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 395/1441/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 395/1441/19.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 27 травня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії 1-КР № 040455, виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Ради народних депутатів від 27 лютого 2002 року, власником земельної ділянки загальною площею 3,87 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0810, яка розташована на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, є ОСОБА_1

01 червня 2016 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ФГ «Черній Михайло Андрійович», як орендарем, укладений договір оренди земельної ділянки № 2016/13, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) вказану вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У відповідності до пункту 3.1 договір оренди укладено на строк 10 років, починаючи з дня державної реєстрації права оренди в порядку передбаченому законодавством.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63974885 від 21 липня 2016 року договір оренди землі № 2016/13 від 01 червня 2016 року зареєстрований 14 липня 2016 року за № 15499154.

23 липня 2018 року ФГ «Черній Михайло Андрійович» та ОСОБА_1 підписали угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 2016/13 від 01 червня 2016 року (запис про державну реєстрацію № 63974885 від 21 липня 2016 року) та акт приймання-передачі об`єкта оренди від 23 липня 2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Оситняжка Новомиргородського району Кіровоградської області у віці 60 років помер ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 січня 2019 року № 151953445, в державному реєстрі наявний запис про інше речове право щодо спірної земельної ділянки від 02 січня 2019 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису).

Згідно договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 02 січня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Довіра» щодо земельної ділянки, загальною площею 3,8712 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0810, яка розташована на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 передала ФГ «Довіра» право володіння та право цільового використання.

За заявою ОСОБА_5 складений висновок експерта № 10/20 від 27 березня 2020 року. Вказаний висновок склав експерт Герасименко О. В. науково-дослідної лабораторії судових експертиз за результатами проведення почеркознавчої експертизи. Згідно вказаного висновку підпис від імені ОСОБА_3 в графі орендар: в документі угода про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 2016/13 від 01 червня 2016 року (запис про державну реєстрацію № 63974885 від 21 липня 2016 року), укладеною між ОСОБА_1 та ФГ «Черній Михайло Андрійович» 23 липня 2018 року, виконано не самим ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Як вбачається з листа Міністерства юстиції України № 416/14043-33-20/6.1 від 20 травня 2020 року за даними реєстру свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 755, видане ОСОБА_6 , як працівнику експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, на підставі рішення експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2012 року за експертною спеціальністю 1.1 - дослідження почерку та підписів недійсне з 29 квітня 2016 року, у зв`язку з звільненням останнього з експертної служби Міністерства внутрішніх справ України згідно з наказом № 12.

Відповідно до витягу з реєстру атестованих судових експертів, свідоцтво експерта ОСОБА_6 № 755, видане ЕКК МВС України 23 травня 2012 року є недійсним.

Позиція Верховного Суду

Щодо позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року в справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21) зазначено, що: «Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним)».

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (частина четверта статті 81 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18 (провадження № 61-6086св19) зазначено, що: «Пунктом 3.5 вказаної Інструкції встановлено, що коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень) […] Апеляційний суд правильно виходив із того, що ідентифікація виконавця підпису орендодавця на договорі оренди потребує застосування спеціальних знань, і належність підпису позивача на договорі можливо встановити шляхом призначення судом і проведення почеркознавчої експертизи, однак не врахував, що така експертиза може бути проведена за наявності оригіналу договору оренди, який на вимогу міськрайонного суду відповідачем надано не було. Дій, спрямованих на витребування оригіналу договору оренди апеляційним судом вчинено не було, не надано оцінки тій обставині, що відповідач ухилився від надання оригіналу договору оренди під час розгляду справи у суді першої інстанції. […] Враховуючи те, що на вимогу позивача та на виконання ухвали міськрайонного суду про витребування доказів від 10 липня 2018 року відповідачем не було надано оригінал оспореного договору оренди, що унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи, висновок апеляційного суду про те, що позивач не порушувала клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, предметом дослідження якої має бути підпис на оригіналі договору оренди, не може вважатись об`єктивним. Апеляційний суд не вчинив дій, спрямованих на сприяння учасникам судового процесу у реалізації процесуальних прав, не з`ясував причин неподання витребуваних судом доказів, формально провів апеляційний перегляд справи, не встановивши обставин, від яких залежить правильне вирішення спору».

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 695/318/20 (провадження № 61-1833св22) зазначено, що «стаття 109 ЦПК Українивстановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18), на яку посилається заявник як на підставу касаційного оскарження».

У справі, що переглядається:

ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2020 року у справі за позовом ФГ «Черній Михайло Андрійович» до ОСОБА_1 , ФГ «Довіра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіна О. В. про визнання недійсною додаткової угоди, визнання недійсним договору призначено посмертну судово-почеркознавчу експертизу;

у липні 2020 року до суду надійшло клопотання судового експерта Бандурко В. В. про надання оригіналу досліджуваного документу - угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) № 2016/13 від 01 червня 2016 року, укладеною між ОСОБА_1 та ФГ «Черній Михайло Андрійович» 23 липня 2018 року;

ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання експерта, оскільки, як вказав суд, представники позивача та відповідачів, які в судове засідання не з`явились, зазначили, що надати оригінал примірника спірної угоди не має можливості у зв`язку з його відсутністю;

суд апеляційної інстанції при задоволенні позову вважав, що відповідач ОСОБА_1 ухилялась від проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи, без дослідження оригіналу оспорюваної угоди про дострокове розірвання договору оренди проведення експертизи неможливо, а тому є підстави для застосування наслідків, передбачених статтею 109 ЦПК України та можливості визнання того факту, що угода про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), підписана не ОСОБА_3 , а іншою особою;

натомість суд апеляційної інстанції не вчинив дій, спрямованих на зобов`язання ОСОБА_1 надати оригінал оспорюваного договору та залишив поза увагою, що застосування наслідків передбачених статтею 109 ЦПК України можливе лише після підтвердження факту ухилення від надання оригіналу оспорюваного договору, з`ясування причин неподання витребуваних судом доказів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про задоволення позову.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Щодо позовних вимог про скасування записів державного реєстратора

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 752/19072/17 (провадження № 61-1892св23) зазначено, що:

«Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 726/1524/19 (провадження № 61-1946св21) вказано, що: «задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права».

У справі, що переглядається, вимоги про скасування записів державного реєстратора не є ефективним способом захисту, оскільки належним способом захисту позивача є віндикаційний позов.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про скасування записів державного реєстратора, тому постанову суду апеляційної інстанції в цій частині слід скасувати. Натомість суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні цих позовних вимог, однак помилився з мотивами такої відмови. Тому рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування записів державного реєстратора належить змінити в частині мотивів такої відмови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційних скарг, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року в справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 695/318/20 (провадження № 61-1833св22), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 752/19072/17 (провадження № 61-1892св23), колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу в частині позовних вимог про витребування майна передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування записів державного реєстратора змінити в частині мотивів такої відмови.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року скасувати.

Справу № 395/1441/19 в частині позовних вимог фермерського господарства «Черній Михайло Андрійович» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Довіра», третя особа - Державний реєстратора відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіної Олени Володимирівни про витребування майна передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2021 року в частині позовних вимог фермерського господарства «Черній Михайло Андрійович» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Довіра», третя особа - Державний реєстратора відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіної Олени Володимирівни про скасування записів державного реєстратора змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року =втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук