Постанова

від 24.05.2023 по справі 567/792/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 травня 2023 року

м. Київ

справа № 567/792/22

провадження № 61-431св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія»,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро»

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу - ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (далі - ТОВ «Захід Агро») про повернення земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві власності належать дві земельні ділянки: кадастровий номер 5624284600:05:001:0115 площею 2,2455 га та кадастровий номер 5624284600:05:001:0114 площею 2,2442 га на території Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області (зараз - Острозька міська територіальна громада Рівненського району Рівненської області) з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначала, що 06 січня 2022 року з інформаційних довідок, одержаних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, їй стало відомо, що на належні їй вищевказані земельні ділянки зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», та підставою для державної реєстрації права оренди земельних ділянок вказано два договори оренди землі від 28 серпня 2014 року № б/н, укладені між нею, як орендодавцем, та третьою особою ТОВ «Захід Агро», як орендарем, а також зазначено дві додаткові угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі від 28 серпня 2014 року №б/н) від 20 грудня 2017 року № б/н, згідно з якими орендодавцем залишилася вона, а орендаря було замінено з ТОВ «Захід Агро» на нового орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Вказувала, що вищевказані договори оренди землі та додаткові угоди до них вона особисто не підписувала, інших осіб на їх підписання не уповноважувала, з нею як з власником земельних ділянок не узгоджували умови вищевказаних договорів та додаткових угод і їх примірники вона не отримувала, а тому вважає їх неукладеними.

Зазначає, що факт реєстрації права оренди земельних ділянок на підставі спірних договорів та додаткових угод за ТОВ «Захід Агро» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не може бути підтвердженням її волевиявлення на їх укладення.

Позивач посилалася на існування спору між нею та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо користування належними їй земельними ділянками, оскільки на підставі неукладених договорів оренди землі спочатку ТОВ «Захід Агро» зареєструвало за собою право оренди, та в подальшому на підставі неукладених додаткових угод, підписаних між ТОВ «Захід Агро» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», таке право оренди перейшло до останнього.

На даний час ТОВ «Західна агровиробнича компанія» продовжує користуватися належними їй земельними ділянками без достатніх правових підстав, чим порушує її права на користування та розпорядження належним їй майном.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд:

- зобов`язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути їй земельну ділянку кадастровий номер 5624284600:05:001:0115 площею 2,2455 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області);

- скасувати рішення державного реєстратора Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Слободенюк Р. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 19115183 від 05 лютого 2015 року, щодо державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія», номер запису про інше речове право: 8621494 від 05 лютого 2015 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624284600:05:001:0115 площею 2,2455 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624284600:05:001:0115 площею 2,2455 га,

- зобов`язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624284600:05:001:0114 площею 2,2442 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області),

- скасувати рішення державного реєстратора Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Слободенюк Р. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 19117445 від 05 лютого 2015 року, щодо державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія», номер запису про інше речове право: 8622564 від 05 лютого 2015 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624284600:05:001:0114 площею 2,2442 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624284600:05:001:0114 площею 2,2442 га.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 23 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624284600:05:001:0115 площею 2,2455 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області).

Скасовано рішення державного реєстратора Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Слободенюк Р. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 19115183 від 05 лютого 2015 року, щодо державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія», номер запису про інше речове право: 8621494 від 05 лютого 2015 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624284600:05:001:0115 площею 2,2455 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624284600:05:001:0115 площею 2,2455 га.

Зобов`язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624284600:05:001:0114 площею 2,2442 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області).

Скасовано рішення державного реєстратора Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Слободенюк Р. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 19117445 від 05 лютого 2015 року, щодо державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія», номер запису про інше речове право: 8622564 від 05 лютого 2015 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624284600:05:001:0114 площею 2,2442 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624284600:05:001:0114 площею 2,2442 га.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 договори оренди землі та додаткові угоди до них не укладала та не підписувала, інших осіб на їх укладення та підписання не уповноважувала, істотні та інші умови вищевказаних договорів та додаткових угод до них з нею, як з власником земельних ділянок, не узгоджували. Відповідач та третя особа не спростували доводи позивачки та не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження договірних правовідносин з ОСОБА_1 , предметом яких є належні їй на праві власності земельні ділянки.

Суд першої інстанції вважав позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, оскільки оскаржувані правочини є неукладеними, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не довело у встановленому законом порядку правомірності користування належними позивачу земельними ділянками та надалі продовжує ними користуватися, чим порушує її права на користування та розпорядження належним їй майном, а тому існують підстави для зобов`язання відповідача повернути належні позивачу на праві власності земельні ділянки.

Оскільки судом встановлено, що оспорювані договори оренди землі та додаткові угоди до них щодо належних позивачці земельних ділянок є неукладеними, відтак записи про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельних ділянок) порушують її права щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном. З огляду на зазначене, районний суд вважав обґрунтованими вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо вищевказаних земельних ділянок з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо таких земельних ділянок.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» задоволено частково.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 23 серпня 2022 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що районний суд не звернув увагу на те, що усі правочини, а також і додаткові угоди від 20 грудня 2017 року, містять як одну зі сторін - орендаря саме ТОВ «Захід Агро», що очевидно впливає на його права і обов`язки у разі вирішення справи, тому спірні правовідносини стосуються усіх їх учасників.

Апеляційний суд вказав, що ТОВ «Захід Агро» повинно було брати участь у справі як співвідповідач.

При цьому апеляційний суд зазначив, що на стадії апеляційного провадження залучення до участі у справі як співвідповідача ТОВ «Захід Агро» згідно з вимогами ЦПК України є неможливим, оскільки законодавством така процесуальна дія не передбачена.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року скасувати та залишити в силі рішення Острозького районного суду Рівненської області від 23 серпня 2022 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково зробив висновок про порушення судом першої інстанції процесуальних норм у зв`язку з незалученням співвідповідача ТОВ «Захід Агро», оскільки у нього не залишилося ніяких прав та обов`язків, які б стосувались предмета спору.

Зазначає, що апеляційний суд, помилково послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц, оскільки він стосується пред`явлення позову до неналежного відповідача як самостійну підставу для відмови у задоволенні позову, а не того, що такою підставою для відмови в задоволенні позову є незалучення співвідповідача.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), що був застосований апеляційним судом в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У березні 2023 року ТОВ «Захід Агро» подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що незалучення ТОВ «Захід Агро» як співвідповідача є підставою для скасування судового рішення, оскільки встановлення судом факту неукладення правочину, стороною якого є ТОВ «Захід Агро», вплине на його права та обов`язки.

У зв`язку із зазначеним ТОВ «Захід Агро» касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції74824

У січні 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2023 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину від 13 грудня 2014 року зареєстрованих в реєстрі за №1230 та №1231 і витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексні номери 30946226 від 13 грудня 2014 року та 30946987 від 13 грудня 2014 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки: 1) кадастровий номер 5624284600:05:001:0115, площею 2,2455 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території колишньої Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області; 2) кадастровий номер 5624284600:05:001:0114, площею 2,2442 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території колишньої Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області.

З огляду на інформаційні довідки (індексні номери 19115183 та 19117445) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 січня 2022 року 15 лютого 2015 року на належні позивачу земельні ділянки зареєстровано право оренди за ТОВ «Захід Агро», а в подальшому - за ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Як підставу для державної реєстрації державним реєстратором наведено договори оренди землі від 28 серпня 2014 року та додаткові угоди про заміну сторони і внесення змін до договору оренди від 20 грудня 2017 року, що укладені між ТОВ «Захід Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_2 .

Строк дії оренди сторонами визначено у 7 років з правом пролонгації.

На підставі рішень державного реєстратора Здолбунівського управління юстиції Слободенюк Р. П., індексні номери рішень: 19115183 та 19117445 від 05 лютого 2015 року, було зареєстровано перехід права оренди земельної ділянки від ТОВ "Захід Агро" до ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на підставі додаткових угод про заміну сторони та внесення змін до договору оренди від 28 серпня 2014 року, укладених 20 грудня 2017 року між ТОВ "Захід Агро", ТОВ "Західна агровиробнича компанія" і позивачем щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5624284600:05:001:0115 площею 2, 2455 га та 5624284600:05:001:0114 площею 2, 2442 га.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі ? це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частиною першою статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

У статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є повернення земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень щодо спірних земельних ділянок.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , районний суд зазначив, що договори оренди землі та додаткові угоди до них позивач не укладала, не підписувала, відтак, вважав, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що усі правочини, а також і додаткові угоди від 20 грудня 2017 року, містять як одну зі сторін (орендаря) саме ТОВ «Захід Агро», що очевидно впливає на його права і обов`язки у разі вирішення справи, тому спірні правовідносини стосуються усіх їх учасників.

Тому, ТОВ «Захід Агро» мало бути залучено до участі у справі як відповідач.

Верховний Суд не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову у зв`язку із незалученням до участі у справі ТОВ «Захід Агро» як відповідача. Зазначені висновки є неправильними, оскільки ТОВ «Захід Агро» не є зобов`язаною стороною у даному спорі, у нього відсутні будь які права та обов`язки, які б стосувались предмету спору. При цьому позовних вимог до ТОВ «Захід Агро» ОСОБА_1 не заявляла.

Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 400 ЦПК України колегія суддів не може й залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки, розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Судом не було досліджено договори оренди землі від 28 серпня 2014 року та додаткових угод про заміну сторони і внесення змін до договору оренди від 20 грудня 2017 року, на підставі яких зареєстровано право оренди земельних ділянок за ТОВ «Західна агровиробнича компанія». На зазначене суд апеляційної інстанції уваги не звернув.

При цьому районний суд надав неналежну оцінку доводам позовної заяви про те, що ОСОБА_1 не підписувала договори оренди землі та додаткові угоди до них, інших осіб на їх підписання не уповноважувала, з нею як з власником земельних ділянок не узгоджували умови вищевказаних договорів та додаткових угод і їх примірники вона не отримувала, а тому вважає їх неукладеними.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 не просила суд призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу для дослідження договорів оренди землі від 28 серпня 2014 року та додаткових угод про заміну сторони і внесення змін до договору оренди від 20 грудня 2017 року, зокрема, наявності/відсутності її підпису на зазначених правочинах.

Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, у змагальному процесі позивач повинен довести вимоги, на які він посилається, а суд повинен забезпечити змагальність сторін процесу.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції неповно. Зокрема, судом не встановлено на підставі належних та допустимих доказів обставини, на які посилалася у позові ОСОБА_1 (підписання/непідписання договорів оренди та додаткових угод).

Установлення факту непідписання договору як правило можливе за допомогою відповідної судово-почеркознавчої експертизи.

У змагальному процесі обов`язки мають як сторони, так і суд, який зобов`язаний забезпечити змагальність процесу.

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, призначення експертизи можливе з власної ініціативи суду, що відрізняє новий ЦПК України від ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Суди у порушення статей 12, 89, 263 ЦПК України на зазначене уваги не звернули; не з`ясували належно фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; не перевірили доводів позивача й не надали належної правової оцінки поданим ним доказам.

Зазначене вище перешкоджає суду касаційної інстанції без встановлення вказаних фактичних обставин ухвалити правильне рішення по суті спору.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що на підставі положень статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, збирати та надавати правову оцінку новим доказам у справі, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому, оскільки порушення норм процесуального права допущені обома судами, справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог процесуального права, дослідити та належно оцінити подані сторонами докази, з наведенням відповідних обґрунтувань, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Щодо судових витрат

У справі, що переглядається, касаційна скарга ОСОБА_1 задовольняється частково, а справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції. Тобто остаточного рішення по суті спору касаційним судом не було прийнято, а тому за таких обставин підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18).

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 23 серпня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець С. Ф. Хопта