Ухвала

від 31.05.2023 по справі 461/7423/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 461/7423/21

провадження № 61-872св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У 2021 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської Національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 липня 2018 року у справі № 461/1011/18 за період з 04 липня 2018 року по 07 червня 2021 року.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 липня 2018 року у справі № 461/1011/18, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, залишених без змін постановою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року, визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 із займаної посади; поновлено позивача на посаді старшого наукового співробітника відділу «Музей європейського мистецтва ХIV-XVIII ст.» Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького; стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22 279,25 грн. Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допущено до негайного виконання. Проте, у строки встановлені законом та судовим рішенням, позивачку на посаді не поновлено. У порядку примусового виконання рішення відповідачем прийнято наказ від 28 травня 2021 року № 53-к про поновлення ОСОБА_1 на роботі та допущено позивачку до виконання посадових обов`язків. З вказаним наказом позивачку ознайомили 07 червня 2021 року, до виконання посадових обов`язків допущено 08 червня 2021 року.

На переконання позивачки, у відповідача був обов`язок щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Проте, відповідач у строки встановлені законом та судовим рішенням не виконав судового рішення, тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2018 року по 07 червня 2021 року у розмірі 273 950,00 грн, з яких 65 000,00 грн - сума основної заборгованості та 208 950,00 грн - сума процентів.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького на користь ОСОБА_1 433 890,00 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 04 липня 2018 року до 07 червня 2021 року, з яких підлягає утриманню прибутковий податок й інші обов`язкові платежі. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року скасовано рішення Галицького районного суду від 22 червня 2022 року, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, встановив, що позивачка не зверталася до відповідача щодо виконання судового рішення та поновлення її на роботі та дійшов висновку, що позивачкою не доведено, що затримка виконання рішення суду відбулася з вини відповідача, відповідно відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

12 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить її скасувати, залишити без змін рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2022 року.

Як підставу касаційного оскарження заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме неврахування правових висновків, висловлених у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 2а-3138/10/0370.

У лютому 2023 року від Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому, заявник зазначив про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

У березні 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли пояснення, в яких, заявник просить врахувати пояснення під час перегляду справи, доводи викладені у відзиві відхилити, а касаційну скаргу задовольнити.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2023 року касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано матеріали справи № 461/7423/21 з Галицького районного суду м. Львова та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У березні 2023 року матеріали справи № 461/7423/21 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, за касаційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 21 червня 2023року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

О. В. Ступак