Ухвала

від 29.05.2023 по справі 755/3125/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3125/23

1-кс/755/1526/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000124 від 23.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000124 від 23.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000124 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1, ч. 4 ст. 358 КК України.

У ході проведення досудового розслідування з`ясовано, що невстановлені особи, при відсутності відповідного рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки, без реєстрації у встановленому законом порядку документів, які б давали право на виконання будівельних робіт, шахрайським шляхом заволоділи територією (площею не менше 172,9 кв.м.), яка фактично є частиною земельної ділянки лісогосподарського призначення та перебуває у розпорядженні КП «Дарницьке лісопаркове господарство», побудувавши на ній капітальні будівлі та споруди.

Із метою надання правомірного вигляду користування вказаною земельною ділянкою, невстановленими особами замовлено технічну документацію та здійснено державну реєстрацію речового права на будівлі та споруди.

Зокрема, 24 грудня 2021 року, на замовлення ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 складено технічний паспорт № ТІ01: НОМЕР_1 на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,6 кв.м. Безпосередній виконавець робіт ОСОБА_6 (АЕ 004815).

Згідно технічного паспорту та витягу з Реєстру будівельної діяльності, документи на право проведення будівельних робіт не видавались, площа забудови складає 172,9 кв.м., обрана власником будинку поштова адреса: АДРЕСА_1 , у встановленому законом порядку не присвоювалась, роком завершення будівництва зі слів замовника документації вказано 1990 рік.

Згідно довідки ФОП ОСОБА_5 від 20.12.21 року № 347/21, ОСОБА_4 було рекомендовано звернутися до органів місцевого самоврядування для присвоєння поштової адреси домоволодінню.

Згідно інформації КП «Дарницьке лісопаркове господарство» від 10.01.23 року № 14, на вказаній ділянці будинки та споруди, як до 1990 року та і до 2000 року, не будувались та не демонтовувались. Вказана ділянка з 1956 року до теперішнього часу є частиною земель лісогосподарського призначення, яка перебуває у розпорядженні КП «Дарницьке лісопаркове господарство» та для інших потреб не вилучалась.

Таким чином, на замовлення ОСОБА_4 був складений технічний паспорт на житловий будинок із внесенням до нього відомостей щодо дати закінчення будівництва, яка не відповідає дійсності. Крім того, до дати реєстрації речового права, ОСОБА_4 не отримано рішень уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування щодо присвоєння адреси будинку АДРЕСА_1 .

Незважаючи на викладене, у порушення пунктів 77 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затв. ПКМ України від 25.12.15 року № 1127, 29 грудня 2021 року за результатом розгляду заяви ОСОБА_4 від 24.12.21 року, приватним нотаріусом ОСОБА_7 здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, загальною площею 68,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відомостей Державного реєстру речових прав, підставою для реєстрації за ОСОБА_4 речового права на житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2549236380000), слугували наведені вище технічний паспорт ТІ01:5674-3997-5455-2750 від 24.12.21 року та довідка ФОП ОСОБА_5 № 347/21 від 20.12.21 року.

18 січня 2022 року на підставі договору дарування, власником житлового будинку, загальною площею 68,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , став ОСОБА_8 , який у свою чергу, є власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0004 та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, у ході проведення досудового розслідування з`ясовано, що невстановлена особа, ймовірно ОСОБА_9 , при відсутності відповідного рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки, без реєстрації у встановленому законом порядку документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, самовільно зайняв земельну ділянку лісогосподарського призначення орієнтовною площею 0,12 га, де самовільно побудував будівлі та споруди.

У подальшому, з метою створення видимості здійснення будівельних робіт у законний спосіб та прикриття факту самовільного будівництва, ОСОБА_9 замовив, а в подальшому, використав завідомо підроблений технічний паспорт на самовільно збудовані будівлі та споруди для реєстрації в Державного реєстрі речових прав відповідного права власності.

Зокрема, 25 січня 2022 року, на замовлення ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_5 складено технічний паспорт № ТІ01: НОМЕР_2 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Безпосередній виконавець робіт ОСОБА_6 (АЕ 004815).

Також, встановлено, що самовільно зайнята, ймовірно ОСОБА_9 , земельна ділянка, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, лісогосподарського призначення.

Згідно технічного паспорту та витягу з Реєстру будівельної діяльності документи на право проведення будівельних робіт не видавались, обрана власником будинку поштова адреса: АДРЕСА_2 , у встановленому законом порядку не присвоювалась, роком завершення будівництва, вказано 1991 рік.

Відповідно до інформації КП «Дарницьке лісопаркове господарство», на вказаній ділянці будинки та споруди, як до 1990 року та і до 2005 року не будувались та не демонтувались. Вказана ділянка з 1956 року по даний час є частиною земель лісогосподарського призначення, які перебувають на обліку КП «Дарницьке лісопаркове господарство» та для інших потреб не вилучались.

Таким чином, на замовлення ОСОБА_9 був складений технічний паспорт на житловий будинок з внесенням до нього відомостей щодо дати закінчення будівництва, яка не відповідає дійсності. Крім того, до дати реєстрації речового права, ОСОБА_4 не отримано рішень уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування щодо присвоєння адреси будинку АДРЕСА_2 .

Незважаючи на викладене, у порушення пунктів 77 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого ПКМ України від 25.12.15 року № 1127, 01 лютого 2022 року за результатом розгляду заяви ОСОБА_9 , приватним нотаріусом ОСОБА_7 здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_9 на житловий будинок загальною площею 28,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно відомостей Державного реєстру речових прав, підставою для реєстрації за ОСОБА_9 речового права на житловий будинок (реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна 2575962880000) слугували наведені вище технічний паспорт ТІ01: НОМЕР_2 від 28.01.22 року та довідка ФОП ОСОБА_5 15/22/1 від 25.01.22 та 15/22 від 25.01.22 року.

З огляду на викладене, на підставі документів до яких внесені недостовірні відомості та з порушенням порядку державної реєстрації речових прав, у шахрайський спосіб здійснено приховане заволодіння земельною ділянкою лісогосподарського призначення з метою її подальшого отримання у власність чи користування.

Будучи допитаними ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підтвердили, що будинки були побудовані ними після 2015 року на самовільно зайнятих земельних ділянках, а відомості щодо будівництва будинків до 1991 року не відповідають дійсності.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ймовірними користувачами самовільно зайнятих земельних ділянок та самовільно побудованих будинків є ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 6099/23-41 від 21.04.23 року в кримінальному провадженні № 42022102040000124, площа самовільно зайнятої земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_8 , складає 0,174 га, а розмір завданої шкоди 19,78 тис. грн. У свою чергу, площа самовільно зайнятої ОСОБА_9 земельної ділянки лісогосподарського призначення складає 0,136 га, а розмір завданої шкоди 15,46 тис. грн.

Земельна ділянка, площею 0,136 га, прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0003 та огороджена з останньою єдиним парканом.

Земельна ділянка, площею 0,174 га, прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0004 та огороджена з останньою єдиним парканом.

Вказані об`єкти нерухомого майна та самовільно зайняті земельні ділянки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує у повному обсязі.

У судове засідання ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.

У провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000124 від 23.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до постанов старших слідчих СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про визнання та приєднання до справи речових доказів від 24.12.2022 року, нежитлову будівлю, загальною площею 68,6 кв.м. та житловою 38,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю, загальною площею 28,8 кв.м. та житловою 9,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовими доказами.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав про необхідність накладення арешту на майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000124 від 23.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 197-1 КК України задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку лісогосподарського призначення, площею 0,174 га, яка прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0004 та огороджена з останньою єдиним парканом; земельну ділянку лісогосподарського призначення, площею 0,136 га, яка прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0003 та огороджена з останньою єдиним парканом; житловий будинок, загальною площею 68,6кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 29-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2549236380000; житловий будинок, загальною площею 28,8кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 31-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 257596288000, з метою збереження речових доказів, шляхом заборони користування, володіння та розпорядження.

У силу ст. 175 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської кружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: