Рішення

від 31.05.2023 по справі 280/12334/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року Справа № 280/12334/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Шаповалова Б.М.,

представника:

позивачаХарченка І.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Хворостяної Аліни Миколаївни (вул. Лютеранська, буд. 21/12, оф. 26, м. Київ, 01024), до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради (пл. Єдності, буд. 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивачка), в особі представника адвоката Хворостяної Аліни Миколаївни, до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради (далі відповідач) (після уточнення позовних вимог), в якій позивач просить суд:

визнати рішення щодо відмови в продовженні паспорту прив`язки №139-10/15 від 12.10.2015, оформлене листом відповідача №398 від 08.10.2021 протиправним та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки.

Крім того, просить: зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем 12.10.2015 позивачу виданий паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності №139-10/15 від 12.10.2015 біля будівлі за адресою: м. Бердянськ, пр. Східний, 161. У зв`язку з закінченням терміну дії паспорта прив`язки позивачка звернулась до відповідача з заявою про продовження строку його дії. Листом від 29.07.2020 №288 позивачці було відмовлено у продовженні строку дії паспортів прив`язки. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №280/6458/20 було визнане протиправним рішення, оформлене листом відповідача від 29.07.2020 №288 та зобов`язано виконавчий комітет Бердянської міської ради повторно розглянути заяву позивачки від 13.09.2019 з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. На виконання рішення суду позивачка звернулась до відповідача із заявою про пролонгування паспорта прив`язки. Листом від 08.10.2021 №398 відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що дія паспорта прив`язки тимчасової споруди за реєстраційним номером 139-10/15 від 12.10.2015 анулюється на підставі п. 2.26, а саме: надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС. Листом від 05.11.2021 №04-4522/28 відповідач повідомив позивачу, що рішення про анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за реєстраційним номером 139-10/15 від 12.10.2015 не приймалось. Позивачка вважає рішення відповідача, оформлене листом від 08.10.2021 №398, протиправним, оскільки між позивачкою та комунальними підприємствами Бердянської міської ради укладені договори з вивезення побутових відходів, утримання об`єкту благоустрою. В оскаржуваному листі відповідача не зазначено які саме і в чому полягають виявлені ним невідповідності, яким нормативно-правовим актам виявлені невідповідності суперечать чи не відповідають. Зазначає про систематичний характер відмов відповідача. Також вказує, що перша відмова відповідача у продовженні паспорта прив`язки була вмотивована іншими підставами, підстав, наведених в оскаржуваному листі, не містила. Враховуючи, що рішення суду у справі №280/6458/20 не було виконане, просить зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду у цій справі.

Ухвалою від 15.12.2021 позов був залишений без руху, позивачці наданий строк для усунення недоліків позову.

05.01.2022 від представника позивачки до суду надійшов уточнений позов із зазначеними вище вимогами.

Ухвалою від 10.01.2022 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 08.02.2022 на 11 год. 00 хв.

01.02.2022 до суду надійшло клопотання представника позивачки про його участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 02.02.2022 заяву представника позивачки про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

У підготовче засідання 08.02.2022 представник відповідача не прибув.

Протокольною ухвалою від 08.02.2022 підготовче засідання було відкладене на 24.02.2022.

24.02.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що під час процедури продовження паспорту прив`язки виявлено невідповідність у наданих документах щодо лінії відчуження залізничної колії, що зазначена на схемі розміщення тимчасової споруди у паспорті прив`язки. Зокрема, з витягу з містобудівного кадастру вбачається, що тимчасова споруда знаходиться на земельній ділянці Придніпровської залізниці (кадастровий номер 2310400000:09:015:0028, форма власності державна). Під час вирішення питання про продовження паспорта прив`язки була врахована позиція суду. Зазначає, що позивачкою було надано недостовірні відомості в документах, а саме схему розміщення тимчасової споруди в якій лінії відчуження залізничної колії не відповідають даним містобудівного кадастру. Просить відмовити у задоволенні позову.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введений воєнний стан.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 24.02.2022 підготовче засідання не відбулось.

Судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що станом на 15.03.2023 позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачем адреса місця реєстрації не змінена.

Ухвалою від 15.03.2023 підготовче засідання було призначене на 06.04.2023.

У підготовче засідання 06.04.2023 учасники справи не прибули. Станом на 06.04.2023 у суду були відсутні відомості про обізнаність учасників справи із датою, часом та місцем проведення підготовчого засідання.

Ухвалою від 06.04.2023 підготовче засідання було відкладене на 26.04.2023.

06.04.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

26.04.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

У підготовче засіданні 26.04.2023 представники учасників справи не прибули. Виклик відповідача у підготовче засідання здійснений у відповідності до вимог пп. 20 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене 07.04.2023).

Ухвалою від 26.04.2023 було закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 16.05.2023.

16.05.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване захворюванням представника.

У судове засідання 16.05.2023 учасники справи, повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надійшло.

Ухвалою від 16.05.2023 судове засідання було відкладене на 31.05.2023.

За клопотанням представника позивача судове засідання відбулось в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Зокрема зазначив, що надана відповідачем схема розташування тимчасової споруди позивачки є неякісною, з оскаржуваного листа неможливо встановити в чому саме полягає невідповідність, через яку позивачці відмовлено у продовженні терміну дії паспорта прив`язки, при цьому щодо розташованої поряд з тимчасовою спорудою позивачки іншої тимчасової споруди (ФОП ОСОБА_2 ) відповідачем в 2021 році було видано паспорт прив`язки ТС. Належна позивачці тимчасова споруда розташована поза межами зони відчуження залізничної колії.

У судовому засіданні 31.05.2023 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, оголосивши зміст відзиву відповідача на позов, розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачка має статус фізичної особи-підприємця з 31.01.2013, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якої наявна в матеріалах справи.

Видами діяльності позивачки є: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.10 Діяльність у сфері права; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н. в. і. у.

Позивачці на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 №1330/20068 (далі Порядок №244), Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради 12.10.2015 видано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності: паспорт прив`язки 139-10/15 від 12.10.2015 біля будівлі за адресою: м. Бердянськ, пр. Східний, 161, який був дійсний до 01.10.2020.

У зв`язку із закінчення строку дії паспорту прив`язки позивачкою 01.07.2020 було подано до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області заяву про продовження строку дії паспорту прив`язки.

Листом №288 від 29.07.2020 позивачці відмовлено у продовженні строку дії паспорту прив`язки ТС на підставі того, що відповідно до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Бердянська, яка затверджена рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 04.04.2018 №103, з доповненнями, внесеними рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 30.05.2019 №197, за адресами ТС позивачки передбачено планувальні обмеження для розміщення тимчасових споруд - зона проведення ярмаркових заходів; п. 1.11 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068.

Позивачка, не погодившись з рішенням щодо відмови у продовженні паспорту прив`язки №139-10/15 від 12.10.2015, звернулась до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Бердянської міської ради, в якому просила: визнати рішення щодо відмови у продовженні паспорту прив`язки №139-10/15 від 12.10.2015, оформлене листом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради №288 від 19.07.2020 протиправним та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 01.07.2020 з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №280/6458/20, яке набрало законної сили 29.06.2021, позовні вимоги позивачки були задоволені частково: визнане протиправним рішення, оформлене листом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради №288 від 29.07.2020; зобов`язано виконавчий комітет Бердянської міської ради повторно розглянути заяву позивачки від 01.07.2020 року з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Листом від 08.10.2021 №398, у відповідь на звернення позивачки від 11.09.2021 №27292 та від 01.07.2020 №5860 та на виконання виконавчого листа №280/6458/20 Запорізького окружного адміністративного суду та рішення суду у зазначеній справі, Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради було повідомлено, що під час процедури продовження паспорту прив`язки тимчасової споруди позивачки за адресою: АДРЕСА_3 (до перейменування пр. Пролетарський), виявлено невідповідність у наданих позивачкою документах щодо лінії відчуження залізничної колії, що зазначена на схемі розміщення тимчасової споруди у паспорті прив`язки. Оскільки даний факт є умовою для анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди, то є неможливим продовження терміну дії паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: вул. Горького біля будівлі по пр. Східний, 161 (до перейменування пр. Пролетарський), оформленого зі строком дії до 01.10.2020.

На адвокатський запит представника позивачки, листом від 05.11.2021 №04-4522/28 виконавчий комітет Бердянської міської ради повідомив, що рішення про анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за реєстраційним номером №139-10/15 від 12.10.2015 не приймалось.

Вважаючи відмову у продовженні дії паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності №139-10/15 від 12.10.2015 протиправною, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 41 Конституції України визначено, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Частиною 1 статті 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно із ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За приписами ч.ч. 2-4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 затверджений Порядок розміщення тим часових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі Порядок №244).

Пунктами 1.1-1.3 Порядку №244 визначено, що цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Цей Порядок не поширюється на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на землях із особливим режимом використання.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Отже, в силу вимог п. 1.2 Порядку №244 його дія не поширюється на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на землях із особливим режимом використання.

Пунктом 1.8 Порядку №244 визначено, що при розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

Відповідно до п. п. 2.1-2.3 Порядку №244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються:

графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості;

реквізити замовника (найменування/прізвище, ім`я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності.

Цей перелік документів є вичерпним.

Згідно з п.п. 2.5-2.6 Порядку №244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

Для оформлення паспорта прив`язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає:

схему розміщення ТС (додаток 1);

ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);

технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Пунктами 2.13, 2.14 Порядку №244 визначено, що при оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.

Паспорт прив`язки ТС не надається за умов:

подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку;

подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку.

Ненадання паспорта прив`язки ТС з інших підстав не допускається.

Відповідно до п. 2.17-2.19 Порядку №244 строк дії паспорта прив`язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.

Продовження строку дії паспорта прив`язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

У разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб`єкта господарювання, паспорт прив`язки ТС може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив`язки ТС або на новий строк.

Пунктом 2.26 Порядку №244 визначено, що дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов:

недотримання вимог паспорта прив`язки ТС при її встановленні;

невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки ТС;

надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.

Суд зазначає, що станом на час вирішення справи в матеріалах справи відсутні будь-які докази анулювання паспорта прив`язки, який видавався відповідачем позивачці.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на невідповідність у наданих позивачкою документах щодо лінії відчуження залізничної колії, що зазначена на схемі розміщення тимчасової споруди у паспорті прив`язки.

За приписами ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Статтею 68 Земельного кодексу України визначено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

За приписами п. ж) ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення є однією з категорій земель України.

Частиною 3 статті 19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Статтею 6 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 №273/96-ВР визначено, що землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній електропостачання та зв`язку, інших пристроїв та об`єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони.

Охоронні зони - ділянки землі, прилеглі до земель залізничного транспорту загального користування і необхідні для забезпечення збереження, міцності та стійкості споруд, пристроїв та інших об`єктів залізничного транспорту.

Порядок встановлення охоронних зон, їх розміри і режим користування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 11 Закону України «Про транспорт» визначено, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту.

До земель транспорту належать землі, надані під будівництво та обслуговування мультимодальних терміналів.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм або проектно-технічної документації.

Розміщення споруд та інших об`єктів транспорту на землях, наданих в користування підприємствам транспорту, здійснюється за погодженням з місцевими органами влади і самоврядування з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.

Підприємства транспорту зобов`язані раціонально використовувати надані їм земельні ділянки, не порушувати інтереси інших землекористувачів (у тому числі орендарів), не допускати заболочення, погіршення якості земель і забруднення їх промисловими та іншими відходами, неочищеними стоками, вживати заходів для захисту ґрунтів від ерозії, здійснювати укріплення ярів, крутих схилів, пісків, а також додержувати інших вимог щодо охорони земель.

Відповідальність за утримання в належному стані земель, наданих у користування підприємствам і організаціям транспорту, і використання їх за цільовим призначенням покладається на керівників (власників) цих підприємств, установ і організацій.

З метою забезпечення належної експлуатації споруд та інших об`єктів транспорту, а також охорони земель від негативного впливу зазначених об`єктів на землях, наданих у користування підприємствам транспорту, можуть встановлюватися охоронні зони з особливими умовами землекористування.

Суд зазначає, що додана до відзиву відповідача копія витягу з містобудівної документації є дуже неякісною, проте з наданої відповідачем копії витягу з містобудівного кадастру вбачається, що на ній наявне позначення лінії відчуження залізничної колії (пунктир з крапкою), при цьому місце розташування тимчасової споруди позивачки перебуває поза межами лінії відчуження залізничної колії, але в межах земельної ділянки 2310400000:09:015:0028 державної власності із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту для обслуговування смуги відведення колії Придніпровської залізниці у межах м. Бердянськ, площею 1,2527 га.

З відкритих джерел судом з`ясовано, що зміни в земельному кадастрі щодо земельної ділянки 2310400000:09:015:0028 відбулись після 20.01.2020.

Суд зазначає, що зміст наданих позивачкою документів щодо лінії відчуження залізничної колії, що зазначена на схемі розміщення тимчасової споруди у паспорті прив`язки, а так само зміст доданої до відзиву відповідача копії витягу з містобудівної документації містять однакову інформацію щодо межі лінії відчуження залізничної колії, і належна позивачці тимчасова споруда знаходиться поза межами цієї лінії на відстані 0,5 м, тому твердження відповідача про зазначену невідповідність очевидно не відповідає зазначеним матеріалам.

Через наведене оскаржуване рішення є очевидно необґрунтованим, а тому протиправним.

При цьому суд звертає увагу, що невідповідність, якою відповідач обґрунтовує свою відмову полягає саме у графічному відображенні межі лінії відчуження залізничної колії, а не у межах земельної ділянки 2310400000:09:015:0028, інформація про яку відсутня у схемі розміщення тимчасової споруди у паспорті прив`язки та яка не була сформована станом на дату видачі позивачці паспорту прив`язки №139-10/15 від 12.10.2015.

Крім того суд зазначає, що за аналогічних обставин щодо тимчасової споруди фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка розташована поряд із тимчасовою спорудою позивачки, відповідачем був виданий паспорт прив`язки ТС стаціонарної тимчасової споруди торговельного призначення (продаж продовольчих товарів) від 17.05.2021 №22-05/21 строком дії до 17.11.2021, який було продовжено до 31.12.2025.

Тобто оскаржуване рішення має характер дискримінаційного по відношенню до позивачки.

Разом з тим, суд зазначає, що у випадку перебування тимчасової споруди, яка належить позивачці на земельній ділянці із особливим режимом використання, в силу вимог п. 1.2 Порядку №244 на такі правовідносини не поширюється Порядок №244, яким відповідач обґрунтовує свою позицію.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конструкція вказаної правової норми свідчить про те, що це є правом суду, а не імперативним обов`язком.

З огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав в даному випадку для застосування ст. 382 КАС України.

Крім того, гарантія виконання судового рішення забезпечується також положеннями ст. 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Позивачкою не надано доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.

Таким чином, у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Частиною першою статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення відповідача по справі.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Хворостяної Аліни Миколаївни (вул. Лютеранська, буд. 21/12, оф. 26, м. Київ, 01024), до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради (пл. Єдності, буд. 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене листом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради від 08.10.2021 №398, щодо відмови в продовженні терміну дії паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності реєстраційний номер 139-10/15, виданого 12.10.2015 начальником Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради, головним архітектором міста.

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради повторно розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.09.2021 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відмовити у встановленні судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане 31 травня 2023 року.

СуддяР.В. Кисіль