Рішення

від 30.05.2023 по справі 320/13256/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2023 року № 320/13256/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Київській області

дотовариства з обмеженою відповідальністю ВАССЕРКРАФТ БЮРО

пропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ВАССЕРКРАФТ БЮРО про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ ВАССЕРКРАФТ БЮРО (код ЄДРПОУ 36403417), накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.08.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, тому позивач правомірно прийняв рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідно до статті 94 Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про відкриття провадження скеровано на офіційну електронну адресу відповідача, вказану у позовній заяві.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, оскільки суб`єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.77.4 ст. 77, п. 82.1 ст.82, п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021№89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» прийнято наказ від 28.07.2021 №1574-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВАССЕРКРАФТ БЮРО» податковий номер 36403417».

Даний наказ разом з повідомленням від 28.07.2021 №726/10-36-07-15 про проведення планової перевірки підприємство отримало 04.08.2021 рекомендованим листом з повідомленням.

З метою пред`явлення направлення на перевірку платнику податків товариству з обмеженою відповідальністю ВАССЕРКРАФТ БЮРО, 30.08.2021 о 13 год.40 хв. Здійснено виїзд за податковою адресою: 09400, Київська область, Ставищенський район, смт. Ставище, вул. Радянська, буд. 44.

Проте, уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю ВАССЕРКРАФТ БЮРО Михайловим Тимуром Миколайовичем о 13 год. 40 хв. відмовлено в проведенні перевірки, в зв`язку з тим, що ухвалою від 10.08.2021 Київським окружним адміністративним судом відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №320/8978/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВАССЕРКРАФТ БЮРО про визнання протиправними дій Державної податкової служби України по включенню товариства з обмеженою відповідальністю ВАССЕРКРАФТ БЮРО до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, про що 30.08.2021 складений Акт №946/10-36-07-15 недопуску до проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ВАССЕРКРАФТ БЮРО (36403417).

30.08.2021 о 16:45 год. заступником начальника ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Згідно з вказаним рішенням вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю ВАССЕРКРАФТ БЮРО, що перебуває за податковою адресою: 09400, Київська область, Ставищенський район, смт. Ставище, вул. Радянська, буд.44.

В подальшому позивач звернувся із позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках платника податків у всіх банківських установах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

При наданні оцінки спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає, що при розгляді вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна (висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 26.06.2020 в справі № 280/2993/19).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки..

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків..

Відповідно до пункту 81.3 статті 81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України, умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно з пунктом 94.10 - 94.13 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частинами другою, третьою статті 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Київській області не зверталось до суду з заявою у порядку статті 283 КАС України про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ ВАССЕРКРАФТ БЮРО від 30.08.2021, натомість 21.10.2021 звернулось до суду у порядку позовного провадження.

Оскільки відповідно до згаданого вище пункту 94.10 статті 94 ПК України, згідно якого арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, і зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено), а згідно підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим, то відповідно податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обґрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.

Тобто, у разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.12.2020 у справі № 820/5045/18, від 22.01.2021 у справі № 803/205/16, від 14.01.2021 у справі № 815/3986/16, від 21.04.2021 у справі № 820/1895/17.

При цьому не має значення те, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна заявлені в позовному провадженні, а не в порядку статті 283 КАС України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 27.09.2019 року по справі №520/9858/19.

Отже виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ ВАССЕРКРАФТ БЮРО (код ЄДРПОУ 36403417), накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.08.2021.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 2,77, 90, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.