Рішення від 30.05.2023 по справі 466/7258/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№466/7258/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про визнання незаконним рішення та зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (далі КЕВ м. Львова, відповідач), у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії КЕВ м. Львова, оформлене протоколом від 26.02.2021 року №3, в частині перенесення дати зарахування на квартирний облік в житловій комісії КЕВ м. Львова майора запасу ОСОБА_1 з 01.08.1994 на 25.07.2005, складом сім`ї дві особи: ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 , 2003 р.н.;

- зобов`язати житлову комісію КЕВ м. Львова зарахувати майора запасу ОСОБА_1 на квартирний облік, складом сім`ї дві особи: ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 . 2003 р.н., як військовослужбовця, який потребує поліпшення житлових умов в м. Львові, з обліку для отримання житла (згідно протоколу №77 засідання житлової комісії М461 від 01.08.1994).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.08.1994 № 77 позивача взято на облік та постановлено на чергу для отримання житлової площі та приписано при частині за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення житлової комісії КЕВ м. Львова від 09.01.2014 №1 постановлено прийняти облікові справи та зарахувати на квартирний облік зі збереженням попередньої дати зарахування та пільгової черги на отримання жилих приміщень ОСОБА_1 з 01.08.1994. У подальшому, рішенням житлової КЕВ м. Львова від 26.02.2021 № 3 постановлено перенести дату зарахування на облік в житловій комісії КЕВ м. Львова позивача з 01.08.1994 на 25.07.2005 складом сім`ї дві особи. При винесенні оспорюваного рішення житловою комісією КЕВ м. Львова взято до уваги те, що позивач хоч і перебував на квартирному обліку з 01.08.1994 при військовій частині НОМЕР_1 , однак згідно паспортних даних зареєстрований за місцем свого проживання у м. Львів лише з 25.07.2005. Позивач вважає, що відповідач не наділений повноваженнями щодо перенесення дати зарахування позивача та членів його сім`ї на квартирний облік без надання жилого приміщення для постійного проживання. Пунктом 15 Правил обліку, на які посилається відповідач у своєму рішенні не передбачено підстав та умов для перенесення черговості.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова справу № 466/7258/22 (номер провадження 2/466/2207/22) за позовом ОСОБА_1 до КЕВ м. Львова про визнання рішення незаконним та зобов`язання до вчинення дій передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Вказана справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 16.12.2022 та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовна заява передана для розгляду судді Потабенко Варварі Анатоліївні.

Ухвалою від 21.12.2022 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 23.01.2023 суддя відкрила спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач позову не визнав. 15.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№10692). Відповідач зазначив, що згідно даних протоколу засідання житлової комісії КЕВ м. Львова від 26.02.2021 №3 перенесено дату зарахування на квартирний облік в житловій комісії КЕВ м. Львова майора запасу ОСОБА_1 з 01.08.1994 на 25.07.2005, складом сім`ї 2 особи. Вказане рішення прийнято на підставі пункту 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.1984 №470 (далі - Правила), якими чітко визначено - «На квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті». Відповідно до наведеного, житловою комісією КЕВ м. Львова було вивчено склад наявних документів - облікову справу майора запасу ОСОБА_1 та приведено у відповідність до чинного законодавства (шляхом перенесення дати зарахування). Про факт прописки за місцем служби (м. Львів) лише з 25.07.2005 свідчить відмітка на паспортних даних позивача. Враховуючи наведене, відповідач у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.09.1994 вирішено взяти на облік та поставити на чергу для отримання житлової площі та приписано при частині за адресою АДРЕСА_1 лейтенанта ОСОБА_1 на основі рапорта.

Відповідно до витягу з протоколу №1 засідання житлової комісії КЕВ м. Львова від 09.01.2014 постановлено прийняти облікову справу та зарахувати на квартирний облік із збереженням попередньої дати зарахування та пільгової черги на отримання жилих приміщень майора ОСОБА_1 (загальна дата зарахування на квартирний облік - з 01.08.1994).

У подальшому, відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії КЕВ м. Львова від 26.02.2021 №3 житловою комісією КЕВ м. Львова, на підставі пункту 15 Правил обліку громадян, затверджених постановою Радою міністрів УРСР від 11.12.1984 №470, наявних документів та з метою приведення у відповідність до чинного законодавства постановлено перенести дату зарахування на квартирний облік у житловій комісії КЕВ м. Львова майора запасу ОСОБА_1 з 01.08.1994 на 25.07.2005, складом 2 (дві) особи: ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 2003 р.н.

Не погоджуючись з рішенням про перенесення дати перебування на квартирному обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціальної) - захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Стаття 31 Житлового кодексу України (найменування кодексу згідно Закону України «Про дерадянізацію законодавства України») (далі ЖК України) визначає, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Статтею 34 ЖК України визначено підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, а також зазначено, що такі громадяни беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання (ч. 1 ст. 37 ЖК України).

Відповідно до ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: 1) за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; 2) за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. Таке рішення затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Аналогічні положення містяться і в Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 470 від 11.12.1984 (далі за текстом Правила № 470).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Згідно із ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Пунктом 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац 4 п. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Абзацом 1 п. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Як передбачено ч. 1 ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень ст. ст. 9, 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Згідно із ст. ст. 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Згідно п. 11 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 23.12.1992 № 220 (що було чинне на момент зарахування позивача на квартирний облік) та в подальшому викладеного в новій редакції на підставі наказу Міністра оборони України від 03.12.1995 № 20 (далі Положення № 220), військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік. В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім`ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а у випадку відмови в прийнятті на облік підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства. Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.

Відповідно до п. 12, 13, 34 Положення № 220 на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім`ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік; довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку; довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад). Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій.

Військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.

Отже, всі питання, пов`язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.

Положенням, чітко визначено, що датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесено рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік, а всі питання, пов`язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, мають вирішуватися за місцем проходження ними служби. На кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформляється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку, довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи. Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій. Аналогічні положення містяться й у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470.

Наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 № 577 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень. На підставі даного наказу № 577 наказ Міністра оборони України від 03.02.1995 № 20 втратив чинність.

Надалі, наказ Міністра оборони України № 577 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Наказ Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями». (далі - Інструкція № 380).

Відповідно ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - Порядок № 1081) затвердив порядок, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно пункту 4 Порядку № 1081 центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.

На підставі пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 1865-IV від 24.06.2004 (далі - Закон № 1865-IV) військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

Абзац 4 пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 1865-IV покладає зобов`язання на Кабінет Міністрів України забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Порядком № 1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що військовослужбовці мають право на забезпечення їх та членів їх сімей жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Для реалізації такими особами зазначеного права необхідним є їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Пункт 23 Порядку №1081 визначає, що для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника).

Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.

Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Пунктом 32 Порядку № 1081 передбачено, що черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлового приміщення).

З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).

Інструкція № 380 визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 1 р. VІ Інструкції № 380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Пунктом 6 р. І Інструкції № 380 передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей до одержання ними жилого приміщення для постійного проживання мають право зареєструватися у військовій частині за її місцезнаходженням.

Пунктом 1 р. ІІ Інструкції № 380 визначено що, для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах утворюються житлові комісії.

Основною формою роботи житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) є засідання (збори). Засідання (збори) є правочинними, якщо на них присутні більше ніж 2/3 членів комісії. Рішення приймається відкритим голосуванням за умови 50 % загальної кількості членів житлової комісії плюс 1 голос. (п. 4 Розділу ІІ Інструкції № 380).

Відповідно до п. п. 7, 8 р. ІІ Інструкції № 380 житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) має право приймати рішення, серед іншого, щодо зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

Рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.

Згідно положень п. 16 р. VI житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.

Суд з матеріалів справи встановив, що відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.09.1994 вирішено взяти на облік та поставити на чергу для отримання житлової площі та приписано при частині за адресою АДРЕСА_1 лейтенанта ОСОБА_1 на основі рапорту. Надалі, відповідно до витягу з протоколу №1 засідання житлової комісії КЕВ м. Львова від 09.01.2014 постановлено прийняти облікову справу та зарахувати на квартирний облік із збереженням попередньої дати зарахування та пільгової черги на отримання жилих приміщень майора ОСОБА_1 (загальна дата зарахування на квартирний облік - з 01.08.1994). У подальшому, відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії КЕВ м.Львова від 26.02.2021 №3 житловою комісією КЕВ м. Львова, на підставі пункту 15 Правил обліку громадян, затверджених постановою Радою міністрів УРСР від 11.12.1984 №470, наявних документів та з метою приведення у відповідність до чинного законодавства постановлено перенести дату зарахування на квартирний облік у житловій комісії КЕВ м. Львова майора запасу ОСОБА_1 з 01.08.1994 на 25.07.2005, складом 2 (дві) особи: ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , 2003 р.н.

Оцінюючи підставу, яка слугувала перенесенню дати зарахування на квартирний облік позивача та членів його сім`ї з 01.08.1994 на пізнішу дату, а саме на 25.07.2005, суд зазначає таке.

Так, п. 15 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР» визначено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадянину поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил).

Водночас, п. 43 зазначених Правил передбачено можливість перенесення на рік черговості на одержання жилого приміщення громадянинові, який перебуває на квартирному обліку за місцем роботі, якщо протягом попереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни, пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадського майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу, або заходи адміністративного стягнення чи кримінального покарання, за винятком випадку, передбаченого підпунктом 4 пункту 26 цих Правил.

Перенесення черговості на одержання жилого приміщення на рік може бути застосоване також до громадянина, який безпідставно відмовився від наданого жилого приміщення, що відповідає встановленим вимогам і розміру.

Черговість може бути перенесено і в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на квартирний облік.

Відповідач, як на підставу прийняття рішення про перенесення дати зарахування позивача на квартирний облік вказує на відсутність реєстрації у м. Львові.

Суд критично ставиться до такої аргументації з огляду на таке.

Аналізуючи зміст п. 15 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР» суд доходить до висновку, що даним пунктом передбачено наявність реєстрації місця проживання у певному населеному пункті саме при постановленні громадян на облік осіб, потребуючих поліпшення житлових умов. Посилання відповідача на відсутність реєстрації місця проживання позивача як на підставу перенесення дати зарахування позивача на квартирний облік не знаходить свого відображення в нормах законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Адже, позивач вже взятий на відповідний облік, отже, ним для цього дотримано всіх встановлених вимог, також п. 43 вищенаведених правил визначено перелік підстав для перенесення на рік черговості на одержання жилого приміщення, зокрема, серед таких підстав законодавцем визначено систематичне порушення трудової дисципліни, пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадського майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу, або заходи адміністративного стягнення чи кримінального покарання, за винятком випадку, передбаченого п.п. 4 п. 26 цих Правил, а також інші підстави, визначені законодавством.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на квартирному обліку (обліку осіб та членів їх сімей, які набули право та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання (загальна черга) з 01.08.1994 року. Доказів того, що за цей період житлом за рахунок Міністерства оборони позивач забезпечувався, матеріали справи не містять.

Окрім того, на момент звернення до суд з цим позовом рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене протоколом №77, відповідно до якого позивача було зараховано на квартирний облік з 01.08.1994 року не скасовано.

Тобто, враховуючи положення п. 22 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, видно, що датою постановки позивача на квартирний облік є дата винесення рішення житловою комісією військової частини.

Жодних сумнівів у тому, що позивач ще станом на 01.08.1994 вважався таким, що потребує надання житла та у зв`язку з цим постановлення на облік для його отримання, матеріали справи не надають.

Таке перебування позивача на квартирному обліку не заперечувалося протягом всього часу перебування на обліку, законність постановки на квартирний облік не оскаржувалась відповідачем.

Водночас, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод або підставою для їх обмеження. Таким чином, наявність чи відсутність прописки не може бути визнана законною підставою для переміщення особи у черзі квартирного обліку.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд презюмує, що такої підстави як порушення вимог п. 15 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР» для перенесення дати зарахування позивача на квартирний облік, законодавцем не передбачено.

Як роз`яснив Верховний Суд в правових висновках, викладених в постановах від 03.05.2018 у справі №359/6809/17 (провадження №61-10533св18); від 20.03. 2019 у справі №760/750/16-ц (провадження №61-10380св18); від 10.10.2019 у справі №359/1347/17 (провадження №61-26027св18), розглядаючи аналогічні цивільні справи, судам належить з`ясовувати такі обставини: чи скасовувалось рішення житлової комісії про зарахування військовослужбовця на квартирний облік; чи був зарахований військовослужбовець на квартирний облік внаслідок подання ним недостовірних відомостей або внаслідок неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття військовослужбовця на квартирний облік.

Виходячи з викладеного, суд констатує, що рішення житлової комісії відповідача, оформлене протоколом №3 від 26.02.2021 в частині перенесення дати зарахування на квартирний облік позивача необхідно визнати протиправними суд звертає увагу, що саме такий спосіб захисту відповідає положенням п. 2 ч. 1 ст. 5 та п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про зобов`язання житлової комісії КЕВ м. Львова зарахувати майора запасу ОСОБА_1 на квартирний облік, складом сім`ї дві особи: ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 . 2003 р.н., як військовослужбовця, який потребує поліпшення житлових умов в м. Львові, з обліку для отримання житла (згідно протоколу №77 засідання житлової комісії М461 від 01.08.1994), то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто в даному випадку слід зобов`язати КЕВ м. Львова поновити ОСОБА_1 зі складом сім`ї дві особи на квартирному обліку в загальній черзі з 01.08.1994.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, оформлене витягом з протоколу від 26.02.2021 №3, в частині перенесення дати зарахування на квартирний облік ОСОБА_1 зі складом сім`ї дві особи з 01.08.1994 на 25.07.2005.

Зобов`язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; код ЄДРПОУ: 07638027) поновити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) зі складом сім`ї дві особи на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 в загальній черзі з 01.08.1994.

Судові витрати з сторін не стягувати.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 30.05.2023.

Суддя Потабенко В.А.