Рішення

від 31.05.2023 по справі 560/923/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/923/19

РІШЕННЯ

іменем України

31 травня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Горинь" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Горинь» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20 грудня 2018 року №0000040/14-10 про збільшення суми грошового зобов`язання приватного акціонерного товариства "Горинь" за платежем "мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання" на загальну суму 19877,23 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 15901,78 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 3975,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 28.09.2018 по 09.11.2018 на підставі наказу від 12.09.2018 №2641 Головного управління ДФС у Хмельницькій області була проведена планова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства "Горинь" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2015 по 31.08.2018 за результатами якої складено Акт №1650/22-01-14-10/0021339381 від 23.11.2018.

Позивач зазначає, що в листі №33943/10/22-01-14-10-15 наданому відповідачем на подані заперечення не наведено жодних мотивованих відповідей на вказані заперечення, а тільки було перераховано норми чинних нормативних актів.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0000040/14-10 про порушення позивачем ч.1 ст.147, ч.3 ст.150, ч.1 ст.157, п.2 ч.2 ст.52, ч.1 ст.257, п.1 ч.1 ст.279, ч.12 ст.286 Митного кодексу України, пункту 4 розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі абзаців 1, 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству України та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 01 квітня 2019 року суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 22 квітня 2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача 08 травня 2019 на адресу суду надійшов відзив в якому останній зазначає, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 12.09.2018 №2641 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ "Горинь" та згідно Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "Горинь" з питань державної митної справи за період з 01.09.2015 по 31.08.2018, за результатами якої складено акт від 23.11.2018 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 форми "Р" №0000040/14-10 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання" на загальну суму 19877,23 грн., а також за результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 форми "Р" №0000007/14-10 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5033841,46 грн., що оскаржувалось в адміністративній справі №560/1050/19.

За результатами вказаної перевірки, ГУ ДПС у Хмельницькій області встановлено порушення, з якими не погоджується позивач в позові, зокрема: 1) при декларуванні товарів за 47-ма Митними деклараціями згідно з додатком №7 до акта перевірки: - частини 1 статті 147, частини 3 статті 150 Митного кодексу України, пункту 4 розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 3-1.05.2012 №657, частини 12 статті 286 Митного кодексу України, стосовно дотримання вимог митного режиму переробки на митній території України, що призвело до неправомірного використання наданих пільг по сплаті ввізного мита, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на загальну суму - 15901,78 грн.; 2) при декларуванні товарів за митними деклараціями типу "ІМ51", що перебували під митним контролем за період 01.09.2015 по 31.08.2018, вимог: - частини 1 статті 157 Митного кодексу України в частині незаявлення та недекларування відходів переробки: - пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України щодо заявления митної вартості в частині подання органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості; - частини 1 статті 257 Митного кодексу України в частині декларування точних відомостей про товар, необхідних для здійснення його митного контролю та оформлення; - пункту 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України в частині правильності визначення бази оподаткування митом, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 23079,36 грн., у тому числі додаткового імпортного збору на загальну суму - 454,78 грн. та податку на додану вартість на загальну суму - 22624,59 грн.

Загальна сума заниження податкових зобов`язань за вказаною перевіркою та підлягає перерахуванню до Держбюджету України, складає 4064979,06 грн. (у тому числі ввізне мито - 15901,78 грн., додатковий імпортний збір - 454,78 грн., податок на додану вартість - 4048 622,50 грн.).

Під час перевірки позивача, встановлено здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом щодо залучення останньої до окремих операцій з переробки на митній території, а саме виготовлення для Позивача швейних виробів із сировини замовника - компанії "Ukracov West B.V.B.A.".

Встановлено, що у періоді, що перевірявся, за договором від 04.05.2016 №04.05-16 позивачем передано контрагенту сировини, поміщеної у митний режим переробки на митній території за 47-ма митними деклараціями типу "ІМ51", на загальну суму 668588,28 євро, що складає 201140187,77 грн. (за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення відповідних митних декларацій).

За результатами опрацювання 47-ми заяв/дозволів на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території робочою групою встановлено відсутність внесення до таких дозволів відповідних даних щодо залучення третіх осіб до окремих операцій з переробки товарів.

Ухвалою від 10 травня 2019 року суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 14 травня 2019 року суд відмовив у задоволенні клопотань представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області: про об`єднання справ №560/923/19 та №560/1050/19 в одне провадження, а також щодо розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказує, що пільги по сплаті ввізного мита використані неправомірно.

Позивач надав відповідь на відзив. Окремо зазначає, що питання визначення країни походження товару та за критерієм достатньої переробки товару висвітлено у положеннях глави 6 Митного кодексу України. Зазначено, що Митниці ДПС здійснюють контроль за обов`язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України. Звернено увагу на розділ 3.3. акту перевірки (ст.16), де зазначено: порушень щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) підприємству пільг і звільнення від оподаткування та правильності декларування Підприємством країни походження товарів, за період з 01.09.2015 по 31.08.2018 за МД, оформленими Хмельницькою митницею ДФС, робочою групою під час перевірки не встановлено. Порушення вимог статті 284 МК України не встановлено. Вказано, що дозвіл органу доходів і зборів є єдиною та достатньою підставою/умовою для застосування пільги - умовне звільнення від оподаткування митом. Отримана давальницька сировина була повністю перероблена та повернута замовнику. Факт використання таких товарів не за призначенням не виявлено.

Ухвалою від 27 травня 2019 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 27 травня 2019 суд зупинив провадження у адміністративній справі №560/923/19 за позовом приватного акціонерного товариства "Горинь" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000040/14-10 форми "Р" від 21.12.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/1050/19.

Ухвалою від 05 лютого 2020 суд поновив провадження у справі.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №560/923/19 в задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Горинь" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000040/14-10 від 20.12.2018 - відмовлено.

В подальшому Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Горинь" залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 10 березня 2023 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Горинь» задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами проведення автоматичного розподілу вказана справа передана на розгляд головуючому судді Салюку П.І.

Ухвалою від 28 квітня 2023 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу №560/923/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Зобов`язано сторін надати до суду в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали пояснення по даній справі, із урахуванням висновків викладених Верховним Судом у постанові від 10.03.2023 (№ К/9901/20858/20).

Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 21 квітня 2023 року судом у задоволенні клопотання Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області про заміну відповідача з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на Хмельницьку митницю, утворену на правах відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код в ЄДРПОУ ВП: 43997560) - відмовлено.

Ухвалою від 21 квітня 2023 року повторно витребувано в Головного управління ДПС у Хмельницькій області пояснення по даній справі, із урахуванням висновків викладених Верховним Судом у постанові від 10.03.2023 (№ К/9901/20858/20), а саме надати до суду інформацію щодо всіх розрахунків здійснених ним донарахувань за кожним виявленим під час перевірки порушенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Горинь". Зобов`язано докази надати до суду до 10.05.2023 включно.

Ухвалою від 19 травня 2023 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залучення до участі в справі в якості другого відповідача Хмельницьку митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби - відмовлено.

Ухвалою від 19 травня 2023 року заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено. Замінено відповідача по справі №560/923/19 - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 43142957, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17) на - Головне управлінням ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 44070171, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17).

Судами встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку стану дотримання ПАТ «Горинь» законодавства України з питань державної митної справи за період з 01 вересня 2015 року по 31 серпня 2018 року, за результатами якої складено акт від 23 листопада 2018 року №1650/22-01-14-10/0021339381.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 147, частини 3 статті 150, частини 1 статті 157, частини 1 статті 257, пункту 1 частини 1 статті 279, частини 12 статті 286 МК України, пункту 4 розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок), з огляду на неправильне використання наданої пільги зі сплати ввізного мита.

Такого висновку контролюючий орган дійшов з огляду на те, що в період, охоплений перевіркою, ПАТ «Горинь» здійснювало виробництво (виготовлення) одягу з давальницької сировини, яка належить замовнику-нерезиденту, відповідно до погоджених з ним технічних умов та зразків.

Згідно із зовнішньоекономічними контрактами з переробки від 10 січня 2014 року №5 та від 30 грудня 2016 року № 6 про виконання робіт з матеріалів замовника, укладеними з іноземним підприємством «Ukracov West B.V.B.A.» (Бельгія), за 85-ма митними деклараціями (МД) типу ІМ51ДЕ, дані про які наведені у додатку 7 до акта перевірки, платником ввезено на митну територію України товар (сировину), загальною фактурною вартістю 4397225,21 євро та загальною митною вартістю 129164920,10 грн., у митному режимі переробки під зобов`язання вивезти кінцевий продукт переробки - готову продукцію у відповідний термін.

Під час митного оформлення товарів за митними деклараціями ІМ51ДЕ ПАТ «Горинь» отримано і задекларовано пільгу (преференцію) 517 - «товари, що поміщуються в митний режим переробки на митній території» (пункт 1 частини першої статті 284, частина 12 статті 286 МК України).

З метою отримання дозволів на розміщення товарів і сировини у митний режим переробки на території України відповідно до глави 23 МК України позивачем подано митниці заяви, які містять зобов`язання проводити операції з переробки товарів відповідно до вимог законодавства України, здійснювати відокремлений від інших товарів облік і зберігання товарів, розміщених у митний режим переробки, та продуктів їх переробки, а також заявити у відповідному митному режимі товарну продукцію, супутні продукти переробки, залишки переробки, що будуть отримані в результаті переробки товарів, і розпорядитися згідно із законодавством України відходами переробки.

Відповідно до заяв платника та наданих дозволів товари (давальницька сировина: тканина; фурнітура), продукти їх переробки та всі роботи з виготовлення готової продукції (швейні вироби - одяг) здійснюються (зберігаються) самостійно на території підприємства, за адресою: вул. Б. Хмельницького,12, м. Славута, Славутський р-н, Хмельницька область.

З письмового дозволу керівника Митного посту «Славута» імпортний товар поміщено у митний режим переробки на митній території України та встановлено строки переробки ввезених товарів на митній території України. Після переробки виготовлені товари вивезено за межі митної території України в кількості та в строки, що відповідають умовам поміщення товарів у митний режим переробки.

Під час контрольного заходу з`ясовано, що в межах операцій щодо імпортованого товару (сировини), який вказано у 47-ми отриманих позивачем дозволах, для пошиття швейних виробів залучено окремо фізичну особу-підприємця, з якою ПАТ «Горинь» укладено договір від 04 травня 2016 року №04.05-16 про виготовлення швейних виробів, без повідомлення про це митницю та без отримання відповідного дозволу.

ГУ ДПС у Хмельницькій області також встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оболонь Оіл» укладено договори від 21 квітня 2015 року №ХМ21-04/15 та від 24 березня 2017 року №ХМ24-03/17 про передачу текстильних відходів виробництва із ввезеної давальницької сировини для утилізації. Передачу для утилізації відходів текстильного виробництва, що мають господарську цінність, а саме міжлекальних випадів, здійснено платником без їх поміщення у митний режим «Імпорт (випуск для вільного обігу)», що є порушенням частини 1статті 157 МК України.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 20 грудня 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000040/14-10, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, в 5901,78 грн. за основним платежем та 3975,45 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане власне і стало підставою звернення ТОВ «Горинь» до суду.

Суд враховує, що при прийнятті постанови від 10 березня 2023 року Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що наведені висновки судових інстанцій є частково передчасними.

Вказав, що судами попередніх інстанцій з`ясовано, що перевіркою не виявлено розбіжностей у відомостях про кількісні показники ввезеної позивачем сировини, її походження (імпорт) та обсяг виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України, зазначених у бухгалтерському обліку платника та у митних деклараціях. Також перевіркою не встановлено використання ПАТ «Горинь» українських товарів, на які законом встановлено вивізне мито, в процесі переробки ввезеної давальницької сировини, порушення платником умов переробки, визначених технологічними схемами, або строків переробки сировини.

Залучення позивачем окремої фізичної-особи підприємця до виконання робіт з переробки сировини знаходиться в площині умов поміщення в митний режим переробки, а не умов самого митного режиму, його вимог та обмежень. Незазначення ПАТ «Горинь» у заяві на отримання дозволу на переробку товарів на митній території про залучення підрядника, безумовно, є порушенням частини третьої статті 150 МК України. Проте, це порушення, як встановлено судами, не супроводжувалося порушенням позивачем вимог митного режиму, встановлених нормами глави 23 МК України, щодо переробки ввезеної сировини і своєчасного вивезення (реекспорту) готової продукції.

Як зазначено в акті перевірки, при поміщенні давальницької сировини в митний режим переробки на митній території України позивачем разом із заявами про отримання відповідного дозволу подано додатки «Перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення», в розділі 9 яких заявляло про відходи переробки, що отримуються в результаті переробки: складають 9% від ввезеної за митною декларацією сировини (тканини); мають господарську цінність та/або можуть бути утилізовані («Міжлекальні відходи»).

Та обставина, що міжлекальні відходи платником передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Оболонь Оіл» для подальшої утилізації з виготовленням в процесі утилізації палива, обґрунтовано розцінена судами попередніх інстанцій як підтвердження того, що відходи мали господарську цінність.

З урахуванням вказаного при прийнятті рішення суд враховує наступне.

Під час нового розгляду справи сторона позивача подала додаткові пояснення відповідно до яких, порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Як наслідок, по товарах (давальницькій сировині), які надавались для переробки іншому суб`єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 , здійснено нарахування митних платежів на загальну суму 4041899,70 грн., у тому числі ввізного мита на загальну суму - 15901,78 грн. та податку на додану вартість - на загальну суму 4025997,91 грн. Однак, зазначене порушення не вплинуло на донарахування суми ввізного мита спірним податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2018 Форми «Р» №0000040/14-10, тому не є предметом спору в даній справі.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості ввезення давальницької сировини, отриманої від нерезидента для переробки на території України, врегульовано главою 23 МК України.

Митний режим переробки на митній території України характеризується тим, що поміщені у нього товари можуть бути використані тільки з метою переробки відповідно до заявлених при ввезені товарів умов згідно з установленими законодавством вимогами та певними пільгами щодо товарів, які в митному режимі переробки на митній території переміщуються через митний кордон України.

Іноземні товари, поміщені у митний режим переробки на митній території України, зберігають статус іноземних товарів.

Це випливає з норми статті 147 МК України, відповідно до якої переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

За правилами частини першої статті 149 МК України поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Згідно з положеннями пунктів 1, 3 частини 2 статті 149 МК України разом із заявою на одержання дозволу власник товарів або уповноважена ним особа подає органу доходів і зборів, зокрема: зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких зазначені в заяві товари були чи будуть ввезені на митну територію України і які повинні містити відомості про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання; договори на переробку товарів з іншими підприємствами, якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюватимуться такими іншими підприємствами.

Частиною 3 статті 150 МК України встановлено, що окремі операції з переробки товарів або повний цикл переробки за дорученням підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися іншими підприємствами. При цьому відповідальність перед органами доходів і зборів за порушення визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України. Дозволи на виконання окремих операцій з переробки або повного циклу переробки надаються одночасно з дозволом на переробку товарів на митній території України або, за необхідності, - на підставі заяви відповідної особи після надання цього дозволу та відображаються у ньому.

Якщо окремі операції або повний цикл переробки товарів на митній території України здійснюватимуться переробником (переробниками), то в заяві мають бути зазначені відомості про всіх переробників, які будуть здійснювати переробку чи окремі операції з переробки товарів на митній території України, в тому числі зберігання товарів, що розміщуються в митний режим переробки, та продуктів переробки (пункт 4 розділу V Порядку).

Згідно з частиною 1 статті 148 МК України поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

З урахуванням визначення термінів у пункті 62 частини 1 статті 4 МК України це означає, що товари, поміщені в режим переробки, звільняються від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму.

Відповідальність за неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем (проведення з такими товарами операцій, не передбачених статтями 203, 325 МК України, або проведення операцій, передбачених цими статтями без дозволу органу доходів і зборів; зміна стану таких товарів; користування та розпорядження ними, їх видача без дозволу органу доходів і зборів; втрата таких товарів) встановлена нормами статті 469 МК України.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14 червня 2021 року у справі № 560/1050/1.

Відповідно до статті 157 МК України залишки або відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів і мають господарську цінність та/або можуть бути утилізовані, підлягають поміщенню в цьому стані у відповідний митний режим до закінчення строку переробки товарів.

За бажанням декларанта або уповноваженої ним особи залишки або відходи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть декларуватися за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД, за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка мита. Якщо до окремих товарів, які входять до зазначеної партії, застосовуються передбачені законом заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, такий спосіб декларування не звільняє декларанта від додержання зазначених заходів щодо цих товарів.

Інші відходи, ніж зазначені в частині першій цієї статті, з дозволу органу доходів і зборів підлягають видаленню відповідно до законодавства України до закінчення строку переробки товарів.

В акті перевірки, у даному випадку зазначено, що при поміщенні давальницької сировини в митний режим переробки на митній території України позивачем разом із заявами про отримання відповідного дозволу подано додатки «Перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення», в розділі 9 яких заявляло про відходи переробки, що отримуються в результаті переробки: складають 9% від ввезеної за митною декларацією сировини (тканини); мають господарську цінність та/або можуть бути утилізовані («Міжлекальні відходи»).

Та обставина, що міжлекальні відходи платником передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Оболонь Оіл» для подальшої утилізації з виготовленням в процесі утилізації палива, обґрунтовано розцінена судами при розгляді справи, як підтвердження того, що відходи мали господарську цінність.

З даного приводу суд зазначає, що по товарах (давальницькій сировині), які надавались для переробки іншому суб`єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 , здійснено нарахування митних платежів на загальну суму 4041899,70 грн., у тому числі ввізного мита на загальну суму - 15901,78 грн. та податку на додану вартість - на загальну суму 4025 997,91 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 Ф. «Р» №0000007/14-10 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5033841,46 грн. було предметом оскарження в адміністративній справі №560/1050/19.

Постановою від 21.06.2021 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 скасовано частині відмови в позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0000007/14-10 в частині визначення Приватному акціонерному товариству "Горинь" грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5032497,38 грн., в тому числі 4025997,91 грн. - основний платіж та 1006499,47 грн. - штрафні (фінансові) санкції; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0000007/14-10 на суму 5032497,38 грн., в тому числі основний платіж - 4025997,91 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1006499,47 грн.

Суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 №584-УІІ «Про митний тариф України».

Розділом XI Закону України «Про митний тариф України» на товари з номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності до коду згідно з УКТ ЗЕД - 6310900000 «Одяг та текстильні вироби, що використовувалися; ганчір`я», встановлені такі ставки ввізного мита: повна 0%, пільгова 0%, для товарів з ЄС 0%.

Верховним Судом у постанові від 10.03.2023 (№К/9901/20858/20) вказано, що від відповідача слід витребувати інформацію щодо всіх розрахунків здійснених ним донарахувань за кожним виявленим під час перевірки порушенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Горинь".

Відповідач стверджує, що розрахунок занижених податкових зобов`язань, які виникли у зв`язку із непоміщенням відходів переробки у відповідний режим до закінчення строку переробки товарів, наведений в додатку №8 до акта перевірки №1650/22-01-14-10/0021339381 від 23.11.2018. В колонці №7 розрахунку «Заниження податкових зобов`язань, ввізне мито, сума, грн» зазначено суму - 0,00 грн.

Приватне акціонерне товариство "Горинь" зареєстроване 27.07.1994 як юридична особа, основним видом економічної діяльності якого згідно з КВЕД є виробництво робочого одягу (14.12), виробництво іншого верхнього одягу (14.13), виробництво іншого одягу й аксесуарів.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд встановлює недоведеність обставин, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи порушення позивача, що призвели до неправомірного використання наданих податкових пільг.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20 грудня 2018 року №0000040/14-10.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Горинь» судові витрати у розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне акціонерне товариство "Горинь" (вул. Б. Хмельницького, 12, Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30000 , код ЄДРПОУ - 21339381) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя П.І. Салюк "Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду" Помічник судді О.Л. Поліщук