Ухвала

від 30.05.2023 по справі 160/19122/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/19122/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року в адміністративній справі №160/19122/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжметробуд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року адміністративний позов задоволений.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Суд надав заявнику десятиденний строк з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "без руху" від 04.05.2023 доставлений до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 04.05.2023 о 15:37 годині.

19.05.2023 від вдповідача надійшло клопотання про усунення недоліків скарги, яке обгрунтоване відсутністю коштів для сплати судового збору.

Стосовно поданого відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14.01.2021 року в справі №0940/2276/18 зазначила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Отже, розглядаючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наведені у клопотанні підстави, а саме те, що заявник є неприбутковою бюджетною установою, не можуть визнаватись судом поважними для умов звільнення від сплати судового збору. Той довод відповідача, що обсяг виділених бюджетних коштів не дає можливість відповідачу захищати свої права в суді, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки він не підтверджений належними та допустими доказами.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. На суму власних надходжень і відповідних видатків, які здійснені згідно з тимчасовими кошторисами та не заплановані в розписі, оформляється довідка про зміни до кошторису в частині спеціального фонду.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору.

Крім того, суд зазначає, що дійсно 24.02.2022 року Указом Президента України "Про ведення воєнного стану" №64/2022 введено воєнний стан на території України , який неодноразово продовжувався.

Натомість саме по собі введення воєнного стану на території України не є підставою для несплати судового збору суб`єктами владних повноважень.

Оскільки відповідач, яка установа, що утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, введення воєнного стану на території України не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Станом на 30.05.2023 заявник недоліки апеляційної скарги не усунув.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачу в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року в адміністративній справі №160/19122/22 необхідно повернути заявнику.

Керуючись 169, 298, 296 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року в адміністративній справі №160/19122/22 повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили 30.05.2023, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук