Постанова

від 30.05.2023 по справі 725/1817/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/1817/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Скуляк І.А.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

30 травня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 07.12.2022 року, начальником Чернівецької митниці Держмитслужби Товтом М.Й. винесена постанова по справі про порушення митних правил №0590/40800/22 від 07.12.2022 року, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 754 528, 26 грн.

Вказує, що на думку митниці він, як директор підприємства ТОВ «ІНТЕР ХОРС», вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру на загальну суму 251 509, 42 грн., шляхом надання митному органу документів, а саме сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1, що містять неправдиві відомості щодо країни походження та виробника товарів (застосовано тарифну пільгу вивізного мита не у відповідності вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Угодами).

Даний факт став підставою для притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

Вважає наведене вище рішення службової особи органу владних повноважень таким, що суперечить нормам МК України, оскільки протокол про порушення питних правил та оскаржувана постанова були ухвалені у його відсутності без належного повідомлення, що позбавило його підготувати правову позицію для захисту. Крім цього зазначив, що відповідно до експортних митних декларацій, що зазначені у оскаржуваній постанові, а саме у відповідності до графи 20 визначено умови поставки DAP BG RUSE. Згідно офіційних тлумачень торгівельних термінів Міжнародної торгівельної палати ІНКОТЕРМС 2020 Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс, означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення. Термін BG RUSE означає місце виконання обов`язків продавця, тобто в даному випадку Республіка Болгарія, м. Русе. Як вбачається із графи 14 митних декларацій, що зазначені у оскаржуваній постанові декларантом виступало не ТОВ «ІНТЕР ХОРС» чи гр. ОСОБА_2 як керівник компанії продавця, а ФОП ОСОБА_3 . За таких обставин вважає, що він не вчиняв жодних дій спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру на загальну суму 251 509,42 грн., доказів протилежного, матеріали справи не містять. Вказує, що застосування коду преференції «410» регулюється наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 року «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій». Сертифікати перевезення (походження) товарів ЕUR.1, які зазначені у оскаржуваній постанові та містяться у матеріалах справи, видані Чернівецькою митницею відповідно дupindex:-1$COFE_ELECTRONIC_FORM=width:64;sorting:N-1;groupindex:-1

На підставі вищевикладеного позивач просив суд скасувати постанову начальника Чернівецької митниці - Товта М.Й. у справі про порушення митних правил №0590/40800/22 від 07.12.2022 року та провадження у справі закрити.

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 квітня 2023 року позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0590/40800/22 від 07.12.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України.

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України - закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Чернівецької митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання не з"явилися, тоді як про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа судом апеляційної інстанції переглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови митниці, 14.09.2022 року директором ТОВ «ІНТЕР ХОРС», код ЄДРПОУ 44898081, гр. ОСОБА_1 з контрагентом «TPEQUIPTECHNOLOGIESSDN.BND» укладено контракт № IKH-0914 щодо постачання насіння соняшнику українського походження кількістю 500.00 метричних тон.

На виконання вказаного контракту, ТОВ «ІНТЕР ХОРС» через декларанта ФОП ОСОБА_3 згідно даних АСМО «Інспектор» станом на 21.11.2022 року оформлено у ВМО № 1 митного поста «Чернівці» Чернівецької митниці в митному режимі «експорт» 22 електронні митні декларації (далі ЕМД) типу «ЕК10АА» з метою експорту товару «Насіння соняшнику, українського походження, врожаю 2022 року. Не для сівби, не лущене. Торговельна марка - немає даних. Фірма-виробник : ФГ «Лани України» - 19 ЕМД, СФГ «ТАТІАНА» - 3 ЕМД.

Відправником товарів являється ТОВ «ІНТЕР ХОРС», отримувачем є підприємство «ASTRABIOPLANTEOOD», покупець - «TPEQUIPTECHNOLOGIESSDN.BND».

Відповідно до граф 36 ЕМД заявлено код митної преференції «410» (Товари , що вивозяться з України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої ЗУ від 16.09.2014 року №1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», а також інших міжнародних договорів України, укладених у встановленому порядку.

У якості підстави для застосування тарифної пільги, директором ТОВ «ІНТЕР ХОРС» гр. ОСОБА_1 надавались сертифікати перевезення (походження) товарів EUR.1, видані Чернівецькою митницею відповідно до порядку та за формою, затвердженої наказом Мінфіну від 20.11.2017 року №950 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2017 року №1563/31431.

У графі 47 УМД зазначено ставку вивізного мита 3,6% (повна ставка становить - 10%).

Згідно відомостей, які ТОВ «ІНТЕР ХОРС» надало до Чернівецької митниці для отримання сертифікатів перевезення (походження) товарів EUR.1, встановлено, що постачальником та виробником товару виступає ФГ «Лани України» - 19 ЕМД, СФГ «ТАТІАНА»- 3 ЕМД.

Інформація про оформлені експортні ЕМД ТОВ "ІНТЕР ХОРС" станом на 21.11.2022 року на товари «насіння соняшника» (код УКТЗЕД 1206009900, заявлено код митної преференції «410»), подані сертифікати та наведено платежі.

За результатами аналізу відомостей документів, які подані до митного оформлення ТОВ "ІНТЕР ХОРС", код ЄДРПОУ 44898081, встановлено, що виробником вказаного товару - «насіння соняшнику» зазначається ФГ «Лани України», ЄДРПОУ 34324098 19ЕМД, СФГ «ТАТІАНА», ЄДРПОУ - 24828229.

З метою повної, всебічної та неупередженої перевірки дотримання вимог митного законодавства України під час експорту товару «насіння соняшнику» підприємством ТОВ "ІНТЕР ХОРС", код ЄДРПОУ 44898081, та перевірки достовірності наданих митному органу документів, які стали підставою для отримання сертифікатів з перевезення товару EUR.1, та в подальшому для переміщення товару «насіння соняшника» через митний кордон України, 18.10.2022 року Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України направлено лист вих. №20/20-02-02/13/771 до ФГ «Лани України», ЄДРПОУ 34324098, для підтвердження або спростування фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ІНТЕР ХОРС", код ЄДРПОУ 44898081.

Департаментом 19.10.2022 року отримано відповідь від ФГ «Лани України», ЄДРПОУ 34324098, в якій зазначено, що у ФГ «Лани України», ЄДРПОУ 34324098 фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "ІНТЕР ХОРС" щодо постачання товару «насіння соняшника» відсутні. /а.с. 20-23/.

07.12.2022 року, начальником Чернівецької митниці Держмитслужби Товтом М.Й. винесена постанова по справі про порушення митних правил №0590/40800/22 від 07.12.2022 року, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 754 528, 26 грн.

Позивач вважаючи свої права порушеними звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що митним органом не доведено факту подання позивачем до митниці неправдивої інформації чи документів, необхідних з питань зазначених в статті 485 Митного кодексу України для класифікації товару, оскільки помилкове застосування тарифної преференції зі сплати вивізного (експортного) мита за товаром «Насіння соняшнику», що підлягає обов`язковій сплаті при експорті його, не можуть бути доказом того, що дії ОСОБА_1 були направлені на зниження вартості товару та умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі -МК України) та іншими законами України.

Статтею 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей наведених у цій декларації.

Для того, щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС, товар має бути походженням з України або з ЄС та відповідати правилам походження відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Відповідно до п. III Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, який затвердженого наказом Мінфіну від 20.11.2017 №950 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 р., за № 1563/31431, сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред`явити як доказ, що товар(и) відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Угодами, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

Так, за результатами аналізу відомостей документів, які подані до митного оформлення ТОВ "ІНТЕР ХОРС", код ЄДРПОУ 44898081, встановлено, що виробником вказаного товару - «насіння соняшнику» зазначається ФГ «Лани України», ЄДРПОУ 34324098 - 19ЕМД, СФГ «ТАТІАНА», ЄДРПОУ - 24828229.

З метою повної, всебічної та неупередженої перевірки дотримання вимог митного законодавства України під час експорту товару «насіння соняшнику» підприємством ТОВ "ІНТЕР ХОРС", код ЄДРПОУ 44898081, та перевірки достовірності наданих митному органу документів, які стали підставою для отримання сертифікатів з перевезення товару EUR.1, та в подальшому для переміщення товару «насіння соняшника» через митний кордон України, 18.10.2022 року Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України направлено лист вих. №20/20-02-02/13/771 до ФГ «Лани України», ЄДРПОУ 34324098, для підтвердження або спростування фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ІНТЕР ХОРС", код ЄДРПОУ 44898081.

Департаментом 19.10.2022 року отримано відповідь від ФГ «Лани України», ЄДРПОУ 34324098, в якій зазначено, що у ФГ «Лани України», ЄДРПОУ 34324098 фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "ІНТЕР ХОРС" щодо постачання товару «насіння соняшника» відсутні. /а.с.20-23/.

Згідно зі ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень статі 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями частин 1 і 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до вимог ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Положення ст. ст.529-530 МК України передбачають можливість оскарження постанови митниці до суду та перевірку законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом, що здійснюється в порядку, встановленому КАС України.

Законодавством встановлено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Дана норма кореспондується із нормами ст.62 Конституції, відповідно до ч. 3 якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з частиною 2 статті 486 МК України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей, що митним органом було здійснено всіх необхідних процесуальних дій з метою отримання доказів необхідних для правильного вирішення справи. Оскільки не перевірено належним чином інформації про недійсність сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1, не надано доказів сплати фірмою експортером митних платежів до моменту складання протоколу, не надано доказів завданої державі шкоди так як на момент складання протоколу була відвернута вся ймовірна шкода.

Також митними органами не надано доказів, що саме гр. ОСОБА_1 як директором підприємства ТОВ "ІНТЕР ХОРС" код ЄДРПОУ 44898081 було надано митному органу як підставу для митного оформлення вищевказаних товарів, документ, що містять неправдиві відомості, оскільки з матеріалів справи вбачається, що декларації до митного органу подавались ФОП ОСОБА_3 , а згідно вимог МК України саме декларант несе відповідальність за подання неправдивих відомостей.

Окрім того посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил не з`ясувала чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, оскільки оскаржувана постанова ухвалювалась на підставі протоколу про порушення митних правил від 23.11.2022 року за події, що мали місце 14.09.2022 року.

Більше того, протокол про порушення митних правил №0590/40800/22 від 23.11.2022 року складений у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол не містить відмітки про роз`яснення ОСОБА_1 його прав передбачених ст. 498 МК України чи відмови від підпису останнього, протокол не підписаний ОСОБА_1 у протоколі також відсутня інформація про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, (сплати відповідних митних платежів відповідно до розрахунку) про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення не містить часу та місця вчинення адміністративного правопорушення таким чином протокол був складений з порушення вимог ст.494 МК України.

Відповідно до ч.1,2 ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Матеріали справи не містять інформації про повідомлення ОСОБА_1 про дату розгляду справи про порушення митних правил чи направлення йому будь-якого листа із вмістом такого повідомлення, що свідчить про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а наявне рекомендоване повідомлення про отримання поштового листа датоване 20.12.2022 року не може бути доказом належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил так як отримане ним задовго після дати ухвалення постанови.

Відповідно до положень ч.8 ст.257 МК України зазначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ч.2 Порядку заповнення митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом міністерства фінансів України 30.05.2012 р. № 651 , фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

У справі відсутні будь-які дані, що ОСОБА_1 вчинив дії з метою несплати встановлених чинним законодавством митних платежів.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст.485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Матеріалами справи встановлено, що декларант ФОП ОСОБА_3 перед здійснення митного оформлення надав митному органу електронні декларації по переміщуваному товару виданих митним органом відправлення/призначення. Відтак є незрозумілим, які саме неправдиві документи були надані позивачем.

Окрім цього при ухваленні оскаржуваної постанови відповідачем не з`ясовано, чи мав позивач умисел ухилитись від сплати митних платежів, надаючи документи при імпорту вказаних товарів.

З огляду на вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що митним органом не доведено факту подання позивачем до митниці неправдивої інформації чи документів, необхідних з питань зазначених в статті 485 Митного кодексу України для класифікації товару, оскільки помилкове застосування тарифної преференції зі сплати вивізного (експортного) мита за товаром «Насіння соняшнику», що підлягає обов`язковій сплаті при експорті його, не можуть бути доказом того, що дії ОСОБА_1 були направлені на зниження вартості товару та умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Згідно зі статтею 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування кожної справи, вирішення її з дотриманням закону. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу.

З огляду на викладене слідує, що дії ОСОБА_1 не були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, окрім іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог.

При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст.317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Натомість оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 травня 2023 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.