Рішення

від 01.06.2023 по справі 592/310/23

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/310/23

Провадження №2/592/515/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бєломар К.О. звернулася з уточненою позовною заявою до суду та вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», а 15.04.2022 був звільнений з роботи. На момент звільнення заборгованість по заробітній платі не виплачена. При зверненні до відповідача за розрахунком по заборгованості, було отримано відповідь, що внаслідок відсутності грошових коштів, немає можливості розрахуватися по заборгованості. Так, в день звільнення позивачу ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» не виплатило належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. Позивач був вимушений звернутися до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом про стягнення з ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» заборгованості по заробітній платі, рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми по справі №592/3140/22 від 07.07.2022 м.Суми позов задоволено повністю, стягнуто з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 49198,47 грн. Станом на день звернення з цим позовом остаточний розрахунок з ОСОБА_1 не проведено, заборгованість становить 49198,47 грн, Відповідач не виконує рішення суду ні в добровільному порядку, ні примусовому - виконавчому провадженні. Період затримки виплати належної йому заробітної плати з 15.04.2022 по 02.01.2023 становить 186 робочих днів, тому середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить 71224,98 грн. Зважаючи, що відповідачем своєчасно не було виплачено заробітну плату у повному обсязі в період роботи на підприємстві та на момент звільнення остаточний розрахунок не проведено, то позивач має право на отримання інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми зобов`язання за період з першого дня затримки по день виплати коштів, що підлягають індексації та компенсації. У зв`язку з цим просить суд стягнути з ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 71224 грн. 98 коп.; суму інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період невиплати позивачу суми грошових коштів в розмірі 49198,47 грн; моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Представник відповідача ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» надав до суду відзив в якому заперечує проти позовних вимог повністю. В задоволенні позову просить відмовити.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми по справі №592/3140/22 від 07.07.2022 стягнуто з ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 49198,47 грн (а.с. 10).

22.08.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69692844 на підставі виконавчого листа № 592/3140/22, виданого 09.08.2022 (а.с. 11).

Відповідно до положень статей 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Судом встановлено, що відповідачем всупереч вимог ст. 116 КЗпП України позивачу не було виплачено у день звільнення усі належні йому суми.

Докази проведення цих виплат на дату розгляду справи відсутні. Вказані обставини відповідачем не заперечується.

Згідно наказу № 24/п ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» від 24 лютого 2022 року встановлено початок простою підприємства з 24 лютого 2022 року до стабілізації ситуації в місті Суми та відповідних рішень органів державного влади або відповідного наказу по підприємству.

Наказом №25/п ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» від 24 березня 2022 року призупинено дію трудових договорів з 24 березня 2022 року без припинення трудових відносин, з працівниками ДП «Завод ОБ та ВТ» за винятком персоналу ДП визначеного в п. 3 цього наказу.

Згідно п. 3 зазначеного наказу заступникам директора за функціональними напрямками діяльності та Головному інженеру ДП визначити персональний склад підпорядкованих їм структурних підрозділів, необхідний для забезпечення життєдіяльності підприємства та підготовки необхідної звітності, та надати списки заступнику директора з персоналу та загальних питань. Для виконання таких робіт залучати підпорядкований персонал, з урахуванням термінів дії комендантської години в м. Суми та оплатою праці за фактично відпрацьований час у відповідності до КЗпП України.

З акту обстеження нерухомого майна, пошкодженого (знищеного) внаслідок війни (збройної агресії) Російської Федерації проти України від 28 квітня 2022 року визначено перелік пошкоджених об`єктів ДП «Завод ОБ та ВТ» (безпосередньо від авіаудару).

Згідно листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року бо їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 243/2071/18 (провадження № 61-48088сво18) вказано, що: «зважаючи на вимоги позивача - виплата заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за затримку видачі трудової книжки та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також встановлені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»)».

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/10 (провадження № 12-56гс21) зазначила, що заробітна плата є відповідальністю в розумінні статті 617 ЦК України, від якої роботодавець може бути звільнений внаслідок випадку або непереборної сили, а також, дійшла висновку, що: «Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина перша статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції`встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Викладене свідчить, що єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, - це сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».

Разом з цим, обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо (стаття 82 ЦПК України). Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наявних у справі доказів.

Відповідно до положень статті 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - це обставини, що перешкоджають виконанню зобов`язань однією із сторін, незалежні від її волевиявлення і контролю, а також непереборні при вживанні всіх розумних заходів щодо їх запобігання. Визначення обставин непереборної сили наведено у статті 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (укладена у Відні 11 квітня 1980 року). Для визначення яких-небудь обставин форс-мажорними необхідно обов`язкова наявність ряду чинників: непереборність сили, що викликала ці обставини; неможливість контролювати ситуацію, впливати на неї; виникнення перешкоди не могло бути передбачено під час укладення зобов`язання.

Положеннями частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Із урахуванням положень частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та пункту 6.10 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року № 44(5), документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видає Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, вимоги до якого встановлені пунктом 6.11 Регламенту.

З огляду на вищезазначене слідує, що роботодавцю необхідно довести настання обставин непереборної сили, які б свідчили про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Під час розгляду справи відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку, проте не надав суду належних і допустимих доказів того, що порушення по невиплаті усіх необхідних сум заробітної плати при звільненні позивача сталися внаслідок настання обставин непереборної сили (форс-мажору ведення на території, де знаходиться роботодавець, воєнних дій). Такі докази мали бути підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати України (уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат), як це передбачено чинним законодавством України та, в даному випадку, були б підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань по своєчасній виплаті заробітної плати.

Посилання відповідача на те, оприлюднений на сайті Торгово-промислової палати лист від 28 лютого 2022 року № 2021/02.0-7.1 слід вважати загальним офіційним листом щодо засвідчення форс-мажорних обставин, та звільняє від обов`язку звертатися за видачею індивідуального сертифіката, не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Початок перебігу строку, з якого обчислюється середній заробіток за час вимушеного прогулу розпочинається з 18.04.2022, тобто з робочого дня, наступного за днем, у якому відповідач не виконав свій обов`язок з виплати належних позивачу при звільненні сум, та закінчується 18.10.2022, адже середній заробіток виплачується за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

З копії розрахункового листка за квітень 2022 року вбачається, що для розрахунку вихідної допомоги суми при звільненні позивача роботодавцем взято середньоденний заробіток позивача саме у розмірі 382 грн 93 коп. Таким чином, оскільки обчислення середньої заробітної плати для виплати середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, визначення суми вихідної допомоги здійснюється за однаковим порядком за останні два календарні місяці, то, відповідно, за кожен день затримки розрахунку з позивачем підлягає стягненню саме 382 грн. 93 коп.

Тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 50546 грн 76 коп. (382 грн. 93 коп. х 132 робочих дні).

Враховуючи компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним стягнути з ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на користь позивача середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 49000 грн, з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Щодо розрахунку суми інфляційних втрат та трьох процентів річних за період невиплати позивачу суми грошових коштів в розмірі 49198,47 грн. у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат та трьох процентів річних за період невиплати позивачу суми грошових коштів в розмірі 49198,47 грн. у зв`язку з порушенням строків їх виплати та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у сумі 10 587,70 грн та три проценти річних у сумі 1 641,75 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди.

За змістом ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, обов`язковими умовами настання відповідальності власника за ст. 237-1 КЗпП є, зокрема, факти порушення власником законних прав працівника, отримання працівником моральної шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між цими обставинами.

ОСОБА_1 є інвалідом Першої групи Б з дитинства, відповідно до довідки МСЕК від 04.10.2017 позивач потребує постійної сторонньої допомоги, проходить постійне лікування (системний гемодіаліз), перебуває на безперервному амбулаторному та стаціонарних лікуваннях, у зв`язку з чим він несе постійні фінансові втрати на лікування та втрачено основне джерело доходу через втрату працездатності. Зважаючи на воєнний стан в Україні, через відсутність грошових коштів на проживання відповідач поставив позивача в умови підвищеного стресу через відсутність засобів для існування його сім`ї у важкий для нього час, що мало негативні наслідки для його стану здоров`я та результатів лікування.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, у тому числі тривалість порушення прав позивача, характер порушення прав позивача, характер та обсяг душевних страждань, втрату нормальних життєвих зв`язків, тяжкість вимушених змін у житті, а також здійснення додаткових зусиль для організації власного життя, зусиль, вжитих для відновлення порушених прав, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи, що ОСОБА_1 має 1 Б групу інвалідності з дитинства, то він звільнений від сплати судового збору, те ,що позов підлягає частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147 грн 20 коп.

Керуючись ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 263, 617, 625 ЦК України, ст. 7, 8, 10, 12, 13, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (м. Суми, вул. Комарова, 2, код ЄДРПОУ 30991664) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 49000 грн, з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (м. Суми, вул. Комарова, 2, код ЄДРПОУ 30991664) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) інфляційні втрати у сумі 10587 грн 70 коп, три проценти річних у сумі 1641 грн 75 коп. та моральну шкоду у сумі 2000 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (м. Суми, вул. Комарова, 2, код ЄДРПОУ 30991664) на користь держави судовий збір в розмірі 2147 грн 20 коп.

Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданапротягом тридцятиднів здня йогопроголошення доСумського апеляційногосуду.Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Суддя В.Б. Князєв