Рішення

від 30.05.2023 по справі 707/790/23

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/790/23

2/707/384/23

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2023 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРИЙ КОШИК про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з указаним позовом, у якому, з урахуванням оновленої редакції позовної заяви, просить суд:

1)стягнути з ТОВ «ДОБРИЙ КОШИК» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 43459,54 грн.;

2)стягнути з ТОВ «ДОБРИЙ КОШИК» на її користь компенсацію за затримку заробітної плати у розмірі 1265,33 грн.;

3) стягнути з ТОВ «ДОБРИЙ КОШИК» на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 28758, 10 грн.;

4) стягнути з ТОВ «ДОБРИЙ КОШИК» на її користь компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 6566,24 грн.;

5)стягнути з ТОВ «ДОБРИЙ КОШИК» на її користь моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. та стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.06.2022 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРИЙ КОШИК» на посаду пекаря - бригадира.

У період роботи на підприємстві позивачу була нарахована заробітна плата в розмірі 94698, 00 грн.

Відповідачем у період роботи з 01.07.2022 по дату звільнення була перерахована заробітна плата у розмірі 27137 грн. 50 коп., підтверджується випискою з банку, а саме:

-16.07.2022року заробітна плата у розмірі 5000,00 грн.

- 06.08.2022 заробітна плата у розмірі 6068,75 грн.;

- 20.08.2022 заробітна плата у розмірі 5000,00 грн.;

- 09.09.2022 заробітна плата у розмірі 6068,75 грн.;

- 27.12.2022 заробітна плата у розмірі 5000,75 грн.

У зв`язку з тим, що роботодавець не виплачував заробітну плату, утворилася заборгованість по ній в розмірі 49094,54 грн. (більше ніж п`ять місяців), що вплинуло на фінансове становище позивача, яка змушена була звільнитися з підприємства, та в подальшому шукати нову роботу.

Наказом № 1-к від 20.01.2023 року її було звільнено з займаної посади ТОВ «ДОБРИЙ КОШИК» за власним бажанням ( ст. 38 КЗпП України).

У свою чергу ТОВ «ДОБРИЙ КОШИК» порушило норми закону, оскільки в день звільнення позивач працювала, а тому відповідач зобов`язаний був провести з нею розрахунок, однак цього не зробив.

У письмовій формі записи в трудову книжку не вносилися, проте дані про трудові відносини наявні в податкових та пенсійних відомостях.

31.01.2023 року позивач звернулась до ТОВ «ДОБРИЙ КОШИК» з претензією, в якій просила здійснити розрахунок та надати копію наказу про звільнення.

Станом на дату подання позовної заяви, відповідач не відреагував на претензію, тому позивач звернулась до суду з даним позовом.

Як вбачається з наданих до суду доказів, у відповідача наявна заборгованість у нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 43459,54 коп. (дана сума вказана за вирахуванням ПДФО - 18% та воєнного збору - 1,5 %).

Розрахунок заборгованості: 76231, 89 (загальна сума до виплати за період з 01.06.2022 р. по 20.01.2022р.) - 5635,00 (заробітнаплата зачервень 2022,яка булавиплачена наручно,факт статизафіксований узарплатній відомостіта незаперечується позивачем)- 27137,50 (сума всіхплатежів позаробітній платіперерахованих з01.07.2022по датузвільнення)= 43459,54 коп.

Сума урозмірі 76231,89грн.-вказана завирахуванням ПДФО - 18%та воєнногозбору 1,5%,тобто 94698,00грн.(нарахованазаробітна платаза весьперіод роботи)-17045,64грн.(ПДФО-18%)-1420,47грн.(воєннийзбір - 1,5 %).

Відповідно до довідки про доходи (позивачу розрахунок при звільненні відповідачем не був наданий ), заробітна плата за листопад 2022 року (22 робочих дні) склала 13750,00 грн., заробітна плата за грудень 2022 року (22 робочих дні) склала 12073,80 грн.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача складає 586,90 грн. (розрахунок: 25823,80 грн (заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні) поділити на 44 (число відпрацьованих робочих днів ).

Сума середнього заробітку за період затримки з 21.01.2023 року по 30.03.2023 року складає 49 днів, тобто сума середнього заробітку за період затримки складає: 49 днів * 586,90 грн./день = 28758,10 гривень.

Внаслідок порушення відповідачем законних прав позивача, а саме невиплати їй заробітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату праці, було порушено звичний для останньої уклад життя, завдало їй моральних страждань, які виразилися в докладанні додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, позивач зазнала втрат немайнового характеру, тобто їй була завдана моральна шкода.

Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з урахуванням обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позивач оцінює моральну шкоду завдану їй діями відповідача в розмірі 10 000,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що очікує понести витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. Детальний розрахунок та докази витрат будуть надані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 03.04.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Ухвалою суду від 08.05.2023 року відповідачу ДОБРИЙ КОШИК продовжено строк для подачі відзиву на позовну заяву до 22.05.2023 року.

22.05.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач частково визнає позовні вимоги позивача, а саме в частині заборгованості заробітної плати у сумі 40460,00 грн., а саме визнає заборгованість по заробітній платі позивача у період з вересня 2022 року по січень 2023 року у сумі 43460,00 грн. Відповідачем було здійснено погашення заборгованості перед позивачем 19.05.2023 року у сумі 3000,00 грн., що підтверджується відомостями розподілу витрат від 19.05.2023 року, отже заборгованість становить (43460 3000) = 40460,00 грн.

Щодо компенсації за не використані дні щорічної відпустки в розмірі 6566,24 грн., то відповідач вважає, що позивач невірно здійснила розрахунок, адже остання здійснила розрахунок із 16 днів, а потрібно із 15 днів, тому позивач визнає суму у розмірі 4881,54 грн.

Вище зазначені дані взяті із звітності, які подані до Державної податкової інспекції у м. Черкасах (додані позивачем до позовної заяви).

Відповідач повністю заперечує проти стягнення з нього на користь позивача компенсації за затримку заробітної плати у розмірі 1265,33 грн. проти позовних вимог щодо стягнення з нього на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 28758,10 грн. та щодо моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., адже вважає, що заборгованість по заробітній платі виникла за обставин непереборної сили віялового відключення електроенергії, що призвело до зупинки виробництва.

Основним видом економічної діяльності відповідача ТОВ «Добрий кошик» є 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань. Обладнання, яке задіяне для випікання хліба, а саме модульна подова піч EF 3050Е, автоматичний спіральний тістоміс та холодильники для зберігання продукції залежать від постійного споживання електроенергії. Згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" ", на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Згідно ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР: форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата 28 лютого 2022 року розмістила на своєму офіційному сайті лист, яким засвідчила, що збройна агресія російської федерації є форс-мажорною обставиною в контексті українського законодавства.

Внаслідок російських атак на українську енергетичну інфраструктуру по всій Україні (в тому числі і в Черкаській області) були тимчасові обмеження постачання електроенергії, адже енергосистема зазнала ракетних атак країни-терориста і по всій Україні бути застосовані заходи обмеження споживання з 7:00 ранку до 22:00 вечора. Відключення були почергові, тривалість черги також визначає обленерго, але не більше 4 годин.

Відповідно до відповіді ПАТ «Черкасиобленерго» від 12.05.2023 року за № 1052, електропостачання ТОВ «Добрий кошик» здійснюється за адресою с. Руська Поляна, вул. Коцюбинського , 6, здійснюється ПЛ-10 кВ від ТП-156 Л-79 «Діброва» за договором № 1290.

Інформація по відключеннях електроенергії у період з жовтня 2022 по лютий 2023 року за адресою с. Руська Поляна, вул.. Коцюбинського,6, Черкаський район:

-04.10.2022 10.24-15.54 планові роботи , розчистка повітряної лінії;

- 25.10.2022 9.29-10.38 планові роботи, розчистка повітряної лінії.

Юридичний споживач ТОВ «Добрий кошик» перебував в ІІ черзі графіка погодинного відключення (ГПВ) електроенергії з жовтня по грудень 2022 та з січня по лютий 2023 року, який діяв в електромережах ВСП «Черкаські енергетичні мережі», а саме:

жовтень 2022:649хв = 10,8 год., листопад 12173 хв = 202,8 год., грудень 15480 хв = 258 год., січень 2023 року : 14445 хв. = 240,7 год., лютий : 480 хв. = 8 год.

Отже, саме з жовтня 2022 року по лютий 2023 року, у зв`язку з постійним відключенням електроенергії, які відбувалися не з вини відповідача ТОВ «Добрий кошик», а виробництво відповідача саме залежить напряму від наявності електрики, відбувся робочий простій (ст. 113 КЗпП України), а робота позивача, яка являється пекарем, теж напряму залежить від роботи електричних печей.

Відповідач повідомив працівників на трудових зборах про затримку виплати заробітної плати не з його вини, адже у зв`язку з відключенням світла реалізація хлібобулочних виробів не проводилося і пекарня не отримувала дохід, що підтверджується протоколом зборів керівництва та пекарів від 31.10.2022 року.

Позивач погодилася з даними форс мажорними обставинами і працювала, про що свідчить виконання останньою своїх трудових обов`язків без отримання заробітної плати у період з жовтня 2022 року по 20.01.2023 року, хоча могла і відразу звільнитися за таких обставин, тому вини відповідача немає у даній ситуації.

Факт звільнення позивача з роботи не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах, натомість позивач не працювала у пекарні у періоди відключення електроенергії, адже для робочого нагріву, модульної подової печі EF 3050Е, потрібно 30 хв часу. Для підготовки та випікання хлібобулочних виробів необхідно в середньому 1 год. 30 хв.

Відповідач, вважає, що оскільки вина роботодавця є обов`язковою умовою для застосування положень статті 117 КЗпП України, відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку із виплати середнього заробітку за час розрахунку при звільненні.

Позивач у позові чітко не зазначила у чому ж полягають її моральні страждання, адже остання під час відключення електроенергії в пекарні не виконувала свої трудові обов`язки, однак заробітна плата за останньою збереглася в повному обсязі.

Розгляд справи проводиться у спрощеному провадженні без виклику сторін, тому заявлена сума позивачем витрат на правничу допомогу 15000,00 грн. є явно неспівмірною із складністю справи і часом затраченим адвокатом. Орієнтовно понесені витрати відповідача ТОВ «Добрий кошик » за правничу допомогу складає 15000,00 грн.

30.05.2023 року від представника позивача засобами електронної пошти надійшла відповідь на відзив, у якій він просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Вважає доводи, викладені в відзиві на позовну заяву, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві відповідач заперечує щодо стягнення з нього компенсації за затримку заробітної плати, оскільки на думку відповідача заборгованість виникла за обставин непереборної сили віялового відключення електроенергії, що призвело до зупинки виробництва. Окрім того, заперечує щодо стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з огляду на настання форс-мажорних обставин, а саме збройної агресії, внаслідок ракетних атак на українську енергетичну інфраструктуру по всій Україні, внаслідок чого були погодинні відключення світла, в результаті чого відбувся на підприємстві простій. Відповідач заперечував проти позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та вказував на відсутність реалізації хлібобулочних виробів, відсутність одержання доходу (акт від 30.11.2022, від 31.10.2022, від 30.12.2022, від 31.01.2023), але не надав суду належних і допустимих доказів того, що порушення по невиплаті усіх необхідних сум заробітної плати при звільненні ОСОБА_1 сталися внаслідок настання обставин непереборної сили. Такі докази мали бути підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати України (уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат), як це передбачено чинним законодавством України та, в даному випадку, були б підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань по своєчасній виплаті заробітної плати. Позивач заперечує проти протоколу зборів керівництва та пекарів від 31.10.2022 року, долученого до справи відповідачем, як доказу, оскільки на думку позивача, він є штучно створеним внаслідок звернення ОСОБА_1 до суду за захистом свого порушеного права. Даний протокол не містить реквізитів, які б свідчили про присутність працівників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на даних зборах та прийняття рішення, про яке вказує відповідач особистих підписів працівників. Позивач вважає приєднані до відзиву акти від 30.11.2022, від 31.10.2022, від 30.12.2022, від 31.01.2023 суперечливими, оскільки з одного боку відповідач констатує, що пекарня працювала не на повну потужність (але зазначає, що працювала), а нижче вже зазначає, що реалізація хлібобулочних виробів не проводилося і пекарня не отримувала дохід (тобто фактично не працювала). На підтвердження своїх доводів про погіршення фінансового становища пекарні, окрім письмових тверджень, відповідач належних доказів не надав до суду. Окрім того, як доказ своїм твердженням, позивач надав до суду графік погодинних відключень електроенергії на 2022-2023 р., в яких визначено, що відключення мали місце в години: 00.00- 02.00, 06.00-08.00, 12.00-14.00., 18.00 20.00, таким чином відповідач сам же підтвердив, що відключення мало місце лише 8 годин на добу (з урахуванням нічного часу, неробочого), а тому позивач вважає безпідставними твердження відповідача про «простій» на підприємстві та відсутність виконання своїх обов`язків працівником. Оскільки, в роботу пекаря не входило тільки випікання продукції в печі, а входило і прибирання цеху, і операції з підготовки борошна до виробництва, замішування необхідної кількості інгредієнтів для замішування тіста, розкладання заготовок з тіста на листи, їх зважування, нарізання вручну та інше. Вважає, що ТОВ "ДОБРИЙ КОШИК" не довів, що порушення сталися внаслідок непереборної сили, а тому він, як роботодавець, не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Щодо моральної шкоди, то позивач не отримувала заробітну плату більше 5 місяців і саме через затримку по її виплаті змушена була звільнитися. У зв`язку зі значною затримкою заробітної плати позивачка відчувала моральні страждання, втратила нормальні життєві зв`язки, була змушена економити на продуктах харчування, одязі. Завдана моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням прав позивача, втратою у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед співпрацівників, знайомих, друзів та родичів. Порушення конституційного права на оплату праці спричинило душевні страждання позивачу у зв`язку з втратою засобів до існування та сприяло відчуттю майнової невизначеності.

Вивчивши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 08.02.2023 року № 2301-23-01930 ОСОБА_1 , остання працювала у ТОВ ДОБРИЙ КОШИК з 01.06.2022 року, та наказом ТОВ ДОБРИЙ КОШИК директора № 1к від 20.01.2023 року ОСОБА_1 , пекаря-бригадира звільнено з роботи за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 , яку видано ТОВ ДОБРИЙ КОШИК, сума нарахованої заробітної плати з серпня 2022 року по січень 2023 року включно за виключенням одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення становить 73948,80 грн. Зокрема за серпень 2022 13750,00 грн. , за вересень 2022- 13750,00 грн., за жовтень 2022 13750,00 грн., за листопад 2022 13750,00 грн., за грудень 2022 12073,80 грн., за січень 2023 6875,00 грн.

З наданої ОСОБА_1 виписки по рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.07.2022 року по 08.02.2023 року, 27.12.2022 року їй виплачено ТОВ ДОБРИЙ КОШИК- 5000,00 грн., 09.09.2022 року -6068,75 грн., 20.08.2022 5000,00 грн., 06.08.2022 6068,75 грн., 16.07.2022 року -5000,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначила, що заробітна плата за червень 2022 року їй виплачена наручно, що зафіксовано у зарплатній відомості.

31.01.2023 року позивачем надіслано ТОВ ДОБРИЙ КОШИК претензію про виплату заборгованості по заробітній платі.

Стороною відповідача до відзиву додано наступні докази.

Відповідно до наказу № 5/а-к від 31.01.2023 року директора ТОВ ДОБРИЙ КОШИК про виплату компенсації, ОСОБА_1 підлягала до виплати грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку терміном на 15 календарних днів за робочий період з 01.06.2022 року по 20.01.2013 року.

У актах від 31.10.2022 р, від 30.11.2022 р, від 30.12.2022 р., від 31.01.2023 р., які складено та підписано директором ОСОБА_8 , бухгалтером Л. Гусейновою, пекарем Л. Сушко ТОВ ДОБРИЙ КОШИК зазначено, що у жовтні 2022 - січні 2023 року пекарня працювала не на повну потужність, а саме з перебійною силою у зв`язку з погодинним відключенням електроенергії графіків затверджених ПАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО». Обладнання, яке задіяне для випікання хліба, а саме модульна піч ЕF 3050Е, автоматичний спіральний тістоміс та холодильники для зберігання продукції залежать від постійного споживання електроенергії. Для робочого нагріву, модульної подової печі ЕF 3050Е, потрібно 30 хв. часу. Для підготовки та випікання хлібобулочних виробів необхідно у середньому 1 год 30 хв. Таким чином реалізації хлібобулочних виробів не проводилося і пекарня не отримувала дохід, що призвело до заборгованості заробітної плати працівникам.

До відзиву також приєднано акти № 0000/0-141122 від 14.11.2022 року та від 05.12.2022 року технічної перевірки засобів обліку ТОВ ДОБРИЙ КОШИК за адресою АДРЕСА_1 , який складено інспектором ПАТ Черкасиобленерго Вовком С.В. у присутності ОСОБА_9 . Надано графік погодинних відключень електроенергії на 2022-2023 роки в електромережах ВСП Черкаські енергетичні мережі, з якого вбачається, що у ТОВ ДОБРИЙ КОШИК відбувалось погодинне відімкнення електроенергії відповідно до 2 черги.

На запит адвоката відокремленим структурним підрозділом Черкаські енергетичні мережі ПАТ Черкасиобленерго 12.05.2023 року надано відповідь № 1052, про те, що електропостачання ТОВ «Добрий кошик» здійснюється за адресою с. Руська Поляна, вул. Коцюбинського,6, здійснюється ПЛ- 10 кВ від ТП-156» Л- 79 «Діброва» за договором № 1290. Інформація по відключеннях електроенергії у період з жовтня 2022 по лютий 2023 року за адресою АДРЕСА_1 :

- 04.10.2022 - 10.24.- 15.54 - планові роботи, розчистка повітряної лінії;

- 25.10.2022 - 9.29-10.38 - планові роботи, розчистка повітряної лінії.

Юридичний споживач ТОВ «Добрий кошик» перебував в II черзі графіка погодинного відключення (ГПВ) електроенергії з жовтня по грудень 2022 та з січня по лютий 2023 р.р., який діяв в електромережах ВСП «Черкаські енергетичні мережі», а саме:

жовтень 2022 : 649 хв =10,8 год., листопад: 12173 хв = 202,8 год., грудень: 15480 хв =258 год., січень 2023: 14445 хв=240,7 год., лютий 480 хв. -8 год.

Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі ТОВ ДОБРИЙ КОШИК перед ОСОБА_1 , вона становить 48341,54 грн. з врахуванням компенсації за невикористану відпустку у сумі - 4881,54 грн. та з вирахуванням податків та зборів. Зокрема, за вересень 2022 - 6068,75 грн., за жовтень 2022 11068,75 грн., за листопад 2022 11068,75 грн., за грудень 2022 9719,38 грн., за січень 5534,37 грн.

Отже, заборгованість по заробітній платі з врахуванням компенсації за невикористану відпустку відповідача перед позивачем, яку позивач мала отримати на руки становить 45341,54 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 279 від 27.12.2022 року ТОВ ДОБРИЙ КОШИК перераховано позивачу заробітну плату за першу половину вересня 2022 у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до відомості розподілу витрат від 19.05.2023 року № 230519РВ000032282503 ТОВ ДОБРИЙ КОШИК перераховано позивачу заробітну плату за вересень 2022 - 3000,00 грн.

Відповідно до протоколу зборів керівництва та пекарів ТОВ ДОБРИЙ КОШИК від 31.10.2022 року, на яких була присутня й ОСОБА_1 , в період воєнного стану в зв`язку з пошкодженням енергогенеруючих підприємств запроваджені з листопада графіки відключень електроенергії і це стосується їхнього виробництва. Крім того, трапляються аварійні ситуації в мережі енергопостачання, які неможливо передбачити. Враховуючи, що все обладнання пекарні знаходиться на електроенергії, то неможливо забезпечити безперебійну сталу роботу та скласти графіки виходу на роботу для найманих працівників. Пекарня не працює на повну потужність в зв`язку з непостійними постачанням електроенергії неможливо дотримуватись технологій випікання хлібобулочних виробів. Відповідно, доходи на які розраховували, не були отримані для забезпечення в повному обсязі необхідних витрат, в тому числі і виплати в повному обсязі заробітної плати. Через це і виникла заборгованість із заробітної плати. Директором запропоновано зберегти в повному обсязі заробітну плату працівникам без оформлення простою, оскільки під час простою виплачується 2/3 посадового окладу. При поновлені роботи пекарні на повну потужність очікується отримання доходів, що дасть можливість виплатити заборгованість по заробітній платі працівникам. Конкретного періоду стабільної роботи пекарні неможливо визначити оскільки війна продовжується. Керівником доведено до відому працівників ситуацію, яка склалася і інші пропозиції у нього відсутні. Результат зборів: працівники погодились з запропонованою пропозицією директора.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України на роботодавця покладається при звільненні працівника здійснити виплату всіх сум, що належать працівникові, в день його звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як зазначено у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2013 року по справі № 6-64цс13: «відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 N 2050- III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з частиною 2 статті 2 вказаного Закону України під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Приписами статей 3,4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати" обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Разом з тим, Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, який затверджено Законом ВРУ № 2738-IXвід16.11.2022 на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX(зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Разом з тим, указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Судом встановлено, що станом на дату розгляду справи заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем становить 48341,54 грн. (з урахуванням компенсації за невикористану відпустку 4881,54 грн.). За вирахуванням платежу, який здійснено ТОВ ДОБРИЙ КОШИК 19.05.2023 року у сумі 3000,00 грн., заборгованість по заробтній платі становить разом з компенсацією за невикористану відпустку 48341,54 -3000= 45341,54 грн.

Суд погоджується та приймає до уваги розрахунок заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, наданий відповідачем, адже позивачем, після отримання відзиву на позовну заяву, не спростовано вказані розрахунки у відповіді на відзив.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку та моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно ст.1, п. 3 прикінцевих положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2336-ІХ його норми визначають особливості трудових відносин у період дії воєнного стану. Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року з 24 лютого 2022 року було введено режим воєнного стану, який діє по теперішній час.

Відповідно до змісту ст. 10 зазначеного закону «Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили». Отже підставою звільнення від відповідальності роботодавця є неможливість здійснення своєчасної виплати, яка виникла у зв`язку з веденням бойових дій, обставинами непереборної сили незалежно від місця реєстрації підприємства.

Згідно ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР: форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Верховний Суд України у своїй практиці виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова ВС від 25.01.2022 № 904/3886/21).

Тобто, форс-мажор розглядається як обставина непереборної сили, запобігти якій зобов`язана сторона не має змоги. Відповідно, неналежне виконання договору не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом. Така законодавча дефініція убезпечує особу від відповідальності за порушення без вини, і є однією з основоположних в цивільному праві.

Форс-мажор - це обставини від нас незалежні, нами неконтрольовані, невідворотні й такі, що мають надзвичайний характер, чим і унеможливлюють належне виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Верховний Суд України в постанові від 25 січня 2022 р. № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. При цьому той факт, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що їх наявність може бути засвідчена відповідним компетентним органом.

Ч.1 ст. 617 ЦПК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

У пунктах 2, 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами), судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.»

Cпори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 20 березня 2019 року у справі № 918/203/18; від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19, зробив висновок про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідковий зв`язок такої поведінки із завданою шкодою.

Отже, суд при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди повинен встановити її наявність, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням того, що відповідач належними та допустимими доказами довів, що не виплатив вчасно заробітну плату позивачу через обставини непереборної сили (а саме часткова відсутність електропостачання, через яке відбулось порушення виробничого процесу), тобто форс-мажорні обставини, які пов`язані із введенням на території України з 24.02.2022 року воєнного стану, а отже затримка розрахунку по заробітній платі відбулась не з вини роботодавця.

Суд вважає,що заборгованістьпо заробітнійплаті виниклавнаслідок існуванняобставин непереборноїсили відключення електроенергіїі якнаслідок частковеприпинення роботипекарні,а отже і відсутні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за затримку розрахунку та моральної шкоди.

Доводи сторони позивача про те, що відповідач не довів, що невиплата заробітної плати позивачу у визначені законом строки відбулась не з його вини, а через обставини непереборної сили мало бути підтверджене сертифікатом Торгово-промислової палати України, суд не приймає до уваги, адже збройна агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану на території України, та як наслідок віялові відключення електроенергії визнані судом загальновідомими обставинами, які не потребують доказування.

Разом з тим, судом встановлено, що заборгованість по заробітній платі з врахуванням компенсації за невикористану відпустку відповідача перед позивачем становить 45341,54 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Суд вирішує судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України. Враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги, а саме задоволено 50,35 % заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути 540,56 грн. судового збору.

Разом зтим,відповідно доч.8ст.141ЦПК України,розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З урахуванням того, що станом на час розгляду справи докази понесених судових витрат на правову допомогу як позивачем, так і відповідачем до суду не подано, тому суд не вирішує питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Згідно ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У зв`язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРИЙ КОШИК про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРИЙ КОШИК (ЄДРПОУ 44470121, юридична адреса вул. Коцюбинського 6 с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 ) заборгованість по заробітній платі з врахуванням компенсації за невикористану відпустку у розмірі 45341 (сорок п`ять тисяч триста сорок одну) грн. 54 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРИЙ КОШИК на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 540,56 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Морозов