Ухвала

від 01.06.2023 по справі 299/2235/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/2235/23

У Х В А Л А

01.06.2023 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я., приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Лапчак Г.І., державний реєстратор Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області Варваринець Є.Є., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

У підготовче засідання сторони не з"явились.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 11.04.2023 року відкрито провадження без дотримання ст.ст. 175-177 ЦПК України, у зв"язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху.

Ч. 6 ст. 175 ЦПК України передбачає, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позивачі зазначають про те, що після смерті ОСОБА_5 відкоилась спадщина. Спадкоємцями до його майна були ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Позивачу слід врахувати норму матеріального права, яка поширювались на виниклі правовідносини внаслідок смерті спадкодавця у 1984 році.

Так, статтею 549 ЦК України (1963 року) передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, який визначається відповідно до ст. 525 цього ж Кодексу, а спадкоємцями за законом першої черги є в рівних долях діти, дружина та батьки померлого (ст.529 ЦК України).

У свою чергу, позовна заява не містить обставин, які необхідні для правильного вирішення спору, зокрема, які дії, відповідно до статті 549 ЦК України (1963 року), вчинялись спадкоємцями для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , докази на підтвердження таких обставин.

Також, позивачі повинні враховувати, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Поряд з цим, позивачі у позові вказують на те, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак докази на підтвердження такої обставини не зазначають, як і не зазначають рік його побудови, відношення чи не відношення такого будинку до спільного майна подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Ч. 5 ст. 177 ЦПК України передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Слід зауважити, що належним доказом сплати судового збору є оригінал квитанції (платіжного доручення).

Відповідно до в п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справа» №10 від 17.10.2014 року документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Згідно положень п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовних заяв (заяв) встановлені у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, - 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 грн. та не більше 13420 грн.; позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою- 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073 гривні 60 копійок.

Позивачами заявлені вимоги майнового та немайнового характеру, однак судовий збір сплачено тільки частково за вимогу майнового характеру у розмірі 2431 гривню 10 копійок, у зв"язку з чим позивачам слід доплатити судовий збір у розмірі одного відсотку ціни позову та додатково сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що становить 1073 гривні 60 копійок.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

З огляду на те, що позовна заява не містить дійсну ціну позову та відсутній звіт про оцінку майна, що унеможливлює суд визначити ціну позову, а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачами, а також дійсної вартості спірного нерухомого майна.

Отже, позивачам необхідно надати суду звіт про оцінку нерухомого майна, яке є предметом позову, а також квитанцію про сплату судового збору, який в сумі буде становити 1 відсоток від вартості майна та додатково сплатити 1073 гривні 60 копійок за заявлену вимогу немайнового характеру.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суд приймаючи ухвалу про залишення без руху переконався в тому, що застосовані обмеження не зменшили для заявників можливості доступу до суду та не ускладнили їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Таким чином, позивачам ціну позову щодо вимог майнового характеру слід вказати згідно грошової оцінки вартості майна (спадкового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) на час звернення до суду, яку необхідно надати суду, а також з урахуванням визначеної вартості майна позивачам необхідно вірно сплатити судовий збір та надати оригінал квитанції про його сплату.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частина доданих до позовної заяви ксерокопій документів не завірені належним чином та не читабельні.

У відповідності до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання до суду платіжних доручень про сплату судового збору за заявлені вимоги майнового й немайнового характеру та необхідності приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 187 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я., приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Лапчак Г.І., державний реєстратор Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області Варваринець Є.Є., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд вправі позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий В. Р. Трагнюк