Рішення

від 03.04.2023 по справі 638/16006/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16006/21

Провадження № 2-а/638/37/23

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря Олейник О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова як адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, в обґрунтування якого вказав, що 30 вересня 2021 року він отримав постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Мартинчука М. від 28.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 66957140 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 53462,61 грн згідно постанови № 0420/80700/21, виданої 19.08.2021 року Державною митною службою України.

Постановою про порушення митних правил № 0420/80700/21 від 19.08.2021 року, винесеною в.о. заступником начальника Харківської митниці Державної митної служби України Малько О.І., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 53462,61 грн.

Позивач вважає, що відповідач під час розгляду справи про порушення митних правил та винесенні постанови не дослідив у повній мірі обставини справи під час її розгляду та інкримінував мені наявність вини, яка по факту відсутня, оскільки відсутнє і саме порушення митних правил, адже ПП «ЛАТУС» та позивач як його директор, не мали наміру, не намагалися уникнути сплати податкових зобов`язань та не уникали їх сплати. На думку позивача відповідач розпочав дії щодо фактичною переслідуваний ПП «ЛАТУС» з метою знайти порушення або притягнути до відповідальності за надуманих протиправних обставин, з грубим порушенням процесу ініціювання справи про порушення митних правил, та процесу збору доказів у такій справі. Таки чином позивач вважає, що що оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил № 0420/80700/21 Харківської митниці Державної митної служби України від 19.08.2021 року, є незаконною і не обґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності складу адміністративного правопорушення та з грубими порушеннями Конституції України, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

З викладених вище підстав позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0420/80700/21 Харківської митниці Державної митної служби України від 19.08.2021 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Додатково долучив копію рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі щодо оскарження ним податкових повідомлень-рішень, що стосувалися притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою про порушення митних правил № 0420/80700/21 від 19.08.2021 року, винесеною в.о. заступником начальника Харківської митниці Державної митної служби України Малько О.І., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 53462,61 грн.

Згідно зі змістом постанови 17.03.2021 року до управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Слобожанської митниці Держмитслужби надійшов Акт документальної планової виїзної перевірки дотримання ПП «ЛАТУС» (код ЄДРПОУ 32335679) вимог законодавства України з питань митної справи від 05.03.2021 року № 7/21/7.14-19/ НОМЕР_1 , згідно п. 3.2. якого було донараховано додаткових митних платежів на загальну суму 17820,87 грн. з приводу невключення в повному обсязі до складових митної вартості транспортно-експедиційних послуг під час оформлення митних декларацій №№ UA807070/2018/000924, UA807070/2018/002452, UA807070/2018/004951, UA807070/2019/002599, UA807070/2019/003111, UA807070/2019/003054, UA500020/2020/239604, UA807070/2020/010769, UAА807200/2020/003415.

Під час проведення документальної планової виїзної перевірки було перевірено відповідність документів щодо розрахунків з транспортно-експедиційними компаніями, а саме рахунки-фактури за надані послуги, та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). За результатами перевірки встановлено невключення підприємством до складових митної вартості сум сплати експедиторської винагороди за організацію перевезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 5 частини 1 статті 58 МК України, при визначені митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

За даним фактом 04.08.2021 року щодо гр. ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

За результатами його розгляду 19 серпня 2021 року відповідачем щодо директора ПП «ЛАТУС», винесено постанову про порушення митних правил № 0420/80700/21, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 53462,61 грн.

Також на підставі вищенаведеного Акту перевірки «17» березня 2021 року Слобожанською митницею Держмитслужби були винесені податкові повідомлення- рішення № 0000101419 від «17» березня 2021р. на суму 27925,43 грн. (22340,34 грн. ввізне мито та штраф 5585,09 грн.) та № 0000091419 від «17» березня 2021р. на суму 30133,78 грн. (24107,02 грн. податок на додану вартість та штраф 6026,76 грн.). Загальна сума грошових та податкових зобов`язань підприємства ПП «ЛАТУС» складає 58059,21 грн. (п`ятдесят вісім тисяч п`ятдесят дев`ять грн. 21 коп.).

З діями Слобожанської митниці Держмитслужби щодо проведення документальної планової виїзної перевірки, а також з висновками Акту документальної планової виїзної перевірки дотримання ПП «ЛАТУС» (код ЄДРПОУ 32335679) вимог законодавства України з питань митної справи від 05.03.2021 року № 7/21/7.14-19/32335679, ПП «ЛАТУС» не погодилось, вважаючи дії Слобожанської митниці Держмитслужби незаконними, протиправними, звернулося «14» вересня 2021 року із скаргою до Державної митної служби України, в якій зокрема зазначало, що однією з підстав, щодо проведення документальної планової виїзної перевірки, як вбачається з Акту перевірки, є митне оформлення товарів із ризиком недекларування або недостовірного декларування складових митної вартості товарів (пункт 3.2 Акту). ПП «ЛАТУС» не заперечує той факт, що при доставці вантажів (за період, що перевірявся) на митну територію України застосовувались наступні умови поставок згідно INCOTERMS 2010, як EXW, FOB, FCA. Таким чином при ввезенні товарів за вказаними умовами поставки митна вартість таких товарів має складатися з фактурної вартості та витрат, понесених покупцем пов`язаних з доставкою товару до митного кордону України.

За змістом ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У ч. 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом, зокрема, найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно із ч. 1 ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За змістом ст. ст. 265, 266 МК України декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. При цьому, декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

У ч. 1 ст. 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст. 485 МК України встановлює адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона складу правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а суб`єктивна -у формі умислу. Крім того, склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює подання митному органу неправдивих відомостей чи документів, що їх містять, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року у справі № 607/1866/17 роз`яснив, що для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Митний орган у постанові № 0420/80700/21 від 19.08.2021 року не посилається на те, що декларантом у митній декларації містяться недостовірна або неповна інформація про товар, що позбавляє можливості для його розпізнання та віднесення до коду згідно із УКТ ЗЕД, а також, що разом з митною декларацією декларантом було подано документи, які також містять недостовірну інформації.

02.11.2021 року Приватне підприємство «ЛАТУС» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Слобожанської митниці Держмитслужби №0000091419 та №0000101419 від 17 березня 2021 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року, яке набрало законної сили 21 лютого 2023 року, скасовано податкові повідомлення - рішення Слобожанської митниці Держмитслужби №0000091419 та №0000101419 від 17 березня 2021 року.

Під час розгляду даної справи за замовленням Слобожанської митниці Держмитслужби Харківським управлінням експертиз та досліджень було проведено дослідження та взято пробу товару - «Складний ефір метакрилової кислоти з вмістом ациклічної уретанової групи (ациклічної карбоматиої групи): - арт.Х850 7000, Urethane Dimethacrylate (складний ефір аліфатичного уретану та метакрилової кислоти у вигляді густої рідини; відноситься до складних ефірів метакрилової кислоти з вмістом ациклічної уретанової групи (ациклічної карбонатної групи.) - 20 кг. Номер CАS 74389-53-0. Упаковано: пласт, відро на піддоні. Торговельна марка: немає даних.» (код УКТЗЕД 2924190000), задекларованого в МД ПП «Латус».

За результатами проведеного дослідження Харківським управлінням експертиз та досліджень складено висновок №1420003500-0356 від 09.06.2021 року, за яким товар «Urethane Dimethacrylate» являє собою уретандіметакрилат (CAS №74389-53-0) та має такі показники: чистота більше 90%, показник заломлення при 25°С - 1,483, густина - 1,129 г/мл. За визначеними показниками (хімічний склад, фізико-хімічні показники) надана на дослідження проба товару ідентифікована як органічна речовина визначеного хімічного складу - уретандіметакрилат. Згідно хімічної класифікації, уретандіметакрилат (CAS №74389-53-0) відноситься до складних ефірів метакрилової кислоти з вмістом ациклічної уретанової групи (ациклічної карбаматної групи).

Крім того, експертним висновком Київської торгово промислової палати №К-300 від 22.03.2021 року підтверджено, що ациклічний уретан (синонімічна хімічна база, ациклічний карбомат), Urethane Dimethacryiate / Уретан Диметакрилат, CAS 72869-86-4 відноситься до товарної позиції згідно УКТЗЕД 2924 19 00 00 (сполуки, що мiстять функцiональну карбоксиамiдну групу; сполуки вуглекислоти, що мiстять функцiональну амiдну групу аміди циклічні (включаючи ациклічні карбамати) та їх похідні, солі цих сполук).

Також, в листі №1501-07 від 26.05.2021 року Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна зазначено, що сполуки, що містять функціональну карбоксамідну групу; сполуки вуглекислоти, що містять функціональну амідну групу відносять до товарної позиції 2924. До цієї товарної позиції включаються амідні похідні карбонових кислот (метакрилова кислота) і вугільної кислоти. Уретан диметакрилат, згідно УКТЗЕД, слід відносити до підгрупи 2924 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що характеристики ввезеного товару відповідають коду класифікації згідно з УКТ ЗЕД - 2924 "сполуки, що мiстять функцiональну карбоксиамiдну групу; сполуки вуглекислоти, що мiстять функцiональну амiдну групу", а тому позивач при розмитненні цього товару правомірно вказав саме цей код товару згідно з УКТЗЕД в поданих до митного органу митних деклараціях №UA807070/2018/7914 від 27.09.2018 року та №UA807070/2019/6349 від 15.07.2019 року.

Стаття 485 МК України передбачає відповідальність саме за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу.

Відповідно до ч. 1 от. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлених за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частішою 5 статті 265 МК України передбачено, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Частиною 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом.

Зокрема, відповідно до п.п. а, г п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України, до декларації декларантом вносяться відомості про найменування, код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

В ч. 11 ст. 264 МК України зазначено, що митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

В розділі VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30 травня 2012 року, визначено, що у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів оформлюється картка відмови.

Відповідно до ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.

Як вбачається з матеріалів справи під час митного оформлення товарів згідно МД у митного органу зауважень ні до документів, ні до процедури митного оформлення, ні до розмірів сплачених митних платежів не було, у момент розмитнення товарів митний орган не прийняв рішення про відмову у розмитненні, не був складений протокол про порушення митних правил, а товар було випущено - дозволено ввезення на територію України без будь яких зауважень, із завершенням процедури митного оформлення у відповідності до вимог Митного кодексу України, без ініціювання порушення справи про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом, передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Це стосується особи, яка зазначена в гр. 14 митної декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов`язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Суб`єктами відповідальності за порушення митних правил, пов`язаних із декларуванням можуть бути як власник, тобто ПП «ЛАТУС», так і особа, вказана у гр. 14 МД.

Оскільки декларування здійснювалося на підставі договору, відповідальність за повноту та достовірність відомостей, зазначених у митній декларації, а відтак і за виявлені порушення митних правил має нести особа, яка зазначена в гр. 14 МД.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 531 МК України визначено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом ст.ст.10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи наведе, слід дійти висновку, що в діях позивача ОСОБА_1 при подачі митної декларації був відсутній умисел на вчинення нею протиправних дій, що є обов`язковим елементом порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ст. 485 МК України.

Відповідно до ст. 489 ЦПК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

У ч. 1 ст. 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з наведеного, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, якими обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про порушення митних правил підлягає задоволенню, оскільки правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ст. 485 МК України та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі відповідачем у суді не доведена.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про порушення митних правил стосовно позивача закриттю.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем під час подання позову сплачено судовий збір у загальному розмірі 1135,00 грн (454 грн за позовну заяву та 681 грн за заяву про забезпечення позову), які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил задовольнити.

Постанову усправі пропорушення митнихправил №0420/80700/21Харківської митниціДержавної митноїслужби Українивід 19.08.2021року пропритягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України з накладенням штрафу у розмірі 53462,61 грн скасувати.

Справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про порушення митних правил закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України, код ЄДРПОУ 24663001, адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16 Б, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп).

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Шишкін