Постанова

від 24.05.2023 по справі 910/2171/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2023 р. Справа№ 910/2171/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2022

у справі № 910/2171/20 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" (третя особа - 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп" (третя особа - 2)

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - Товариство) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 27 січня 2020 року № 174 про скасування результатів електронного аукціону по лоту № GL18N614495, що відбувся 26 грудня 2019 року та зафіксований протоколом № UA-EA-2019-12-05-000017-b, а також про зобов`язання відповідача прийняти рішення про продовження строку для укладення договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу на 128 робочих днів з дня формування протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-12-05-000017-b від 26 грудня 2019 року по лоту № GL18N614495.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю рішення виконавчої дирекції Фонду від 27 січня 2020 року № 174, яким скасовано результати електронного аукціону з продажу лоту № GL18N614495, переможцем якого став позивач. Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, Товариство просило задовольнити даний позов.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2171/20 у задоволенні позову Товариства відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття Фондом спірного рішення від 27 січня 2020 року № 174 зумовлене лише наявністю ухвали Малиновського районного суду міста Одеси про забезпечення позову від 4 червня 2019 року № 521/15574/17, тому Фонд мав би прийняти рішення про скасування відкритих торгів, а не про скасування їх результатів. Незважаючи на неправильне формулювання Фондом резолютивної частини спірного рішення, відповідач був наділений повноваженням на прийняття рішення про скасування цих торгів, наслідком чого є припинення подальших дій з реалізації активу та повернення переможцю сплачених коштів за лот та гарантійного внеску. Враховуючи те, що Фонд повернув Товариству сплачені ним кошти за участь в проведенні відкритих торгів, а також те, що позивач 24 липня 2020 року не брав участі у повторному аукціоні з реалізації спірного лоту № GL18N614495 та не оскаржував результати його проведення, місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позивач не довів порушення його прав та інтересів оспорюваним рішенням відповідача, а також можливість їх поновлення в обраний спосіб. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. За відсутності підстав для задоволення вимоги Товариства про визнання недійсним та скасування рішення Фонду від 27 січня 2020 року № 174, суд зазначив, що похідна вимога про зобов`язання відповідача прийняти рішення про продовження строку для укладення договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу на 128 робочих днів з дня формування протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-12-05-000017-b від 26 грудня 2019 року по лоту № GL18N614495 також не підлягає задоволенню. Разом із цим, місцевий господарський суд зауважив, що задоволення такої позовної вимоги є втручанням у дискреційні повноваження Фонду щодо продажу майна ПАТ "КБ "Інвестбанк", який ліквідується.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевим господарським судом було прийнято рішення з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, а також неправильним встановленням фактичних обставин справи та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14 грудня 2021 року, якою дану справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство вказало на неврахування судом абзаців 1-3 пункту 6 розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24 березня 2016 року № 388, яким Фонду надано передбачене право на припинення продажу активу (майна), зняття відповідного лоту з продажу на відкритих торгах та скасування таких торгів з повідомленням організатора до дати проведення відкритих торгів (аукціону) до моменту визначення переможця та підписання протоколу відкритих торгів. Оскаржуване рішення не містило посилання на конкретні обставини, які б надавали Фонду підстави для прийняття рішення про скасування торгів після підписання протоколу до укладення договору купівлі-продажу, зокрема, зміну суттєвих характеристик пулу активів на їх значення та не вказано за яких підстав Виконавча дирекція Фонду має скасувати результати відкритих торгів. Також спірне рішення не містить нормативного обґрунтування його прийняття. На думку апелянта, оскільки Фонд був учасником справи № 521/15574/17, у межах якої були вжиті заходи забезпечення позову, відповідач міг та повинен був обізнаним з фактом оскарження ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 4 червня 2019 року, останній мав право продовжити строк на підписання договору купівлі-продажу. Отже, в ситуації коли за результатами відкритих торгів (аукціону) існують певні обставини, які створюють перешкоди в укладанні договору купівлі-продажу активу (майна) і вони не містять за своїм змістом ознак, що є підставою для його скасування або визнання такими, що не відбулися, Фонд мав діяти саме у спосіб продовження строку для укладення договору. Скаржник зазначив, що фактично єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення було вжиття судом заходів забезпечення позову щодо одного з активів, питома вартість якого в розрізі всього лоту становила лише 7,3 %, хоча відповідач у своєму рішенні не обґрунтував яким чином наявність ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 4 червня 2019 року у справі № 521/15574/17 вплине на ціну продажу всього лоту та чи призведе дана обставина до зміни суттєвих характеристик такого лоту. Судом першої інстанції не надано відповідної оцінки та належного обґрунтування наявності у Фонду повноважень для скасування не самих торгів, а їх результатів. Судом не було враховано, що спірним рішенням виконавча дирекція Фонду порушила права Товариства на отримання у свою власність майна (активи), що було предметом торгів (аукціону), переможцем яких став позивач. Спірне рішення порушує принцип правової визначеності при реалізації Фондом своїх повноважень в сфері виведення неплатоспроможного банку з ринку, що зумовило втручання в право мирного володіння належним йому майном у вигляді майнового інтересу та правомірних очікувань, захист яких гарантований приписами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

В апеляційній скарзі скаржником викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням оскаржуваного рішення лише 16.11.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному з 14.12.2022 по 23.12.2022, питання щодо подальшого руху вищезазначеної апеляційної скарги здійснювалося після виходу судді Агрикової О.В. з лікарняного.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, остання була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2171/20. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2171/20 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

09.01.2023 матеріали справи № 910/2171/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2171/20 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 27.02.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 поновлено Товариству пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2171/20 та відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.04.2023 та встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 27.03.2023.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та 27.03.2023 надіслав на адресу Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги Фонд зазначив, що незважаючи на неправильно обране Фондом формулювання резолютивної частини, його рішення, відповідач був наділений повноваженням на прийняття рішення про скасування торгів, наслідком чого є припинення подальших дій з реалізації активу та повернення переможцю всіх сум, сплачених на придбання такого майна. Оскільки вказані кошти були повернуті Товариству, при цьому останній не брав участі у повторних торгах (аукціоні) з реалізації спірного лоту та не оскаржував їх результатів, Товариство не довело порушення його прав та/або інтересів, а також можливість їх поновлення в обраний спосіб. Також Фонд акцентував увагу на тому, що у разі задоволення вимоги про зобов`язання вчинити дії щодо продовження строків на укладення договору купівлі-продажу, відбудеться втручання у дискреційні повноваження Фонду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у розгляді справи № 910/2171/20 оголошено перерву до 24.05.2023.

У судове засідання 24.05.2023 треті особи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомили, про день, місце та час були повідомлені ухвалою, копія якої була направлені на їх електронні адреси.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

За приписами частини 1, пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З матеріалів справи вбачається, що суд повідомляв учасників справи про розгляд апеляційної скарги на електронні адреси, зазначені представниками учасників.

Таким чином, апеляційний суд виконав обов`язок щодо повідомлення учасників судового процесу про розгляд апеляційних скарг.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 у справі № 761/14537/15-ц, провадження № 61-3069св21.

Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також колегія суддів зазначає, що треті особи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua) з огляду на приписи частини 1 статті 9 ГПК України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності третіх осіб, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, з огляду на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, враховуючи відсутність клопотань від останніх про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за відсутності уповноважених представників третіх осіб.

У судовому засіданні 24.05.2023 представник Фонду заперечив проти вимог апеляційної скарги з огляду на її безпідставність та необґрунтованість, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а судове рішення залишити без змін.

Представник Товариства підтримав доводи апеляційної скарги, просив вимоги скарги задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

24.05.2023 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваних рішень норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 11 січня 2017 року правлінням Національного банку України прийнято рішення №17-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк".

12 січня 2017 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 86 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Інвестбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

5 грудня 2019 року на офіційному вебсайті в мережі Інтернет Фондом повідомлено про проведення відкритих торгів з продажу активу, що обліковується на балансі ПАТ "КБ "Інвестбанк" та опубліковано паспорт відкритих торгів з продажу активу (майна) з такими параметрами: лот № GL18N614495; найменування активу/стислий опис активу та забезпечення: права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами в кількості 88 шт.; дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю (569 од.); основні засоби (82 од.); комплекс будівель та споруд промбази заг. пл. 6309,71 кв.м, розташованих за адресою: Вінницька область, смт Чечельник, вулиця Гагаріна 67; комплекс зернопереробного, млинного (обладнання), адреса: село Вигода Біляївського району, вулиця Вінявського, 3-Г; нежитлова будівля комплексу загальною площею 758,90 кв.м за адресою: Одеська область, село Вигода, вулиця Вінявського, 3-Г; нежитлові будівлі, площею 290,2 кв.м, за адресою: Одеська область, 1 км дороги Вигода Березань; майнові права на нежитлові споруди № 3 із головного корпусу №7, загальною площею 2351,2 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вул. Дальницька, 25, основні засоби (280 од.).

26 грудня 2019 року відбувся аукціон з продажу вказаного лоту, переможцем якого став позивач, що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом електронного аукціону від вказаної дати № UA-EA-2019-12-05-000017-b. Ціна продажу лоту склала 4 741 408,37 грн.

Вказаний документ підписано та скріплено печатками уповноважених представників позивача, ПАТ "КБ "Інвестбанк" (банк-замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн".

Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що позивач, як переможець аукціону, повинен був здійснити повну оплату коштів за лот не пізніше кінця вісімнадцятого робочого дня з дати формування протоколу електронного аукціону та підписати відповідний договір купівлі-продажу/відступлення прав вимоги придбаного активу (ів)/майна протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону, з урахуванням пункту 7.21 Регламенту ЕТС.

З матеріалів справи вбачається, Товариство сплатило на користь ПАТ "КБ "Інвестбанк" 4 741 408,37 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22 січня 2020 року № 848, копія якого міститься в матеріалах даної справи.

Як вбачається зі змісту наявного у матеріалах справи витягу з протоколу від 23 січня 2020 року № 289/20К засідання Комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються (далі - Комісія), до Фонду надійшли вимоги ОСОБИ_5 від 19 грудня 2019 року та від 24 грудня 2019 року стосовно вказаних електронних торгів. У своїх вимогах заявник у зв`язку з наявністю ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 4 червня 2019 року в справі № 521/15574/17 просив припинити продаж одного з активів, який входить до складу пулу активів, виставленого на продаж у складі зазначеного лоту, скасувати електронні торги в частині такого активу, виключити із складу лоту вказаний актив та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду щодо умов продажу указаного активу.

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що Комісія визнала наявність підстав для задоволення вимог про скасування результатів спірних торгів. Також Комісія вирішила повернути Товариству сплачені кошти за лот та гарантійний внесок, про що було направлено пропозицію до виконавчої дирекції Фонду.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27 січня 2020 року № 174 скасовано результати відкритих торгів, проведених 26 грудня 2019 року та оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-12-05-000017-b щодо лоту № GL18N614495, а також вирішено забезпечити повернення позивачу гарантійного внеску та сплачених ним коштів за вказаний лот.

У зв`язку з вищевикладеним, як було встановлено місцевим господарським судом та як вбачається з матеріалів справи, відповідний договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги так і не був укладений, а факт повернення зазначених коштів не заперечувався Товариством.

Зі змісту спірного рішення виконавчої дирекції Фонду вбачається, що в його основу покладено висновок засідання Комісії від 23 січня 2020 року щодо наявності ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 4 червня 2019 року в справі № 521/15574/17, а також у ньому міститься нормативне посилання на частину 6 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та пункт 6 розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24 березня 2016 року № 388.

За змістом частин 2, 3 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Для досягнення наведеної мети в межах процедури ліквідації банку законодавцем, зокрема в положеннях пункту другого частини першої статті 48 Закону, закріплено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

Продаж майна банку, що ліквідується, врегульований статтею 51 Закону, згідно з частинами 1, 3 якої виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об`єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об`єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації. Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Відповідно до частин 6, 7 статті 51 Закону майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках). Інформація про обраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду передбачені статтею 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).

Згідно з частиною 6 вказаної статті Закону виконавча дирекція Фонду приймає рішення з інших питань, що випливають із цього Закону, мети діяльності Фонду, які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду.

Порядок організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, який ліквідується, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів, регулюється Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24 березня 2016 року № 388 (далі - Положення).

Зі змісту заяв по суті спору, поданих відповідачем під час розгляду даної справи в суді першої інстанції та відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що в обгрунтування підстав для скасування торгів (аукціону) останній посилався на абзац 4 пункту 6 Розділу VII Положення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 6 Розділу VII Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі зміни на будь якому етапі організації або проведення процедури реалізації активів (майна) до моменту підписання договору купівлі-продажу активу (майна) його суттєвих характеристик, у тому числі погашення позичальником 20 % і більше від заборгованості за кредитним договором, виведення майна із застави банку, реструктуризація кредитної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Фонду, наявність судових рішень та інших факторів, які можуть вплинути на ціну продажу такого активу (майна), тощо, уповноважена особа Фонду інформує про це Фонд для розгляду питання щодо скасування відповідних відкритих торгів (аукціону) або продовження їх проведення з інформуванням про зміну суттєвих характеристик активу (майна) на сайті банку(ів) та веб-сайті Фонду, а також організатора відкритих торгів (аукціону) до дати проведення відкритих торгів (аукціону).

Зі змісту вказаної норми випливає, що Фонд має право до моменту підписання договору купівлі-продажу активу скасувати відкриті торги (аукціон) або продовжити їх проведення, але підставою цього має слугувати зміна суттєвих характеристик активу (майна), що підлягає продажу.

Відповідно до абзацу 5 пункту 6 Розділу VII Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо при реалізації на відкритих торгах (аукціоні) пулу активів (майна) на будь-якому етапі організації та проведення процедури реалізації такого пулу активів (майна) до моменту укладення договору купівлі-продажу відбувається зміна суттєвиххарактеристик пулу активів (майна), крім змін, що викликані курсовими різницями та/або нарахуванням процентів за зобов`язаннями, і балансова вартість активів (майна), що входять до пулу активів (майна) та щодо яких відбулись такі зміни, відображена у рішенні Фонду, яким затверджено умови продажу пулу активів (майна):

не перевищує 10% від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна), відображеної у відповідному рішенні Фонду,- в межах строків, визначених відповідно до цього Положення, переможець відкритих торгів (аукціону) укладає із банком договір купівлі-продажу такого пулу активів (майна) із характеристиками станом на дату укладення договору купівлі-продажу, в тому числі із майновими правами щодо активів (майна), які виникли до дати укладення договору купівлі-продажу в результаті дій (бездіяльності) третіх осіб, та сплачує в повному обсязі ціну продажу пулу активів (майна) відповідно до протоколу відкритих торгів (аукціону);

становить від 10% до 20% від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна), відображеної у відповідному рішенні Фонду,- в межах строків, визначених відповідно до цього Положення для укладення договору купівлі-продажу, банк/Фонд інформує про такі обставини переможця відкритих торгів (аукціону) і у випадку відсутності заперечень від останнього щодо вказаних змін такий переможець укладає із банком договір купівлі-продажу такого пулу активів (майна) із характеристиками станом на дату укладення договору купівлі-продажу, в тому числі із майновими правами щодо активів (майна), які виникли до дати укладення договору купівлі-продажу в результаті дій (бездіяльності) третіх осіб, та сплачує в повному обсязі ціну продажу пулу активів (майна) відповідно до протоколу відкритих торгів (аукціону) або, якщо переможець відкритих торгів (аукціону) не погоджується із змінами у складі пулу активів (майна), банк інформує про це Фонд для розгляду питання про скасування результатів відповідних відкритих торгів (аукціону);

становить 20% і більше відсотків від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна), відображеної у відповідному рішенні Фонду,- в межах строків, визначених відповідно до цього Положення для укладення договору купівлі-продажу, банк інформує про такі обставини Фонд для розгляду питання про скасування результатів відповідних відкритих торгів (аукціону).

Враховуючи викладене, зміна суттєвих характеристик пулу активів (майна) на будь-якому етапі організації та проведення процедури реалізації такого пулу активів (майна), балансова вартість яких та щодо яких відбулись зміни, що становить: від 10% до 20% від загальної балансової вартості усього пулу активів (лише у разі незгоди переможця із змінами у складі пулу активів) або 20 % і більше відсотків від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна) надає право Фонду вирішити питання про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) на будь-якому етапі їх проведення, у тому числі після визначення переможця, але до підписання договору купівлі-продажу активів за його результатами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Велика Палата Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 910/6939/20.

З системного тлумачення абзаців 4, 5 пункту 6 Розділу VII Положення колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначені положення треба розуміти в їх системній єдності та логічній послідовності. Абзац 5 пункту 6 Розділу VII Положення є продовженням та деталізацією абзацу 4 пункту 6 Розділу VII Положення.

Зміна суттєвих характеристик пулу активів (майна) може відбуватися в межах від 0 % до 20 % і більше 20 % від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна).

Якщо така зміна не перевищує 10%, то у Фонду відсутні повноваження скасувати торги чи їх результати.

Фонд має право на скасування результатів відповідних відкритих торгів (аукціону), якщо переможець відкритих торгів (аукціону) не погоджується із змінами у складі пулу активів (майна), якщо така зміна становить від 10% до 20% від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна). Однак, якщо переможець погоджується з вищезазначеними змінами, то укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Проте, якщо зміна суттєвих характеристик пулу активів (майна) становить 20% і більше відсотків від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна), Фонд має повноваження для скасування результатів відповідних відкритих торгів (аукціону). При цьому, згода переможця з вищезазначеними змінами не впливає на повноваження Фонду на скасування результатів аукціону.

Примірний перелік факторів, які можуть вплинути на ціну продажу активу (майна), визначений абзацом 5 пункту 6 Розділу VII Положення. Вказаний перелік не є вичерпним.

До одного з таких факторів Положення відносить, зокрема, наявність судових рішень.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що в Положенні непослідовно визначено наслідки зміни суттєвих характеристик активу, що підлягає продажу. Так, спершу в абзаці 4 пункту 6 Розділу VII Положення йдеться про скасування торгів уцілому, а вже в абзаці 5 пункту 6 Розділу VII Положення - про скасування результатів.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що зміна вартості майнових прав на 20 % і більше відсотків є підставою для скасування результатів відкритих торгів, а наявність судового рішення, яке може вплинути на ціну продажу активу (майна) - підставою для скасування таких відкритих торгів (аукціону).

Відповідно до частини 6 статті 12 Закону, на яку посилався суд першої інстанції, як на підставу для відмови в позові, виконавча дирекція Фонду приймає рішення з інших питань, що випливають із цього Закону, мети діяльності Фонду, які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду.

Разом з тим, для прийняття Фондом рішення про скасування електронних торгів або їх результатів недостатньо мати право (визначену законом компетенцію), а ще й необхідні визначені діючим законодавством підстави (причини) такого скасування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 910/10239/18.

Відсутність визначеного законодавством вичерпного переліку випадків для скасування результатів торгів Фондом не свідчить про те, що зазначене право може реалізовуватись останнім за відсутності будь-яких підстав для його застосування. У кожному випадку прийняття вказаного рішення Фонд має зазначити фактичні обставини, що стали підставою для його прийняття, які б обґрунтовували дійсну необхідність у вчиненні таких дій.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, рішення виконавчої дирекції Фонду від 27.01.2020 № 174 про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів ПАТ "КБ "Інвестбанк" дійсно прийнято відповідно до рішення комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються (пункт 22 протоколу від 23.01.2020 №289/20К), а також на підставі частини шостої статті 12 Закону, пункту 6 розділу VII Положення та з урахуванням ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 04.06.2019 у справі №521/15574/17.

Проте, жодного нормативного обґрунтування підстав та мотивів прийняття Фондом такого рішення в його тексті не наведено.

Наявний в матеріалах справи витяг з відповідного рішення комісії від 23.01.2020 № 289/20К обґрунтованих підстав прийняття рішення про скасування результатів електронного аукціону також не містить. У пункті 22 цього рішення лише зазначено, що до Фонду надійшли вимоги ОСОБИ_5 від 19.12.2019 б/н та 24.12.2019 б/н стосовно електронних торгів, проведених 26.12.2019, з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі ПАТ "КБ "Інвестбанк" (лот №GL18N614495). У зв`язку з наявністю ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 04.06.2019 у справі № 521/15574/17 просив припинити продаж одного з активів, який входить до складу пулу активів, виставленого на продаж у складі лоту, скасувати електронні торги в частині такого активу, виключити із складу лоту вказаний актив та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду щодо умов продажу указаного активу.

Комісією визнано наявність підстав для задоволення вимоги ОСОБИ_5; скасування результатів електронних торгів, проведених 26.12.2019 з продажу лоту №GL18N614495; повернення переможцю електронних торгів сплачених коштів за лот та гарантійного внеску відповідно до нормативно-правових актів Фонду та вимог Регламенту ЕТС.

Тобто, фактичною та єдиною підставою прийняття рішення №174 про скасування результатів електронного аукціону стала ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 04.06.2019 у справі №521/15574/17, якою було задоволено заяву про забезпечення позову щодо одного з активів, який входить до складу пулу активів, що виставлений на продаж у складі лоту, та заборонено вчиняти будь-які дії з продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб даного активу, який увійшов до складу лоту GL18N614495.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 4 червня 2019 року в справі № 521/15574/17 було задоволено заяву про забезпечення позову щодо одного з активів, який входив до складу пулу активів, що був виставлений на продаж у складі лоту № GL18N614495, та заборонено Фонду і ПАТ "КБ "Інвестбанк" вчиняти будь-які дії з продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб щодо нежитлових споруд № 3 із головного корпусу № 7, загальною площею 2351,2 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вул. Дальницька, 25. Вказане нерухоме майно входило до складу лоту № GL18N614495.

Також зазначеною ухвалою заборонено Державному підприємству "Прозорро.Продажі" вчиняти будь-які дії щодо проведення електронних торгів через електронну торгову систему PгoZorro.Продажі з реалізації майнових прав на вказані нежитлові споруди (№ лоту GL22N03593).

Разом із цим, колегією суддів встановлено, що ухвалою того ж суду від 20.06.2019 задоволено клопотання Фонду та скасовано заходи забезпечення позову, застосовані згідно ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 04.06.2019 в частині заборони Фонду вчиняти будь-які дії з щодо продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб, майнових прав на вищезазначене нерухоме майно, що входило до складу лоту № GL18N614495. В іншій частині ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси про забезпечення позову залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, а також, зважаючи на приписи абзаців 4, 5 пункту 6 розділу VII Положення, для скасування результатів відкритих торгів вартість майнових прав на вказане нерухоме майно, які було заборонено відчужувати, мала б становити: від 10% до 20% (за наявності заперечень від переможця щодо зміни істотних характеристик активів від загальної балансової вартості усього пулу активів) або 20 % і більше відсотків від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна): 3 386 720,26 грн (16 933 601,31 грн (ціна лоту) х 20 %).

Разом із цим, колегією суддів встановлено, що в оскаржуваному рішенні Фонд не відобразив (не надав жодної оцінки) активу, щодо якого ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 04.06.2019 у справі №521/15574/17 вжито заходи забезпечення позову, в розрізі всього лоту електронного аукціону, що згідно з приписами абзаців 4, 5 пункту 6 розділу VII Положення є обов`язком Фонду.

У зв`язку з цим, суд апеляційної погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що у спірному рішенні Фонду не зазначено про такі зміни в суттєвих характеристиках пулу активів (майна) та не проведено оцінку активу щодо якого було заборонено вчиняти дії.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що незважаючи на неправильно обране Фондом формулювання резолютивної частини його рішення про скасування результатів відкритих торгів, останній на підставі статті 12 Закону та розділу VII Положення, був наділений повноваженням на прийняття рішення про скасування цих торгів, наслідком чого є припинення подальших дій з реалізації активу, оскільки формальне зазначення про наявність рішення без відповідного обгрунтування про зміну істотних характеристик активу в розрізі всього лоту електронного аукціону, не є належною (обґрунтованою) підставою для скасування результатів торгів.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що рішення виконавчої дирекції Фонду від 27.01.2020 № 174 було прийнято за відсутності визначених законом підстав, відповідних повноважень Фонду та з порушенням вимог абзаців 4, 5 пункту 6 розділу VII Положення, є незаконним, відтак, підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено місцевим господарським судом, відповідний договір з Товариством, як переможцем відкритих торгів, не було укладено.

Відповідач зазначив про те, що суму гарантованого внеску та кошти, сплачені за лот № GL18N614495, було повернуто позивачу, що не заперечувалося останнім під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 24 липня 2020 року відбулися повторні відкриті торги з продажу пулу активів, номер лоту № GL18N614495, що підтверджується відповідним протоколом № UA-EA-2020-07-02-000005-b, за результатами яких переможцем стало ТОВ "ФК "Фінвест Груп". З вказаним підприємством було укладено відповідний договір, що підтверджується інформацією з вебсторінки Prozorro Продажі: https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-07-02-000005-b.

Судом встановлено, що учасниками вказаного аукціону були ТОВ "ФК "Фінвест Груп" та ТОВ "Діджи Фінанс". Також суд у рішенні зазначив, що позивач участі у цих повторних торгах не брав та не оскаржував результати їх проведення.

Враховуючи факт повернення Фондом Товариству сплачених ним коштів за участь у проведенні відкритих торгів від 26 грудня 2019 року, а також ту обставину, що позивач не брав участі у повторному аукціоні з реалізації спірного лоту № GL18N614495, який мав місце 24 липня 2020 року, і не оскаржував результати його проведення, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення своїх прав та інтересів оспорюваним рішенням відповідача, а також можливість їх поновлення в обраний ним спосіб.

Однак, колегія суддів з вказаним висновком суду не погоджується та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною четвертою статті 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Стаття 650 ЦК України визначає, що особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

Положення розрізняє підписання протоколу відкритих торгів (аукціону) та укладення (підписання) договору купівлі-продажу активів неплатоспроможного банку як окремі складові етапи укладення договору купівлі-продажу.

Правова природа цих етапів торгів для з`ясування змісту спірних правовідносин, що виникли між сторонами, має поряд із спеціальними нормами оцінюватися з урахуванням загальних норм цивільного законодавства. Так, ураховуючи наведені положення законодавства, оголошення про проведення торгів за своєю природою є запрошенням, у відповідь на яке учасники подають організатору свої заявки - оферти, і оферта учасника (переможця торгів) акцептується в момент підписання протоколу про результати торгів.

Частина 1 пункту 3 розділу VІІ Положення визначає подальші дії учасників торгів. Банк укладає договір купівлі-продажу активу (майна) протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу відкритих торгів (аукціону) з можливістю продовження такого строку за рішенням Фонду у разі отримання Фондом обґрунтованого подання від банку (у разі якщо Фонд не здійснює повноваження ліквідатора безпосередньо) та надходження на рахунок такого банку до кінця вісімнадцятого робочого дня з дати формування протоколу від переможця відкритих торгів (аукціону) повної оплати коштів за лот або надання такому банку відкритого безвідкличного акредитиву на користь такого банку на умовах, визначених у рішенні Фонду, (загальний строк не може перевищувати 132 робочих днів та не може закінчуватися пізніше завершення строку ліквідації банку), забезпечує проведення розрахунків відповідно до нього та протягом наступного робочого дня після дня проведення розрахунків інформує про завершення розрахунків уповноважений структурний підрозділ Фонду.

Таким чином, з моменту визначення переможця відкритих торгів (аукціону) у сторін - замовника та переможця торгів виникають взаємні права та обов`язки. Так, після проведення торгів та визначення переможця він має сплатити банку повну вартість лота, а у разі невиконання цього обов`язку для нього настають наслідки у вигляді втрати суми гарантійного внеску, що передбачено пунктом 4 розділу VII Положення № 388.

Водночас після сплати переможцем відповідно до умов торгів (аукціону) повної вартості лота сторони мають укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений у Положенні строк, у разі неукладення якого внаслідок ухилення банку переможець торгів має право вимагати виконання обов`язку з укладення договору купівлі-продажу за результатами цих торгів.

Наведене відповідає загальним положенням про настання для учасників зобов`язання у разі його порушення наслідків, встановлених договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що з урахуванням положень Закону та Положення протокол, підписаний за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації, слід розглядати як такий, що за своєю правовою природою є попереднім договором купівлі-продажу, ураховуючи таке.

Відповідно до частини 1 статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в - який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Характерною ознакою попереднього договору є саме те, що він не встановлює для його сторін інших обов`язків, крім обов`язку укласти відповідний договір протягом певного строку в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.

Водночас момент погодження умов договору, який буде укладено за результатами торгів, визначається ставкою учасника торгів, який переміг, а наслідком визначення переможця та підписання протоколу торгів є саме обов`язок сторін (замовника та переможця торгів, який сплатив повну вартість лота) підписати відповідний договір купівлі-продажу у встановлений в Положенні.

При цьому вважається погодженою і така істотна умова як ціна, яка до проведення торгів визначається встановленою замовником певною межею та її фактичний розмір погоджується в момент прийняття пропозиції учасника.

Отже, протокол торгів за наслідками, які він створює для сторін, має ознаки попереднього договору. Протокол є тією встановленою спеціальним законом формою для попереднього договору, укладеного на торгах, з огляду на те, що у спірних правовідносинах положення статті 635 ЦК України мають застосовуватися з урахуванням особливостей, визначених спеціальними нормами Закону.

Частина 3 статті 635 ЦК України передбачає, що зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як було встановлено судом першої інстанції, Товариство сплатило повну вартість лота та листом від 22 січня 2020 року №22/01 звернулося до Фонду та уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк", в якому просило продовжити строк, передбачений для укладення договору за результатами електронних торгів, проведених 26 грудня 2019 року, до дати скасування ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 4 червня 2019 року в справі № 521/15574/17.

Підписання протоколу торгів за умови сплати переможцем визначеної суми за лот покладає на сторони, у тому числі банк, обов`язок укласти відповідний договір і переможець торгів має право вимагати укладення цього договору.

Натомість, наслідки відмови переможця торгів від укладення договору купівлі-продажу активу (майна) визначені в пункті 4 розділу VII Положення.

Аналізуючи положення Закону та Положення у взаємозв`язку із загальними нормами цивільного законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що у правовідносинах з продажу активів (майна) неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації на торгах (аукціоні) протокол торгів, підписання якого має місце за результатами їх проведення, є за своєю правовою природою попереднім договором, за яким у сторін виникає обов`язок укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений Положенням строк, і невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін.

Для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу, оскільки її невиконання має наслідком втрату ним гарантійного внеску.

Натомість ухилення (невиконання обов`язку) банку від укладення основного договору купівлі-продажу з переможцем торгів за виконання ним обов`язку щодо сплати повної вартості лота та вчинення дій, що свідчать про зацікавленість в укладенні такого договору, має наслідком право переможця торгів вимагати укладення такого договору.

Дії Товариства щодо наміру укласти договір купівлі-продажу за результатми проведених торгів мають тлумачитися як направлення пропозиції про укладення договору купівлі-продажу, тому відсутні підстави вважати, що права позивача не були порушені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Велика Палата Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 910/6939/20.

Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність порушеного права Товариства та обов`язковість участі позивача у повторних торгах.

Зважаючи на те, що рішення виконавчої дирекції Фонду про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) прийнято за відсутності визначених законом підстав та відповідних повноважень Фонду, спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що порушує права Позивача, отже висновки суду першої інстанцій про відсутність існування підстав для задоволення позову в цій частині є необґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні другої вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що за відсутності підстав для задоволення вимоги Товариства про визнання недійсним та скасування рішення Фонду, похідна вимога про зобов`язання відповідача прийняти рішення про продовження строку для укладення договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу на 128 робочих днів з дня формування протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-12-05-000017-b від 26 грудня 2019 року по лоту № GL18N614495 також не підлягає задоволенню. Водночас, суд звернув увагу на те, що задоволення такої позовної вимоги всупереч вимогам чинного законодавства є втручанням у дискреційні повноваження Фонду щодо продажу майна ПАТ "КБ "Інвестбанк", який ліквідується.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VII Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) банк укладає договір купівлі-продажу активу (майна) протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу відкритих торгів (аукціону) з можливістю продовження такого строку за рішенням Фонду у разі отримання Фондом обґрунтованого подання від банку (у разі якщо Фонд не здійснює повноваження ліквідатора безпосередньо) та надходження на рахунок такого банку до кінця 18 робочого дня з дати формування протоколу від переможця відкритих торгів (аукціону) повної оплати коштів за лот (загальний строк не може перевищувати 132 робочих днів та не може закінчуватися пізніше завершення строку ліквідації банку), забезпечує проведення розрахунків відповідно до нього та протягом наступного робочого дня після дня проведення розрахунків інформує про завершення розрахунків уповноважений структурний підрозділ Фонду.

Зі змісту вказаної норми випливає, що строк на укладення договору купівлі-продажу може бути продовжений у випадку отримання Фондом обґрунтованого подання від банку (у разі якщо Фонд не здійснює повноваження ліквідатора безпосередньо) та надходження на рахунок такого банку до кінця вісімнадцятого робочого дня з дати формування протоколу від переможця відкритих торгів (аукціону) повної оплати коштів за лот.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає лише те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України і цей перелік не є вичерпним, про що прямо зазначено у вказаній статті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.

Разом із цим, беручи до уваги те, позивач, як переможець торгів з продажу майна (активів) неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації, сплатив повну вартість лота та своїми діями підтвердив зацікавленість в укладенні договору купівлі-продажу прав вимоги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що належним та ефективним способом захисту в даних правовідносинах є визнання укладеним договору купівлі-продажу, умови якого попередньо були погоджені, оскільки відповідає змісту порушеного права Товариства та забезпечить його захист.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Велика Палата Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 910/6939/20.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту про зобов`язання прийняти рішення про продовження строку для укладення договору на 128 робочих днів з дня формування протоколу електронних торгів, не є належним та ефективним способом захисту у даних правовідносинах.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що Товариство повністю сплатило вартість вказаного лота на користь ПАТ "КБ "Інвестбанк" до закінчення 18 робочого дня з дати формування протоколу та листом від 22 січня 2020 року №22/01 звернулося до Фонду та уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк", в якому просило продовжити строк, передбачений для укладення договору за результатами електронних торгів, проведених 26 грудня 2019 року, до дати скасування ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 4 червня 2019 року в справі № 521/15574/17.

Однак зі змісту абзацу 1 пункту 3 розділу VII Положення вбачається, що Фонд має право прийняти рішення про продовження строку на укладення договору, але у разі отримання ним обґрунтованого подання від банку (у разі якщо Фонд не здійснює повноваження ліквідатора безпосередньо), а не від переможця аукціону.

Більше того, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 11 січня 2017 року № 17-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 січня 2017 року № 86 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ «Інвестбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Інвестбанк" з 13 січня 2017 року до 12 січня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Інвестбанк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Красюку Ігорю Івановичу строком на два роки з 13 січня 2017 року до 12 січня 2019 року включно.

Отже, всі повноваження ліквідатора вказаного банку, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, були передані уповноваженій особі Фонду.

Судом встановлено, що в матеріалах справи № 910/2171/20 відсутні будь-які докази звернення ПАТ "КБ "Інвестбанк" з відповідним обґрунтованим поданням.

Таким чином, зважаючи на відсутність подання про продовження строку на укладення договору від уповноваженої на те особи, вимога Товариства про зобов`язання відповідача прийняти рішення про продовження строку для укладення договору, є необґрунтованою.

Разом із цим, зі змісту абзацу 1 пункту 3 розділу VII Положення вбачається, що Фонд має право продовжити строк на укладення відповідного договору, але не більше, ніж на 132 робочих днів з дня формування протоколу відкритих торгів (аукціону).

Оскільки протокол електронного аукціону № UA-EA-2019-12-05-000017-b по лоту № GL18N614495 сформований 26 грудня 2019 року, тому останній 132-й робочий день був 10.07.2020.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що задоволення вищезазначеної вимоги не забезпечить реального захисту прав Товариства, оскільки на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції зазначена календарна дата вже минула.

Отже, зважаючи на обраний позивачем неефективний спосіб захисту, а також на ту обставину, що Фонд має право на продовження терміну укладення договору за умови отримання обґрунтованого подання саме від банку (у разі якщо Фонд не здійснює повноваження ліквідатора безпосередньо), а не від переможця, вимога Товариства про зобов`язання Фонду продовжити строк для укладення договору купівлі-продажу не підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 27 січня 2020 року № 174 про скасування результатів електронного аукціону по лоту № GL18N614495, що відбувся 26 грудня 2019 року та зафіксований протоколом № UA-EA-2019-12-05-000017-b у зв`язку з тим, що рішення було прийнято за відсутності визначених законом підстав, відповідних повноважень Фонду та з порушенням вимог абзаців 4, 5 пункту 6 розділу VII Положення. В іншій частині позову, а саме в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про продовження строку для укладення відповідного договору на 128 робочих днів з дня формування протоколу електронного аукціону, має бути відмовлено в зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту, відсутності правових підстав для прийняття такого рішення Фондом, що не призведе до відновлення порушених прав, зважаючи на ретроспективний характер такої вимоги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи Товариства, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні встановленим обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права до даних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2171/20 - частковому скасуванню.

Відповідно до частин 4, 14 ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з наведеним, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 06.12.2022 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2171/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2171/20 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції :

"1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.01.2020 № 174 "Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів ПАТ "КБ "Інвестбанк", яким скасовано результати відкритих торгів, проведених 26.12.2019 (протокол електронних торгів від 26.12.2019 № UA-EA-2019-12-05-000017-b; лот № GL18N614495).

3. В іншій частині позову відмовити."

4. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код 21708016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (03035, місто Київ, вулиця Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, офіс 103; ідентифікаційний код 41264766) судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп, судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції в розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

5. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код 21708016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (03035, місто Київ, вулиця Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, офіс 103; ідентифікаційний код 41264766) судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

7. Матеріали справи № 910/2171/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.06.2023.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова