Постанова

від 30.05.2023 по справі 902/155/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВА)

30 травня 2023 року Справа № 902/155/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб:

- ФОП Белень М.В.: не з`явився

- Міністерство соціальної політики України: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь"

на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 16.02.23р. суддею Міліціановим Романом Валерійовичем о 15:42 год. у м.Вінниці, повний текст складено 27.02.23р.

та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 07.03.23р. суддею Міліціановим Романом Валерійовичем о 09:50 год. у м.Вінниці, повний текст складено 10.03.23р.

у справі № 902/155/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ"

до Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Белень Максим Валерійович, Міністерство соціальної політики України

про стягнення 1 813 557,68грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023р. у справі №902/155/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" до Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Белень Максим Валерійович, Міністерство соціальної політики України, про стягнення 1 813 557,68грн. - задоволено частково.

Стягнуто з Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" заборгованість за договором підряду на будівельні роботи №149 від 23.08.2019р. в сумі 1 664 730,95грн. згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт №7 від 25.08.2020р. та 46 666,51грн. згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт №10-д/2 від 25.08.2020р. (п.2).

Відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" в частині стягнення з Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" 102 160,32грн. - заборгованості за договором підряду на будівельні роботи №149 від 23.08.2019р. згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт №10-д/2 від 25.08.2020р. (п.3).

Призначене судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 07.03.2023р. о 09:30год. (п.5).

Встановлено сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 20.02.2023р. включно (п.6).

Ухвалено звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності та відповідності вимогам ст.ст.8, 55, 58, 64, 129-1 Конституції України пп. 1 п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління сферою охорони здоров`я та забезпечення медичного обслуговування населення" № 1962-IX від 15 грудня 2021 року: "Установити, що до 31 грудня 2023 року: кредитори державних закладів охорони здоров`я, реабілітаційних закладів, що діють в організаційно-правовій формі установи, що реорганізуються в державні некомерційні підприємства, не вправі вимагати від них виконання незабезпечених зобов`язань, припинення або дострокового виконання зобов`язання або забезпечення виконання зобов`язання" (п.7), тощо.

Також, додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.03.2023р. у справі №902/155/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" до Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Белень Максим Валерійович, Міністерство соціальної політики України, про стягнення 1 813 557,68грн., стягнуто з Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" 25 670,97грн. - судових витрат зі сплати судового збору, 20 760,71грн. - судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 532,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 239,29грн. - залишено за позивачем.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Державна реабілітаційна установа "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023р. у справі №902/155/21 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Також, просить додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 07.03.2023р. у справі №902/155/21 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити повністю позивачу у стягненні з відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 25 670,97грн. та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 760,71грн..

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/155/21 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П., суддя Савченко Г.І..

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/155/21/1798/23 від 21.03.2023р. матеріали справи №902/155/21 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

04.04.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/155/21.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" на рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023р. у справі №902/155/21 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 07.03.2023р. у справі №902/155/21 та призначено справу №902/155/21 до розгляду на 25.04.2023р. об 14:30год., тощо.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2023р. апеляційну скаргу Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023р. у справі №902/155/21 змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції даної постанови, пункт 7 резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023р. у справі №902/155/21 виключено, в решті рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023р. у справі №902/155/21 залишено без змін, додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 07.03.2023р. у справі №902/155/21 залишено без змін.

02.05.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" надійшла заява від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення. Зокрема, просить стягнути з Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" понесені ним витрати на правову допомогу, у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, у розмірі 10000,00грн..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023р. у справі №902/155/21 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення у справі №902/155/21 призначено на 16.05.2023р. об 15:30год.. Також, запропоновано учасникам справи подати/надіслати до суду апеляційної інстанції письмові пояснення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення у справі №902/155/21.

Пунктом 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 03.03.2016р. №21 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України 3 березня 2016 року №41 передбачено, що відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів. Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Відповідно до п.8.4 Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, у разі надходження клопотань про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок, роз`яснення судового рішення, про повернення судових витрат, під час відсутності раніше визначеного головуючого судді (судді-доповідача) та/або судді-члена колегії, повторний автоматизований розподіл таких клопотань (КДМ) не проводиться.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №902/155/21 - Савченка Г.І. у період з 15.05.2023р. по 19.05.2021р. включно, судове засідання за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення у справі №902/155/21, яке мало відбутися 16.05.2023р. об 15:30год. не відбулось.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023р. розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення у справі №902/155/21 призначено на 30.05.2022р. об 16:00год..

25.05.2023р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" надійшло клопотання від 25.05.2023р. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/155/21, забезпечення проведення якої просить у Вінницькому апеляційному суді.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2023р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" від 25.05.2023р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/155/21 - відмовлено.

30.05.2023р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" надійшла заява від 30.05.2023р., в якій просить розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №902/155/21 за відсутності його представника.

Учасники у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Однак, учасники у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 30.05.2023р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.4 ст.244 ГПК України, відповідно до якої неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, судова колегія вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутністю сторін у справі.

Крім того, суд призначаючи заяву до розгляду, надавав можливість сторонам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023р. про призначення заяви до розгляду явка учасників у справі не визнавалась обов`язковою, а також попереджено про те, що неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Згідно ч.3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Критерії оцінювання розумності строку справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (справа Кучерук проти України) (заява 2570/04).

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.02.2007р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини однією із складових справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона має знати про всі докази чи подання, які представленні або зроблені в цілях впливу на думку суду і коментувати їх (п. п. 23,31 та 33 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії" від 20.02.1996, п. 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" від 18.02.1997, п. 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії").

Відповідно до ст.7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

За приписами ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" 10000,00грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи №902/155/21, колегія суддів зазначає, зокрема, наступне.

Як вже зазначалось вище, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2023р. апеляційну скаргу Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023р. у справі №902/155/21 змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції даної постанови, пункт 7 резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023р. у справі №902/155/21 виключено, в решті рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023р. у справі №902/155/21 залишено без змін, додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 07.03.2023р. у справі №902/155/21 залишено без змін.

При прийнятті постанови судом апеляційної інстанції розподіл судових витрат на правничу допомогу не здійснювався.

Водночас, в судовому засіданні 25.04.2023р. представником позивача заявлено усну заяву про те, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу будуть подані до суду після винесення судового рішення по справі.

Надалі, 02.05.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" надійшла заява від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення. Зокрема, просить стягнути з Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" понесені ним витрати на правову допомогу, у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, у розмірі 10000,00грн..

Згідно із ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Згідно із ст.123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч.5, 6 ст.126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021р. у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч.5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5-6 ст.126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5 - 7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, від 22.11.2019р. у справі №902/347/18, від 06.12.2019р. у справі №910/353/19, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц, тощо.

За змістом ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі № 910/12876/19).

Слід зауважити, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Слід також зауважити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18.

Крім того, слід зазначити, що за положенням ч.2 ст.2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч.3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці 2 підпункту 4.1 п.4 Рішення від 02.11.2004р. №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч.3 ст.126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів слід зазначити, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Також слід зауважити, що ч.3 ст.126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже враховуючи вище викладене слід дійти висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, тощо.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" витрат за надану правову допомогу в розмірі 10000,00грн. в суді апеляційної інстанції судом встановлено, що 20.04.2023р. між Адвокатським бюро "АРТЕМ ЛЕВЧЕНКО" в особі керуючого - адвоката Левченка Артема Олександровича, який діє на підставі Статуту (надалі - адвокатське бюро) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ", в особі директора - Романенка Григорія Петровича, який діє на підставі Статуту (надалі - клієнт) з другої сторони, (надалі - сторони) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - договір), згідно п.п.1.1, 1.2 якого, предметом даного договору є надання адвокатським бюро, в особі адвоката Левченка Артема Олександровича, усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту обумовленої цим договором; від імені адвокатського бюро на виконання умов цього договору діє адвокат: - Левченко Артем Олександрович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВН №000745 від 29.01.2021р. видане на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області №1/21 від 20.01.2021р.).

Відповідно до п.2.1 договору, адвокатське бюро, в особі адвоката Левченка Артема Олександровича, на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної правничої допомоги: 2.1.1. Надання правової інформації, консультації та роз`яснення з правових питань з приводу поданої Державним реабілітаційною установою "Центром комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.23р. у справі №902/155/21; 2.1.2. Складання наступних документів процесуального характеру: відзиву на апеляційну скаргу в порядку визначеному ГПК України та інших за необхідності заяв та клопотань.

У відповідності до п.3.1 договору, з метою виконання умов даного договору адвокатське бюро, в особі адвоката Левченка Артема Олександровича, має право: - залучати експерта, спеціаліста та інших осіб для виконання обов`язків Адвокатського бюро та умов даного договору; - збирати відомості про факти, які можуть бути використані для виконання обов`язків адвокатського бюро та умов даного договору; - запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань, а від громадян за їх згодою; - підписувати будь - які документи в інтересах клієнта, виконувати інші дії, передбачені законодавством України в інтересах клієнта.

Згідно п.4.1 договору, клієнт зобов`язаний сплатити гонорар адвокатському бюро в розмірі та в строк погоджені між сторонами. Сплатити рахунки експертів, спеціалістів та інші рахунки й квитанції для досягнення адвокатським бюро мети цього договору.

Прийняти все виконане адвокатським бюро за актом приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, що стосується предмету даного договору, а при відмові у прийняті виконаного адвокатом доручення (наданої правничої допомоги), протягом 2-х днів після повідомлення про завершення виконання доручення (наданої правничої допомоги), письмово мотивувати таку відмову (п4.2 договору).

Відповідно до п.6.1 договору, гонорар за даним договором становить 10 000,00грн..

Вказана сума гонорару сплачується клієнтом за надання адвокатом адвокатського бюро правничої допомоги, шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро на умовах передоплати (6.2 договору).

Згідно п.6.3 договору, на визначення розміру гонорару адвокатського бюро впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правничої допомоги, який буде необхідний та достатній для належного виконання адвокатами своїх професійних обов`язків в ході виконання умов даного договору. В разі збільшення обсягу виконуваної роботи (правничої допомоги), пропорційно збільшується і розмір гонорару, про що сторони підписують додаткову угоду.

Клієнт погоджуюється з проведенням інших витрат (оплата пального, харчування та проживання у готелі, оплата проведення різного роду досліджень, тощо), які не входять до розміру гонорару та сплачує такі витрати самостійно. Клієнт погоджується з тим, що його відмова в проведені необхідних витрат запропонованих Адвокатським бюро може вплинути на результативність виконання доручення (6.4 договору).

Крім того, 25.04.2023р. між сторонами складено акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг), з детальним описом, відповідно до якого, п.1 Адвокатським бюро "АРТЕМ ЛЕВЧЕНКО" в особі адвоката Левченка Артема Олександровича, з 20.04.2023р. по 25.04.2023р. (включно), виконано згідно договору про надання правничої допомоги від 20.04.2023р., такі роботи:

- правовий аналіз наданих клієнтом документів - 2 год. - 2000,00грн. (20.04.2023р.);

- надання правової інформації, консультації та роз`яснення з правових питань у справі

за апеляційною скаргою 1 год. - 1000,00грн. (21.04.2023р.);

- підготовка заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 30хв. - 500,00грн. (20.04.2023р.);

- складання клопотання про поновлення строків на подачу відзиву - 1 год. - 1000,00грн. (21.04.2023р.);

- складення відзиву на апеляційну скаргу - 4 год. - 4000,00грн. (21.04.2023р.);

- участь у судовому засіданні в апеляційному суді в режимі відео конференції - 1500,00грн. (25.04.2023р.).

Відповідно до платіжної інструкції від 21.04.2023р. №1470 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" сплачено Адвокатським бюро "АРТЕМ ЛЕВЧЕНКО" 10000,00грн. (призначення платежу: "передплата за надання правової інформації згідно рах від 20.04.2023р. Без ПДВ").

Також, надання адвокатом Левченком А.О. професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" у Північно західному апеляційному господарському суді при розгляді справи №902/155/21 підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1072780 від 20.04.2023р..

Суд приймає до уваги, що адвокат Левченко А.О. здійснював представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" в ході судового розгляду справи №902/155/21, зокрема приймав участь в судовому засіданні 25.04.2023р.. Також, подавав письмовий відзив на апеляційну скаргу, а також відповідні клопотання.

Отже, позивач згідно з вимогами ст.74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №902/155/21 у Північно західному апеляційному господарському суді.

Про розгляд апеляційним судом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення у справі №902/155/21 та покладення на Державну реабілітаційну установу "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" судових витрат за надану професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції було повідомлено ухвалами від 03.05.2023р. та від 22.05.2023р., які було направлено учасникам справи.

Від Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним розглядом справи №902/155/21, не надходило.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії Суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, Державною реабілітаційною установою "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" не надано.

З доданих до заяви про покладення на Державну реабілітаційну установу "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції документів вбачається, що понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000,00грн. є підтвердженими.

Беручи до уваги викладене, стислість строків для ухвалення додаткового судового рішення, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанцій у заявленій сумі.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" від 28.04.2023р. про ухвалення додаткового рішення у справі №902/155/21 та вирішення питання розподілу судових витрат за надану правову допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити.

2. Стягнути з Державної реабілітаційної установи "Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю "Промінь" (21018, м.Вінниця, вул.Владислава Городецького, 10, код ЄДРПОУ 25496212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬСТРОЙ" (21050, м.Вінниця, вул.Артинова архітектора, 63, кв.4, код ЄДРПОУ 31983408) 10000грн. 00коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи №902/155/21.

3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду Вінницької області.

4. Справу №902/155/21 повернути до Господарського суду Вінницької області.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "01" червня 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.