Постанова

від 29.05.2023 по справі 918/899/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року Справа № 918/899/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Мельник О.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Дзюбан А.І.

відповідача: Годицький А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" на рішення Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 р. справі №918/899/22, ухвалене суддею Качур А.М., повний текст рішення складено 02.02.2023 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко"

до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 100 414,17 грн.

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко"

про стягнення 231 023,23 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віконенко" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1 489 207,15 грн заборгованості, з яких: 1 450 052,00 грн основний борг, 33 253,34 грн інфляційні втрати та 5 901,81 грн 3% річних.

10 листопада 2022 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" про стягнення 231 023,23 грн, з яких: 108 510,91 грн пені та 122 512,32 грн штраф.

Позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що 14 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віконенко" та ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" було укладено договір поставки №53-122-01-22-11787.

Позивач вказує, що в порушення умов договору відповідач за первісним позовом допустив порушення умов договору щодо строків оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано за період з 11.09.2022 року по 17 січня 2023 року 88 029, 87 грн інфляційного збільшення суми заборгованості та 12 384,30 грн три відсотки річних.

У своєму зустрічному позові позивач вказує, що відповідач за зустрічним позовом здійснив прострочення поставки товару, у зв`язку з чим відповідачу за зустрічним позовом нараховано 108 510,91 грн пені та 122 512,32 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31 січня 2023 року у справі №918/899/22 позов ТОВ "Віконенко" до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" задоволено частково на суму 96 562,25 грн, з яких: 84 229,87 грн інфляційні втрати та 12 332,38 грн три відсотки річних. В задоволені первісного позову ТОВ "Віконенко" до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення 3 800,00 грн інфляційних втрат та 51,92 грн трьох відсотків річних відмовлено. Зустрічний позов ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" до ТОВ "Віконенко" задоволено повністю на суму 231 023,23 грн, з яких: 108 510,91 грн пені та 122 512,32 грн штрафу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віконенко" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі №918/899/22. Скасувати частково рішення Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 року у справі №918/899/22 і ухвалити нове рішення у відповідній частині, а саме відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом до Товариства з обмеженою відповідальністю Віконенко про стягнення 231 023,23 гри, з яких: 108 210,91 грн. пеня та 122 512,32 грн. штраф. Здійснити розподіл судових витрат за результатами апеляційного розгляду справи.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/899/22 у складі: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В..

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/899/22/1300/23 від 28.02.2023 витребувано матеріали справи з Господарського суду Рівненської області.

02.03.2023 до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/899/22.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого-судді Петухова М.Г. з 01.03.2023 по 10.03.2023 включно вбачається необхідність здійснити повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 08.03.2023 р., для розгляду справи №918/899/22, визначено колегія суддів у складі: головуюча суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук АВ. та суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" на рішення Господарського суду Рівненської області від 31 січня 2023 року у справі №918/899/22 - залишено без руху.

27.03.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" надійшла заява про усунення недоліків.

Як вбачається з табелю обліку робочого часу КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Маціщук А.В. у період з 27.03.2023 по 31.03.2023 включно перебуває у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату від 29.03.2023 р. №01-05/103 призначено заміну судді-члена колегії, Маціщук А.В., у судовій справі 918/899/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.03.2023 р., для розгляду справи №918/899/22, визначено колегія суддів у складі: головуюча суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. та суддя Мельник О.В.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" на рішення Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 р. справі №918/899/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.04.2023 р..

05.04.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

10.04.2023р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №918/899/22 - задоволено.

20.04.2023 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю участі представника в іншому судовому засіданні по справі №910/2825/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "29" травня 2023 р. о 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

11.05.2023р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 р. . клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №918/899/22 задоволено.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко", підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору просить суд скасувати частково рішення Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 року у справі №918/899/22 і ухвалити нове рішення у відповідній частині, а саме відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову.

Представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору, вважає що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 р. первісний позов задоволено частково, а зустрічний позов задоволено повністю. За наслідками розгляду справи суд встановив, що відповідач за первісним позовом прострочив погоджені строки оплати продукції, з огляду на що первісний позов про стягнення інфляційних втрат в розмірі 84 229,87 грн та 3% річних у розмірі 12 332,38 грн є обґрунтованим. Однак у задоволенні вимог про стягнення 3 800,00 грн інфляційних втрат та 51,92 грн трьох відсотків річних необхідно відмовити. Також суд встановив, що відповідач за зустрічним позовом допустив прострочення поставки продукції, у зв`язку з чим зустрічний позов про стягнення 108 510,91 грн пені та 122 512,32 грн штрафу є обґрунтованим.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віконенко" частково не погоджується з рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 року у справі № 918/899/22, в частині задоволення зустрічного позову ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» до ТОВ «Віконенко» про стягнення 231 023.23 грн., з яких 108 210,91 пеня та 122 512,32 штраф. В цій частині оскаржуване судове рішення є необгрунтованим з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та незаконним з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права (зокрема незастосування закону, який підлягав застосуванню), з наступних міркувань.

TОB «Віконенко» під час розгляду справи в суді першої інстанції обґрунтовувало підстави для звільнення від відповідальності за неналежне виконання господарського зобов`язання (а саме прострочення поставки продукції) тим, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а не Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), як про це вказував позивач за зустрічним позовом у своїх заявах по суті справи та як це відображено у висновках суду першої інстанції, наведених вище.

За змістом ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

В оскаржуваному рішенні суду зазначено, що пункт 9.1. договору поставки №53-122-01-22-11787 не містить умови щодо покладення відповідальності на постачальника за порушення строку поставки при наявності його вини. Однак, в той же час зазначений пункт договору не містить жодних застережень чи заборон щодо можливості звільнення постачальника від відповідальності за порушення строку поставки за відсутності його вини. Частина 1 ст. 614 ЦК України навпаки встановлює, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Таким чином, на думку апелянта, відсутність у пункті 9.1. договору поставки №53-122-01-22-11787 умови щодо покладення відповідальності на постачальника за порушення строку поставки при наявності його вини, жодним чином не позбавляє можливості для звільнення постачальника від відповідальності за умови, якщо буде доведено, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Крім того, скаржник вказує на те, що 24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України та з цієї дати в Україні введено воєнний стан, який триває і до сьогоднішнього дня. У зв`язку із цими обставинами (збройною агресією РФ), переважна більшість суб`єктів господарювання в Україні, в тому числі і частина наших постачальників, з початком воєнних дій призупинили свою господарську діяльність, а відтак постачання ТОВ «Віконенко» необхідної сировини та матеріалів, необхідних для виробництва продукції (віконних та дверних блоків).

28.02.2022 року ТОВ «Віконенко», маючи відповідні господарські зобов`язання перед своїми контрагентами, в тому числі і перед Рівненською АЕС, з метою розуміння ситуації щодо можливості чи неможливості виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (в т.ч. перед ВП «Рівненською АЕС»), прийняття відповідних організаційно-управлінських рішень тощо, було надіслано запит за вих. № 39 нашому постачальнику профільних систем з полівінілхлориду (ПВХ) ТОВ «ВЕКА Україна» на предмет того чи здійснює це підприємство свою виробничо-господарську діяльність та чи має можливість виконувати свої зобов`язання щодо поставки ТОВ «Віконенко» профільних систем ПВХ.

У відповідь на наш запит, листом від 02.03.2022 року ТОВ «ВЕКА Україна», виробничі потужності якого знаходяться на території Київської області (смт. Калинівка Броварського району), де велися активні бойові дії, повідомило, що з 28,02,2022 року з метою уникнення загрози для життя та здоров`я своїх працівників, цим підприємством було повністю призупинено свою виробничу діяльність на невизначений час. Відтак, з 28.02.2022 року ТОВ «ВЕКА Україна» з об`єктивних обставин повністю припинило постачання профільних систем ПВХ нашому підприємству (в тому числі профільних систем марки «WHS», з якої повинні були б бути виготовлені віконні та дверні блоки для ВП «Рівненська АЕС»).

Відтак, ТОВ «Віконенко» було об`єктивно позбавлено можливості отримати профільну систему «WHS» як від постачальника ТОВ «ВЕКА Україна» так і від будь-якого іншого постачальника в Україні з метою належного виконання своїх зобов`язань перед ВП «Рівненська АЕС» по договору поставки від 14.02.2022 року.

Таким чином, скаржник вважає, що в порушенні ТОВ «Віконенко» свого господарського зобов`язання відсутня вина, як обов`язкова умова господарсько-правової відповідальності, адже в обставинах, що склалися, ТОВ «Віконенко» було вжито усіх залежних від нього заходів для виготовлення та подальшої поставки продукції ВД «Рівненська АЕС» в строк, що визначений укладеним договором поставки. Однак, незважаючи на всі вжиті та об`єктивно можливі заходи, здійснити поставку продукції в строк до 19.05.2022 року виявилось неможливим з підстав та причин, що зазначено вище та які були доведені до відома ВП Рівненська АЕС.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Державне підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у відзиві вказує на те, що Договір поставки №53-122-01-22-1 1787 від 14.02.2022 був укладений між ДП «НАЕК «Енергоатом», від імені якого діє ВП «Рівненська АЕС» та ТОВ «Віконенко» на поставку продукції, у договорі не зазначено ТОВ «ВЕКА», як виробника, з яким у ВП «Рівненська АЕС» виникли прямі зобов`язання. Сторони Договору досягли згоди щодо всіх істотних умов Договору та 14 лютого 2022 року підписали даний договір та скріпили його печаткою.

У апеляційній скарзі, скаржник наголошує, що причиною порушення строку поставки товару є припинення постачання профільних систем ПВХ Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКА Україна», які є необхідною сировиною для виробництва продукції (віконних та дверних блоків).

Згідно ч.1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також підприємство вказує на те, що 9 березня 2022 на електронну адресу ВП «Рівненська А ЕС» надійшов лист, яким Постачальник повідомив про відсутність можливості виконати свої зобов`язання за договором поставки №53-122-01-22-11787 від 14.02.2022. у зв`язку з введенням воєнного стану на території України. Додатком до даного листа був доданий лист Торгово-промислової Палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 «Про настання в Україні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військової агресії рф проти України». Проаналізувавши даний лист та додатки до нього, ВП «Рівненська АЕС» наголошує, що ТОВ «Віконенко» зазначав факт неможливості здійснення поставки у зв`язку з військовою агресією рф.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

14 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віконенко" (позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом/постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом/замовник) укладено договір поставки №53-122-01-22-11787 (надалі договір), відповідно до предмету якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації (додаток №1 до договору).

Згідно з умовами пункту 2.2. договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 1 750 176,00 гривень.

Згідно з умовами пункту 3.1. договору, сторонами погоджено, що продукція поставляється в строк до 19 травня 2022 року. продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м.Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".

Пунктом 4.2. договору визначено, що якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічним вимогам (додаток 2 до даного договору).

Згідно з умовами пункту 8.1. договору, приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2021, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2. даного договору.

Згідно з положеннями пункту 8.3. договору, успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно зі Стандартом Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2021.

Відповідно до пункту 6.2. договору, про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

На виконання своїх зобов`язань за договором поставки ТОВ "Віконенко" здійснило поставку (передало у власність) відповідачу продукцію згідно видаткової накладної №2007/1 від 20 липня 2022 року на загальну суму 1 750 176,00 грн.

Поставлена продукція пройшла вхідний контроль (ВК-1) відповідача, що підтверджується ярликом на придатну продукцію №1-4,5-113 від 27 липня 2022 року.

Згідно з умовами пункту 6.1. договору, оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно з СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС".

Замовником здійснено наступні проплати за отриманий товар: 20.09.2022 - 100 000,00 грн, 27.09.2022 - 100 000,00 грн, 04.10.2022 - 48 804,00 грн, 04.10.2022 1 320,00 грн, 04.10.2022 - 50 000,00 грн, 25.10.2022 - 50 000,00 грн, 03.11.2022 - 50 000,00 грн, 09.11.2022 - 100 000,00 грн, 16.11.2022 - 50 000,00 грн, 22.11.2022 - 50 000,00 грн, 30.11.2022 - 50 000,00 грн, 08.12.2022 - 226 708,80 грн, 20.12.2022 - 50 000,00 грн, 23.12.2022 - 50 000,00 грн, 27.12.2022 - 100 000,00 грн, 30.12.2022 - 65 296,00 грн, 04.01.2023 - 75 000,00 грн, 06.01.2023 - 151 396,00 грн, 10.01.2023 - 100 000,00 грн, 17.01.2023 - 100 000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач за первісним позовом вказує, що в порушення умов договору відповідач за первісним позовом допустив порушення строків оплати отриманого товару, у зв`язку з чим позивач нарахував за період з 11.09.2022 року по 17 січня 2023 року 88 029, 87 грн інфляційного збільшення суми заборгованості та 12 384,30 грн три відсотки річних.

Обґрунтовуючи свої зустрічні вимоги позивач за зустрічним позовом вказує, що в порушення умов договору відповідач за зустрічним позовом допустив порушення строків поставки товару, у зв`язку з чим позивач нарахував за період з 20.05.2022 року по 20.07.2022 року 108 510,91 грн пені та 122 512,32 грн штрафу.

Пунктом 8.4 договору сторони погодили, що датою поставки є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.

Згідно з умовами пункту 9.1 договору, у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, а за прострочку поставки на строк понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

У випадку порушення постачальником взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов`язань по договору.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Законодавець у частині 1 статті 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд, в даному випадку, переглядає рішення Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 у справі №918/899/22 лише стосовно правомірності задоволення зустрічних позовних вимог.

Із зустрічної позовної заяви вбачається, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" 108 510,91 грн пені та 122 512,32 грн штрафу, у зв`язку з тим, що позовом здійснив прострочення поставки товару.

При розгляді даного спору судами встановлено, що поставка продукції відповідачем за зустрічним позовом відбулася з порушенням строків визначених договором.

Згідно з умовами пункту 3.1. договору, сторонами погоджено, що продукція поставляється в строк до 19 травня 2022 року.

Поставка відбулась 20 липня 2022 року.

Умовами пункту 9.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку прострочення поставки продукції понад 30 діб постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вартості непоставленої продукції.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Апелянт в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції вказує на відсутність його вини у допущеному порушенні зобов`язання щодо поставки продукції в обумовлені сторонами строки та посилається на норми статті 614 ЦК України.

Натомість, незважаючи на встановлене положеннями частини 1 статті 614 ЦК України, загальне правило щодо застосування відповідальності саме до особи, яка порушила зобов`язання, за наявності її вини (умислу або необережності), необхідно враховувати винятки з цього правила, які також встановлені положеннями частини 1 статті 614 ЦК України - якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту пункту 3 частини 1 статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 509, частини 1 статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526, частина 1 статті 628, статті 629 ЦК України).

До того ж, статтею 617 ЦК України (підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання) передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України (підстави господарсько-правової відповідальності) у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Сторони в пункті 9.1. договору поставки 53-122-01-22-11787 передбачили покладення відповідальності на відповідача за зустрічним позовом за порушення строку поставки продукції.

При цьому, даний пункт не містить умови щодо покладення відповідальності на постачальника за порушення строку поставки при наявності його вини.

Отже, у разі встановлення/доведення факту порушення/невиконання умов договору в частині прострочення поставки, постачальник, за умовами пункту 9.1. цього договору несе відповідальність за таке порушення/невиконання незалежно від його вини.

Разом з тим, за умовами пунктів 11.1, 11.3., 11.4 договору поставки передбачено, що при виникненні обставин непереборної сили сторона, виконанню зобов`язань якої перешкоджають такі обставини, повинна письмово сповістити про це іншу сторону протягом 3-х (трьох) днів з моменту їх настання. Відповідним доказом існування обставин непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Матеріали справи не містять сертифікату про настання форс-мажорних обставин, як це передбачено пунктом 11.4. договору.

Таким чином, ураховуючи положення статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України, умов пунктів 11.1, 11.3., 11.4 договору суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для звільнення від відповідальності відповідача за зустрічним позовом за порушення строку поставки продукції.

Як вбачається, з матеріалів справи, за порушення строків поставки позивач за зустрічним позовом нарахував за період з 20.05.2022 року по 20.07.2022 року 108 510,91 грн пені та 122 512,32 грн штрафу.

Наданий позивачем розрахунок пені та штрафу суди перевірили, визнали законним та обґрунтованим. Відтак, колегія суддів погоджується, із висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість вимог за зустрічним позовом.

З огляду на те, що у даній справі суд першої інстанції зробив висновок про необхідність задоволення вимог первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум, суд першої інстанції вважав за необхідне провести зустрічне зарахування таких сум та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму, що відповідає положенням частини 8 та частини 11 статті 238 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції задовольнив грошові вимоги за первісним позовом в розмірі 96 562,25 грн, з яких 84 229,87 грн. інфляційні втрати та 12 332,38 грн. 3% річних. Також, місцевий суд задовольнив грошові вимоги за зустрічним позовом в розмірі 231 023,23 грн, з яких: 108 510,91 грн. пеня та 122 512,32 грн. штраф.

А отже, у зв`язку з проведенням зустрічного зарахування сум, котрі мають бути стягнуті, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" 11 948,66 грн пені (108 510,91 - 96 562,25) та 122 512,32 грн штрафу.

Апелянт в апеляційній скарзі акцентує увагу на тому, що в порушенні ТОВ «Віконенко» свого господарського зобов`язання відсутня вина, як обов`язкова умова господарсько-правової відповідальності, адже в обставинах, що склалися, ТОВ «Віконенко» було вжито усіх залежних від нього заходів для виготовлення та подальшої поставки продукції ВП «Рівненська АЕС» в строк, що визначений укладеним договором поставки. Однак, незважаючи на всі вжиті та об`єктивно можливі заходи, здійснити поставку продукції в строк до 19.05.2022 року виявилось неможливим з підстав та причин, що зазначено вище та які були доведені до відома ВП Рівненська АЕС, при цьому посилаючись на зміст ч.1 ст. 614 ЦК України та ч.2 ст.218 ГК України.

Однак, колегія судів критично оцінює вказаний довід, враховуючи наступне.

Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Колегія суддів враховує, що сторони є суб`єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, а також у пункті 8.32. постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.04.2023 р. у справі №910/16024/21).

Отже, фактично позивач здійснюючи господарську діяльність приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності так і несприятливі, а тому, підписуючи договір позивач має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій.

Щодо посилання на запровадження на території України воєнного стану, що вплинуло на терміни поставки продукції, суд вважає, що дані обставини мають загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін договору.

З огляду на викладене, слід вважати, що скаржник висновків суду першої інстанції не спростував. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" на рішення Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 р. справі №918/899/22 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/899/22 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "01" червня 2023 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Бучинська Г.Б.