Рішення

від 15.05.2023 по справі 914/173/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023 Справа № 914/173/23

м. Львів

За позовом: заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області

в інтересах держави в особі

позивача 1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

позивача 2: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівський Локомотиворемонтний завод», м. Львів

про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Маркіян-Павло ЛАБАЗ

Представники сторін:

від прокуратури: Місінська М.А. прокурор,

від позивача 1: Омельян Є. О. представник,

від позивача 2: не з`явився,

від відповідача: Семків В.В. адвокат.

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку .court.gov.ua.

1.ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

1.1.Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі позивача 1 Державної екологічної інспекції у Львівській області (надалі Інспекція) та позивача 2 Львівської міської ради (надалі ЛМР, міська рада) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Львівський Локомотиворемонтний завод» (надалі відповідач, ПрАТ «ЛЛРЗ») про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в розмірі 874 893,47 грн.

1.2.Ухвалою суду від 12.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

1.3.Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

1.4.Сторонами подано такі заяви по суті справи:

-22.02.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№4615/23);

-02.03.2023 Інспекцією подано відповідь на відзив (вх.№5352/23);

-06.03.2023 прокурором подано відповідь на відзив (вх.№5552/23);

-08.03.2023 відповідачем подано заперечення (вх.№5854/23).

1.5. Ухвалою суду від 27.03.2023 закрито підготовче провадження у справі № 914/173/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.

1.6. В судове засідання 15.05.2023 з`явилися прокурор, представник позивача 1 та представник відповідача. Позивач 2 явки уповноваженого представника повторно не забезпечив.

1.7. Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.8. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка позивача-1 не перешкоджає розгляду справи по суті.

2.АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.2.В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова за результатами вивчення матеріалів проведеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру, передбачених ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

2.3.Прокурор вказує, що внаслідок забруднення земельної ділянки відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 35, 45 Закону України «Про охорону земель», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державі заподіяно шкоду у розмірі 874 893, 47 грн, яка на даний час не відшкодована.

2.4.Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з наступних причин.

2.5.Зокрема у відзиві вказано, що Акт №808/05/1114 не містив жодних приписів щодо порушення природоохоронного законодавства в частині забруднення землі чи виявлених порушень вимог законодавства.

2.6.Франківською окружною прокуратурою м. Львова Львівської області та Державною екологічною інспекцією України у Львівській області не встановлювався причинний зв`язок між протиправною поведінко та шкодою, а також не встановлено обставини порушення та вину відповідача.

2.7.Відповідач вказує, що ним не вчинялося неправомірних дій, які б могли завдати шкоди інтересам держави в галузі охорони земель, відповідно відсутній причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності.

2.8.Жодна посадова особа відповідача не притягнута до адміністративної відповідальності за здійснення забруднення земель, що перебувають на праві постійного користування ПрАТ «ЛЛРЗ».

2.9.Також відповідач зазначає, що показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом. Проте витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі позивачем не долучено до позову, а відтак, на думку відповідача позивачем не підтверджено належними доказами показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який є основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель.

2.10.Крім того, в розрахунках розміру шкоди, джерелом одержання інформації вказано матеріали спеціальних вишукувань. Однак, на думку відповідача у матеріалах справи немає належним чином сформованих матеріалів вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення.

2.11.Таким чином, на переконання відповідача відсутньою є об`єктивна можливість здійснити перевірку розрахунків розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки.

2.12.Також відповідачем зазначено, що в Акті відбору проб ґрунтів №104 від 23.12.2020 відсутня інформація про те за допомогою якого обладнання вимірювалися координати земельної ділянки. До акту перевірки не додано належним чином оформленої схеми забруднення, ідентифікаційної інформації щодо земельної ділянки, на якій виявлено забруднення, в ньому не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки з якої відбирається проба. Жоден з документів, які б дали можливість ідентифікувати, що проба відбиралася на земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:01:004:0081, яка знаходиться у ПрАТ «ЛЛРЗ» на праві постійного користування позивач не надав, а відтак на переконання відповідача не доведено правомірності застосування нормативно-грошової оцінки цієї ділянки при визначенні розміру заподіяних збитків.

2.13.Відповідач вважає, що здійсненні розрахунки розміру шкоди, вчинено із порушеннями та не підтверджено документально. Позивачем не надано плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення. В акті відбору проб ґрунтів №104 від 23.12.2020 зазначено лише площа земельних ділянок, та глибину відбору, проте жодних інших документів, які б відображали результати таких замірів позивачем не надано.

2.14.Державна екологічна інспекція у Львівській області вважає твердження викладені відзиві, такими, що не відповідають дійсним обставинам.

2.15.У відповіді на відзив зазначено, що у період з 21.12.2020-28.12.2020 Інспекцією було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем. Під час перевірки спеціалістами було здійснено відбір проб ґрунтів на території ПрАТ «ЛЛРЗ». За результатами проведених досліджень було складено протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, який свідчить про наявність забруднюючих речовин на земельних ділянках.

2.16.Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затв. Наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 зазначено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Таким чином Інспекцією було здійснено розрахунок розмірів збитків на загальну суму 874 893,47 грн.

2.17.Під час здійснення розрахунку Інспекцією було використано Інформацію з Листа Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області №23.03.2021 №19- 130.37-203/109-21 щодо грошової оцінки земельної ділянки в межах відповідного населеного пункту. А відтак на думку Інспекції твердження щодо необхідності долучення витягу з технічної документації з нормативно грошової оцінки землі є надуманими та безпідставними.

2.18.Стосовно непритягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності Інспекція зазначає, що дійсно працівниками Інспекції не було притягнуто жодну посадову особу до адміністративної відповідальності, оскільки в діях таких вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.239 Кримінального кодексу України. З відповідною заявою Інспекція звернулася на адресу Львівської обласної прокуратури.

2.19.Також вказано, що за результатами проведення відбору проб Інспекцією було складено карту-схему відбору проб (матеріали вишукувань), копії якої долучено до позовної заяви прокурором.

2.20.Інспекція вважає, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними, а вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.

2.21.На переконання Інспекції твердження відповідача фактично побудовані на припущення, та не містять нормативного обґрунтування.

2.22.Прокурор, доводи відповідача викладені у відзиві вважає необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

2.23.У відповіді на відзив, прокурором зазначено, що в даному випадку, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди. Суб`єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала, в даному випадку ПрАТ «ЛЛРЗ».

2.24.Прокурором установлено, що земельна ділянка з кадастровим №4610136300:01:004:0081 перебуває у державній власності ЛОДА та використовується відповідачем на підставі державного акту на право постійного користування землею. Отже виключно на відповідача покладено обов`язок щодо утримання земельної ділянки в належному стані.

2.25.Щодо відсутності приписів щодо порушення вимог природоохоронного законодавства у Акті № 808/05/1114 від 28.12.2020, прокурор звертає увагу, що у Акті від 28.12.2020 № 808/05/114 на стор. 4 міститься інформація про те, що в ході проведення перевірки, зокрема відібрано проби ґрунтів. Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, з якого вбачаються результати хімічних досліджень, складений лише 05.01.2021. Саме тому Акт, на момент його складання в останній день перевірки - 28.12.2020, не міг містити приписів щодо усунення порушень природоохоронного законодавства в частині забруднення землі, про що стверджує представник відповідача.

2.26.Щодо правомірності нарахування завданих збитків на підставі не долучення до матеріалів позовної заяви нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка зазнала забруднення; матеріалів спеціальних вишукувань; схеми забруднення, тощо прокурор вказує, що згідно з п. 4.2, 4.7 Методики (в редакції на час виявлення правопорушення) основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

2.27.Тобто, положення Методики (в редакції виявлення правопорушення) для розрахунку шкоди за забруднення земельних ресурсів не вимагали застосування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки саме на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки отримані позивачем у Відділі у місті Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області.

2.28.Таким чином, позивачем у розрахунку розміру шкоди вірно застосовано дані про нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 1695,53 грн відповідно до положень п. п. 4.2, 4.7 Методики.

2.29.Згідно Додатку 10 Методики, показники щодо нарахування розміру шкоди складаються на підставі матеріалів спеціальних вишукувань. На переконання відповідача, в матеріалах справи відсутні належним чином сформовані такі матеріали та карта-схема земельної ділянки. З даного приводу прокурор заперечує, оскільки до позовної заяви долучено матеріали вишукувань - карту схему відбору проб ґрунтів до акту відбору №104.

2.30.Окрім цього, відомості щодо площі земельної ділянки, площі пробної площадки, кількості точкових проб, глибини відбору та маса проби зазначено у Акті відбору проб ґрунтів від 23.12.2020 № 104.

2.31.Ураховуючи викладене, на переконання прокурора фахівцями Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено розрахунок шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства відповідно до Методики.

2.32.Водночас прокурор звертає увагу, що до Акту перевірки та Акту відбору проб ґрунтів уповноваженими особи відповідача не надано жодних зауважень та заперечень з приводу відбору проб ґрунтів; дії і бездіяльність уповноважених осіб Державної екологічної інспекції у Львівській області під час проведення перевірки не оскаржувались.

2.33.Також на думку прокурора слід взяти до уваги Висновок експертів за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи в кримінальному провадженні № 42021142080000029 від 27.01.2022 № 3902. Згідно висновків згаданої експертизи, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення рухомими формами важких металів відкритого ґрунтового покриття частини земельної ділянки ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», розрахований уповноваженими особами за наслідками проведеної перевірки у період з 21.12.2020-28.12.2020 Держекоінспекцією у Львівській області планового заходу державного (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства на ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», підтверджується документально та розрахунково.

2.34.Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, де зазначено, що на його переконання доводи позивача необґрунтовані, та такі, що не підлягають до задоволення. Позовні вимоги відповідачем заперечуються з підстав вказаних у відзиві.

2.35.Позивач 2 пояснень по суті справи не подав.

3.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1.Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим №4610136300:01:004:0081 площею 13.4672 (га), перебуває у державній власності Львівської обласної державної адміністрації.

3.2.Відповідно до Державного Акта на право постійного користування землею І-ЛВ №001294 від 29.09.2000 року Львівською міською радою народних депутатів видано Львівському державному локомотиворемонтному заводу, м. Львів, вул. Залізнична, 1А у постійне користування 13, 4672 гектарів землі. Землю надано для обслуговування споруд.

3.3.10.02.2020 на підставі Державного акта на право постійного користування землею, серія та номер: І-ЛВ № 001294, виданий 29.09.2000, видавник: Львівська міська рада, зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за Приватним акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод».

3.4.На підставі Наказу Державної екологічної інспекції у Львівській області №550-і/п від 15.12.2020 року та Направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «ЛЛРЗ» №808 від 15.12.2020 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області у період з 21.12.2020 по 28.12.2020 проведено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Львівський Локомотиворемонтний завод», що знаходиться за адресою 79018, Львівська область, місто Львів, вул. Залізнична, будинок 1А.

3.5.23.12.2020 року представниками відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області головним спеціалістом Мицюк О.В. в присутності представників головного метролога начальника ЦЗЛ Дубака Б.П. виконано відбір проб ґрунтів на території ПрАТ «Львівський Локомотиворемонтний завод», 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Залізнична, 1А, про що складено Акт відбору проб ґрунтів №104. Акт підписаний представником відповідача без зауважень щодо стану проб і записів.

3.6.За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища 28.12.2020 року посадовими особами органу державного нагляду (контролю) складено Акт № 808/05/1114.

3.7.Акт підписаний посадовими особами органу державного нагляду (контролю) М.С. Байдала, Р.О. Павлів, О.В. Мицюк, О.З. Гера, В.О. Джигирей, а також головним інженером Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» А.І. Груник.

3.8.Окрім того, в ході проведення перевірки складено матеріали спеціальних вишукувань, які долучено до позову.

3.9.Зокрема в долучених Матеріалах вишукувань Карта-схема відбору грунтів відповідно до Акту відбору №104 від 23.12.2020 року зазначено координати де здійснювався відбір грунтів, щодо кожної Проби.

3.10.Відповідно до акта відбору проб ґрунтів від 23.12.2020 року №104 проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території ПрАТ «ЛЛРЗ» за результатами якого складено Протокол №(340-344)/20 від 05.01.2021 року.

3.11.З інформації наведеної у вказаному Протоколі встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області виявлено перевищення норм ГДК у ґрунті, а саме:

- проба №1 (реєстраційний №1-340) земельна ділянка прилегла до колишнього складу цементу,

Результат вимірювання:

1) свинець (рухомі форми) - 22, 83 мг/кг (нормований вміст 8, 63 мг/кг);

2) мідь (рухомі форми) 16, 95 мг/кг (нормований вміст 1, 25 мг/кг).

- проба №2 (реєстраційний №2-341) земельна ділянка прилегла до складу паливно- мастильних матеріалів, біля зберігання порожньої тари.

Результат вимірювання:

1) цинк (рухомі форми) 28, 31 мг/кг (нормований вміст 17,34 мг/кг);

2) свинець (рухомі форми) 31, 75 мг/кг (нормований вміст 8, 63 мг/кг);

3) мідь (рухомі форми) 12, 61 мг/кг (нормований вміст 1, 25 мг/кг).

- проба №3 (реєстраційний №3-342) земельна ділянка прилегла з Пд-Зх сторони до складу паливно-мастильних матеріалів, заскладована дерев`яними котушками.

Результат вимірювання:

1) свинець (рухомі форми) 32, 96 мг/кг (нормований вміст 8, 63 мг/кг);

2) мідь (рухомі форми) 16, 67 мг/кг (нормований вміст 1, 25 мг/кг).

- проба №4 (реєстраційний №4-343) земельна ділянка прилегла до місця зберігання бочок для зберігання мастил,

Результат вимірювання:

1) цинк (рухомі форми) 27, 48 мг/кг (нормований вміст 17, 34 мг/кг);

2) свинець (рухомі форми) 140, 58 мг/кг (нормований вміст 8, 63мг/кг);

3) мідь (рухомі форми) 16, 95 мг/кг (нормований вміст 1, 25 мг/кг).

- проба №5 (реєстраційний №5-344) Фон, земельна ділянка біля адмінкорпусу.

Результат вимірювання: показники із перевищенням відсутні.

3.12.У відповідь на запит Інспекції Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області повідомлено, що технічна документація на земельну ділянку з кадастровим номером №4610136300:01:004:0081 у відділі відсутня, земельна ділянка розміщена в межах населеного пункту, грошова оцінка становить 1695,53 грн/м.кв.

3.13.Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997, Інспекцією проведено розрахунок заподіяної шкоди.

3.14.До матеріалів справи долучено копії Розрахунків розмірів шкоди внаслідок забруднення земель. Зі Зведеного розрахунку розміру шкоди за забруднення земель встановлено, що загальна сума завданої шкоди складає 874 893, 47 грн, зокрема Проба №1 (реєстраційний №1-340) - 67 821, 20 грн.; Проба №2 (реєстраційний №2-341) - 267 045, 97 грн.; Проба №3 (реєстраційний №3-342) - 237 374, 20 грн.; Проба №4 (реєстраційний №4-343) - 302 652, 10 грн.

3.15.07.06.2021 року Інспекція зверталася до відповідача з Претензією №86, якою пропонувала у добровільному порядку у місячний термін відшкодувати збитки, завдані навколишньому природному середовищу в сумі 874 893,47 грн.

3.16.Відповіді на вказану претензію матеріали справ не містять.

3.17.17.06.2021 року Листом №05-3451 Інспекцією скеровано до Прокуратури Львівської області матеріали планової перевірки ПрАТ «Львівський Локомотиворемонтний завод» для прийняття відповідного рішення.

3.18.До позовної заяви долучено Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 42021142080000029 від 26.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України

3.19.До матеріалів справи долучено копію Висновку експертів за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи в кримінальному провадженні № 42021142080000029 від 27 січня 2022 № 3902

3.20.На вирішення експертизи було поставлено такі питання: 1. Чи мало місце забруднення на земельній ділянці, яка розташована за адресою м. Львів вул.Залізнична, 1-А та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ЛВ № 001294 передано у постійне користування ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», якщо так, то якими забруднюючими речовинами? 2. Чи підтверджується документально та розрахунково розрахунок розміру шкоди заподіяної державі внаслідок забруднення відповідними забруднюючими речовинами, як по окремо так і загалом внаслідок проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»?

3.21.Згідно Висновку експерта №3902 від 27.01.2022 року на земельній ділянці, яка розташована за адресою м.Львів вул. Залізнична, 1-А та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ЛВ № 001294 передано у постійне користування ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», мало місце забруднення відкритого грунтового покриття рухомими формами важких металів: цинку, свинцю та міді (Zn, Pb, Сu). Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення вище вказаними рухомими формами важких металів відкритого грунтового покриття частини земельної ділянки ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», розрахований уповноваженими особами за наслідками проведення у період з 21.12.2020 по 28.12.2020 Держекоінспекцією у Львівській області планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства на ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» підтверджується документально та розрахунково.

3.22.Крім того, в межах досудового розслідування кримінального провадження, 05.10.2021 проведено огляд земельної ділянки, а саме місць взяття проб для проведення дослідження, про що складено Протокол огляду який долучено до матеріалів справи.

3.23.У відповідь на запит прокурора ГУ Держгеокадастру у Львівській області Листом №10-13-0.2-181/2-22 від 14.01.2022 року повідомлено, що земельна ділянка по вул. Залізничній, 1а в м. Львові відповідно до державного Акта серії І-ЛВ №001294 30105015 надана у постійне користування Львівському державному локомотиворемонтному заводу для обслуговування споруд. Відомості про земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру. Кадастровий номер земельної ділянки - 4610136300:01:004:0081. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - 12.01 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту). Відповідно до інформації, що надійшла в порядку інформаційної взаємодії до Державного земельного кадастру з Державного реєстру речових прав 10.02.2020 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за Приватним акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод».

3.24.Листом № 14.51/04-16-634ВИХ-22 від 24.01.2022 року прокурор повідомив Львівську міську раду про наявність порушень інтересів держави та просив вжити заходи з метою захисту інтересів останньої шляхом звернення до суду з позовом про стягнення шкоди, повідомити про намір вжиття таких заходів чи зазначити причини невжиття таких, про що повідомити прокуратуру. Одночасно зазначено, що у разі невжиття заходів з метою захисту інтересів держави, такі будуть вжиті прокурором. Окрім того, до вказаної інформації прокурор просив долучити належним чином завірені копії підтверджуючих документів у разі наявності, а також зазначити реквізити рахунку, на який підлягають зарахуванню збитки, завдані навколишньому середовищу.

3.25.Також Листом № 14.51/04-16-636ВИХ-22 від 24.01.2022 прокурор звертався до Державної екологічної інспекції у Львівській області, яким повідомляв про наявність порушень інтересів держави та просив вжити заходи з метою захисту інтересів останньої шляхом звернення до суду з позовом про стягнення шкоди чи зазначити причини невжиття таких, про що повідомити прокуратуру. Одночасно зазначав, що у разі невжиття заходів з метою захисту інтересів держави, такі будуть вжиті прокурором. Окрім того, до вказаної інформації просив долучити належним чином завірені копії підтверджуючих документів.

3.26.Листом № від 13-429 від 27.01.2022 року у відповідь на звернення прокурора від 25.01.2021 року, Державною екологічною інспекцією у Львівській області повідомлено, що Інспекцією не було звернено до суду з позовом про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

3.27.Листом № 13-472 від 31.01.2022 року у відповідь на звернення прокурора від 28.01.2021 року, повідомлено про те, що Інспекцією не було звернено до суду з позовом про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Інспекція не заперечує проти застосування представницьких повноважень та подання позову Франківською окружною прокуратурою м. Львова. Також вказаним листом надано належним чином завірені копії матеріалів перевірки.

3.28.Листом №24-вих-11093 від 07.02.2022 року ЛМР повідомлено прокурора, що інформація щодо завдання шкоди навколишньому природньому середовищу та недотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» в управлінні екології та природних ресурсів відсутня. Відтак, у випадку встановлення наявності порушень інтересів Львівської міської територіальної громади та підстав для вжиття заходів з метою захисту інтересів останньої шляхом звернення до суду з позовом про стягнення шкоди, заподіяної Львівській міській територіальній громаді внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, Львівська міська рада підтримає позовні вимоги прокуратури.

3.29.Листом № 14.51/04-16-7388ВИХ-22 від 08.11.2022 року прокурор просив Інспекцію надати належним чином завірену копію матеріалів спеціальних вишукувань, складених в ході проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Львівський Локомотиворемонтний завод» у період з 21.12.2020 по 28.12.2020. Окрім того, повторно повідомляв про наявність вищевказаних порушень інтересів держави та просив повідомити про вжиті заходи чи причини невжиття таких. Одночасно повідомляю, що у разі невжиття заходів з метою захисту інтересів держави, такі будуть вжиті прокурором.

3.30.Листом №05-3862 від 17.11.2022 року Інспекцією надано запитувані документи, а також повідомлено, що Інспекція не заперечує проти застосування представницьких повноважень та подання позову Франківською окружною прокуратурою м. Львова.

3.31.22.11.2022 року прокурор звертався до ЛМР з Листом № 14.51/01-16-7775ВИХ-22, яким повторно повідомляв про наявність порушень інтересів держави та одночасно повідомляв, що у разі невжиття заходів з метою захисту інтересів держави, такі будуть вжиті прокурором. Окрім того, до вказаної інформації просив долучити належним чином завірені копії підтверджуючих документів у разі наявності, а також зазначити реквізити рахунку, на який підлягають зарахуванню збитки, завдані навколишньому середовищу.

3.32.На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 Франківською окружною прокуратурою м. Львова Листом № 14.51/04-14-8831ВИХ-22 від 29.12.2022 року повідомлено Державну екологічну інспекцію у Львівській області та Львівську міську раду, що прокурором підготовлено та буде подано до Господарського суду Львівської області позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Львівської міської ради до ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, в сумі 874 893, 47 грн.

4.ОЦІНКА СУДУ

4.1.Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом

4.2.Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

4.3.Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4.4.Аналіз частини третьої ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

4.5.Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

4.6.Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

4.7.Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

4.8.З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

4.9.Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

4.10.Суд звертає увагу, що упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачами дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивачів, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.

4.11.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

4.12.Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

4.13.Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

4.14.Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

4.15.Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає в заподіянні шкоди державним інтересам внаслідок забруднення та засмічення земель. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

4.16.У цій справі органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція у Львівській області. Відтак, Державна екологічна інспекція у Львівській області, як компетентний орган, який встановив факт порушення інтересів держави, знав про порушення інтересів держави, шляхом забруднення земель та несплати розміру заподіяних збитків до бюджету, заходів з метою захисту інтересів держави протягом розумного строку не вживала, а тому прокурор звертається до суду в інтересах Державної екологічної інспекції у Львівській області.

4.17.Беручи до уваги те, що вищеописані порушення виявлено органом контролю на території Львівської міської ради, сума збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства підлягає зарахуванню на відповідний рахунок Львівської міської ради. Відтак, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах разом з Державною екологічною інспекцією у Львівській області є Львівська міська рада. Львівська міська рада, як компетентний орган, яка повинна була знати про факт забруднення земель на території ради, мала повноваження для захисту таких інтересів, відповідних заходів не вживала.

4.18.З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивачі обізнані про порушення, що свідчать про свідоме нездійснення останніми дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем. Доказів про наявність у позивачів наміру пред`являти до відповідача позов стягнення збитків не подано.

4.19.Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

4.20.Щодо суті спору

4.21.Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

4.22.Згідно зі ст. 66 Конституції України, Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

4.23.Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про охорону земель», Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

4.24.Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

4.25.Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

4.26.Аналогічні обов`язки покладені на землекористувачів ст. 96 Земельного кодексу України.

4.27.Як зазначалося судом вище, відповідачу ПрАТ «ЛЛРЗ» передано у постійне користування 13, 4672 гектарів землі, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Залізнична, 1А. Відтак на нього, як на землекористувача покладено обов`язки передбачені ст. 35 Закону України «Про охорону земель» та ст. 96 Земельного кодексу України.

4.28. Відповідно до п. в ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

4.29.Відповідно до п. 3.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 № 171 (надалі Методика) факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

4.30. Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області у період з 21.12.2020 - 28.12.2020 здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ Львівський локомотиворемонтний завод.

4.31.Спеціалістами інструментально-лабораторного контролю Інспекції було здійснено відбір проб ґрунтів на території ПАТ "Львівський локомотиворемонтний завод". За результатами проведених досліджень уповноваженими працівниками інспекції було складено протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №(340-344)/20 від 05.01.2021 року, яким встановлено наявність забруднюючих речовин на території ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод».

4.32.Відповідно до п. 3.1. Методики (в редакції на час виявлення правопорушення) землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

4.33.Відповідно до п. 4.1. Методики (в редакції на час виявлення правопорушення) розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

4.34.Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення (п. 4.2. Методики).

4.35.Пункт 4.7. Методики (в редакції на час виявлення правопорушення) визначав, що Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

4.36.З матеріалів справи встановлено, що у відповідь на запит Інспекції Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області повідомлено, що грошова оцінка становить 1695,53 грн/м.кв.

4.37.Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не підтверджено належними доказами показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який є основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель суд зазначає, що положення Методики (в редакції виявлення правопорушення) для розрахунку шкоди за забруднення земельних ресурсів не вимагали застосування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки саме на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

4.38.Як зазначалося вище пункт 4.7. Методики (в редакції на час виявлення правопорушення) встановлював, що територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів надають Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

4.39.Відповідно відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки отримані позивачем у Відділі у місті Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області.

4.40.Разом з тим суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів з яких можливо було встановити інший розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

4.41.Суд також критично ставиться до позиції відповідача про те, що жоден з документів, які б дали можливість ідентифікувати, що проба відбиралася на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:01:004:0081, яка знаходиться у ПрАТ «ЛЛРЗ» на праві постійного користування позивач не надав, а відтак не доведено правомірності застосування нормативно-грошової оцінки цієї ділянки при визначенні розміру заподіяних збитків.

4.42.Як зазначалося судом вище, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим №4610136300:01:004:0081 площею (га): 13.4672, перебуває у державній власності Львівської обласної державної адміністрації.

4.43.З вказаного Витягу також встановлено, що 10.02.2020 на підставі Державного акта на право постійного користування землею, серія та номер: І-ЛВ № 001294, виданий 29.09.2000, видавник: Львівська міська рада, зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за Приватним акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод».

4.44.Відтак вказаний факт підтверджено матеріалами справи, при цьому відповідачем не доведено жодними доказами, що за вказаною адресою знаходиться земельна ділянка з іншим кадастровим номером.

4.45.Щодо відсутності в Акті №808/05/1114 приписів щодо порушення природоохоронного законодавства в частині забруднення землі чи виявлених порушень вимог законодавства, варто погодитись з позицією прокурора.

4.46.Зокрема щодо того що Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, яким встановлено наявність забруднюючих речовин, складений лише 05.01.2021. Відтак Акт №808/05/1114 від 28.12.2020 року, на момент його складання в останній день перевірки, не міг містити приписів щодо усунення порушень природоохоронного законодавства в частині забруднення землі.

4.47.Твердження відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належним чином сформованих матеріалів вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення не відповідає дійсності, оскільки прокурором до позовної заяви долучено копію Матеріалів вишукувань «Карта-схема відбору ґрунтів відповідно до Акту відбору №104 від 23.12.2020».

4.48.Також суд бере до уваги Висновок експерта №3902 від 27.01.2022 року відповідно до якого на земельній ділянці, яка розташована за адресою м.Львів вул. Залізнична, 1-А та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ЛВ № 001294 передано у постійне користування ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», мало місце забруднення відкритого грунтового покриття рухомими формами важких металів: цинку, свинцю та міді (Zn, Pb, Сu).

4.49.Вказаним висновком також зазначено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення вище вказаними рухомими формами важких металів відкритого грунтового покриття частини земельної ділянки ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», розрахований уповноваженими особами за наслідками проведення у період з 21.12.2020 по 28.12.2020 Держекоінспекцією у Львівській області планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства на ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» підтверджується документально та розрахунково.

4.50.Відповідно до статті 56 Закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

4.51.Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

4.52.Відповідно до ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

4.53.Статтею 167 Земельного кодексу України визначено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

4.54.Згідно ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

4.55.Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

4.56.Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

4.57.Підставою деліктної відповідальності є правопорушення - протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

4.58.Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

4.59.Обов`язок доказування відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги або заперечення.

4.60.У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

4.61.Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

4.62.Вина полягає у забрудненні земельної ділянки, що, в свою чергу, може призвести до настання негативних наслідків у виді погіршення якісного стану земель.

4.63.Із встановлених судом обставин справи не вбачається, що відповідач довів, що інша особа здійснила забруднення земельної ділянки, в ході проведеної за участі його керівника перевірки, цих обставин не зазначав в акті перевірки, не доводив їх перевіряючому органу.

4.64.Таким чином, шкідливий результат протиправної поведінки підприємства - це заподіяння державі збитків, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 874 893,47 грн.

4.65.За вказаних обставин позовні вимоги ґрунтуються на фактичних обставинах справи та приписах чинного законодавства.

4.66.Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними. Суд враховує, що вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності. На даний час збитки не відшкодовано.

4.67.Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

4.68.У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

4.69.Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

4.70.Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

4.71.У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

4.72.Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі позивача 1 Державної екологічної інспекції у Львівській області та позивача 2 Львівської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Львівський Локомотиворемонтний завод" про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в розмірі 874 893,47 грн підлягають до задоволення повністю.

5.СУДОВІ ВИТРАТИ

5.1.Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

5.2.Відповідно до положень ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5.3.Відтак, сума судового збору за подання вказаної позовної заяви становить 13 123, 40 грн.

5.4.Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 3 вказаного Закону, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

5.5.Відтак, при поданні позовної заяви прокурором сплачено судовий збір в розмірі 10 498, 72 грн.

5.6.Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак витрати прокурора по сплаті судового збору у розмірі 10 498,72 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський Локомотиворемонтний завод» (79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Залізнична, будинок 1А; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00740599) на спеціальний рахунок Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 04055896, Львівська міська територіальна громада одержувач: ГУК Львів/Львівська ТГ/23062100, розрахунковий рахунок UA068999980333139331000013933, ЄДРПОУ 38008294) збитки завдані навколишньому середовищу на суму 874 893,47 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський Локомотиворемонтний завод» (79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Залізнична, будинок 1А; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00740599) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02910031) 10 498, 72 грн. витрат на сплату судового збору.

4.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.23р.

Суддя Щигельська О.І.