Постанова

від 23.08.2023 по справі 914/173/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2023 р. Справа №914/173/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кришталь М.Б.

явка представників сторін:

прокурор Місінська М.А. (посвідчення № 068736 від 01.03.2023)

від позивача-1 Омельян Є.О. (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

від позивача-2 Гнатушок І.Т. (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

від відповідача не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод за № 1867 від 20.06.2023

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2023 суддя: Щигельска О.І., м.Львів, повний текст рішення складено 30.05.2023

за позовом Заступника керівника Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача-1 Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

позивача-2 Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Приватного акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод, м. Львів

про стягнення 874 893,47 грн. шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

09.01.2023 заступник керівника Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до приватного акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод (надалі ПрАТ Львівський локомотиворемонтний завод) про стягнення 874 893,47 грн. шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки ПрАТ Львівський локомотиворемонтний завод, проведеної з 21.12.2020-28.12.2020, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища на земельній ділянці (кадастровий номер 2610400000:02:001:0135), яка належить відповідачу на праві постійного користування, виявлено наявність забруднюючих речовин.

Виявлені порушення зафіксовані актом про додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 28.12.2020.

За результатами лабораторних досліджень відібраних проб ґрунту, відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 05.01.2021 № (340-344)/20, виявлено забруднення земельних ресурсів цинком, свинцем, міддю.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, державними інспекторами Інспекції за порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме наявність забруднюючих речовин на території ПрАТ Львівський локомотиворемонтний завод, було проведено розрахунок розміру шкоди на загальну суму 874 893,47 грн.

Відтак позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Правовими підставами позову зазначає ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 1, 96 Земельного Кодексу України, ст.ст. 2, 35, 45, 55, 56 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 1, 5, 12, 20-2, 33, 35, 40, 42, 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.05.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «Львівський Локомотиворемонтний завод» на спеціальний рахунок Львівської міської ради збитки завдані навколишньому природньому середовищу на суму 874 893,47 грн., заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

- судом необгрунтовано визначено наявність складу цивільного правопорушення з боку відповідача;

- позивачем не долучено до матеріалів справи витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який є основою розрахунків розміру шкоди від забруднень земель;

- в матеріалах справи відсутні належним чином сформовані матеріали вишукувань, а також плани-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення;

- судом не було досліджено докази щодо територіального розташування земельної ділянки та про те, що відбір проб грунтів здійснювався на земельній ділянці, яка перебуває на праві постійного користування відповідача;

- судом першої інстанції під час дослідження обставин справи не було з`ясовано дотримання позивачем методології відбору проб, передбаченої ДСТУ;

- посилається на постанову Верховного Суду від 02.02.2021 в справі № 908/125/18 за змістом якої суди мають надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально;

- при виборі і застосуванні норм права щодо достатності накладення адміністративного стягнення, як доказу для підтвердження факту порушення природоохоронного законодавства, судом не було враховано правових висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладених у постанові від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17.

Узагальнені заперечення прокурора

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу посилається на те, що під час розгляду справи відповідачем не долучено інших доказів щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що могло б свідчити про неправомірність застосування Інспекцією такої оцінки при проведенні нарахування завданих збитків.

Також зазначає, що висновок експерта №3902 від 27.01.2022 містить інформацію щодо предмета доказування та суми завданих збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Узагальнені заперечення позивача

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу позивача аналогічні доводам відзиву на апеляційну скаргу прокурора.

У судове засідання 23.08.2023 з`явилися прокурор, представник позивача-1 та представник позивача-2, представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901831804028.

Відповідач причин неявки не повідомив, а тому враховуючи строки розгляду апеляційної скарги визначені ч. 2 ст. 273 ГПК України, та позицію присутніх учасників справи про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, навів пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Представник позивача-1 та представник позивача-2 підтримали заперечення наведені прокурором проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника позивача-1 та представника позивача-2, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзивах на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Львівській області від 15.12.2020 №550-і/п та направлення на проведення перевірки від 15.12.2020 №808, в період з 21.12.2020 року по 28.12.2020 року, здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПрАТ Львівський локомотиворемонтний завод вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В процесі проведення перевірки (планового заходу державного нагляду (контролю)) уповноваженими особами здійснено відбір проб грунтів.

Акт відбору проб ґрунтів № 104 від 23.12.2020 та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 05.01.2021 №(340-344)/20 складено за формами, затвердженими наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року № 179 та зареєстрованою в Мін`юсті України 15.05.2013 року за №739/23271.

Проби ґрунтів на території ПрАТ Львівський локомотиворемонтний завод відібрано у відповідності до ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2019 (ГОСТ. 17.4.3.01-2017, IDT).

За результатами лабораторних досліджень відібраних проб ґрунту, відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 05.01.2021 №(340-344)/20, виявлено перевищення норм ГДК у грунті, а саме:

- проба №1 (реєстраційний №1-340) земельна ділянка прилегла до колишнього складу цементу,

Результат вимірювання:

1) свинець (рухомі форми) - 22, 83 мг/кг (нормований вміст 8, 63 мг/кг);

2) мідь (рухомі форми) 16, 95 мг/кг (нормований вміст 1, 25 мг/кг).

- проба №2 (реєстраційний №2-341) земельна ділянка прилегла до складу паливно- мастильних матеріалів, біля зберігання порожньої тари.

Результат вимірювання:

1) цинк (рухомі форми) 28, 31 мг/кг (нормований вміст 17,34 мг/кг);

2) свинець (рухомі форми) 31, 75 мг/кг (нормований вміст 8, 63 мг/кг);

3) мідь (рухомі форми) 12, 61 мг/кг (нормований вміст 1, 25 мг/кг).

- проба №3 (реєстраційний №3-342) земельна ділянка прилегла з Пд-Зх сторони до складу паливно-мастильних матеріалів, заскладована дерев`яними котушками.

Результат вимірювання:

1) свинець (рухомі форми) 32, 96 мг/кг (нормований вміст 8, 63 мг/кг);

2) мідь (рухомі форми) 16, 67 мг/кг (нормований вміст 1, 25 мг/кг).

- проба №4 (реєстраційний №4-343) земельна ділянка прилегла до місця зберігання бочок для зберігання мастил,

Результат вимірювання:

1) цинк (рухомі форми) 27, 48 мг/кг (нормований вміст 17, 34 мг/кг);

2) свинець (рухомі форми) 140, 58 мг/кг (нормований вміст 8, 63мг/кг);

3) мідь (рухомі форми) 16, 95 мг/кг (нормований вміст 1, 25 мг/кг).

- проба №5 (реєстраційний №5-344) Фон, земельна ділянка біля адмінкорпусу.

Результат вимірювання: показники із перевищенням відсутні.

За результатами перевірки (планового заходу державного нагляду (контролю)) складено акт № 808/05/1114 від 28.12.2020, який підписано посадовими особами органу державного нагляду (контролю) М.С. Байдала, Р.О. Павлів, О.В. Мицюк, О.З. Гера, В.О. Джигирей та головним інженером ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» А.І.Груник.

Позивачем виставлено відповідачу претензію № 86 від 07.06.2021, якою запропоновано відшкодувати шкоду, заподіяну державі у розмірі 874 893,47 грн. за вказаними реквізитами. До претензії долучений розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці, яка належить відповідачу на праві постійного користування.

Відповіді на вказану претензію відповідач не надав.

Причиною виникнення спору у дійсній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 874 893,47 грн. шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними, а вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.

Апеляційний господарський суд погоджується з даними висновками місцевого господарського суду та зазначає з приводу викладених в апеляційній скарзі доводів наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Відповідно до ст.ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить, зокрема контроль за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, згідно з пп. 8, 9 п. 4 даного Положення, пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Державна екологічна інспекція у Львівській області, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. (ч. 6 ст. 7 вказаного Закону).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, посадовими особами позивача було проведено заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, про що складений відповідний акт обстеження від 28.12.2020 № 808/05/1114.

Статтею 38 (ч.ч. 1, 3) даного Закону передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з приписами ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 167 ЗК України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про охорону земель» господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до пункту "б" статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

За приписами ст. 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними.

Статтею 56 вказаного Закону визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

23.12.2020 представниками позивача було здійснено відбір проб грунтів, про що складений відповідний акт № 104. Згідно акту відбір проб грунтів проведено відповідно до вимог: 1.1 ДСТУ ІSО 10381-1:2004 Якість грунту. Відбір проб. Частина 1. Настанови щодо програм відбирання проб; 1.2. ДСТУ ІSО 10381-2:2004 Якість грунту. Відбір проб. Частина 2. Настанови з методів відбирання проб; 1.3. ДСТУ ІSО 10381-3:2004 Якість грунту. Відбір проб. Частина 1. Настанови з безпеки; 1.4. ДСТУ 4287:2004 Якість грунту. Відібрання проб.

Апеляційний господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази стосовно повторного проведення обстеження земельної ділянки, повторного відбору проб грунтів, як стверджує відповідач, а звідси і проведення позивачем обстеження з порушенням вимог законодавства.

З приводу доводів апелянта про те, що судом першої інстанції під час дослідження обставин справи не було з`ясовано дотримання позивачем методології відбору проб, передбаченої ДСТУ, яка є обов`язковою до виконання та впливає на достовірність отриманих результатів, колегія суддів зауважує, що такі грунтуються на припущеннях, суперечать встановленим обставинам по справі, а тому не можуть бути прийняті апеляційним судом.

Так, інспекцією проведено відбір проб грунтів відповідно до вимог ДСТУ ISO 10381-1:2004, ДСТУ ISO 10381-2:2004, ДСТУ ISO 10381-3:2004 та ДСТУ ISO 4287:2004.

Зокрема, відповідно до п. 9.2 ДСТУ ISO 10381-1:2004 схеми відбору проб засновані на ймовірному розподілі складових частин грунту (у більшості випадків хімічних речовин) по площі чи по типу надходження речовини. Можуть бути визначені чотири головні встановлені схеми відбору проб: - схеми, не засновані ні на якій певній оцінці розподілу речовини; - схеми, засновані на місцевому розподілі речовини і відомі як «гаряча точка»; - схеми, засновані на розподілах уздовж лінії; - схеми, засновані на стрічкоподібних розподілах. На додаток до них, існують кілька інших схем (наприклад, засновані на надходженні речовин з повітря, надходженні з затопленням). Усі встановлені схеми мають бути пристосовані до місцевих умов і можуть мінятися.

Посилання ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» на п. 9.3 ДСТУ ISO 10381-1:2004 Якість грунту. Відбір проб. Частина 1. є безпідставними, оскільки він містить настанови щодо програм відбирання проб, а саме горизонтальні та вертикальні точки відбору проб чи точки відбору зразків застосовуються при дослідженні покинутих промислових ділянок, смітників чи інших потенційно забруднених ділянок, в той час, як відбір проб у даній справі було проведено з метою виявлення хімічних властивостей стічних вод, а не морфологічного вмісту відходів.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика).

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п. 1.2).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 4.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з п. 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): Р Ш = А ґ Г ОЗ ґ П Д ґ КЗ ґ К Н ґ КЕГ, де

Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв.м.;

Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м2;

Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Відповідно до п. 8.4.2 Методики, якщо вміст забруднюючої речовини встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою 4 Методики: Кз = ( Сзр х Гп ) / ( Тзш х Іп х Кроз ), (4), де:

Сзр - концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю, мг/кг;

Гп - товща земельного шару (глибина), на яку зафіксовано просочування забруднюючої речовини, м;

Тзш - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;

Іп - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (додаток 3);

Кроз - розрахунковий коефіцієнт, що дорівнює 1000000 мг/кг.

Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5) (п. 4.11 Методики):

Р ш.заг = Р ш.макс + 0.5 х (Рші + Рш2 + Ршп), (5), де:

Р ш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн;

Р ш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн;

Рш1, Рш2 та Ршп - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

В акті відбору проб грунтів № 104 від 23.12.2020 зазначено, що заміри проводились лопатою н/с ГОСТ 19596-87, рулеткою геодезичною GP-30 (свідоцтво про повірку № 33/1337 від 15.06.2020, чинне до 15.06.021).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим №4610136300:01:004:0081 площею (га): 13.4672, перебуває у державній власності Львівської обласної державної адміністрації.

Також вбачається, що 10.02.2020 на підставі Державного акта на право постійного користування землею, серія та номер: І-ЛВ № 001294, виданий 29.09.2000, видавник: Львівська міська рада, за Приватним акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод» зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим №4610136300:01:004:0081 площею (га): 13.4672.

Згідно з п. 4.2, 4.7 Методики (в редакції на час виявлення правопорушення) основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Тобто, положення Методики (в редакції виявлення правопорушення) для розрахунку шкоди за забруднення земельних ресурсів не вимагали застосування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки саме на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки отримані позивачем у Відділі у місті Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області.

Таким чином, позивачем у розрахунку розміру шкоди вірно застосовано дані про нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 1695,53 грн. відповідно до положень п. п. 4.2, 4.7 Методики.

Згідно Додатку 10 Методики, показники щодо нарахування розміру шкоди складаються на підставі матеріалів спеціальних вишукувань.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування розміру шкоди складені на підставі матеріалів спеціальних вишукувань та карти-схеми відбору проб ґрунтів до акту відбору №104.

Крім цього, відомості щодо площі земельної ділянки, площі пробної площадки, кількості точкових проб, глибини відбору та маса проби зазначено в акті відбору проб ґрунтів від 23.12.2020 № 104.

Відповідно до висновку експерта №3902 від 27.01.2022 (складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи в кримінальному провадженні № 42021142080000029 від 26.06.2021) на земельній ділянці, яка розташована за адресою м.Львів вул. Залізнична, 1-А та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ЛВ № 001294 передано у постійне користування ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», мало місце забруднення відкритого грунтового покриття рухомими формами важких металів: цинку, свинцю та міді (Zn, Pb, Сu).

Вказаним висновком також зазначено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення вище вказаними рухомими формами важких металів відкритого грунтового покриття частини земельної ділянки ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», розрахований уповноваженими особами за наслідками проведення у період з 21.12.2020 по 28.12.2020 Держекоінспекцією у Львівській області планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства на ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» підтверджується документально та розрахунково.

Верховний суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц виклав висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі.

Також, Верховним судом у постанові від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17 вказано, що суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18), а можливість використання при розгляді іншої справи в якості одного з доказів виконаних у кримінальному провадженні висновків експерта підтверджено Верховним Судом (постанови від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц; від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 та від 10 березня 2020 року у справі № 9901/740/18).

У свої апеляційній скарзі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» вказує на те, що судом не було досліджено докази щодо територіального розташування земельної ділянки та визначення нормативно-грошової оцінки.

Так, матеріали справи не містять доказів, якими б обгрунтовувалися твердження скаржника про інший, відмінний від зазначеного у відповіді (на запит Інспекції) Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, відповідно до якої технічна документація на земельну ділянку з кадастровим номером №4610136300:01:004:0081 у відділі відсутня, проте земельна ділянка розміщена в межах населеного пункту (м. Львів), грошова оцінка становить 1695,53 грн./м.кв., як і не зазначено про існування будь-яких складнощів в їх самостійному отриманні відповідачем та неможливості їх подання до суду, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду.

За таких умов, апеляційним судом приймається до уваги правомірність застосування позивачем при визначенні розміру шкоди відомостей наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області про те, що розмір НГО земель м. Львів становить 1695,53 грн./м.кв., тобто вказана обставина є встановленою та підтвердженої належними доказами.

Також, апелянтом не надано суду належних доказів стороннього впливу на земельну ділянку, що могли б вплинути та/або вплинули на результати вимірювань вмісту забруднюючих речовин у грунті.

При цьому апеляційним судом відхиляються доводи апелянта про те, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги порушення позивачем вимог порядку проведення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства суб`єктами господарювання, оскільки дії компетентних органів не визнавалися незаконними, окрім того докази порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства оцінені на їх допустимість та належність як судом першої інстанції так і апеляційним судом.

Апеляційний суд зауважує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов`язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною є будь-яка поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав або інтересів іншої особи, внаслідок якої завдано шкоду, б) наявність шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових або немайнових благ, що охороняються законом, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутності вини у заподіянні шкоди.

В свою чергу, апелянт зазначає, що при виборі і застосуванні норм права щодо достатності накладення адміністративного стягнення, як доказу для підтвердження факту порушення природоохоронного законодавства, судом не було враховано правових висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладених у постанові від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17.

Так, у постанові від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив: «щодо доводів скаржника стосовно того, що заступника директора ТДВ "Феріт" визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, то вони не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, факт накладення такого штрафу не є достатнім доказом заподіяння Відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу».

Водночас, у цій справі № 914/173/23 порушення природоохоронного законодавства відповідачем підтверджується актом відбору проб грунтів від 23.12.2020 № 104, актом обстеження від 28.12.2020 та протоколом № (340-344)/20 від 05.01.2021 вимірювань показників складу та властивостей грунтів від, які оцінені судами в їх сукупності.

Позивачем розрахована завдана державі шкода на підставі розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці, яка на праві постійного користування належить ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (відповідачу).

Суду надано обгрунтування розрахунку заявленої до стягнення суми з деталізацією розрахунку (т. 1 а.с. 90-102).

В свою чергу, перерахування шкоди у розмірі 874 893,47 грн. відповідачем не здійснено і доказів невідповідності обчисленого розміру шкоди суду не надано.

Беручи до уваги вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними, а вина відповідача у вчиненні правопорушення підтверджується наявними у справі доказами та їх сукупності.

Таким чином, доводи скаржника про те, що судом необгрунтовано визначено наявність складу цивільного правопорушення з боку ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», спростовуються вищенаведеним.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом надано оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки та враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.02.2021 в справі № 908/125/18 на яку посилається апелянт.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст.74-80, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене висновки місцевого господарського суду про задоволення позову відповідають встановленим обставинам по справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Львівської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

З огляду на наведене, аргументи, викладені прокурором та позивачем про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод за № 1867 від 20.06.2023 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта (відповідача) судового збору в розмірі 15 748,08 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 2653 від 20.06.2023.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод за № 1867 від 20.06.2023 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2023 у справі № 914/173/23 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 15 748,08 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 25.08.2023