Рішення

від 31.05.2023 по справі 914/914/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2023 Справа № 914/914/23

м. Львів

За позовом: Управління господарсько-технічного забезпечення Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів

про стягнення 124 783,03 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. не здійснювалося.

1.ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

1.1.Управління господарсько-технічного забезпечення Львівської обласної державної адміністрації (надалі позивач, Управління) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (надалі відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості в розмірі 124 783,03 грн, з яких 118 882,04 грн основний борг та 5 900,99 грн індекс інфляції.

1.2.Ухвалою суду від 28.03.2023 після усунення недоліків позивачем, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

1.3.Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.

1.4.Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

1.5.Суд звертає увагу, що ухвала суду надсилались позивачу на електронну пошту зазначену ним у позовній заяві, а відповідачу за місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

1.6.Поштова кореспонденція надіслана відповідачу була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявний в матеріалах справи поштовий конверт з Довідкою Ф.20.

1.7.Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

1.8.Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

1.9.Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

1.10.Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

1.11.Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

1.12.Крім того, згідно з частиною першою ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

1.13.З огляду на викладене відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень, подати відзив на позовну заяву у встановлені ГПК України строки та забезпечити явку свого уповноваженого представника у судове засідання.

1.14.Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.15.Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

2.АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1.Позивач зазначає про порушення відповідачем умов Договору про закупівлю товару №08-02 за державні кошти від 21.08.2018 року, зокрема щодо відпуску бензину автомобільного, яке оплачене позивачем в повному обсязі та вказує про наявність підстав для стягнення з Товариства заборгованості в розмірі 124 783,03 грн, з яких 118 882,04 грн основний борг та 5 900,99 грн індекс інфляції.

2.2.Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

3.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1.За результатами проведення процедури закупівлі UA-2018-06-18-000645-b між Управлінням господарсько-технічного забезпечення Львівської обласної державної адміністрації (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (постачальник за договором) укладено Договір про закупівлю товару №08-02 за державні кошти від 21.08.2018, за яким постачальник зобов`язався поставити та передати у власність замовнику бензин автомобільний A-95-Євро, скетч - картами (талонами) (далі - Товар) (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти) номіналом по 10, 15, 20 літрів через мережу АЗС Львівської області за довірчими документами (територія України), в обсязі згідно зі специфікацією, що є невід`ємною частиною Договору, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1.).

3.2.Окремі положення Договору

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скреч-картками, талонами) на отримання товару відповідно до «правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997 (зі змінами) (п. 1.4.).

Загальна ціна (вартість) Договору складає 540 263, 98 грн … в тому числі, ПДВ - 90044,00 грн за 20500 літрів бензину автомобільного A-95-Євро скретч-картками (талонами) (п. 3.2.).

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписання сторонами видаткової накладної (п. 4.1.).

Замовник зобов`язується повністю оплатити вартість (ціну) переданої у його власність (поставленої) партії товару протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами накладної (видаткової накладної) на переданий у власність (поставлений) товар, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок постачальника вказаний в цьому договору (п. 4.2.).

3.3.Відповідно до Специфікації товару, що поставляється (Додаток №1 до Договору) товаром є Бензин автомобільний А-95-Євро, скреч-картками (талонами) у кількості 20500 літрів, ціна за одиницю без ПДВ складає 21,96195 грн. Загальна вартість з ПДВ 540263,98 грн.

3.4.Відповідачем виставлено Рахунок на оплату №825 від 21.08.2018 року на суму 263543,40 грн.

3.5.21.08.2018 року сторонами підписано Видаткову накладну №210818/2, товар Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 у кількості 10 000 л. на суму 263543,40 грн.

3.6.23.08.2018 року позивачем перераховано на користь відповідача 263543,40 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №8 від 23.08.2018, призначення платежу «… за бензин; дог 08-02 від 21.08.18, в. нак.№210818/2 від 21.08.18, рах №825 від 21.08.2018; в т.ч. ПДВ 43923,90».

3.7.Позивач вказує, що ним отримано від відповідача скретч-картки (талони) на 10000 літрів бензину А-95 - Євро.

3.8.18.09.2018 року відповідач звернувся до Управління з листом №4688 яким надав Додаткову угоду про зміну ціни на паливо-мастильні матеріали на підставі Цінової довідки № В-546 від 13.09.2018 року та встановив ціну за одиницю товару за мінімальною вартістю згідно наданої довідки.

3.9.26.09.2018 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору на закупівлю товару за державні кошти №08-02 від 21.08.2018 року.

3.10.Відповідно до п. 1.1. сторони виклали п. 2.1. у такій редакції « 2.1. Ціна на Товар за цим Договором складається із вартості (ціни) окремих партій товару, що підлягають поставці за цим Договором, а саме: Бензин автомобільний А-95-Євро у кількості 10 000,00 грн, ціна за 1 л з ПДВ 26,35434 грн на загальну суму 263 543,40 грн; Бензин автомобільний А-95 у кількості 9625, ціна за 1 л з ПДВ 28,75019 грн на загальну суму 276720,58 грн.

3.11.Відповідачем виставлено Рахунок на оплату №1078 від 26.09.2018 року на суму 276 720,58 грн.

3.12.26.08.2018 року сторонами підписано Видаткову накладну №180918/4, товар Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 у кількості 9625 л. на суму 276720,58 грн.

3.13.27.09.2018 року позивачем перераховано на користь відповідача 276720,58 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №9 від 27.09.2018, призначення платежу «… оп. за бенз.; дог 08-02 від 21.08.18, д.уг. 1 від 26.09.18, в. нак. №18091/4 від 26.09.18, рах. 1078 від 26.09.18; в т.ч. ПДВ 46120,10».

3.14.Позивач вказує, що ним отримано від відповідача скретч - картки (талони) на отримання бензину автомобільного А-95 обсягом 9625 літрів.

3.15.За твердженням позивача з обсягу 9625 літрів за зазначеними скретч - картками (талонами) позивач зміг отримати палива обсягом 5490 літрів.

3.16.Під час спроби отримати бензин на залишок 4135 літрів замовнику 21.02.2022 на АЗС WOG надано службові документи про обмеження послугами картки із зазначенням: «Бензин А-95 залишки відсутні».

3.17.11.05.2022 року позивач звернувся до відповідача з Претензією №03-01/14 від 10.05.2022, якою просив у термін до 14 днів з моменту отримання претензії усунути недоліки щодо кількості переданого товару, а саме: передати у власність замовнику бензин у кількості 4135 літрів на суму 118 882, 04 грн. У випадку неможливості усунути недоліки зазначеним шляхом, вимагав у термін до 14 днів з моменту отримання вказаної претензії повернути сплачену грошову суму у розмірі 118 882, 04 грн за неодержаний у відповідності до Договору Товар.

3.18.На підтвердження факту надсилання претензії позивач долучив копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 11.05.2022 року.

3.19.Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

3.20.Оскільки зобов`язання за договором не було виконано, на звернення жодних відповідей з боку відповідача не надходило, позивач повторно здійснив перевірку усіх талонів, що засвідчило, що недоліки щодо кількості переданого Товару, не були усунуті.

3.21.До матеріалів справи долучено копії Службових документів ТОВ «Вест Петрол Маркет» в яких зазначено «обмеження по послугах картки, залишки відсутні».

3.22.Відповідно до Специфікації позивачем невикористано 176 паливних скреч-карток WOG, бензин А95 у кількості 4 135 літрів.

3.23.Зазначене вище зумовило звернення Управління господарсько-технічного забезпечення Львівської обласної державної адміністрації до суду з позовом про стягнення 118 882,04 грн основного боргу та 5 900,99 грн індексу інфляції нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

4.ОЦІНКА СУДУ

4.1.Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

4.2.Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

4.3.Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.4.За своєю правовою природою укладений сторонами Договір про закупівлю товару №08-02 за державні кошти від 21.08.2018 є договором купівлі-продажу.

4.5.За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

4.6.Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

4.7.Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

4.8.Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.9.Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

4.10.Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням було здійснено 2 платежі на користь Товариства на загальну суму 540 263,98 грн, що підтверджується долученими платіжними дорученнями.

4.11.Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

4.12.Згідно ч.1 ст.693 ЦК України у випадку, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

4.13.Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

4.14.Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

4.15.Варто зазначити, що скреч-картки (талони) на пальне видаються як підтвердження права покупця на отримання фіксованої кількості товару певного найменування і марки, позначених на них, а товаром фактично є нафтопродукт бензин автомобільний.

4.16.З врахуванням наведеного суд зазначає, що підписання позивачем видаткової накладної не свідчить про передання відповідачем позивачу товару за Договором, а підтверджує факт передачі паливних карток чи талонів, які надавали право позивачу на отримання відповідної кількості товару (палива) в майбутньому.

4.17.Вказане підтверджується і умовами Договору, якими встановлено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скреч-картками, талонами) на отримання товару відповідно до «правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997 (зі змінами) (п. 1.4.).

4.18.Як встановлено судом, відповідач двічі передавав Управлінню скретч-картки (талони) на 10 000 літрів бензину А-95 Євро, а згодом ще на 9625 літрів.

4.19.Як вбачається з матеріалів справи відпуск палива на підставі скреч-карток (талонів) переданих відповідачем в повному обсязі не було забезпечено, зокрема до матеріалів справи долучено копії Службових документів ТОВ «Вест Петрол Маркет» в яких зазначено «обмеження по послугах картки, залишки відсутні». Відповідно до Специфікації позивачем не використано 176 паливних скреч-карток WOG, бензин А95 у кількості 4 135 літрів.

4.20.Суд зазначає, що Договором між сторонами не визначалося додаткових умов чи дій позивача для отримання палива на АЗС при пред`явленні карток.

4.21.Також враховуючи суть правовідносин між сторонами та специфіку придбання палива у спосіб придбання талонів, мету придбання таких - мати можливість їх пред`явлення на АЗС для отримання палива у погодженій кількості та у межах строку дії таких карток, позивачу мали бути передані картки, які уже на час передачі мали бути забезпечені узгодженою кількістю палива, доступного для фактичного отримання позивачем при пред`явленні картки на АЗС.

4.22.Суд звертає увагу, що позивач звертався до відповідача з Претензією щодо невиконання останнім умов Договору, однак відповіді позивачем не отримано.

4.23.Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

4.24.Згідно із приписами статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

4.25.Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільний кодекс України).

4.26. Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).

4.27.Із суті правовідносин, що виникли між сторонами, та виходячи з обставин справи, зокрема, здійснення позивачем оплати товару у повному розмірі, суд зазначає, що фактично позивачем придбано товар пальне на умовах передоплати, тому до правовідносин застосовуються положення ст. 693 Цивільного кодексу України.

4.28.Приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати

4.29.Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

4.30.Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

4.31.Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

4.32.Аналізуючи твердження та подані на їх підтвердження докази позивачем і ненадання жодних доказів на їх спростування відповідачем, суд доходить висновку, що позивачем доведено обставини щодо реалізації ним придбаних у відповідача талонів лише частково, та неможливості реалізації решти на суму 118882,04 грн.

4.33.Відтак, обставину неможливості реалізувати частину карток, придбаних у відповідача, суд визнає доведеною та не спростованню. Наведене не відповідає умовам зобов`язань, що виникли між сторонами, адже, здійснюючи повну оплату товару пального у талонах, сторона (позивач) розраховує на відпуск відповідного пального у відповідних АЗС, обов`язок забезпечення здійснення якого належить відповідачу.

4.34.З огляду на те, що на момент ухвалення рішення, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем умов Договору про закупівлю товару №08-02 за державні кошти від 21.08.2018, а саме відпуску товару на підставі скреч-карток (талонів) на суму здійсненої позивачем оплати, а також не містять доказів заміни талонів на пальне чи повернення позивачу сплачених коштів за неотриманий товар, то суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення суми попередньо сплачених коштів в сумі 118 882,04 грн.

4.35.Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.36.Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

4.37.Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

4.38.Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

4.39.Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

4.40.Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.41.На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував та заявив до стягнення 5900,99 грн індексу інфляції.

4.42.За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

4.43.За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

4.44.Перевіривши правильність розрахунку індексу інфляції суд встановив, що такий проведено вірно, позивачем враховано час виникнення заборгованості, період її існування, розмір заборгованості відтак вимога про стягнення 5900,99 грн індексу інфляції підлягає до задоволення в повному обсязі.

4.45.Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності

4.46.У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

4.47.Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків

4.48.Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

4.49.Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування вірогідності доказів, який на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

4.50.У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

4.51.Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління господарсько-технічного забезпечення Львівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення заборгованості в розмірі 124 783,03 грн, з яких 118 882,04 грн основний борг та 5 900,99 грн індекс інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.

5.СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 2684,00 грн покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (79044, Львівська обл., місто Львів, вулиця Єфремова, будинок 84, квартира 1Б; ідентифікаційний код 39046990) на користь Управління господарсько-технічного забезпечення Львівської обласної державної адміністрації (79008, Львівська обл., місто Львів, вулиця Винниченка, будинок 18; ідентифікаційний код 38099706) 118 882,04 грн основного боргу, 5 900,99 грн індексу інфляції та 2684,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді складено та підписано 31.05.23р.

Суддя Щигельська О.І.