Рішення

від 24.05.2023 по справі 348/824/22

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/824/22

24 травня 2023 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерноготовариства «Серін-Ліс» про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся всуд зпозовом доПрАТ «Серін-Ліс» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.

Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути із ПрАТ «Серін-Ліс» на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 35738 грн. 69 коп. та середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, по день ухвалення рішення суду у даній справі.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та просив їх задоволити в повному обсязі.

Представник ПрАТ «Серін-Ліс» в судовому засіданні позов визнала частково, зокрема не заперечує факту заборгованості по заробітній платі в розмірі 35738 грн. 69 коп., однак просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, вважаючи дану вимогу безпідставною та необгрунтованою, з підстав наведених у письмових поясненнях.

Вислухавши позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, відзив на позов, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування своїх позовних вимог, та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст.4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В судовому засіданні встановлено, що у період часу із 11.02.2013 року по 08.04.2022 року позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем по даній справі - ПрАТ «Серін-Ліс», що підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , копія витягу якої долучена до матеріалів справи (а.с.4).

Відповідно до наказу №37 від 07.04.2022 року, за угодою сторін, тобто у відповідності до п.1 ст.36 КЗпП, ОСОБА_1 із 08.04.2022 року було звільнено з роботи, з посади начальника нижнього складу та лісопильного цеху (а.с.8).

Як з`ясовано судом, під час перебування позивача у трудових правовідносинах із відповідачем, з боку останнього була нарахована, проте не виплачена заробітна плата у розмірі 35738 грн. 69 коп.

На підтвердження факту існування заборгованості до матеріалів справи позивачем долучено копію довідки, яка видана йому ПрАТ «Серін-Ліс» за підписом генерального директора, №11042022/2 від 11.04.2022 року (а.с.5).

Проте, як перевірено судом, що не заперечується і стороною відповідача, в день звільнення - 07.04.2022 року, ПрАТ «Серін-Ліс» не здійснило виплату належних коштів, а тому з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 35738 грн. 69 коп. нарахованої але не виплаченої заробітної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно довідки ПрАТ «Серін-Ліс» за №220722/1 від 22.07.2022 року, сума нарахованого позивачу доходу за січень 2022 року (за 19 робочих днів) становить 15705 грн. 89 коп., за лютий 2022 року (за 17 робочих днів) 12710 грн. 00 коп., загальна сума нарахованого доходу з 01.01.2022 року по 28.02.2022 року, за 36 робочих днів становить 28415 грн. 89 коп. (а.с.39).

Отже, в ході судового розгляду встановлено, що місячна заробітна плата за два календарні місяці роботи січня-лютого склала 28415 грн. 89 коп., при відпрацьованих 36 робочих днях.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складала 789 грн. 33 коп., на яку ОСОБА_1 претендує, як на середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, а саме за період із 07.04.2022 року по день ухвалення рішення суду у даній справі.

У своїх письмових поясненнях представник відповідача посилається на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, є безпідставними та необгрунтованими, з підстав наведених у них.

Разом з тим, суд констатує наступне:

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Як закріплено ч.1 ст.116КЗпП України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як з`ясовано в ході судового розгляду та не спростовано стороною відповідача, під час перебування позивача у трудових правовідносинах із відповідачем, ПрАТ «Серін-Ліс» було нараховано, проте не виплачено заробітну плату у розмірі 35738 грн. 69 коп.

Судом перевірено, що в день звільнення позивача відповідач, в порушення ст.116 КЗпП України, не провів з ним повний розрахунок і на момент розгляду даної справи зазначений розрахунок не проведено.

Спору про розмір заробітної плати, яка підлягає до виплати немає, що підтверджується довідкою ПрАТ «Серін-Ліс» за №11042022/2 від 11.04.2022 року, де вказано суму заборгованості, яку сторони не оспорюють (а.с.5).

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення заробітної плати нарахованої, але не виплаченої при звільненні підлягає до задоволення. Зважаючи на те, що у вказаній довідці зазначена сума, яка підлягає до виплати позивачу, підстав для здійснення з неї вирахувань податків та інших обов`язкових платежів не встановлено.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що розрахунок при звільненні ОСОБА_1 відповідач затримав і на час розгляду даної справи його не проведено.

Як зазначено вище, місячна заробітна плата за два календарні місяці роботи січня-лютого склала 28415 грн. 89 коп., при відпрацьованих 36 робочих днях.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача, розрахована на підставі правил визначених розділами ІІІ, ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою КМУ за №100 від 08.02.1995 року, складала 789 грн. 33 коп., на яку ОСОБА_1 претендує, як на середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, а саме за період із 07.04.2022 року по день ухвалення рішення суду у даній справі.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також, на переконання суду, підлягають до задоволення.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.4 ст.81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

На переконання суду, встановлені обставини не спростовані в судовому засіданні стороною відповідача, яким не надано доказів, що підтверджують погашення заборгованості із заробітної плати перед позивачем чи поважність причин несвоєчасного розрахунку при звільненні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Що стосується судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме стягнення в дохід держави судового збору, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч.1ст.141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас,відповідно доп.1ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ч.6ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 під час розгляду даної справи про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, звільнений від сплати судового збору, а тому із ПрАТ «Серін-Ліс» слід стягнути на користь держави 2147 грн. 20 коп. судового збору, із розрахунку пред`явленої однієї майнової вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 35738 грн. 69 коп. та однієї немайнової щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

На підставі ст.ст.47, 116 та 117 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) КЗпП України, і керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерноготовариства «Серін-Ліс» про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні задоволити.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс», місцезнаходження: смт.Делятин, вул.16 Липня, 11, код ЄДРПОУ: 36480308, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 35738 (тридцять п`ять тисяч сімтсот тридцять вісім) грн. 69 коп.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс», місцезнаходження: смт.Делятин, вул.16 Липня, 11, код ЄДРПОУ: 36480308, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя: АДРЕСА_1 середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, за період з 07.04.2022 року по день ухвалення рішення суду у даній справі, виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 789 грн. 33 коп.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс», місцезнаходження: смт.Делятин, вул.16 Липня, 11, код ЄДРПОУ: 36480308, на користь держави 2147 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення

складено 31.05.2023 року.