Ухвала

від 29.05.2023 по справі 204/669/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1034/23 Справа № 204/669/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_7 ,

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 23січня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022040000000229,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 23січня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022040000000229, та накладено арешт на вилучений 18 січня 2023 року під час обшуку автомобіль ALFA ROMEO GIULIA, білого кольору, vin-код: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2891 см куб., зареєстрований 25 липня 2019 року за ОСОБА_7 .

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя зазначив, що дослідження наданих слідчим документів у сукупності, враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження, дають підстави стверджувати, що підозра про ймовірне вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, є обґрунтованою тією мірою, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що останній міг вчинити кримінальне правопорушення та обумовити подальше досудове розслідування. При цьому, слідчий суддя керується тим, що стандарт доказування обґрунтована підозра не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Тобто, у випадку визнання винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому на переконання слідчого судді, слідчий в клопотанні довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що оскаржувану ухвалу було отримано лише 12 квітня 2023року, на підставі її клопотання про видачу копії судового рішення, по суті апеляційної скарги просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна та ухвалити нову ухвалу, якою залишити клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022040000000229, без задоволення.

Адвокат ОСОБА_8 обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги, вказує на те, що ОСОБА_7 не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні і являється законним представником арештованого майна, у даному провадженні був допитаний у якості свідка. Відповідно його правовий статус третя особа, щодо майна якої вирішувалося клопотання про арешт майна, тому згідно положень ст.64-2 КПК України правом звернення до суду щодо майна третіх осіб має виключно прокурор. Беручи до уваги зазначене, клопотання про арешт майна третьої особи в даному випадку було подано слідчому судді не уповноваженою на те особою. Крім того, слідчий суддя розглянув клопотання без виклику ОСОБА_7 , та не врахував вимоги ч.3 ст.132 КПК України, а саме того, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши надані матеріали та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про дотримання строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без апелянта, а отже, за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.

Оскільки з наданих матеріалів провадження слідує, що копія ухвали слідчого судді від 23 січня 2022 року апелянту не направлялась та доводи його представника про те, що про існування ухвали про арешт майна він дізнався лише 12 квітня 2023 року на підставі її клопотання матеріалами провадження не спростовано. Згідно матеріалів справи апеляційна скарга надійшла до апеляційного суду 13 квітня 2023 року, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду і вирішення питання про його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як слідує з матеріалів провадження слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №22022040000000229 від 16 вересня 2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, за фактом повідомлення начальника Управління СБ України у Дніпропетровській області про те, що громадяни України за попередньою змовою групою осіб, на базі суб`єкту підприємницької діяльності розташованого на території Дніпропетровської області та його відокремленого підрозділу, розташованого на тимчасово окупованій території Херсонської області, організували функціювання низки протиправних фінансових механізмів по незаконному переведенню безготівкових грошових коштів суб`єктам господарської діяльності, розташованих на окупованих територіях Херсонської області, частина яких перераховується на підтримку окупаційної влади Херсонської області, тобто на фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Згідно відповіді на доручення прокурора (обл.№55/8-2553св від 16 вересня 2022 року) встановлено, що до вищевказаної протиправної діяльності причетні наступні громадяни, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , які використовують для своєї протиправної діяльності, зокрема транспортний засіб автомобіль ALFA ROMEO GIULIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , для зберігання грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, чорнових записів, документів та магнітних носіїв інформації,які підтверджують злочинну діяльність, в яких вказано адреси та контактні телефони клієнтів, суми грошових коштів, які в подальшому через пункти обміну перераховують суб`єктам господарської діяльності, розташованих на тимчасово окупованих територіях Херсонської області, частина яких іде на підтримку окупаційної адміністрації Херсонської області.

18 січня 2023 року було проведено обшук автомобіля марки ALFA ROMEO GIULIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , під час якого було вилучено вказаний транспортний засіб.

Постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області від 18 січня 2023 року автомобіль ALFA ROMEO GIULIA, білого кольору, vin-код: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2891 см куб., зареєстрований 25 липня 2019 року за ОСОБА_7 , визнано речовим доказом.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на зазначений в клопотанні автомобіль «ALFA ROMEO GIULIA», оскільки він відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, щодо речового доказу, достатніх для вжиття на цьому етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження, а отже арешт на це майно був накладений з дотриманням вимог закону, і доводи апеляційної скарги не спростовують існування ризиків можливого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження виявленого та вилученого майна.

Задовольняючи дане клопотання слідчий суддя зазначив, що висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження. У випадку визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому на переконання слідчого судді, слідчий в клопотанні довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_7 не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні і являється законним представником арештованого майна, повністю нівелюються правилами ч.3 ст.170 КПК України, згідно яких арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Твердження адвоката ОСОБА_8 про те, що клопотання про арешт майна в даному випадку подано не уповноваженою на те особою, спростовується вимогами ч.1 ст. 171 КПК України, згідно яких з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися як прокурор, так і слідчий за погодженням з прокурором.

Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 про те, що суд безпідставно розглянув клопотання прокурора про арешт майна без повідомлення власника майна про дату та час його розгляду, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції розглянув провадження у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника майна, для уникнення в подальшому унеможливлення виконання завдань кримінального провадження.

Крім того, слід зазначити, що у випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованими речами та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на речі та документи, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Отже, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 23січня2023рокупроарешт майна,вилученого підчас обшуку автомобілямарки ALFAROMEOGIULIA,державний номернийзнак НОМЕР_2 ,вкримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №22022040000000229 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4