ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2023 рокум. Ужгород№ 260/767/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача - не з`явився;
представник відповідача - Євчинець Р.М., Сливка Д.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позовних вимог без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлюкс Україна" до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання рішення та картки відмови протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлюкс Україна" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою.
10 березня 2023 року відповідачем подано клопотання про залишення позовних вимог без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду даної справи представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 20 квітня 2023 року подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, так як позивачем пропущено строк звернення до суду.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Частинами першою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 305000/2022/0000234/1 від 12.08.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA 305110/2022/000028 від 12.08.2022 року.
Як вбачається із заявленого клопотання відповідача, про винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови позивача було повідомлено в день їх винесення, тобто 12.08.2022 року об 19:45 та 12.08.2022 року об 19:47 відповідно.
Враховуючи вимоги ст. 122 КАС України, суд вказує на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення із даним позовом до суду, так як позовна заява подана до суду 15 лютого 2023 року, а оскаржуване рішення та картка відмови винесене відповідачем та отримана позивачем 12 серпня 2022 року
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, який не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.
Частиною 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, згідно вимог ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано позивачем з пропуском строку, передбаченого статті 122 КАС України, а тому, з урахуванням вимог статей 122, 123, 161, 169 КАС України та встановлених судом обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати позивачу можливість подати суду відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Роз`яснити позивачу та його представнику наслідки, передбачені ч. 3 ст. 123 КАС України, що якщо підстави, вказані позивачем або його представником у заяві про поновлення строку звернення до суду будуть визнані судом неповажними, то суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлюкс Україна" до Закарпатської митниці про визнання рішення та картки відмови протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Перлюкс Україна" семиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 31 травня 2023 року
Суддя С.А. Гебеш
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2023 |
Оприлюднено | 05.06.2023 |
Номер документу | 111261228 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Гебеш С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні