Рішення

від 31.05.2023 по справі 640/2290/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року № 640/2290/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (далі також - ТОВ «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (далі також відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326253 від 28 грудня 2021 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/2290/22 було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою суду від 04 квітня 2023 року відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на обставинах не встановлення відповідачем фактів, які б могли тягнути за собою накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване рішення прийняте ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2021 року старшим державним інспектором спеціалістом Торохтієм Ю.О. здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом автотранспортного засобу марки Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу.

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 292777 від 30 листопада 2021 року, яким встановлено, що на момент перевірки у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія.

28 грудня 2021 року відповідачем складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326253, відповідно до якої стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно з пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок № 1567) державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг вантажних автомобільних перевезень тощо.

Приписи статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати при собі і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, зокрема інші визначені законодавством документи на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Так, в силу вимог пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 (далі Положення № 340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Відтак, ведення індивідуальної контрольної книжки водія є допустимою тахографу альтернативною формою фіксації інформації про рух транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв під час виконання внутрішніх перевезень.

При цьому диспозиція абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», як підставу для застосування адміністративно-господарських штрафів здійснення перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Аналіз наведених правових положень свідчить, що до суб`єкта перевезень може бути застосована санкція за відсутність індивідуальної контрольної книжки водія при здійснення перевезення виключно у випадку одночасного встановлення обставин необладнання ТЗ діючим та повіреним тахографом, оскільки такі способи фіксації інформації про рух транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв під час виконання внутрішніх перевезень є альтернативними.

Водночас, як вбачається зі змісту акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 292777 від 30 листопада 2021 року, відповідачем не було встановлено обставин використання/не використання при здійсненні відповідного перевезення діючого та повіреного тахографу.

Отже в порушення вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оскаржуване рішення було прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Відповідачем не доведено належними доказами факту вчинення позивачем порушення, за яке передбачена відповідальність відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (07701, Київська область, Бориспільський район, місто Яготин, вулиця Олеся Олександра, будинок 7; код ЄДРПОУ 37284412) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (03083, місто Київ, проспект Науки, будинок 57; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326253 від 28 грудня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 481, 00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.