Постанова

від 19.10.2023 по справі 640/2290/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2290/22 Головуючий у 1 інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ключковича В.Ю.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (далі - ТОВ «ФПК «Вітязь») звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326253 від 28 грудня 2021 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326253 від 28 грудня 2021 року.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що на підтвердження додержання водієм режиму праці та відпочинку не було надано належних доказів ні під час перевірки, ні під час розгляду справи Укртрансбезпекою та під час розгляду справи у суді. Отже, на переконання апелянта, Укртрансбезпекою правомірно винесено постанову про стягнення адміністративно-господарського штрафу від 28.12.2021 № 326252.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 листопада 2021 року старшим державним інспектором спеціалістом Торохтієм Ю.О. здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом автотранспортного засобу марки Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ФПК «Вітязь».

За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 292777 від 30 листопада 2021 року, яким встановлено, що на момент перевірки у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія.

28 грудня 2021 року Північним міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326253, відповідно до якої, стягнуто з ТОВ «ФПК «Вітязь» адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «;Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є: визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної безпеки; визначення системи державного контролю, прав, обов`язків та відповідальності державних органів виконавчої влади та перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства України.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт», з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно пунктів 2-4 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За приписами пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг вантажних автомобільних перевезень тощо.

Положення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати при собі і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, зокрема інші визначені законодавством документи на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У відповідності до п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно п. 6.3 Положення № 340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортним засобом марки Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ФПК «Вітязь», за результатами якої складено Акт № 292777 від 30 листопада 2021 року (а.с. 13).

Згідно вищевказаного Акту № 292777, під час перевірки виявлено, що у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія.

В подальшому, Північним міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326253 від 28 грудня 2021 року, якою стягнуто з ТОВ «ФПК «Вітязь» адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн. (а.с. 12).

Так, апелянт зазначає, що на підтвердження додержання водієм режиму праці та відпочинку не було надано належних доказів ні під час перевірки, ні під час розгляду справи Укртрансбезпекою та під час розгляду справи у суді.

З даного приводу, слід зазначити, що, згідно вимог Положення № 340, ведення індивідуальної контрольної книжки водія є допустимою тахографу альтернативною формою фіксації інформації про рух транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв під час виконання внутрішніх перевезень.

При цьому, до суб`єкта перевезень може бути застосована санкція за відсутність індивідуальної контрольної книжки водія при здійснення перевезення виключно у випадку одночасного встановлення обставин необладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом, оскільки, такі способи фіксації інформації про рух транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв під час виконання внутрішніх перевезень є альтернативними.

Разом з тим, як вбачається зі змісту Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 292777 від 30 листопада 2021 року, відповідачем не було встановлено обставин використання чи невикористання при здійсненні відповідного перевезення діючого та повіреного тахографу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними доказами факту вчинення позивачем порушення, за яке передбачена відповідальність відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

З огляду на зазначене, довід апелянта про те, що Укртрансбезпекою правомірно застосовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.12.2021 № 326252 є необгрунтованим.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.