Рішення

від 30.05.2023 по справі 500/1193/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1193/23

30 травня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Хоміцької С.О., представника відповідача- Кучерки Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ДАР-ЗЕМЛІ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАР-ЗЕМЛІ" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA403030/2022/000053/2 від 23.09.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що коригування митної вартості за допомогою другорядного методу (резервного) носить протиправний характер, оскільки документи надані до митного оформлення мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої позивачем митної вартості за основним методом. Відмова у визнанні заявленої митної вартості є безпідставною та протиправною оскільки ґрунтується на суб`єктивній думці посадової особи що винесла рішення, та спотворенні фактів на підставі яких відповідач обґрунтовує рішення.

Позивач зазначає, що декларантом надані достовірні відомості про вартість товару та складові митної вартості що підтверджені документально відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Ухвалою суду від 03.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, визнано причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними, поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 09.05.2023.

Від представника відповідача на адресу суду 19.04.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову. Мотивував це тим, що під час здійснення митного контролю за МД типу ІМ40ДЕ №UA403030/2022/019261 від 21.09.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2022/000053/2 від 23.09.2022 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

24.04.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засідання 09.05.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив оголосити перерву для ознайомлення із додатками, поданими у відзиві, а представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 09.05.2023, без виходу в нарадчу кімнату, задоволено клопотання представника позивача та оголошено перерву до 30.05.2023.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов та відповідь позивача на відзив, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № ZRTC/0160/2022 від 18.04.2022, укладеного між компанією «ZOHRA RICE ENTERPRISES» (Пакистан) та ТОВ "ДАР- ЗЕМЛІ" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № ZRTC-0160-2022 від 06.06.2022 позивачем на митну територію України ввезено товар.

21.09.2022 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі-МД) типу ІМ40ДЕ № UA403030/2022/019261, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:

Товар 1: «Рис білий, повністю обрушений, непропарений, полірований, довгозерний. PAKISTAN LONG GRAIN WHITE RICE IRRI-6, зі співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. В мішках по 25 кг - 1080 мішків. Врожай 2021 року. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - ZOHRA RICE ENTERPRISES. Країна виробництва - Пакистан (PK)».

Товар 2:«Рис повністю обрушений, пропарений, полірований, довгозерний. PAKISTAN LONG GRAIN PARBOILED RICE IRRI-6, зі співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. В мішках по 25 кг -1080 мішків. Врожай 2021 року. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - ZOHRA RICE ENTERPRISES. Країна виробництва - Пакистан (PK).».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості № ZRTC/0160/2022 від 06.06.2022

-пакувальний лист № б/н від 06.06.2022;

-рахунок-фактура (інвойс) № ZRTC-0160-2022 від 06.06.2022;

-коносамент № 219149514 від 14.06.2022;

-накладна ЦІМ № 002512 від 01.09.2022;

-накладна ЦІМ № 002511 від 01.09.2022;

-фітосанітарний сертифікат № A627069 від 14.06.2022;

-сертифікат про походження товару № 472096 від 06.06.2022;

-платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 10 від 28.04.2022;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару №05/09/2022FM/1 від 05.09.2022;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № ZRTC-0160-2022 від 18.04.2022;

-договір про надання послуг митного брокера № 180422 від 18.04.2022;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 06.09.2022;

-Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 8957087 від 08.09.2022.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:

"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"Товар(и) № 1, 2: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів."

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ".

Під час здійснення митного контролю за МД № UA403030/2022/019261 від 21.09.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а саме:

- до МД подано платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 28.04.2022 №10 в якому зазначено інвойс від 18.04.2022 № ZRTC-0160-2022, який до МД не подавався;

- до МД подано договір транспортного експедирування від 13.07.2022 №1307/22-02, в якому в пункті 3 «ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ» передбачено 100% передоплата за транспортні послуги, проте до МД рахунок, платіжне доручення про оплату транспортних послуг не подавався;

- до МД подано зовнішньо економічний договір купівлі-продажу від 18.04.2022 № ZRTC/0160/2022 в якому передбачено 100% оплата, проте до МД банківські платіжні документи, що стосуються товару не надавалися;

- в зовнішньо економічному договір купівлі-продажу від 18.04.2022 №ZRTC/0160/2022 вказано, що товар добре фрезований, відсортований, подвійно шліфований, однак в графі 31 МД про це не заявлено, що може впливати на вартість.

Митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

«Прошу надати оригінали товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 статті 264 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI.

Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме: експортні декларації відправника, платіжні , банківські документи про оплату даного товару та рахунки на транспортні витрати.

Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ надати документи:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- прайс-листи.

Прошу надати додаткові документи, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД.».

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім вже наданих документів, додатково було надано митну декларацію країни відправлення від 07.06.2022; договір (контракт) про перевезення № 1307/22-02 від 13.07.2022; лист від 21.09.2022.

Інших документів, зазначених у вимозі митного органу, уповноваженою особою декларанта не було надано.

Також, листом від 23.09.2022, декларант повідомив митницю про те, що інших додаткових документів подати не має можливості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2022/000053/2 від 23.09.2022, у гр. 33 якого зазначено:

"Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

В даному випадку суд погоджується з відповідачем, що декларантом не подано достатніх документів

Встановлено, що перевезення товару здійснювалося із порту "Констанца" (Румунія) до порту призначення "Вікшани" (Україна). Між ДП "ФОРМАГ-КИЇВ" ТОВ "ФОРМАГ" та позивачем був укладений Договір транспортного експедирування №1307/22-02 від 13.07.2022. Для підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, представником декларанта, або уповноваженою ним особою - ТОВ «ЗАХІДНИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» 21.09.2022 року разом із Митною декларацією форми ІМ 40 ДЕ №UA403030/2022/019261 був поданий певний перелік документів.

Однак, на дане перевезення до МД не було додано рахунку чи платіжного доручення про оплату транспортих послуг. Також, для митного контролю та оформлення декларантом не подані банківські платіжні документи щодо оплати зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу №ZRTC/0160/2022 від 18.04.2022. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступну митну формальність за кодами: « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано 21.09.2022 електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом 23.09.2022 надіслано лист №б/н та повідомлено митний орган про те,що додаткові документи підтверджуючі митну вартість задекларованого по даній МД надані в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 06.09.2022 UA500500/2022/031144 на рівні 1,0201 дол. США/кг.; товару № 2 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 29.08.2022 UA110130/2022/014609 на рівні 1,0200 дол. США/кг.

Не погоджуючись із відмовами відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при їх прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України, а також Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 01 липня 2021 року № 476 (надалі - Методичні рекомендації), Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 № 883/21195.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №UA403030/2022/019261 від 21.09.2022 були такі обставини:

- відсутність банківських платіжних документів про оплату послуг з транспортного експедирування від 13.07.2022 №1307/22-02;

- для митного контролю та оформлення декларантом не подані платіжні доручення на виконання договору купівлі - продажу від 18.04.2022 №ZRTC/0160/2022;

- відсутність платіжного документа, що підтверджує вартість товару від 28.04.2022 №10, в якому зазначено інвойс від 18.04.22 №ZRTC/0160/2022.

На переконання відповідача у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Суд, дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією, а також додатково подані документи, дійшов висновку, що погоджується з твердженням відповідача про те, що декларантом не подано достатніх документів для визначення митної вартості за ціною договору.

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України, за відсутності платіжного доручення про оплату товару.

Позивач наполягає на тому, що для митного оформлення були подані всі необхідні документи, які підтверджують вартість товару за ціною, вказаною в міжнародному контракті.

Надання додаткових документів на вимогу митного інспектора не здійснювалося, оскільки, на думку позивача, поданий пакет документів був достатнім.

Також, слід зауважити, що платіжний документ, який підтверджує вартість товару від 28.04.2022 №10, в якому зазначено інвойс від 18.04.2022 №ZRTC-0160-2022, митному органу, а також до суду не надавався.

Отже, декларант позивача не надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованого товару і зазначені документи містили розбіжності щодо вартості.

Як зазначає відповідач, ним був застосований резервний метод визначення митної вартості товарів, шляхом використання рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено раніше.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу як вартість ідентичних товарів.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган також навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, представник позивача не зміг надати обґрунтованих пояснень з приводу відсутності інвойсу.

При цьому митний орган належно обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2022/000053/2 від 23.09.2022 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та є обґрунтованим.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 403030/2022/000053/2 від 23.09.2022 року слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю " ДАР-ЗЕМЛІ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 403030/2022/000053/2 від 23.09.2022, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 01 червня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю " ДАР-ЗЕМЛІ" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Академіка Заболотного, 86/1,с.Розсоша,Хмельницький район, Хмельницька область,31362 код ЄДРПОУ/РНОКПП 37915375);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576);

Головуючий суддяОсташ А.В.