Постанова

від 02.08.2023 по справі 500/1193/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/1193/23 пров. № А/857/11848/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

з участю секретаря судового засідання Зінчук Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-Землі» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, ухвалене суддею Осташ А.В. у м.Тернополі об 11 год. 39 хв. у справі № 500/1193/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-Землі» до Тернопільської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA403030/2022/000053/2 від 23.09.2022 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обґрунтовано прийняв оскаржене рішення, оскільки виявлені відповідачем розбіжності позивач не спростував, тому відповідач мав право здійснити корегування митної вартості товару. Відповідач здійснив коригування митної вартості ввезеного позивачем товару на підставі інших митних накладних, які пройшли митне оформлення і товар який розмитнений на їх підставі відповідає опису товару, що ввіз позивач.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.

Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив розбіжності, які не випливають на митну вартість товару.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № ZRTC/0160/2022 від 18.04.2022 року, укладеного між компанією «ZOHRA RICE ENTERPRISES» (Пакистан) та ТзОВ "ДАР- ЗЕМЛІ" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № ZRTC-0160-2022 від 06.06.2022 року, позивач на митну територію України ввіз товар:

- товар 1: «Рис білий, повністю обрушений, непропарений, полірований, довгозернистий. PAKISTAN LONG GRAIN WHITE RICE IRRI-6, зі співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. В мішках по 25 кг - 1080 мішків. Врожай 2021 року. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - ZOHRA RICE ENTERPRISES. Країна виробництва - Пакистан (PK)»;

- товар 2: «Рис повністю обрушений, пропарений, полірований, довгозернистий. PAKISTAN LONG GRAIN PARBOILED RICE IRRI-6, зі співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. В мішках по 25 кг -1080 мішків. Врожай 2021 року. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - ZOHRA RICE ENTERPRISES. Країна виробництва - Пакистан (PK).».

З метою розмитнення товару позивач 21.09.2022 року подав до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA403030/2022/019261.

До даної митної декларації позивач додав такі документи:

- сертифікат якості № ZRTC/0160/2022 від 06.06.2022 року;

- пакувальний лист № б/н від 06.06.2022 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) № ZRTC-0160-2022 від 06.06.2022 року;

- коносамент № 219149514 від 14.06.2022 року;

- накладну ЦІМ № 002512 від 01.09.2022 року;

- накладну ЦІМ № 002511 від 01.09.2022 року;

- фітосанітарний сертифікат № A627069 від 14.06.2022 року;

- сертифікат про походження товару № 472096 від 06.06.2022 року;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 10 від 28.04.2022 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №05/09/2022FM/1 від 05.09.2022 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № ZRTC-0160-2022 від 18.04.2022 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 180422 від 18.04.2022 року;

- заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 06.09.2022 року;

- інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 8957087 від 08.09.2022.

Під час здійснення митного контролю ввезеного позивачем товару та опрацювання товаросупровідних документів відповідач виявив розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме:

- до митної декларації додано платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 28.04.2022 року № 10 в якому зазначено інвойс від 18.04.2022 року № ZRTC-0160-2022, який до митного оформлення не подавався;

- до митної декларації додано договір транспортного експедирування від 13.07.2022 року № 1307/22-02, в якому передбачено 100% передоплати за транспортні послуги, проте, рахунок та платіжне доручення про оплату транспортних послуг до митного оформлення не подавалися;

- до митної декларації додано зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 18.04.2022 року № ZRTC/0160/2022 в якому передбачено 100% оплати за товар, проте до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосуються товару не надавалися;

- у зовнішньоекономічному договорі купівлі-продажу від 18.04.2022 року № ZRTC/0160/2022 вказано, що товар добре фрезований, відсортований, подвійно шліфований, однак в графі 31 МД про це не заявлено, що може впливати на вартість товару.

У зв`язку із виявленими розбіжностями відповідач витребував у позивача наступні документи:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності цих документів відповідач просив позивача надати прайс-листи фірми виробника товару.

Вказаних документів позивач не надав.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів відповідач 23.09.2022 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA403030/2022/000053/2.

За основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо товару митне оформлення якого вже здійснено за МД UA500500/2022/031144 від 06.09.2022 року на рівні 1,0201 дол. США/кг. (товар № 1) та МД UA110130/2022/014609 від 29.08.2022 року на рівні 1,0200 дол. США/кг (товар № 2).

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно достатті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 та 2статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як визначено у частині 3статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з пунктом 2 частини 6статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 2 та 3статті 57 МК Українивизначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант має подати такі документи:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності цих документів, відповідач просив позивача надати прайс-листи фірми виробника товару.

При цьому, як слідує із рішення про коригування митної вартості товару, витребування відповідачем вказаних вище документів було зумовлено тим, що подані декларантом до митного оформлення документи мають розбіжності і не мають всіх складових митної вартості.

Це відповідач пов`язує із тим, що:

- до митної декларації додано платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 28.04.2022 року № 10 в якому зазначено інвойс від 18.04.2022 року № ZRTC-0160-2022, який до митного оформлення не подавався;

- до митної декларації додано договір транспортного експедирування від 13.07.2022 року № 1307/22-02, в якому передбачено 100% передоплати за транспортні послуги, проте, рахунок та платіжне доручення про оплату транспортних послуг до митного оформлення не подавалися;

- до митної декларації додано зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 18.04.2022 року № ZRTC/0160/2022 в якому передбачено 100% оплати за товар, проте до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосуються товару не надавалися;

- у зовнішньоекономічному договорі купівлі-продажу від 18.04.2022 року № ZRTC/0160/2022 вказано, що товар добре фрезований, відсортований, подвійно шліфований, однак в графі 31 МД про це не заявлено, що може впливати на вартість товару.

Щодо виявлених розбіжностей позивач пояснив, що на момент митного оформлення у позивача не було рахунку-проформи від 18.04.2022 року № ZRTC-0160-2022, яка вказана у платіжному документі від 28.04.2022 року № 10, а оплату за товар здійснив згідно із договором. Крім того, позивач зазначив, що під час митного оформлення товару надав відповідачу лист фірми-перевізника про вартість послуг із перевезення.

Проаналізувавши виявлені відповідачем розбіжності та надані позивачем з цього приводу пояснення, апеляційний суд зазначає наступне.

Як слідує із матеріалів справи, рахунок-проформа від 18.04.2022 року № ZRTC-0160-2022 дійсно не була надана під час митного оформлення товару, який ввозив позивач.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що цей документ не має значення для визначення митної вартості товару, оскільки, зокрема, із договору та рахунку-фактури від 06.06.2022 року видно, що вартість товару становить 31941 доларів США. Вказана сума була сплачена на підставі платіжного документа від 28.04.2022 року № 10.

Ці обставини усувають розбіжності, що виявлені відповідачем та стосуються відсутності рахунку-проформи від 18.04.2022 року № ZRTC-0160-2022 та банківських платіжних документів про оплату за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу від 18.04.2022 року № ZRTC/0160/2022.

Що стосується відсутності платіжних документів про оплату транспортних послуг, то апеляційний суд погоджується із відповідачем, що такі під час митного оформлення не надані. При цьому лист фірми-перевізника № 05/09/2022FM/1 від 05.09.2022 року про вартість послуг із перевезення не є товаро-транспортним документом, а тим більше документом, який підтверджує оплату за надану послугу.

Тому, апеляційний суд вважає, що сумніви відповідача щодо вартості товару, яку вказав відповідач, через відсутність документів, що підтверджують транспортні витрати, є обґрунтованими.

Так само є обґрунтованими сумніви відповідача щодо вартості товару, яку вказав відповідач з причин неповного опису товару у МД, а саме відсутності таких важливих характеристик товару (рису) як: добре фрезований, відсортований, подвійно шліфований.

Отже, на думку апеляційного суду, сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку задекларував позивач є обґрунтованими, що надає відповідачу право самостійно коригувати митну вартість товару.

Апеляційний суд зазначає, що відповідач обрав резервний метод визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 93 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідач у рішенні про коригування митної вартості ввезеного позивачем товару зазначив, що визначив митну вартість товару, зважаючи на раніше визнану (визначену) митним органом митну вартість, та послався на митні декларації: UA500500/2022/031144 від 06.09.2022 року на рівні 1,0201 дол. США/кг. (товар № 1) та UA110130/2022/014609 від 29.08.2022 року на рівні 1,0200 дол. США/кг (товар № 2).

Проаналізувавши вказані митні декларації, апеляційний суд встановив те, що зазначені у них товари співпадають за описом і характеристиками і з тими, які ввозив позивач.

Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм МК України, а тому його необхідно залишити в силі.

Вказаний висновок є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-Землі» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року в справі № 500/1193/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складений 03.08.2023 року