Рішення

від 25.05.2023 по справі 580/2443/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року справа № 580/2443/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Гришанова А.І.,

за участю представників:

позивача Кучерука В.В.,

відповідача Левенець А.М.,

третіх осіб не з`явилися,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Черкасирибгосп до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи: Державне підприємство Укрриба, Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Жашківська міська рада Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне акціонерне товариство Черкасирибгосп (далі ПрАТ Черкасирибгосп, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 15 квітня 2019 року № 0004331401, № 0004371401, № 0004391401, № 0004401401, № 00004381401, № 0004421401, № 0004431401 та від 11 липня 2019 року № 0007771401.

Постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задоволено частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 роз`єднано позовні вимоги та залишено у провадженні справи № 580/2443/19 позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року № 0004331401. 18.06.2021 у якості третьої особи залучено Бузівську сільську раду Жашківського району Черкаської області. Протокольною ухвалою від 01.10.2021 замінено Бузівську сільську раду на Жашківську міську раду (а.с.53 т.6). Відповідно до протокольної ухвали замінено (а.с.142 т.5) Головне управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) правонаступником Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року № 0004331401.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.10.2022 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

07.11.2022 вказана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Гаврилюку В.О., у зв`язку із чим ухвалою від 14.11.2022 суддя прийняв дану адміністративну справу до свого провадження, розгляд справи ухвалив здійснити за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне ППР із збільшення грошового зобов`язання у сумі 3001626 грн має недоліки за формою і за змістом, а в акті перевірки від 18.03.2019 йдеться про додатки до державного акта на право користування земельною ділянкою, що відсутні. Позивач зазначає, що не є платником земельного податку, позаяк ПрАТ Черкасирибгосп у 2018 році не був ні власником, ні користувачем земельних ділянок під гідротехнічними спорудами, а зберігання державного майна гідротехнічних споруд рибницьких ставків, що обліковується на балансі державного підприємства Укрриба на праві господарського відання знаходиться на земельних ділянках в Камянському, Городищенському, Жашківському, Канівському, Черкаському районах Черкаської області. Позивач вважає, що гідротехнічні споруди не належали на праві власності ПрАТ Черкасирибгосп у 2018 році (на балансовому чи позабалансовому обліку не перебували), у зв`язку із чим зазначено про відсутність обов`язку зі сплати земельного податку із земельних ділянок під цим нерухомим майном а спірне ППР про збільшення грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб вважає протиправним.

Позивач вказав, що відповідач не врахував зміст договору зберігання від 01.12.2010 № 29/10 з правом користування майна (гідротехнічних споруд), що обліковуються з 2003 року на балансі ДП Укрриба (власник держава в особі Фонду державного майна України), тому твердження відповідача, що позивачеві передані і земельні ділянки під гідроспорудами не відповідає дійсності. Представник позивача зазначив, що рішення місцевої ради про встановлення ставок земельного податку не були оприлюднені в установленому порядку з дотриманням засад (принципу) стабільності податкового законодавства. Позивач вважає (а.с.35 т.6), що рішення Бузівської сільської ради від 12.07.2017 № 14-2/VII та Зеленозірської сільської ради від 30.06.2017 № 22-3/ VII втратили чинність з 01.01.2018 відповідно до п.11 рішення, у ході перевірки факт набрання чинності рішення Бузівської сільської ради від 12.07.2017 № 14-2/VII Про місцеві податки та збори в Бузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік, що нечинне на 2018 рік, не перевірявся, акт податкового контролю відповідної інформації не містить. У рішенні Бузівської сільської ради від 31.01.2018 № 4-4/VII Про місцеві податки та збори в Бузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік не встановлено ставки земельного податку на земельні ділянки державної форми власності та водного фонду за кадастровими номерами 7120981200:01:001:1837, 7120981200:01:001:1836, 7120981200:01:001:1838. На думку позивача, достовірні докази оприлюднення рішення ради відповідачем і третьою особою правонаступником Жашківською міською радою не надані. У витягах з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок зазначено цільове призначення: для рибогосподарських потреб; категорія земель землі водного фонду; форма власності державна; право постійного користування належить Жашківській райдержадміністрації. Позивач стверджує, що лише частина земельної ділянки знаходиться під будівлями ПрАТ Черкасирибгосп 3,6755га, тому було нараховано, задекларовано і сплачено позивачем земельний податок у сумі 400216,8 грн за 2018 рік. Відповідачем неправомірно було використано під час розрахунку податкового зобов`язання із земельного податку нормативно-грошову оцінку за земельні ділянки, що розташовані у межах населеного пункту, проте за документами поза межами населеного пункту. Позивач вважає, що відповідач не встановив факт використання ПрАТ Черкасирибгосп земельною ділянкою площею 4734,8272 га на підставі державних актів на право постійного користування земельними ділянками з гідроспорудами, витяги з Державного земельного кадастру (далі ДЗК) не містять інформації про власника та користувача.

17.04.2023 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивачем подано 20.02.2018 декларацію № 9025869555, якою в розрахунках земельного податку задекларував земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: № 7120981200:01:001:1837 площею 21,4487 га, № 7120981200:01:001:1836 площею 44,9304 га, № 7120981200:01:001:1838 площею 5,7410 га. Загальна площа земельних ділянок склала 72,1201 га та задекларований та сплачений земельний податок в розмірі 1% від грошової оцінки вказаних земельних ділянок в сумі 400216.80 грн. Проте, Рішенням Бузівської сільської ради № 14-2/VІІ від 12.07.2017 з внесеними змінами згідно Рішення Бузівської сільської ради № 4-4/VІІ від 31.01.2018 Про місцеві податки і збори в Вузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік (оприлюднені на офіційному сайті, який був доступним для перегляду на час дії рішень про місцеві податки і збори, на даний час є недоступними в зв`язку об`єднанням у нові територіальні громади) встановлено: Ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місця знаходження), додаток на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної, та комунальної форми власності) встановлюється 7,0% від їх нормативної грошової оцінки.. Таким чином, як зазначає відповідач, позивач не доплатив 2401300,8 грн, штрафна санкція склала 25% в сумі 600325,2 грн. Відповідач вказує на відсутність належних доказів порушення процедури прийняття вказаних рішень місцевих рад, а висновки щодо відсутності факту оприлюднення рішення Бузівської сільської ради припущенням. Вважає, що позивач був обізнаним із рішенням Бузівської сільської ради від ради від 12.07.2017 № 14-2/VІІ зі змінами внесеними рішенням від 31.01.2018, оскільки позивач при поданні позовної заяви від 02.08.2019 року не обґрунтовував свої вимоги обставинами щодо оприлюднення вище вказаного рішення.

25.04.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій наголосив, що про наявність рішення Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 31 січня 2018 року № 4-4/VІІ, як і про рішення Бузівської сільської ради № 14-2/VІІ від 12.07.2017 про місцеві податки на 2018 рік, до податкової перевірки позивачу не було відомо взагалі, це рішення сільської ради до позивача не було доведено, у засобах масової інформації воно не публікувалося, будь-яким іншим способом воно не оприлюднювалося. Під час розгляду даної адміністративної справи на вимогу суду ні відповідач, на інші учасники справи не надали доказів оприлюднення рішення Бузівської сільської ради № 4-4/VІІ. Крім того, зазначено, що через відсутність Положення про плату за землю (додаток 3) до рішення Бузівської сільської ради від 31.01.2018 № 4-4/VII взагалі не можливо визначити будь-які ставки податку на землю. Земельні ділянки, за які контролюючим органом донараховано земельний податок, є у державній власності. На них розташоване державне майно (гідротехнічні споруди). Контролюючий орган неправомірно визначив право користування земельними ділянками на підставі додатків до Державних актів на право постійного користування земельними ділянками. Застосовуючи мінімальну ставку земельного податку, позивач діяв у межах та відповідно до чинного законодавства.

Протокольною ухвалою від 01.05.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судовий розгляд справи по суті на 11.05.2023. 11.05.2023 суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 18.05.2023. 18.05.2023 суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 25.05.2023.

У судовому засіданні 25.05.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов. Треті особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, до суду не прибули.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 18 березня 2019 року № 87/23-00-14-0107/00476814, в якому вказано про порушення ПрАТ Черкасирибгосп вимог податкового законодавства, зокрема підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено земельний податок за 2018 у Жашківському районі с. Бузівка у сумі 2401300,80 грн.

На підставі Акта прийняте податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року № 0004331401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3001626,00 грн, з яких 2401300,80 грн нараховано за податковими зобов`язаннями та 600 325,20 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою прийняття вказаного індивідуального акта стали висновки відповідача, зафіксовані в акті перевірки, про те, що позивач при обрахунку земельного податку безпідставно виходив із ставки, що становить 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як така ставка відповідно до рішення органу місцевого самоврядування мала би становити 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, а також площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункт 271.2 статті 271 ПК України) .

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як передбачено пунктом 274.2 статті 274 ПК України ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Верховний Суд у постанові від 14 вересня 2022 року у справі № 640/6013/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

У ході розгляду справи суд встановив, що за позивачем 29 червня 2016 року зареєстровано право постійного користування на земельні ділянки 7120981200:01:001:1836 площею 44,9304 га, 7120981200:01:001:1838 площею 5,741 га, 7120981200:01:001:1837 площею 21,4487 га для рибогосподарських потреб землі водного фонду (Жашківський район, Бузівська сільська рада) на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою І-ЧР 000907 від 18 квітня 2001, виданого Бузівською сільською радою.

Відповідно до звітної за 2018 рік декларації з плати за землю, код органу місцевого самоврядування 7120981201, Жашківський район, с. Бузівка Позивачем нараховано за категорію земель 10.07, дата реєстрації прав користування 29 червня 2016 року, кадастрові номери 7120981201:01:001:1836, 7120981201:01:001:1837, 7120981201:01:001:1838 за ставкою 1% за нормативною грошовою оцінкою 554931 грн від площі 72,1201 га - 400216,80 грн земельного податку.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року № 0004331401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб по Бузівській сільській раді, контролюючий орган виходив з того, що рішенням Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 31 січня 2018 року № 4-4/VII Про місцеві податки та збори в Бузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, та які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), у розмірі 7% від їх нормативної грошової оцінки.

Суд врахував, що в межах попереднього судового розгляду судами досліджувалось питання щодо опублікування рішення Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 31 січня 2018 року № 4-4/VII Про місцеві податки та збори в Бузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік.

В свою чергу, за наслідками касаційного перегляду судових рішень у даній справі, Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 зазначив, що надана судами оцінка доказів з приводу обставини оприлюднення вказаного рішення, суперечить правилам, визначеним статтею 90 КАС України. Верховний Суд зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо не опублікування рішення органу місцевого самоврядування обумовлені лише розміром текстового файлу, в якому, за твердженням відповідача, містилось відповідне рішення. Так, суд не звернув уваги на те, що розмір такого файлу міг бути не лише в МБ (мегабайтах), а й в інших менших розмірах (кілобайтах, байтах), а відтак для цілей вирішення цього спору суд не був позбавлений був можливості перейти за відповідним посиланням в мережі інтернет (скріншот адреси веб-сторінки в мережі інтернет надавався Відповідачем) та шляхом безпосереднього дослідження перевірити чи у відповідному файлі містилось рішення, з приводу опублікування якого виник спір..

Зазначені обставини стали підставою для скасування судових рішень у даній справі та її передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, в межах нового розгляду даної справи належить надати оцінку обставині

опублікування/не опублікування рішення Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 31 січня 2018 року № 4-4/VII Про місцеві податки та збори в Бузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік, у зв`язку із чим суд зазначає таке.

Так, суд, під час нового розгляду справи, в судовому засіданні суд здійснив перехід за посиланням в мережі інтернет: https://buzivska.gromada.arhiv.org.ua/, за категорією архів документів (рішення сесій, матеріали сесій) однак жодних рішень Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області вказаний сайт не містить. Представники позивача та відповідача у судовому засіданні також здійснили перехід за вказаним посиланням, однак наявного у відкритому доступі опублікованого рішення Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 31 січня 2018 року № 4-4/VII Про місцеві податки та збори в Бузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік не підтвердили.

Суд встановив, що відповідачем до пояснення (вх. № 36975 від 27.09.2021) надано скриншоти екрану з офіційного сайту Бузівської сільської ради (а.с. 191-204 Тому 5) щодо обставини оприлюднення рішення Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 31 січня 2018 року № 4-4/VII Про місцеві податки та збори в Бузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік, проте прикріплений файл рішення 4 сесії ради від 31.01.2018 містить 0 МБ.

В контексті встановлених обставин слід зазначити, що мегабайт (megabyte) є одиницею вимірювання обсягу даних, яка рівна 1048576 (220) байт або 1024 кілобайт (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D1%82). Таким чином, в разі якби розмір файлу рішення Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 31 січня 2018 року № 4-4/VII Про місцеві податки та збори в Бузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік мав розмір менше одного МБ та вимірювався в менших розмірах (кілобайтах, байтах), прикріплений файл рішення 4 сесії ради від 31.01.2018 міг містити значення розміру файлу, для прикладу 0,1 або 0,001 МБ. Натомість, як встановлено вище, розмір прикріпленого файлу рішення від 31 січня 2018 року № 4-4/VII містить 0 МБ, що на переконання суду свідчить про відсутність публікації вказаного рішення на сайті органу місцевого самоврядування.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги відсутність у матеріалах адміністративної справи доказів, що підтверджували б розміщення на дошці оголошень, опублікування в засобах масової інформації або на офіційному сайті органу місцевого самоврядування рішення від 31 січня 2018 року № 4-4/VII, суд доходить висновку про не дотримання суб`єктом владних повноважень органом місцевого самоврядування приписів ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні щодо порядку і строків оприлюднення акту нормативно-правового характеру, у зв`язку із чим позивач, у спірних правовідносинах не повинен нести негативні наслідки внаслідок неналежного виконання органом місцевого самоврядування вимог Закону.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що спірне ППР про нарахування податкового зобов`язання за ставкою 7% із сплати земельного податку у 2018 році не відповідає засадам обґрунтованості та пропорційності, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (відсутність доказів належного оприлюднення рішення Бузівської сільської ради від 31 січня 2018 року № 4-4/VII Про місцеві податки та збори в Бузівській сільській об`єднаній територіальній громаді на 2018 рік), у зв`язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення суд вважає протиправним та таким, що належить скасувати.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 15.04.2019 № 0004331401.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Приватного акціонерного товариства Черкасирибгосп судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач Приватне акціонерне товариство Черкасирибгосп (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 301, код ЄДРПОУ 03356849);

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);

3) треті особи:

- Державне підприємство Укрриба (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82а, код ЄДРПОУ 25592421);

- Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 50, код ЄДРПОУ 43173325);

- Жашківська міська рада Черкаської області (19201, Черкаська область, м. Жашків, вул. Захисників України, 17, код ЄДРПОУ 36000377).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 01.06.2023.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК