Постанова

від 01.06.2023 по справі 640/19286/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19286/22 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Автоцентр «Автек» звернулось до суду з позовом, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення №6948133/35633670 від 22.06.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення №6948135/35633670 від 22.06.2022 реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення №6948134/35633670 від 22.06.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення №6948136/35633670 від 22.06.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 28.02.2022, податкову накладну №1 від 31.03.2022, податкову накладну №1 від 30.04.2022, податкову накладну №1 від 31.05.2022, оформлені та подані товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек», датою їх фактичного подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

В апеляційній скарзі ТОВ «Автоцентр «Автек», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що внаслідок введення повномасштабної війни та постійних ракетних обстрілів, підприємницька діяльність товариства здійснюється в форс-мажорних умовах. В результаті існування реальної небезпеки для життя та здоров`я людей, позивач був змушений тимчасово припинити свою роботу в офісі та працювати віддалено. Зазначає, що в штатному розкладі позивача не передбачено штатних одиниць бухгалтера та юриста, що унеможливило своєчасно здійснити збір документів і підготовку позовної заяви.

Окрім цього, апелянт зазначає, що однією із причин пропуску процесуального строку стали постійні повітряні тривоги на території м. Києва, обстріли та тимчасові обмеження на постачання електричної енергії споживачам.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 року позовну заяву ТОВ «Автоцентр «Автек»» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску.

На виконання вимог зазначеної ухвали, позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку, яка обґрунтована тим, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, тому є постійна загроза ракетних ударів та використання дронів, що супроводжуються повітряними тривогами та безпосередньо впливає на нормальну роботу українських підприємств, їх працівників.

Однак, суд першої інстанції повернув позовну заяву ТОВ «Автоцентр «Автек»» на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини четвертої цієї статті, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №6948133/35633670 від 22.06.2022, №6948135/35633670 від 22.06.2022, №6948134/35633670 від 22.06.2022, №6948136/35633670 від 22.06.2022, що є предметом спору, були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду зазначених скарг, ДПС України прийнято рішення №22190/35633670/2 від 14.07.2022, №22159/35633670/2 від 14.07.2022, №22143/35633670/2 від 14.07.2022, №22178/35633670/2 від 14.07.2022, якими залишено без змін рішення комісії регіонального рівня, а скарги позивача - без задоволення.

Отже, скориставшись процедурою досудового вирішення спору, отримавши рішення комісії з питань розгляду скарг ДПС України, позивач мав звернутися до суду з позовом щодо оскарження рішення комісії регіонального рівня протягом трьох місяців з дня отримання рішень за результатами розгляду його скарг, тобто до 14.10.2022.

Однак, із матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою лише 07.11.2022 року, тобто із пропуском процесуального строку.

Щодо доводів апелянта про поновлення строку на звернення до суду у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, триваючою широкомасштабною збройною агресія Російської Федерації проти України, загрозами ракетних ударів по цивільних об`єктах, тривалими повітряними тривогами, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на звернення до суду із позовною заявою.

Отже, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення до суду, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання позовної заяви, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 01.06.2022 по справі №826/3548/17.

Зазначені апелянтом причини пропуску строку на звернення до суду із позовною заявою та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією Російської Федерації проти України, не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання позовної заяви у тримісячний строк.

Так, в обґрунтування причин пропуску строку апелянтом зазначено, що в результаті існування реальної небезпеки для життя та здоров`я людей у м. Києві та Київській області у зв`язку із постійними ракетними ударами, позивач був вимушений тимчасово припинити свою роботу в офісі та працювати віддалено.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що за змістом статті 60 Кодексу законів про працю України, на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу. Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

З наведеного вище слідує, що дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Переведення працівників підприємства в режим дистанційної роботи не нівелює обов`язку працівників підприємства належним чином виконувати передбачений обсяг функцій і фактично є питанням організації внутрішніх робочих процесів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені позивачем в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду обставини не спричинили припинення діяльності товариства та виконання керівником і працівниками товариства своїх функціональних обов`язків, а відтак позивач жодним чином не був обмежений у праві на своєчасне звернення з позовною заявою до суду.

Щодо доводів апелянта про те, що зазначені обставини унеможливили своєчасно здійснити збір документів і підготовку позовної заяви, оскільки керівник товариства не мав змоги вчасно скористатись правовою допомогою фахівців у галузі права, судова колегія зазначає наступне.

Неналежна організація процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

За вказаних обставин, зважаючи на недоведеність з боку позивача поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, у тому числі, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про законність та обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачеві на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Порушень норм процесуального права судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не допущено.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315,316,321,322,325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко