КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №761/301/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1216/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні № 72022000210000007 - прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року, -
за участю:
представника власника майна ОСОБА_7 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року задоволено частково клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000210000007 від 26.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 с. 212 КК України та накладено арешт на майно, вилучене 20.12.2022 під час проведення обшуку у приміщеннях, що використовуються службовими особами ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з № 1 по № 17 групи приміщень № 238, а саме:
- флеш накопичувач чорного кольору з написом «Transcend4 GB».
Відмовлено у задоволенні іншої частини клопотання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити в повному обсязі клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, яке було вилучене під час проведення обшуку у приміщеннях, які використовуються службовими особами ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з № 1 по № 17 групи приміщень № 238, а саме:
- купюри, схожі на готівкові грошові кошти, номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній кількості 200 (двісті) купюр, загальна сума яких становить 20 000 (двадцять тисяч) доларів США;
- флеш накопичувач чорного кольору з написом «Transcend4 GB» на якому містяться електроні документи.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, з порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Судом судовий розгляд здійснено неповно та не об`єктивно, не досліджено всіх обставин справи. Доводи сторони захисту надані в судовому засіданні спростовуються матеріалами кримінального провадження, в тому числі щодо походження грошових коштів вилучених під час обшуку.
Під час обшуку приміщення за вказаною адресою в одному з кабінетів було вилучено грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, які лежали в 2 пачках по 10 000 доларів США та кожна з пачок була підписана аркушем паперу з зазначенням дати та назвою квітів. Під час обшуку стороною захисту неодноразово було повідомлено про те, що їм невідомо чиї це грошові кошти, хто їх туди поклав та з якою метою.
Враховуючи зазначене у сторони обвинувачення є всі підстави вважати, що вилучені грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом представниками (працівниками) ТОВ «Камелія-Н».
З огляду на зміст ст.98 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що речі та документи, вилучені в ході обшуку за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з №1 по №27 групи приміщень № 238, можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні, що є підставою, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, для накладення арешту.
Також апелянт зазначає, що судом вказану ухвалу прокурору надано чи направлено не було взагалі, що позбавило можливості прокурора вивчити та проаналізувати підстави на яких судом було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти. Таким чином слідчим суддею допущено суттєві порушення вимог ст. ст. 7, 22 КПК України, щодо забезпечення загальних засад кримінального провадження, зокрема змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду від останнього не надходило, хоча належним чином та завчасно був повідомлений про дату та час судового засідання.
З урахуванням думки представника власника майна, який не заперечував щодо розгляду вказаної апеляційної скарги у відсутність прокурора, який належним чином був повідомлений про судове засідання, про прочини неявки суд не повідомив, строків розгляду даної категорії справ, передбачених ст. 422 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду вказаної апеляційної скарги за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Більш того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який заперечував щодо задоволення вище зазначеної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000210000007 від 26.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 , ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, яке перебуває у провадженні другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.
Відповідно до змісту клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» (код 37508931) у період з 01.01.2021 по 14.10.2022, діючи умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ухилились від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів в особливо великих розмірах використовуючи реквізити підприємств транзитно-конвертаційної спрямованості, серед яких: ТОВ «РОСАН АГРОРАЙЗ» (код 42893474), ТОВ «ФЛОРУМ» - нова назва ТОВ «ПЛАНЕТАСФЕРА» (код 42893469), ТОВ «ФІРМА ПРОМЕНАД АТЛАС» (код 42667131), відобразили в податковому кредиті операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, без їх фактичного постачання, чим завищили податковий кредит з податку на додану вартість, що підлягає декларуванню та сплаті до бюджету в сумі ПДВ 17 735 185 грн.
20.12.2022 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2022 проведено обшук у приміщеннях за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з №1 по №27 групи приміщень № 238, під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено: купюри, схожі на готівкові грошові кошти, номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній кількості 200 (двісті) купюр, загальна сума яких становить 20 000 (двадцять тисяч) доларів США; флеш накопичувач чорного кольору з надписом «Transcend 4 GB» на якому містяться електронні документи, що мають значення у кримінальному провадженні.
21.12.2022 винесено постанову про визнання речовими доказами та долучено до кримінального провадження речі та документи вилучені в ході обшуку за адресою м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з №1 по №27 групи приміщень № 238.
09.01.2023 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000210000007 від 26.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 с. 212 КК України, про арешт майна, а саме: купюри, схожі на готівкові грошові кошти, номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній кількості 200 (двісті) купюр, загальна сума яких становить 20 000 (двадцять тисяч) доларів США; флеш накопичувач чорного кольору з надписом «Transcend 4 GB» на якому містяться електронні документи.
Дане клопотання направлено до Шевченківського районного суду м. Києва через Укрпошту Експрес відповідно до копії накладної /а.с. 107/ 22.12.2022.
На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор зазначив, що вилучені під час обшуку речі та документи, за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з №1 по №27 групи приміщень № 238, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 98 КПК України можуть бути використані, як доказ факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 , ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, а також можуть бути використані при складанні аналітичного продукту, проведення податкової перевірки та проведенні судово-економічної експертизи фінансово-господарської діяльності ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н».
17.01.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на майно, вилучене 20.12.2022 під час проведення обшуку у приміщеннях, що використовуються службовими особами ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з № 1 по № 17 групи приміщень № 238, а саме на флеш накопичувач чорного кольору з написом «Transcend4 GB», у задоволенні іншої частини клопотання, -відмовлено.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя беручи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що наявні достатні підстави для арешту частини зазначеного в клопотанні прокурора майна, а саме: флеш накопичувач чорного кольору з надписом «Transcend 4 GB» на якому містяться електронні документи, що стосуються господарської діяльності ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», яке було виявлене та вилучене 20.12.2022 під час проведення обшуку у приміщеннях, що використовуються службовими особами ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежилі приміщення з № 1 по № 17 групи приміщень №238.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано, як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та можливості проведення відповідного експертного дослідження.
Разом з тим, слідчий суддя не знайшов у висновках органу досудового розслідування, при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного в цій частині клопотання.
Водночас, надаючи оцінку доводам прокурора про необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти, слідчий суддя з урахуванням ст. 22 КПК України, прийшов до висновку, що прокурором в ході судового розгляду клопотання висловлене припущення, що грошові кошти, вилучені під час обшуку, у загальній сумі 20000 доларів США, це «чорна каса» ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», яке не знайшло свого об`єктивного підтвердження. Прокурором не доведено, що органом досудового розслідування отримано обґрунтовані підстави вважати, що вилучені грошові кошти отримані злочинним шляхом, чи належать ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», інших доводів якими б сторона обвинувачення могла обґрунтувати наявність зв`язку вилучених коштів з обставинами кримінального провадження не наведено.
В той же час, власником майна та її представником наведено переконливі доводи, які підтверджуються наданими в ході судового розгляду клопотання документами, щодо того, що вказані грошові кошти могли належати ОСОБА_8 і отримані нею в законний спосіб. Твердження ОСОБА_8 щодо того, що вона не має відношення до господарської діяльності ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», прокурором спростовано не було.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором не наведено виключних обставин, які б вказували на те, що арешт на купюри, схожі на готівкові грошові кошти, номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній кількості 200 (двісті) купюр, загальна сума яких становить 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що належать ОСОБА_8 , яка не є учасником кримінального провадження, є розумним і співрозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження, а також не призведе до негативних наслідків для третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 в частині накладення арешту на вилучені грошові кошти, оскільки прокурором не доведено, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор в цій частині відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, а також, що таке обмеженням права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, та не призведе до негативних наслідків для третіх осіб.
Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому були вислухані доводи прокурора та пояснення власника майна та її представника, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, тобто правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно, а саме на купюри, схожі на готівкові грошові кошти, номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній кількості 200 (двісті) купюр, загальна сума яких становить 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що належать ОСОБА_8 , яка не є учасником кримінального провадження.
Тому, жодних об`єктивних підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому є речовими доказами в даному кримінальному провадженні - немає.
Слідчий суддя встановив, що власником майна та її представником наведено переконливі доводи, які підтверджуються наданими в ході судового розгляду клопотання документами, щодо того, що вказані грошові кошти могли належати ОСОБА_8 і отримані нею в законний спосіб. Твердження ОСОБА_8 щодо того, що вона не має відношення до господарської діяльності ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», прокурором спростовано не було.
Посилання в клопотанні на те, що 21.12.2022 винесено постанову про визнання речовими доказами та долучено до кримінального провадження речі та документи вилучені в ході обшуку за адресою м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з №1 по №27 групи приміщень № 238, не є безумовною підставою для арешту майна. Оскільки, сам по собі факт наявності постанови про визнання вказаного майна речовим доказом не є ключовим фактором, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.
Більш того, колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, з наданих представником власника майна ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_7 документів, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2023 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на бездіяльність детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки ОСОБА_9 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 72022000210000007 від 26.08.2022.
При цьому з наданої відповіді детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки ОСОБА_9 , адресованої адвокату ОСОБА_7 , вбачається, що на адресу Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 від 24.04.2022 щодо виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2023 у справі № 761/10754/23 (провадження № 1-кс/761/7263/2023). За результатом чого детектив повідомляє, що вказане клопотання задоволено, для визначення часу та дати повернення коштів звертатись за зазначеним у відповіді номером телефону та зазначеної особи.
Отже, посилання прокурора на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону.
Іншої мети накладення арешту на майно органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею не встановлено.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а саме на купюри, схожі на готівкові грошові кошти, номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній кількості 200 (двісті) купюр, загальна сума яких становить 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.
Отже, клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні, визначених ч. 1 ст. 170 КПК України.
З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, з викладеними у ній доводами - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170- 173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2023 |
Оприлюднено | 05.06.2023 |
Номер документу | 111265868 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні