Постанова

від 01.06.2023 по справі 279/1579/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 279/1579/22

Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

01 червня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, у якому просив:

- визнати відмову Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області у проведенні державної реєстрації договору оренди 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 площею 4,1148 укладеного між позивачем та СТОВ "Відродження" протиправною;

- зобов`язати Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області провести державну реєстрацію договору оренди 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 площею 4,1148 укладений між позивачем та СТОВ "Відродження".

В обґрунтування позовних вимог вказав, що являється власником 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:05:000:0032, площею 4,1148 га, яка належала його батькові та була ним успадкована. Користуючись своїм правом уклав з СТОВ "Відродження" договір оренди земельної ділянки, який подав до ЦНАП Виконавчого комітету Коростенської міської ради з метою здійсненні реєстраційних дій, однак у реєстрації вказаного договору йому відмовлено у зв`язку наявністю договору оренди на вказану земельну ділянку, укладеного 14.01.2020, та відсутністю можливості щодо часткового припинення такого договору.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Так, апелянт вказав на те, що позивач є спадкоємцем лише 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 та оформив за собою право власності, а інша 1/2 частина земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 не оформлена. Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 складається з двох частин 1/2 та 1/2, то, на переконання апелянта, без згоди іншого власника 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер якої 1822385200:05:000:0032 позивач не може здійснювати своє право власності (володіти, користуватися та розпоряджатися) на даний час у позивача обмежене право власності - це права володіння та користування право розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, наступає тільки після погодження іншого власника. Крім того, апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції оскаржуваним рішенням втрутився у діяльність органу державної реєстрації права, зобов`язуючи прийняти відповідне рішення.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід звадовольнити частково, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач є власником 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:05:000:0032, площею 4,1148 га, яка знаходиться на території Сингаївської сільської ради Коростенського району.

Вказана земельна ділянка успадкована позивачем від його батька - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом, яке міститься в матеріалах справи.

12.01.2022 між позивачем та СТОВ "Відродження" укладено договір оренди 1/2 земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:50:000:0032 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років з пролонгацією.

З метою реєстрації укладеного договору позивачем такий подано до ЦНАП Виконавчого комітету Коростенської міської ради, однак у здійсненні реєстраційних дій відмовлено про що листом №02-14/299 від 10.02.2022 повідомлено позивача.

Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та вважає, що особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини, а тому звернувся до суду за захистом порушених прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що після набуття позивачем права власності на 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:05:000:0032, загальною площею 4,1148 га, відповідач повинен був сприяти розірванню укладеного договору оренди від 14.12.2020 та провести державну реєстрацію договору оренди 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 площею 4,1148 укладеного між позивачем та СТОВ "Відродження". Крім того, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.09.2020 у справі №272/440/18.

Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам, лише частково погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з ч.1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За приписами ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 ЗК України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ч.1 ст.1 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV, далі - Закон № 161-XIV).

Відповідно до ст.13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом (ст.14 Закону № 161-XIV).

Частинами 1-2 ст.16 Закону № 161-XIV передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Положеннями ч. 7 ст. 19 Закону № 161-XIV передбачено, що з моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку, передану в оренду особою, яка управляє спадщиною, або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Згідно з 2 ст. 30-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та передана в управління, проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав без державної реєстрації права власності за особою, яка управляє спадщиною, крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Під час державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за спадкоємцем або територіальною громадою записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав.

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що з моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку, передану в оренду особою, яка управляє спадщиною, договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Матеріалами справи підтверджується, що спір виник з приводу реєстрації укладеного між позивачем та СТОВ "Відродження" договору оренди 1/2 земельної ділянки.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом земельна ділянка, яка розташована на території Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області належала спадкодавцеві на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №080469, виданого Коростенською райдержадміністрацією Житомирської області 24.06.2004 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю №366 успадкована в рівних частинах по 1/2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, лише 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 загальною площею 4,11148 га перебуває у приватній власності позивача.

Відомості про реєстрацію права власності щодо іншої 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не містяться, право власності не зареєстроване.

З метою реалізації свого права власності (володіння, користування та розпорядження) позивачем 12.01.2022 укладено з СТОВ "Відродження" договір про оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 загальною площею 4,1148 га та подано до відповідача для реєстрації.

Втім, у реєстрації вказаного договору відповідачем відмовлено, про що листом №02-14/299 від 10.02.2022 повідомлено позивача. Підставами для відмови у реєстрації вказаного договору слугував факт, набуття права позивачем лише на 1/2 частини земельної ділянки, на іншу частину (1/2) земельної ділянки право власності іншим спадкоємцем не оформлене, що позбавляє відповідача права припинення наявного договору оренди, оскільки часткове припинення такого договору, положеннями чинного законодавства не передбачено.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що будь-яких обмежень щодо використання позивачем 1/2 частини вказаної земельної ділянки не зареєстровано, а тому після набуття позивачем права власності на 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:05:000:0032, загальною площею 4,1148 га, відповідач повинен був сприяти розірванню укладеного договору оренди від 14.12.2020.

В той же час, суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи апелянта про те, що відповідно до п. 18 Постанови КМУ від 25 грудня 2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Постанова №1127) за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державна реєстрація прав та облік безхазяйного нерухомого майна проводяться з прийняттям рішень державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), які формуються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Для створення кваліфікованого електронного підпису використовуються виключно засоби кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (п. 3 Постанови №1127).

Так, в матеріалах справи відсутнє безпосередньо рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації укладеного між позивачем та СТОВ "Відродження" договору оренди 1/2 земельної ділянки, а відтак відповідач, відмовляючи у реєстрації вказаного договору не здійснив повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді вказаного питання та не здійснював розгляд поданих позивачем документів у відповідності до вимог Постанови №1127, обмежившись наданням відповіді, яка фактично носить формальний характер.

Отже, в даному випадку, суд апеляційної інстанції відзначає про наявність у відповідача обов`язку здійснити належну перевірку наявності у позивача права на проведення державної реєстрації договору оренди 1/2 вказаної земельної ділянки після чого прийняти відповідне рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про реєстрації договору оренди 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 площею 4,1148 укладеного між позивачем та СТОВ "Відродження" протиправною.

У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов`язання відповідача провести державну реєстрацію договору оренди 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 площею 4,1148 укладений між позивачем та СТОВ "Відродження" у разі встановлення судом, що розгляд даного питання відбувся з порушенням відповідної процедури.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача прийнята без належного з`ясування всіх документів, що є необхідними для законного прийняття рішення по заяві позивача, з огляду на що, така відмова є протиправною, а позов підлягає частковому задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку із рішення суду першої інстанції необхідно скасувати у відповідній частині.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року скасувати в частині зобов`язання Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області провести державну реєстрацію договору оренди 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 площею 4,1148 га укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ "Відродження".

В цій частині прийняти нову постанову, якою зобов`язати Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію договору оренди 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:05:000:0032 площею 4,1148 га укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ "Відродження".

В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.