Постанова

від 01.06.2023 по справі 320/1794/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року

м. Київ

справа № 320/1794/20

адміністративне провадження № К/990/29394/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Жука А.В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 320/1794/20

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року (головуючий суддя Балаклицький А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року (головуючий суддя Беспалов О. О., судді Парінов А. Б., Ключкович В. Ю.)

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №24-К від 28 січня 2020 року;

1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

1.3. Позовні вимоги обґрунтовував незаконністю спірного наказу, оскільки його звільнення з посади начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області не обгрунтовується правовим чином та здійснено із порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця.

1.4. Позивач вказував, що відповідачем неправильно кваліфіковано характер вчиненого позивачем дисциплінарного проступку як перевищення службових повноважень, оскільки позивач діяв у межах наданих йому повноважень як посадова особа територіального органу Держпродспоживспоживслужби відповідно до Порядку №694 та положення та посадової інструкції, не перебираючи на себе повноваження інших відомств.

1.5. Крім того, зазначив про неспівмірність вчиненому проступку застосованого виду дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби, оскільки позивач вчинив проступок у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, який не мав систематичного характеру, що виключає можливість застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

2.2. Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, а справу №320/1794/20 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

2.3. Скасовуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі №320/1794/20, Верховний Суд зауважив, що для надання оцінки чи було дотримано суб`єктом призначення десятиденний строк, визначений статтею 77 Закону №889-VIII, при прийнятті рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, судам необхідно було встановити дату отримання таким суб`єктом призначення пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.

2.4. У той же час ані судом першої, ані судом апеляційної інстанцій не встановлено коли саме ГУ Держпродспоживслужби в Київській області отримано Подання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарного провадження стосовно заступника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_1 від 05 листопада 2019 року.

2.5. Окрім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи не було досліджено питання дотримання суб`єктом призначення десятиденного строку, визначеного статтею 77 Закону №889-VIII, при прийнятті рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

2.6. У зв`язку з цим Верховний Суд зауважив, що встановлення обставин щодо дотримання суб`єктом призначення десятиденного строку, визначеного статтею 77 Закону №889-VIII, при прийнятті рішення про накладення на працівника дисциплінарного стягнення має значення для правильного вирішення справи.

2.7. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року, позов задоволено.

2.8. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач порушив процедуру застосування дисциплінарного стягнення, оскільки не дотримався 10 денного строку вирішення питання притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з часу отримання відповідного подання комісії. Також суди вказали про необгрунтованість спірного наказу про звільнення позивача.

ІІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулося із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

4. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08 вересня 2022 року у справі №340/5243/20.

5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив свої доводи, якими заперечив проти висловлених у скарзі обґрунтувань щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору та просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

6. Наказом від 03.07.2017 №117-К позивача призначено на посаду начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області з 04 липня 2017 року та присвоєно 6 ранг державного службовця в межах посад категорії "Б".

7. Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 29.07.2020 №722 "Про створення робочої групи", робочій групі було доручено здійснити перевірку дотримання вимог законодавства під час реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів територіальними органами Дерпродспоживслужби за період з 01.01.2018 по 01.07.2019, у тому числі Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

8. Листом Держпродспоживслужби від 05.09.2019 №232-8/5947-19 на адресу Головних управлінь Держпродспоживслужби у Рівненській, Волинській, Київській областях та у м. Києві була направлена Довідка про результати перевірки стану дотримання вимог законодавства під час реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів територіальними органами Держпродспоживслужби за період з 01.01.2018 по 01.07.2019.

9. Згідно з вказаною довідкою начальником відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області ОСОБА_1 , систематично протягом періоду з 01.01.2018 по 01.07.2019 в порушення п. 9 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №694, за відсутності будь-яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належить юридичній особі, у відокремленому підрозділі (філії) або право власності/оренди на земельну ділянку на території Київської області, вносились дані до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи реєстру Держпродспоживслужби, щодо реєстрації та зняття з обліку техніки юридичних та фізичних осіб, які мають зареєстроване місцезнаходження та місце проживання поза межами Київської області.

10. 10 вересня 2019 року Держпродспоживслужбою видано наказ №861 "Про усунення порушень та здійснення заходів реагування", пунктом 1 якого керівнику ГУ Держпродспоживслужби в Київській області постановлено: забезпечити усунення порушень та здійснення заходів реагування відповідно до Довідки; за встановленими фактами розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, з вини яких були допущені виявлені порушення; інформацію про вжиті заходи надати до 01 жовтня 2019 року до Держпродспоживслужби.

11. 18 вересня 2019 року наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №477 стосовно позивача ініційоване дисциплінарне провадження, у межах проведення якого останнім надавалися відповідні пояснення щодо обставин, які слугували підставою для порушення дисциплінарної справи, про що свідчать протоколи засідання дисциплінарної комісії №№ 15, 18, 19 Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 08.10.2019 та від 10.10.2019.

12. У ході дисциплінарного провадження комісією установлено, що надані комісії письмові та усні пояснення позивача, а також вибірковий аналіз заяв про реєстрацію машин з додатками від ТОВ з II "Цеппелін Україна ТОВ", ТОВ "УЛК "Ленд-ЛІЗ", ТОВ "Констракшн Машинері" та інших, підтверджують факти, викладені у Довідці та Доповідній записці щодо проведення ОСОБА_1 реєстрації машин, що належать юридичним та фізичним особам з порушенням вимог п. 9 Порядку №694, за відсутності будь-яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належить юридичній особі, у відокремленому підрозділі (філії) або право власності/оренди на земельну ділянку на території Київської області.

13. 31 жовтня 2019 року відповідачем видано наказ №568 "Про усунення недоліків", яким начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_1 наказано забезпечити проведення реєстраційних дій відносно тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів з урахуванням вимог Порядку №694 та вищевказаної Довідки за результатами перевірки, та наказано довести цей наказ до відома працівників відділу реєстрації сільськогосподарської техніки.

14. 05 листопада 2019 року винесено Подання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарного провадження стосовно заступника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_1 , прийнятого за результатами розгляду дисциплінарного провадження, яким рекомендовано за вчинений дисциплінарний проступок - перевищення службових повноважень, що передбачений пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону України "Про державну службу" застосувати до начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

15. Це подання отримано начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 05.11.2019, про що свідчить відповідна резолюція на вказаному поданні.

16. 28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято наказ №24-К "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким наказано звільнити ОСОБА_1 - начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби в Київській області з 28 січня 2020 року відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону України "Про державну службу".

17. Вважаючи наказ відповідача про звільнення зі служби протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

18. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

20. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

22. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства.

23. Статтею 8 Закону №889-VIII визначено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

24. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

25. Відповідно до статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

26. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

27. Згідно з частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

28. Пунктом 7 частини 2 цієї ж статті визначено, що дисциплінарним проступком є, зокрема, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

29. Відповідно до частини 3 статті 65 Закону №889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

30. Відповідно до частин 1, 5 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

31. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

32. Відповідно до частини 1 статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

33. За змістом статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

34. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

35. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

36. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

37. За правилами частини 1 статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

38. Частиною 2 статті 73 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

39. Приписами статті 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

40. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

41. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

42. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

43. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

44. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

45. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

46. Статтею 77 Закону №889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

47. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

48. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

49. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

VI. Позиція Верховного Суду

50. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Підставою звернення з касаційною скаргою автор скарги зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

53. Предметом оскарження у цій справі є наказ про звільнення позивача у порядку застосування дисциплінарного стягнення.

54. Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, зазначив про протиправність такого наказу з огляду на те, що відповідачем допущено порушення процедури під час здійснення дисциплінарного провадження.

55. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.

56. Скасовуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 та направляючи справу №320/1794/20 на новий розгляд, Верховний Суд зауважив, що для надання оцінки чи було дотримано суб`єктом призначення десятиденний строк, визначений статтею 77 Закону №889-VIII, при прийнятті рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, судам необхідно було встановити дату отримання таким суб`єктом призначення пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.

57. Окрім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи не було досліджено питання дотримання суб`єктом призначення десятиденного строку, визначеного статтею 77 Закону №889-VIII, при прийнятті рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

58. Під час нового розгляду справи суди попередніх інстанцій установили недотримання суб`єктом призначення десятиденного строку, визначеного статтею 77 Закону №889-VIII, при прийнятті рішення про накладення на працівника дисциплінарного стягнення.

59. Частина 1 статті 77 Закону №889-VIII передбачає строк тривалістю 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі для прийняття рішення, зокрема, про накладення дисциплінарного стягнення.

60. Суди встановили, що 05.11.2019 винесено Подання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарного провадження стосовно заступника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_1 , прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, яким рекомендовано за вчинений дисциплінарний проступок - перевищення службових повноважень, що передбачений пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону України "Про державну службу" застосувати до начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

61. Також суди установили, що це подання отримано начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 05.11.2019, про що свідчить відповідна резолюція на вказаному поданні.

62. За цих обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що строк для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження на підставі вказаного внесеного подання Комісії відповідно до приписів частини 1 статті 77 Закону №889-VIII тривав 10 календарних днів з 05.11.2019.

63. Водночас суди попередніх інстанцій установили, що спірний наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №24-К про звільнення позивача прийнятий 28.01.2020, тобто з порушенням строку, передбаченого частиною 1 статті 77 Закону №889-VIII.

64. Втім, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час нового розгляду суди не дослідили обставини проходження служби позивачем у період з 05.11.2019 по 28.01.2020 та дотримання відповідачем вимог частини 4 статті 74 Закону №889-VIII, за якою дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

65. Матеріали справи містять копії листків непрацездатності позивача в період з 05.11.2019 по 24.01.2020 (а.с.94-99, Т.2), однак суди попередніх інстанцій не надали їм правової оцінки у контексті спірних правовідносин та крізь призму актів законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

66. Отже, Верховний Суд доходить висновку про те, що суди вирішили справу без повного та всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

67. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

68. Отже, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в основі обґрунтованого рішення лежать повнота і всебічність з`ясування обставин справи, це виключає існування будь-яких не спростованих судом належним чином розбіжностей між доказами, поданими сторонами.

69. Верховний Суд зазначає, що приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суди наділені правом збирати докази з власної ініціативи, а також повноваженням сприяти в реалізації обов`язку доказування (у випадку неможливості самостійного надання особами, які беруть участь у справі доказів) і витребовувати необхідні докази. Тобто законодавцем передбачено активну участь суду в збиранні доказів, а тому покладення обов`язку надання доказів виключно на осіб, які беруть участь у справі без сприяння судами в реалізації зазначеного обов`язку, а також вияв власної їх ініціативи у процесі збору доказів, як мети встановлення дійсних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є надмірним тягарем, що, в деякій мірі, є неспівмірним із розподілом обов`язку доказування, визначеного адміністративним процесуальним законодавством.

70. Тому Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи. Висновки судів попередніх інстанцій та оскаржувані рішення в цій справі не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирушення спору.

71. Водночас, в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.

72. Розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з?ясування обставин у справі та не вжито усіх, визначених законом заходів для цього.

73. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

74. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

75. Приписами частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

76. Враховуючи те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

77. Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права. Також судам слід врахувати наведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв?язку.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року задовольнити частково.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

А.В. Жук