Рішення

від 31.05.2023 по справі 461/10548/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/10548/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Сливка І.П.

за участю: представника відповідача Аксьонової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за Акціонерного товариства «Ідея Банк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Нетішинська державна нотаріальна контора, Хмельницький обласний державний нотаріальний архів про стягнення боргу за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в:

АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості Кредитним договором в розмірі 26318,05 грн та судових витрат у розмірі 2270 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 14.08.2017 між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № Р24.457.70297. Згідно п. 1.1. Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 32493,00 грн. Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців. Відповідно до п.1.3 Кредитного договору, за користування кредитним Позичальник сплачує проценти в розмірі 15,0000% річних від залишкової суми кредиту. Також, 20.07.2016, згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування, між Банком та Позичальником було укладено Угоду № С01.120.12075 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування. Згідно Угоди Позичальник отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого Угодою ліміту Кредитної лінії, доступного Позичальнику. Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 42,0000% річних. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), ліміт Кредитної лінії, доступний Позичальнику на момент укладення Угоди, становить 9000,00 грн. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 Позичальник помер. Станом на дату смерті у Позичальника за кредитним договором існувала непогашена заборгованість, розмір якої становив 17410,30 грн, а також існувала непогашена заборгованість за угодою, розмір якої становив 8907,75 грн. Після отримання інформації про смерть Позичальника, AT «Ідея Банк» надіслало до Нетішинської державної нотаріальної контори дві претензії кредитора від 12.09.2019. Разом з тим, позивач вказує, що спадкоємці Позичальника вимоги AT «Ідея Банк» щодо погашення наявної заборгованості за Кредитним договором та Угодою не задовольнили. AT «Ідея Банк» пред`явило позовні вимоги у цій справі до ОСОБА_1 оскільки така є дружиною Позичальника. Щодо позовної вимоги у цій справі до ОСОБА_2 , то, зі слів найближчих родичів, він успадкував певну частину майна. У зв`язку з наведеним просить позов задовольнити повністю та стягнути заборгованість зі спадкоємців померлого позичальника.

Ухвалою суду від 11.01.2022 у справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 11.04.2022 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31 травня 2022 року задоволено позов частково, вирішено стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ: 19390819) заборгованість за кредитними договорами у сумі 26318,05 грн та судовий збір в розмірі 2270 грн. В решті вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 26.04.2023 року заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2023 року скасовано, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача, згідно позовної заяви, просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засідання позов заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить застосувати строки позовної давності, згідно ст. ст.256, 257, 258 ЦК України.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 14.08.2017 між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № Р24.457.70297.

Згідно п. 1.1. Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 32493,00грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язувався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентам та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців.

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору, за користування кредитним Позичальник сплачує проценти в розмірі 15,0000% річних від залишкової суми кредиту.

Позивач повністю виконав власні зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином завіреними копіями меморіальних ордерів.

Крім того, 20.07.2016, згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування, текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку, між Банком та Позичальником було укладено Угоду № С01.120.12075 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування.

Укладаючи Угоду сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою: www.ideabank.ua, та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний (п. 5.1).

Згідно Угоди Позичальник отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого Угодою ліміту Кредитної лінії, доступного Позичальнику.

Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 42,0000% річних.

Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), ліміт Кредитної лінії, доступний Позичальнику на момент укладення Угоди, становить 9000,00 грн.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.08.2019 серії НОМЕР_4 .

Станом на дату смерті у Позичальника за кредитним договором існувала непогашена заборгованість, розмір якої становив 17410,30 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_5 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_6 ), на який, у відповідності до пункту 2.1. Кредитного договору, Позичальником здійснювалися платежі на погашення заборгованості за ним, а також довідкою-розрахунком заборгованості станом на 29.08.2019.

Крім того, станом на дату смерті у Позичальника за угодою існувала непогашена заборгованість, розмір якої становив 8907,75 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), а також довідкою-розрахунком заборгованості станом на 29.08.2019;

Окрім цього, починаючи з 29.08.2019 (дата смерті позичальника) банком було припинено будь-які нарахування за вище вказаними договорами.

Згідност.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно дост.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1статті 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2ст.1050 ЦК України, передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У відповідності дост. 623ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1.ст.625 ЦК України).

Згідност.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1ст.612 ЦК Українивизначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтями1216,1218 ЦК Українипередбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другоїстатті 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина другастатті 1220 ЦК України).

Згідно ізстаттею 1281 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно достатті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання інформації про смерть позичальника AT «Ідея Банк» надіслало до Нетішинської державної нотаріальної контори дві претензії кредитора від 12.09.2019.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК Україникредитор позбавляєтьсяправа вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першоїстатті 1282 ЦК України.

Вказаний висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 18.09.2019 року у справі № 6406274/16-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 просить суд застосувати строки позовної данвості.

Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.

Відтак, заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного, що відповідає вимогам наведених статей процесуального законодавства.

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а статтею 266 ЦК України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог, законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, зобов`язання з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливу строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Подання позовної заяви про стягнення боргу кредитором спадкодавця датовано 29.12.2021 року.

Як вбачається з наданих позивачем виписки про розрахунок заборгованості та довідки-розрахунку за кредитним договором С01.120.12075 від 20.07.2016, першою датою по встановленню Кредитного ліміту у сумі 8 660 грн. є 20.07.2016 року, згідно наданої позивачем до позовної заяви виписки за кредитним договором станом на 22.12.2021 сума заборгованості обчислюється з 20.07.2016 року по 22.12.2021 року; за кредитним договором Р24.457.70297 від 14.08.2017 першою датою по встановленню Кредитного ліміту у сумі 32493,00 грн. є 14.08.2017 року, згідно виписки за кредитним договором станом на 22.12.2021 (наданої позивачем до позовної заяви) сума заборгованості обчислюється з 14.08.2017 року по 22.12.2021 року.

Отже, відповідно ст. ст.256, 257, 258 ЦК України, повинен бути застосований строк позовної давності, який належить розраховувати з 22.12.2021 року, тобто з дати, коли банк розрахував розмір загальної заборгованості.

Розрахунок, який наданий позивачем (банком), подано без застосування строків позовної давності та, відповідно, сума боргу повинна бути вказана станом починаючи з 22.12.2018 року.

Суд звертає увагу на те, що з моменту смерті ОСОБА_3 , а саме з 29.08.2019 року, пункт 6 Угоди №СО1.120.12075 від 20.07.2016 та пункт 5.5 Кредитного договору № Р24.457.70297 від 14.08.2017 втрачають свою чинність.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 регулярно здійснювалось погашення заборгованості по кредитних договорах.

При цьому, відповідачем надано власний розрахунок використаних коштів згідно виписки з грудня 2018 року та розрахунок поповнення/внесених коштів згідно виписки з грудня 2018 року.

Так, як вбачається з розрахунку відповідача, з урахуванням строків позовної давності з грудня 2018 року, за кредитним договором С01.120.12075 від 20.07.2016 року, спадкодавцем ОСОБА_3 використано кредит на суму у розмірі 102,50 грн., а поповнено кредитну картку на суму у розмірі 2497,61 грн., тобто має місце переплата у розмірі 2395,11 грн. збоку спадкодавця.

Відповідно ч.1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою.

Разом з цим, позивачем, всупереч повідомлення про смерть клієнта банку згідно заяви від 06.09.2019, нараховуються проценти за прострочений кредит, а також самостійно 29.09.2020 року зменшують кредитний ліміт «3340,00 грн.» вже після смерті клієнта, що свідчить про незаконність дій позивача та незакритті кредитного договору після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Що стосується Кредитного договору Р24.457.70297 від 14.08.2017, а також Угоди С01.120.12075 від 20.07.2016 року, то суд звертає увагу на те, що кредитор подав претензії з порушенням строків, передбачених ст.1281 ЦК України 30.11.2021 року.

Так, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку, передбаченому положеннями ст.1281-1282 ЦК України.

Відповідно до частин 2-4 статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавцяналежить пред`явитисвої вимогидо спадкоємця,який прийнявспадщину,не пізнішешести місяцівз дняодержання спадкоємцемсвідоцтва проправо наспадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15-ц (провадження № 61-8438св18) зроблено висновок по застосуванню і зазначено, що «вказана норма не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса».

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертоїстатті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Судуу складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 2609/30529/12, від 26 травня 2021 року у справі № 519/783/16-ц (провадження № 61-1222св21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) зроблено висновок, що «оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Тобто стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

При цьому, поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність».

Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, в той час як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, АТ «Ідея Банк» дізналося про смерть боржника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 1281 ЦК України, почав відлік від дати, коли кредитор дізнався про смерть боржника, тобто з06.09.2019року татривав до 06.03.2020 року.

Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Судувід 20 січня 2021 року у справі № 195/1633/18 (провадження № 61-12408св20).

Проте, матеріали справи свідчать про те, що лише 30.11.2021року засобами поштового зв`язку АТ «Ідея Банк» звернувся до Нетішинської нотаріальної контори з претензією кредитора від 12.09.2019 року, в якому просив включити кредиторські вимоги банку в спадкову масу та повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком.

Крім того, як вбачається з відповіді Хмельницького обласного державного нотаріального архіву від 03.12.2021 року, за вих. №3501/01-21, представником банку не коректно надано запит, а також станом на 2021 рік, не вжито дій щодо встановлення кола спадкоємців, спадкового майна, а також того, де перебуває та/або перебувала спадкова справа заведена ще у 2019 році.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що АТ «Ідея Банк», дізнавшись про смерть боржника у вересні 2019 року, та звернувшись з претензією кредитора у листопаді 2021 року, пропустив установлений статтею 1281 ЦК України преклюзивний строк, тобто банк втратив права вимоги до спадкоємців боржника за кредитним договором, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідност. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, витрати позивача по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,19,81,141,247,258,259,263-265ЦПК України, ст.ст.525,526,610, 612, 615,629,1054,1216,1218,1219,1282 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Нетішинська державна нотаріальна контора, Хмельницький обласний державний нотаріальний архів про стягнення боргу за кредитними договорами відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Р.Волоско