Постанова

від 21.11.2023 по справі 461/10548/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/10548/21 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/2366/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Нетішинська державна нотаріальна контора, Хмельницький обласний державний нотаріальний архів про стягнення боргу за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2021 року АТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитними договорами.

В обґрунтування поданого позову покликався на те, що 14 серпня 2017 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № Р24.457.70297. Згідно п. 1.1. Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 32493,00 грн. Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців.

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору, за користування кредитним Позичальник сплачує проценти в розмірі 15,0000% річних від залишкової суми кредиту. Також, 20 липня 2016 року, згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування, між Банком та Позичальником було укладено Угоду № С01.120.12075 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування. Згідно Угоди Позичальник отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого Угодою ліміту Кредитної лінії, доступного Позичальнику. Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 42,0000% річних. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), ліміт Кредитної лінії, доступний Позичальнику на момент укладення Угоди, становить 9000,00 грн.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 Позичальник помер. Станом на дату смерті у Позичальника за кредитним договором існувала непогашена заборгованість, розмір якої становив 17410,30 грн, а також існувала непогашена заборгованість за угодою, розмір якої становив 8907,75 грн.

Після отримання інформації про смерть Позичальника, AT «Ідея Банк» надіслало до Нетішинської державної нотаріальної контори дві претензії кредитора від 12 вересня 2019 року.

Разом з тим, позивач вказує, що спадкоємці Позичальника вимоги AT «Ідея Банк» щодо погашення наявної заборгованості за Кредитним договором та Угодою не задовольнили. AT «Ідея Банк» пред`явило позовні вимоги у цій справі до ОСОБА_1 оскільки така є дружиною Позичальника. Щодо позовної вимоги у цій справі до ОСОБА_2 , то, зі слів найближчих родичів, він успадкував певну частину майна.

З врахуванням наведеного, просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 26318,05 грн, судовий збір в розмірі 2270 грн, а також інші можливі витрати пов`язані з розглядом даної справи.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Нетішинська державна нотаріальна контора, Хмельницький обласний державний нотаріальний архів про стягнення боргу за кредитними договорами - відмовлено.

Рішення суду оскаржило Акціонерне товариство «Ідея Банк»

В апеляційній скарзі покликається на те, що враховуючи невиконання Відповідачами вимог ст. 1282 ЦК України та претензій Банку, Позивач був змушений звернутись до суду із позовом за захистом порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитними договорами у примусовому порядку, на що, на думку Позивача, поширюється позовна давність у три роки, яка у свою чергу не була пропущена.

Вказує, що позовна давність щодо стягнення заборгованості по кредиту, процентах, платі за обслуговування кредитної заборгованості, інших грошових внесків, проведення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку кожного чергового платежу, відтак, AT «Ідея Банк» було подано позовну заяву про стягнення боргу за кредитними договорами без пропуску позовної давності.

Щодо зміни кредитного ліміту стверджує, що це передбачено умовами Кредитного договору №С01.120.12075 від 20 липня 2016 року та ніяк не впливає на обставини справи, оскільки зміна кредитного ліміту є безкоштовною послугою Банку і за нього не нараховується плата. А закриття кредитного договору можливе лише після повернення Банку грошових коштів, які були видані відповідно до умов Кредитного договору.

Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року по справі № 461/10548/21 скасувати, а позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Нетішинська державна нотаріальна контора, Хмельницький обласний державний нотаріальний архів про стягнення боргу за кредитними договорами задовольнити. Вирішити питання щодо розподілу понесених AT «Ідея Банк» судових витрат.

12 жовтня 2023 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Звертає увагу, що Банк дізнавшись про смерть боржника у вересні 2019 року та звернувшись з претензією кредитора у листопаді 2021 року, останній пропустив встановлений ст.1281 ЦК України преклюзивний строк, у зв`язку з чим Банк втратив право вимоги до спадкоємців боржника за кредитним договором, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Також звертає увагу про неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення 21 листопада 2023 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Ідея Банк» підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що 14 серпня 2017 року між АТ «Іде Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № Р24.457.70297.

Згідно п. 1.1. Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 32493,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язувався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентам та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців.

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору, за користування кредитним Позичальник сплачує проценти в розмірі 15,0000% річних від залишкової суми кредиту.

Позивач повністю виконав власні зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином завіреними копіями меморіальних ордерів.

Крім того, 20 липня 2016 року, згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування, текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку, між Банком та Позичальником було укладено Угоду № С01.120.12075 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування.

Укладаючи Угоду сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою: www.ideabank.ua, та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний (п. 5.1).

Згідно Угоди Позичальник отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого Угодою ліміту Кредитної лінії, доступного Позичальнику.

Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 42,0000% річних.

Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), ліміт Кредитної лінії, доступний Позичальнику на момент укладення Угоди, становить 9000,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.08.2019 серії НОМЕР_3 .

Починаючи з 29 серпня 2019 року (дата смерті позичальника) банком було припинено будь-які нарахування за вище вказаними договорами.

З наданих Банком розрахунків вбачається, що станом на дату смерті у Позичальника за кредитним договором існувала:

непогашена заборгованість, розмір якої становив 17410,30 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_4 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_5 ), на який, у відповідності до пункту 2.1. Кредитного договору, Позичальником здійснювалися платежі на погашення заборгованості за ним, а також довідкою-розрахунком заборгованості станом на 29 серпня 2019 року;

непогашена заборгованість, розмір якої становив 8907,75 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), а також довідкою-розрахунком заборгованості станом на 29 серпня 2019 року.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд входив з тих підстав, що Банк втратив права вимоги до спадкоємців боржника за кредитним договором, оскільки, дізнавшись про смерть боржника у вересні 2019 року, та звернувшись з претензією кредитора у листопаді 2021 року, АТ «Ідея Банк» пропустив установлений статтею 1281 ЦК України преклюзивний строк.

З такими висновками суду погодитись не можна із наступних підстав.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України, передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У відповідності до ст. 623ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1.ст.625 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно із статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Вказаний висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 18.09.2019 року у справі № 6406274/16-ц.

З наданого третьою особою - Хмельницьким державним нотаріальним архівом, частини копії спадкової справи №21/2019 заведеної приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Ковальчук Л.Я. 12 вересня 2019 року до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що відповідач ОСОБА_1 відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.106, зворот).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймала, вона не є спадкоємицею померлого ОСОБА_3 ні за законом, ні за заповітом, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог до неї.

Також встановлено, що ОСОБА_2 06 вересня 2019 року повідомив Банк про факт смерті ОСОБА_5 , надавши фотокопію свідоцтва про смерть останнього.

З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , до приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області - Ковальчука Л.Я., ОСОБА_2 звернувся 12 вересня 2019 року.

ОСОБА_2 маючи намір успадкувати майно померлого ОСОБА_3 , в порушення норм ч.1 ст.1281 ЦК України, не повідомив позивача-як кредитора про відкриття спадщини після смерті останнього, а також, що він спадкує майно померлого.

Згідно виданих ОСОБА_2 приватним нотаріусом - Ковальчуком Л.Я. 02 березня 2020 року свідоцтв про право на спадщину за законом, вбачається, що ОСОБА_2 , у зв`язку з відмовою спадкоємця першої черги, матері померлого ОСОБА_6 , успадкував:

квартиру АДРЕСА_1 (ринкова вартість станом на 24 лютого 2020 року - 216270 грн);

квартиру АДРЕСА_2 (ринкова вартість станом на 25 лютого 2020 року - 256785 грн).

Згідно ч.2, 3 ст.1281 ЦК України, в редакції чинній на момент смерті ОСОБА_3 , та редакція якої на теперішній час не змінилася, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

АТ «Ідея Банк» звертаючись до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , зазначав про своє припущення відносно того, що останній успадкував певну частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3 .

З долучених Банком претензій кредитора, датованих 12 вересням 2019 року, вбачається, що такі були скеровані Нетішинській державній нотаріальній конторі 30 листопада 2020 року. Окрім цього, 20 листопада 2020 року згадані претензії кредитора разом з адвокатським запитом з метою встановлення факту заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 та кола осіб спадкоємців.

Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Ідея Банк» на момент звернення до суду з даним позовом не мало достатніх відомостей про одержання спадкоємцем - ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину. На спростування згаданих обставин, жодна з сторін даної справи не представили докази які б свідчили про те, що АТ «ІдеяБанк» знало про прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , та одержання ним 02 березня 2020 року свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи наведене, помилковим є висновки суду першої інстанції щодо початку перебігу шестимісячного строку передбаченого ч.2 ст.1281 ЦК України, який суд пов`язав з датою, коли Банк дізнався про смерть боржника, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №195/1633/18 (провадження №61-12408св20), суд зазначав про початок відліку шестимісячного строку, передбаченого частиною ч.2 ст.1281 ЦК України, а саме з моменту, коли кредитор дізнався про смерть боржника, суд керувався нормами статті 1281 ЦК України в редакції станом на липень 2018 року, якою було передбачено:

ч.2 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

В той же час спірні правовідносини в даній справі виникли після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно норм ч.2 ст.1281 ЦК України в редакції станом на 29 серпня 2019 року, норма статті якої залишилася незмінною станом на тепер, передбачено, що кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_7 та його представник покликається на висновки Верховного Суду, де робилися висновки по подібних справах, з врахуванням норм ст.1281 ЦК України в редакції не чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а отже такі висновки колегією суддів за даних правовідносин не можуть бути застосовані.

Відповідно до частини першої та другої статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Тлумачення статті 1281 ЦК свідчить, що вказана норма не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Відповідно до положень статті 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 Цивільного кодексу України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , який успадкував квартири померлого на загальну суму 473055 грн

Встановивши, що ОСОБА_2 як особа яка спадкує майно не повідомив Банк про відкриття спадщини, а також про прийняття ним спадщини і одержання свідоцтва про право на спадщину, шестимісячний строк, передбачений ст. 1281 ЦК України в чинній редакції, для звернення баком з вимогою до спадкоємців, що прийняли спадщину, на момент звернення до суду з позовною заявою фактично не розпочався. В той же час, Банк не знаючи кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , а також де відкрито спадкову справу, звертався до Нетішинської державної нотаріальної контори з претензією кредитора 30 листопада 2020 року.

В поданих претензіях Банк просив:

прийняти претензію АТ «ІдеяБанк» - кредитора спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за його останнім місцем проживання: АДРЕСА_3 ;

довести до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту про подання АТ «ІдеяБанк» претензії кредитора;

в разі отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину померлого, надати АТ «ІдеяБанк» відомості про спадкоємців (ПІП, ІПН, адреса рєстрації, проживання, контактний телефон тощо) та про отримання в спадщину майно.

Із змісту претензій кредитора, адресованих нотаріусу, чітко убачається кореспондуючий обов`язок спадкоємців погасити борг спадкодавця.

Доказів щодо звернення Банком до Нетішинської державної нотаріальної контори з претензією кредитора раніше 30 листопада 2020 року, матеріали справи не містять, так само як і не містять відомостей щодо наявності в банку запитуваної інформації.

На згадані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до передчасного висновку про пропуск Банком преклюзивного строку передбаченого ст.1281 ЦК України.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На момент смерті ОСОБА_3 , в нього існувала перед АТ «ІдеяБанк»:

непогашена заборгованість за кредитним договором Р24.457.70297 від 14 серпня 2017 року в розмірі 17410,30 грн, з яких: 17303,63 грн - строковий основний борг та 106,67 грн - прострочені проценти;

непогашена заборгованість за кредитним договором С01.120.12075 від 20 липня 2016 року в розмірі 8907,75 грн, з яких 8628,46 грн - основний борг та 279,29 грн - строкові проценти.

З представлених Банком розрахунків заборгованості за кредитними договорами вбачаєть, що ОСОБА_3 регулярно здійснював погашення свого боргу, а отже відсутні підстави вважати, що здійснений банком розрахунок заборгованості на момент смерті боржника, здійснений поза межами строків позовної давності, про застосування якого просив спадкоємець боржника - ОСОБА_2

АТ «ІдеяБанк» звернувшись з позовом до суду у грудні 2021 року щодо стягнення заборгованості з спадкоємців боржника - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пропущено строк позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що строки зазначені у ст.1281 ЦПК України АТ «ІдеяБанк» не пропущено, з огляду на що рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким позов АТ «ІдеяБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 потрібно задовольнити частково, із постановленням нового, стягнувши з ОСОБА_2 заборгованість в межах вартості майна одержаного ним у спадщину після смерті ОСОБА_3 , станом на 29 серпня 2019 року в розмірі 26318,05 грн, а також відмовити в задоволення позову до ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2,ч.1,ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1,ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, судові витрати АТ «ІдеяБанк», пов`язані з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягають стягнення з ОСОБА_2 в розмірі 2837,50 грн. .

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Нетішинська державна нотаріальна контора, Хмельницький обласний державний нотаріальний архів про стягнення боргу за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКП: НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ: 19390819) заборгованість за кредитними договорами у сумі 26318,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКП: НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ: 19390819) 2837,50 грн судових витрат пов`язаних із сплатою судового збору

В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2023 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.