Рішення

від 23.05.2023 по справі 322/278/23

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

23 травня 2023 рокуСправа № 322/278/23

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретар судового засідання Блажко О.П.,

за участю: представника позивача - прокурора Пархомова Є.В. (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури М. Соколова (далі прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області (далі Рада) до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

Короткий зміст позовних вимог, заяв по суті, рух справи.

17 березня 2023 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

витребувати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області (70101, Запорізька область, Запорізький район, смт Новомиколаївка, вул. Українська, буд. 34, код ЄДРПОУ 20509622) земельну ділянку площею 1,1100 га, кадастровий номер 2323680800:06:007:0027 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2323227223236), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 09.11.2016 №8-4284/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено розроблений ТОВ «Інвара» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області за межами населеного пункту та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,0000 га (кадастровий номер 2322481800:02:001:0192), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізького району, за межами населеного пункту.

На підставі зазначеного наказу, 18.11.2016 за №17548461 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1090814423224).

В подальшому, рішенням Ради від 10.03.2021 №03 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність земельних ділянок громадянам», розглянувши, зокрема, заяву ОСОБА_1 , вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення та передати в приватну власність земельну ділянку за рахунок земель комунальної власності Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 площею 1,1100 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323680800:06:007:0027, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі зазначеного рішення, 24.03.2021 за №41211732 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2323227223236).

Запорізькою окружною прокуратурою встановлено, що вказане рішення Ради від 10.03.2021 №03 прийняте з порушенням вимог земельного законодавства, з огляду на, що земельна ділянка з кадастровим номером 2323680800:06:007:0027 підлягає витребуванню у ОСОБА_1 на користь Ради з урахуванням наступних підстав.

Право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз (ч.4 ст.116 ЗК України).

Земельна ділянка площею 1,1100 га з кадастровим номером 2323680800:06:007:0027, що знаходиться на території Ради за адресою: АДРЕСА_2 вибула з комунальної власності внаслідок протиправного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду цільового призначення понад норму, встановлену законом.

Фактично ОСОБА_1 протиправно отримав право власності на спірну земельну ділянку, повторно скориставшись правом на безоплатну приватизацію, що суперечить принципу пропорційності.

Спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою - Ради, яка реалізує повноваження розпорядника земель комунальної власності на відповідній території.

Маючи доступ до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру посадові особи Ради мали можливість перевірити наявність у ОСОБА_1 використаного права на безоплатну приватизацію земельної ділянки такого виду цільового призначення та площі.

При здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема, здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу спірної земельної ділянки у власність, Рада відповідно до вимог ст.118 Земельного кодексу України і ст.ст.2, 6 Закону України «Про землеустрій», мала не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити ОСОБА_1 у передачі спірної земельної ділянки у власність.

Прокурором наведено обґрунтування порушення інтересів держави і неналежне здійснення повноважень органом уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Наведені обставини, які давали підстави для звернення до суду з позовом.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.13, 14, 19, 131-1 Конституції України, ст.ст.1, 12, 78, 80, 83, 84, 116, 118, 121, 142, 152, 155 ЗК України, ст.ст.2, 16, 21, 170, 172, 326 - 328, 387, 393 ЦК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.2, 6 Закону України «Про землеустрій», ст.32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст.9, 15, 30, 38 Закону України «Про державний земельний кадастр», рішення Конституційного суду від 08.04.199 у справі №1-1/99, ст.1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прецедентну практику ЄСПЛ, правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 25.06.2014 у справі №6-67цс14, Верховного Суду від 29.06.2016 у справі №6-1376ц16, від 10.12.2021 у справі №924/454/20, Великої Палати Верховного суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 19.05.2020 у справі 916/1608/18, від 11.02.2020 у справі №922/614/19, від 26.05.2020 №912/2385/18, від 16.06.2020 у справі №372/266/15-ц, від 22.06.2020 у справі №200/606/18, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, прокурор просив задовольнити позовні вимоги.

Також прокурором була подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 березня 2023 року заява про забезпечення позову задоволена, накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 1,1100 га з кадастровим номером: 2323680800:06:007:0027 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2323227223236).

Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 березня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 22.03.2023 вважається отриманою відповідачем, відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України.

Відзив відповідачем не подано.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах подана заява у якій зазначено, що Рада не має заперечень щодо розгляду справи, просить позов задовольнити і прохає розглянути справу без участі їх представника.

Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2023 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інших клопотань, заяв від учасників справи не надійшло.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав вказаних в заявах по суті справи. Просив позов задовольнити у повному обсязі. Вважав можливим провести судовий розгляд без участі згаданих учасників справи і, враховуючи відсутність відповідача за місцем реєстрації, ухвалити рішення в заочному порядку.

В судове засідання представник Ради і відповідач не з`явилися про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Судом ухвалено розглянути справу в заочному порядку.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 09.11.2016 №8-4284/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено розроблений ТОВ «Інвара» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області за межами населеного пункту та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,0000 га (кадастровий номер 2322481800:02:001:0192), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізького району, за межами населеного пункту (а.с.30).

На підставі зазначеного наказу, 18.11.2016 за №17548461 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1090814423224), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.31 - 32).

В подальшому, рішенням Ради від 10.03.2021 №03 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність земельних ділянок громадянам», розглянувши, зокрема, заяву ОСОБА_1 , вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення та передати в приватну власність земельну ділянку за рахунок земель комунальної власності Ради ОСОБА_1 площею 1,1100 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323680800:06:007:0027, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.33).

На підставі зазначеного рішення, 24.03.2021 за №41211732 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2323227223236), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.34).

Рішенням Ради від 23.12.2021 №26 вирішено погодити заяву ОСОБА_1 щодо відмови права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2323680800:06:007:0027, площею 1,1100 га, що знаходиться на території Ради за адресою: АДРЕСА_2 та укласти угоду про передачу праву власності на земельну ділянку між заявником та уповноваженим представником Ради у комунальну власність, яка підлягає нотаріальному посвідченню згідно ст.142 Земельного кодексу України.

Рішення Ради від 23.12.2021 №26 виконано не було.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи,поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Щодо порушення інтересів держави і підтвердження повноважень прокурора для представництва інтересів держави в суді, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України органи прокурату здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.4 ст.56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз.3 ч.5 ст.56 ЦПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу,уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статус прокурора визначено у статті 15 вказаного Закону України «Про прокуратуру», частиною другою якої передбачено також, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.

Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні №3-рп/99 від 08 квітня 1999 року, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом

Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України, ст.ст.2, 170, 172, 326, 327, 374 Цивільного кодексу України право власності на землі державної та комунальної власності належать державі Україна та територіальним громадам, які реалізують це право через відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельна ділянка, яка виступає предметом позову розташована на території Новомиколаївської територіальної громади.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п.«а», «є» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Отже, Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 №912/2385/18 відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, законодавчо визначена процедура добровільної відмови власника землі на користь територіальної громади передбачає подання особою відповідної заяви про добровільну відмову до уповноваженого органу, а також подальше укладення угоди між такою особою та уповноваженим органом про передачу права власності на земельну ділянку.

07.11.2022 окружною прокуратурою скеровано запит до Ради про надання інформації, чи проведена на теперішній час державна реєстрація права комунальної власності Новомиколаївської територіальної громади на вказану земельну ділянку у спосіб, визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (а.с.53).

Відповідь на вказаний запит отримано не було (докази протилежного відсутні).

05.01.2023 окружною прокуратурою до Ради повторно скеровано аналогічний запит (а.с.54).

Листом від 06.01.2023 Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області повідомила, що у зв`язку з великим обсягом роботи спеціалісти відділу земельних відносин до початку воєнного стану не встигли підготувати пакет документів для укладення угоди про передачу права власності на вказану земельну ділянку, тож земельна ділянка 1,1100 га для особистого селянського господарства і до тепер, є приватною власністю ОСОБА_1 . На даний час спроби зв`язатись з ОСОБА_1 є марними, так як ОСОБА_1 знаходиться за кордоном (а.с.55).

На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою на адресу Ради скеровано лист №54-1021вих-23 від 03.02.2023 з викладом виявлених порушень вимог земельного законодавства та запропоновано надати інформацію щодо самостійного вжиття заходів на поновлення порушених інтересів територіальної громади (а.с.56 -58).

Листом №662 від 23.02.2023 Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області повідомила, що факт незаконного набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, внаслідок протиправного використання права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду цільового призначення понад норму встановлену законом, відомо Новомиколаївській селищній раді не було. 23.12.2021 Новомиколаївською селищною радою на сесії восьмого скликання №14 було розглянуто заяву про звернення ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , щодо відмови права власності на земельну ділянку. На даний час рішення №26 від 23.12.2021 року «Про звернення громадян та юридичних осіб по земельним питанням» не виконано. Неодноразові спроби зв`язатися з ОСОБА_1 не надали бажаного результату. 15.02.2023 року до Ради надійшов лист від адвоката Демиденко Дар`ї Анатоліївни, представника ОСОБА_1 , з поясненнями, стосовно вимушеного від`їзду вищевказаної особи за кордон, через хворобу. Будь-яких підтверджень, стосовно хвороби ОСОБА_1 , не надано. Також повідомлено, що Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області для поновлення порушених інтересів територіальної громади не зверталась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення №03 від 10.03.2021 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність земельних ділянок громадянам» та зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь Ради, по земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства на території Веселогаївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, за адресою: АДРЕСА_2 , яку передано у власність ОСОБА_1 , площею 1,1100 га (кадастровий номер 2323680800:06:007:0027) (а.с.59).

Також Рада повідомила, що для поновлення порушених інтересів територіальної громади не має змоги звернутись у 2023 році до суду з позовом про визнання незаконним та скасування вищевказаного рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку за відсутності коштів у місцевому бюджеті на сплату судового збору у 2023 році.

Таким чином, протягом понад 1 року інтереси територіальної громади поновлені так і не були, процедури добровільної відмови власника землі на користь територіальної громади, визначеної ст.142 Земельного кодексу України, органом місцевого самоврядування та власником земельної ділянки ОСОБА_1 реалізовано не було. Упродовж тривалого часу Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області не звернулася до суду із відповідною позовною заявою, тому окружною прокуратурою на адресу Ради скеровано лист №54-2190вих-23 від 14.03.2023 в якому повідомлено, що відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звертається до суду з відповідним позовом (а.с.61).

Заява Ради про підтримання позовних вимог додатково свідчить про те, що Раді було відомо про подачу позову прокурором.

Вказане дало підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із позовом.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України також закріплено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1-4 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з п.б ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлена судом.

Відповідно до положень ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, факт того, що посадові особи Ради не перевірили реалізацію ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, призвів до безпідставного вибуття землі із комунальної власності, наслідком чого було порушено права Держави взагалі і територіальної громади, зокрема, тому суд дійшов висновку, що рішення Ради №03 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність земельних ділянок громадянам», в частині передання в приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 , суперечить положенням ч.4 ст.116 ЗК України та п.б ч.1 ст.121 ЗК України.

ОСОБА_1 у 2021 році, повторно скориставшись своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки, вдруге набув у власність земельну ділянку із земель колективної власності Ради, площею 1,1100 га із кадастровим номером 2323680800:06:007:0027, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки у 2016 році вже отримував у власність земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 2322481800:02:001:0192, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Відповідач на спростування доводів позивача не надав жодних аргументів, не надав доказів, які вказували на ускладнення чи унеможливлювали з поважних причин виконання ним рішення Ради від 23.12.2021 №26 (про укладення угоди про передачу права власності на земельну ділянку).

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки вимога про визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним та його скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому, позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на яке воно спрямоване. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19.

Окрім вказаного висновку Великої Палати Верховного Суду, близькі за змістом правові висновки також викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (п.46) та від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.148).

Велика Палата Верховного Суду у вказаних рішеннях зазначає, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Тому не є ефективним способом захисту права власника для мети витребування ним його майна з чужого незаконного володіння оспорювання не тільки рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, але й договорів, інших правочинів щодо спірного майна та документів, що посвідчують відповідне право.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 94); постанові Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі №6-67цс14).

Повно і всебічно з`ясувавши обставини справи на підставі наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позов прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурором при зверненні до суду з даним позовом було сплачено 2684,00 грн судового збору за подачу позову, що підтверджується платіжним дорученням №382 від 06.03.2023, а також 1342,00 грн судового збору, за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується платіжним дорученням №381 від 06.03.2023, тому сума цих витрат підлягають стягненню з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області земельну ділянку загальною площею 1,1100 га з кадастровим номером: 2323680800:06:007:0027 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2323227223236), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Запорізької обласної прокуратури кошти витрачені на сплату судового збору у 2023 році (за подачу позовної заяви і заяви про забезпечення позову) при здійсненні представництва держави, у сумі 4026,00 грн (розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету-2800, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄРДПОУ 02909973).

Згідно з ч.7 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову вжиті судом відповідно до ухвали Новомиколаївського районного Запорізької області від 20.03.2023 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Реквізити учасників справи:

- позивач: перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури М. Соколов, 69061, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області, 70101, Запорізька область, Запорізький район, смт Новомиколаївка, вул. Українська, буд. 34, ідентифікаційний код 20509622;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складене 2 червня 2023 року

Суддя Р.О. Губанов