Рішення

від 31.05.2023 по справі 279/1359/23

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/1359/23

Провадження № 2-о/279/68/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., за участі заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , дистанційно представника заінтересованої особи Юхимчук О.М., розглянувши цивільну справу №279/1359/23 за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа: Управління Державної міграційноїслужби уЖитомирській області про встановлення факту проживання на певну дату,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання на певну дату, зазначивши, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Злобичі Коростенського району Житомирської області. 18.10.1984 року був призваний на строкову військову службу, має статус потерпілої особи від наслідків аварії на ЧАЕС. З моменту народження він постійно та безвиїзно проживав на території України. Однак, з різних причин не може отримати паспорт громадянина України. У серпні 2022 року він звернувся до Коростенського районноговідділу УправлінняДержавної міграційноїслужби уЖитомирській області щодо отримання паспорту громадянина України, проте, у результаті перевірки йому було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України. Просив встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України», а саме 13 листопада 1991 року.

Заявник та його представник в судовому засіданні вимоги заяви підтримати та просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Управління Державної міграційноїслужби уЖитомирській області Юхимчук О.М. в судовому засіданні вимоги не визнала в задоволенні заяви просила відмовити, так як заявником не подано будь-яких доказів на підтвердження факту його постійного проживання на території України в м. Коростені Житомирської області станом на 28.08.1991 року не надано, як не надано інших доказів його проживання на території України.

Вислухавши пояснення участників судового розгляду та дослідивши їх в сукупнсті з письмовими матеріалами справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Злобичі Коростенського району Житомирської області, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.08.1966 року.

Згідно свідоцтва про освіту серії НОМЕР_2 виданого 11.06.1981 року ОСОБА_1 навчався в Злобицькій восьмирічній школі Коростенського району Житомирської області, яку закінчив у 1981 році.

Згідно даних військового квитка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Злобичі Коростенського району, в графі "освіта" зазначено: закінчив 10 класів Холосновської школи в 1983 році, призваний Коростенським об`єднаним міським військоматом для проходження військової служби 18.10.1984 року, по відбуттю військової служби 20.05.1986 року поставлений на військовий облік.

20.03.1994 року ОСОБА_1 отримав посвічення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 .

Відповідно до наказу №15-К від 17.03.1988 року ОСОБА_1 з 22.03.1988 року був прийняти на роботу водієм ВАТ "Коростенське АПТ 11861" та був звільний з роботи 27.08.1998 року, згідно з наказом №28-К від 27.08.1998 року, що стверджується даними архівного витягу з документальних матеріалів ВАТ "Коростенський АТП 11861".

Також зявником подано висновок за результатми проведення процедури встановлення особи від 18.09.2022 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 був документований 05.09.1984 року паспортом зразка 1974 року колишнього СРСР НОМЕР_4 .

Відповідно до ст.293 ч.1 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно ст. 293 ч.2 п.5 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України,у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у порядку ч. 2ст. 256ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положеньст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, та 13.11.1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років.

Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, або мають посвідчення біженця чи документ, що підтверджує надання притулку в Україні. Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР (далі Порядок) відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.

У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

Крім того, пунктом 44 вищевказаного Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Також судом враховано, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 11 Закону України «Про статусі соціальнийзахист громадян,які постраждаливнаслідок Чорнобильськоїкатастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій.

Оскільки, заявник належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, про що 20.03.1994 року отримав посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 , тобто під час видачі вказаного посвідчення було встановлено факт його проживання на території гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 року не менше трьох років; в період з 22.03.1988 оку по 27.08.1998 року працював водім в ВАТ "Коростенське АТП 11861", а відтак вказане підтверджує і факт його постійного проживання на території України і станом на 24 серпня 1991 року.

Враховуючи наведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що заявник ОСОБА_1 постійно проживав на території України (м.Коростень Житомирська область)станом на 24 серпня 1991 року, а тому є всі підстави для встановлення зазначеного факту у судовому порядку.

Керуючись ст.ст.4,5,12,13,76-82,259,263-265,268,273,293-294,315ЦПК України,ст.ст.1,3,9Закону України«Про громадянствоУкраїни»,

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити фактпостійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженця с.ЗлобичіКоростенського районуЖитомирської областіна територіїУкраїни (м.Коростень,Житомирська область)станом на24серпня 1991року.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 02.06.2023 року.

Сторони:

Заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - Управління Державної міграційноїслужби уЖитомирській області, місце знаходження: м.Житомир, вулиця Пушкінська, 44, ЄДРПОУ 37808497.

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідно з оригіналом