Рішення

від 17.04.2023 по справі 160/1616/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року Справа № 160/1616/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

УСТАНОВИВ:

31.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2022/300032/1 від 13 грудня 2022 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2022/000307 від 13 грудня 2022 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2022/300031/1 від 13 грудня 2022 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2022/000306 від 13 грудня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 грудня 2022 року до митного посту «Ліски» Дніпровської митниці були подані декларації №22UA110110007557U8 та 22UA110110007556U9, якими до митного оформлення було заявлено товари, митна вартість яких була визначена за першим методом за ціною контракту. Однак, митний орган не визнав заявлену позивачем, митну вартість товару, пояснюючи це відмовою декларанта від надання додаткових документів; ненаданням документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару; відсутністю документального підтвердження повноти включення складових митної вартості; відсутністю документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, та неможливістю у зв`язку з цим застосувати метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту; а також наявністю у митного органу інформації щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів. Позивач зазначає, що 13 грудня 2022 року відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2022/300032/1, № UA110110/2022/300031/1 та видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000307, № UA110110/2022/000306. При цьому, як вказує позивач, через коригування митної вартості зросла сума податку на додану вартість, що повинна бути сплачена позивачем, що на думку останнього, є втручанням у майнові права позивача та вимагає від нього здійснити додаткові витрати, пов`язані з імпортом вказаного товару. Сума таких донарахованих сум ПДВ за рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110110/2022/300032/1 склала 7744,84 грн., а за рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110110/2022/300031/1 склала 5718,09 грн. Скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, позивач задекларував зазначену партію товару, а митний орган впустив у вільний обіг за ЕМД №22U110110007581U7 та ЕМД №22U110110007580U8 від 13.12.2022 року. Позивач не погоджується із рішеннями митного органу, оскільки позивачем було надано усі належні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а зауваження відповідача щодо наявності розбіжностей в наданих документах та вимог надання додаткових документів є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

15.02.2023 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року.

Ухвалою суду від 17.02.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

06.03.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що за результатами здійснення контролю правильності визнання митної вартості товарів митний орган визнає, заявлену декларантом або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. В результаті такого контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до вимог чинного законодавства. Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.

01 серпня 2019 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторська компанія «Український транспортний центр - Дніпро» ( експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (замовник) підписано договір на транспортно-експедиційне обслуговування № D01-56-С. Відповідно до умов даного договору він регулює взаємовідносини між експедитором-перевізником та замовником, які пов`язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування по організації експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів автомобільним, залізничним, морським та авіатранспортом по території України та по території інших держав з наданням інших послуг, узгоджених в заявках-договорах/доповненнях до даного договору, і які є невід`ємною частиною нього договору. З метою здійснення транспортно-експедиційного обслуговування відповідно до умов даного договору експедитор-перевізник має право залучати третіх осіб та/або виконати ТЕО власними силами та засобами. За дії третіх осіб експедитор-перевізник несе відповідальність, як за власні ( п. 1.1, 1.2).

Також, судом встановлено, що між позивачем та компанією NIKEL PASLANMAZ CELIK SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI (Туреччина) укладено зовнішньоекономічний контракт №AVMG-NIKEL/2020 від 13 серпня 2020 року, відповідно до пункту 1 якого постачальник зобов`язується в строки та на умовах, встановлених даним контрактом, передати у власність покупця вироби з нержавіючої сталі й документи, що відносяться до товару, а покупець зобов`язується прийняти товар й оплатити його вартість у відповідності з положеннями даного контракту.

Товар поставляється партіями. Партією товару є асортимент й кількість товару, вказані в комерційному інвойсі до даного контракту ( п.5.1 Контракту).

Товар за цим договором поставляється на умовах FСА Tmek Mah/ Nato Yolu Cd/ № 319/1 Sancatepe/ ISTANBUL у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс 2010», якщо інше не вказано в комерційних інвойсах і/або Проформах інвойсах( п. 5.2 Контракту). Строк поставки товару вказано в комерційних інвойсах і/або проформах інвойсах (п 5.3).

Пунктом 5.6 контракту передбачено, що разом з товаром постачальник передає покупцю оригінали наступних товаросупровідних документів: комерційний інвойс, проформа інвойс( в разі складання її сторонами), пакувальний лист, СМR і/або коносамент і/або залізнична накладна ( в залежності від обраних умов поставки), сертифікат якості, сертифікат походження, копія митної декларації країни відправника.

Ціна за товар фіксується за одиницю ваги нетто товару, включає вартість тари, упаковки і маркування товару. Загальну вартість контракту складає вартість товару, поставленого у відповідності з даним контрактом у продовж строку його дії. Валюта контракту долар США. ( п.п. 2.1, 2.2, 2.3 контракту).

Відповідно до п. 3.1 контракту плата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 3.2 контракту визначений порядок оплати відповідно якого покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості, партії товару яка поставляється, якщо інші умови оплати не будуть оговорені в проформах інвойсах. Попередня оплата здійснюється на підставі проформи-інвойса, виставленого постачальником шляхом направлення на електронну пошту покупця ( п. 3.3). Проформа інвойс може мати інші умови оплати, які будуть превалювати над умовами п. 3.2 даного контракту для партії товару, згаданої в проформі інвойсі. ( п. 3.4)

Як встановлено судом, що 25.11.2022 року було видано Profoma invoice за контрактом AVMG-NIKEL/2020 Sancaktere/Istanbul, на загальну суму 57280,00 дол. США.

За інвойсом від 01.12.2022 року № DEF202200001074 поставлено товар на загальну суму 47285,00 дол. США, який було спаковано відповідно до пакувального листа № 01.12.2022 загальною вагою 22047 kgs.

З метою митного оформлення товару до митного оформлення подана електронна митна декларація № 22UA110110007557U8 від 12.12.2022 року, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари: товар №1 -прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), марки сталі 304/2В у рулонах розміром 0,50 х 1000 - 3560 кг; вміст нікелю 8,02-8,03%. Виробник: TRINOX METAL; країна виробництва: TR; Товар №2 - прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), марки сталі 304/2В + PVC, розміром 2,00* 1250/2500 мм 1708 кг;3,00*1250*2500 мм 1528 кг.; 2,00*1250*2500 мм. 1708 кг.; 2,00*1250*2500 мм. 1708 кг.; 304/8К+ PVC, розміром 3,00*1250*2500 мм. 1950 кг.; Вміст нікелю : 8,042 -8,074%. Виробник Nikel Paslanmaz Celik Sanayi VE Ticaret A.S. ( з матеріалу Posco Assan TST); Торгівельна марка: нема даних; Країна виробництва: TR. Товар № 3 - прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), у рулонах, завтошки 0,5 мм. або більше, але не більш як 1 мм з масовою частковою нікелю менш як 2,5 %, сталі марки : 430/2В, розміром 0,80*1250 мм. 4810 кг.; 430/ВА, розміром 0,80*1250 мм. 4750 кг.; без вмісту нікелю. Виробник: Posco Assan TST. Торгівельна марка: нема даних; Країна виробництва: TR.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару 47285,00 доларів США., яка визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості; сертифікат якості №201028- RCZ7AN-0011A1-0001 від 28.01.2021 року; сертифікат якості №201222-RCZ7AN-0011A1-0001 від 28.01.2021 року; сертифікат якості №210415- RCZ7AN-0011A1-0003 від 27.04.2021 року; сертифікат якості №210506- RBZ7AN-0002A1-0003 від 31.05.2021 року; сертифікат якості № 2745 від 30.03.2022 року; сертифікат якості №3189 від 16.08.2022 року; пакувальний лист від 01.12.2022 року; рахунок- проформа від 25.11.2022; рахунок фактура DEF202200001074 від 01.12.2022 року; автотранспортна накладна А№ 00180 від 01.12.2022 року; супровідний лист 22TR34130003612000 від 02.12.2022 року; сертифікат про походження товару Y0271221 від 02.12.2022 року; акт звірки від 21.10.2022 року; рахунок фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 139 від 02.12.2022 року; довідка про транспортні витрати від 02.12.2022 року ; зовнішньоекономічний контракт №AVMG-NIKEL/2020 від 13 серпня 2020 року; Договір про надання послуг митного брокера № 01/04 від 01.04.2021; договір про перевезення D01-56-С від 01.08.2019 року.

12.12.2022 року відповідачем позивачу надіслано повідомлення, відповідно до якого на підставі результатів спрацювання автоматизованої системи управління ризиками для виконання митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи за МД необхідно, у зв`язку з проведенням контролю визначення митної вартості товарів, на підставі ч.6 ст. 53 МК України, надати додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Позивачем були додатково подані такі документи: договір на транспортно-експедиційні послуги від 07.10.2021 D01-365-C, від 30.11.2022 К-94-П, від 24.03.2022 №39, документи що містять біржову інформацію LME Nickel 01-08/2022 від 25.11.2022, цінова інформація з мережі інтернет про вартість сировини LMЕ від 16.11.2022, висновок ТПП ГО-784 від 07.12.2022, виписка з бухгалтерської документації 06/12/01 від 06.12.2022, e-FATURA DEF2022000001074 від 01.12.2022, комерційна пропозиція від 22.11.2022, прайс-лист від 22.11.2022.

13.12.2022 року від митниці декларанту надіслано повідомлення 1, на підставі ч.6 ст. 53 МК України, яким вказано, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Строк подання документів 10 календарних днів.

У відповідь на повідомлення позивачем направлено лист від 13.12.2022, в якому було повідомлено, що будь- які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД від 12.12.2022 № 22UA110110007557U8 у 10-денний термін надаватись не будуть.

Повідомленням 2 від 13.12.2022 року від митниці декларанту вказано, що у відповідності до статті 52 МКУ, декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Надалі, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2022/300032/1 від 13.12.2022 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів скориговано за другорядним методом визначення митної вартості 2-а (за ціною договору щодо ідентичних товарів), відповідно до ст. 64 МК України.

Крім того митним органом відмовлено у прийнятті вказаної спірної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2022/000307.

Судом встановлено, що відповідно картки відмови UA 110110/2022/000307, відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів, оскільки а результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості( п. 3 ст. 53 МКУ), а саме за ЕМД від 12.12.2022 № 22UA110110007557U8 заявлені товари відповідно до непрямого зовнішньоекономічного контракту від 13.08.2020 № AVMG-NIKEL/2020 між компанією NIKEL PASLANMAZ CELIK SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI (Туреччина) та покупцем ТОВ «АВ метал груп»:

1. Пунктом 3.2 Контракту передбачена 100% передплата, якщо інше не визначено у проформі інвойсу. У проформі інвойсі від 25.11.2022 також зазначено умовою платежу відстрочку платежу 60 днів після дати інвойсу, а строк дії зазначеної проформи « 25.11.2022/…» з 25.11.2022 без визначеної кінцевої дати. В наданому до митного оформлення інвойсі на задекларовану партію товару від 01.12.2022 № DEF202200001074 умовами оплати зазначено, як CASH Paiment оплата готівкою. Банківських платіжних документів, щодо оплати даної партії товару до митного оформлення не надано пояснень щодо визначених умов поставки в інвойсі також не надано.

2. Пунктом 5.2 Контракту умовами поставки є FCA/ISTANBUL, якщо інше не визначено у проформі інвойсі. У проформі-інвойсі від 25.11.2022 №б/н умови поставки EXW провінція KOCAELI без конкретного населеного пункту; у наданому до митного оформлення інвойсі на задекларовану партію товару від 01.12.2022 № DEF2022000001074 взагалі умови поставки визначені як EXW без будь яких уточнень; у транспортних документах, а саме СMR від 01.12.2022 № А №00180 EXW провінція KOCAELI, у документах наданих експедитором (заявка 07-914 від 30.11.2022, довідка 07-914 від 02.12.2022, рахунок 139 від 02.12.2022) пунктом відправки визначено DILOVASI-KOCAELI. У графі 20 ЕМД від 13.12.2022 № UA110110/2022/007557 умови поставки EXW провінція KOCAELI. Ці розбіжності у документах безпосередньо впливають на числове значення митної вартості товару в частині достовірності декларування витрат на транспортування та навантаження товару.

3. Щодо вартості транспортування та всіх її складових: Разом з митною декларацією до митного оформлення надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2019 № D01-56-C між ТЕК «український транспортний центр ДНІПРО» та ТОВ «АВ Метал Груп» (далі Договір). У CMR від 01.12.2022 № А №00180 безпосереднім перевізником виступає «D-TRANSFERT» LTD (код 33612951). Договір між експедитором ТЕК «Український транспортний центр ДНІПРО» та безпосереднім перевізником «D-TRANSFERT» LTD до митного оформлення також не надано, що не виключає можливості додаткових витрат на транспортування, які не включені до митної вартості за ЕМД. Згідно частини 2 статті 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

4. У наданій додатково, на вимогу митного органу, митній декларації країни відправлення від 02.12.2022 № 22341300ЕХ01001265 наявне посилання до документ E-FATURA від 01.12.2022 №22243160110886026396285 цей документ до митного оформлення не надано.

Скориставшись правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 МК України, позивач задекларував зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за ЕМД: №22UA110110007581U7 від 13.12.2022 року.

Також, судом встановлено, що 27.11.2022 року видано Profoma invoice за контрактом AVMG-NIKEL/2020 Sancaktere/Istanbul, на загальну суму 56070,00 дол. США.

За інвойсом від 01.12.2022 № DEF202200001073 було поставлено товар на загальну суму 56337,00 дол. США, який спаковано відповідно до пакувального листа від 01.12.2022 загальною вагою 21350kgs.

З метою митного оформлення товару до митного оформлення подана електронна митна декларація № 22UA110110007556U9 від 12.12.2022 року, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари: товар №1 - прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), марки сталі 304/2В у рулонах, розміром% 0,50*1000 мм. 3780,00 кг.; 0,50 *1000 мм. 3920,00 кг.; 0,50*1000 мм. 4470,00 кг.; 0,50 * 1000мм . 4030,00 кг.; 0,50 * 1000 мм. 4900,00 кг.. Вміст Нікелю: 8,02 -8,03 %. Виробник: TRINOX METAL; Торгівельна марка : немає даних; Країна виробництва : TR.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару 56337,00 доларів США., яка визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: сертифікат якості № 2745 від 30.03.2022 року; сертифікат якості №3189 від 16.08.2022 року; пакувальний лист від 01.12.2022 року; рахунок- проформа від 27.11.2022; рахунок фактура DEF202200001073 від 01.12.2022 року; автотранспортна накладна А№ 00181 від 01.12.2022 року; супровідний лист 22TR34130003612019 від 02.12.2022 року; сертифікат про походження товару Y0271222 від 02.12.2022 року; акт звірки від 21.10.2022 року; рахунок фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 138 від 02.12.2022 року; довідка про транспортні витрати від 02.12.2022 року; зовнішньоекономічний контракт №AVMG-NIKEL/2020 від 13 серпня 2020 року; договір про надання послуг митного брокера № 01/04 від 01.04.2021; договір про перевезення D01-56-С від 01.08.2019 року; лист про помилку в інвойсі від 05.12.2022.

12.12.2022 року відповідачем позивачу надіслано повідомлення, відповідно до якого на підставі результатів спрацювання автоматизованої системи управління ризиками для виконання митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи за МД: необхідно, у зв`язку з проведенням контролю визначення митної вартості товарів, на підставі ч.6 ст. 53 МК України, надати додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Позивачем були додатково подані такі документи: договір на транспортно-експедиційні послуги від 07.10.2021 D01-365-C, від 30.11.2022 К-94-П, від 24.03.2022 №39, документи що містять біржову інформацію LME Nickel 01-08/2022 від 25.11.2022, цінова інформація з мережі інтернет про вартість сировини LMЕ від 16.11.2022, висновок ТПП ГО-785 від 07.12.2022, виписку з бухгалтерської документації 06/12/01 від 06.12.2022, e-FATURA DEF2022000001073 від 02.12.2022 та комерційну пропозицію від 26.11.2022, прайс-лист від 26.11.2022.

13.12.2022 року відповідачем декларанту надіслано повідомлення 1, на підставі ч.6 ст. 53 МК України, відповідно якого декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Строк подання документів 10 календарних днів.

13.12.2022 позивачем направлено лист, в якому було повідомлено, що будь- які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД від 12.12.2022 № 22UA110110007556U9 у 10-денний термін надаватись не будуть.

Повідомленням 2 від 13.12.2022 року декларанту повідомлено, що у відповідності до статті 52 МКУ, декларант має право: на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Надалі, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2022/300031/1 від 13.12.2022 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів скориговано за другорядним методом визначення митної вартості 2-а (за ціною договору щодо ідентичних товарів), відповідно до ст. 64 МК України.

Крім того митним органом відмовлено у прийнятті вказаної спірної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2022/000306.

Судом встановлено, що відповідно картки відмови UA 110110/2022/000306, відмовлено у митному оформлені(випуску ) товарів, оскільки за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості( п. 3 ст. 53 МКУ), а саме за ЕМД від 12.12.2022 № 22UA110110007556U9 заявлені товари відповідно до непрямого зовнішньоекономічного контракту від 13.08.2020 № AVMG-NIKEL/2020 між компанією NIKEL PASLANMAZ CELIK SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI (Туреччина) та покупцем ТОВ «АВ метал груп»:

1. Пунктом 3.2 Контракту передбачена 100% передплата, якщо інше не визначено у проформі інвойсу. У проформі інвойсі від 25.11.2022 також зазначено умовою платежу відстрочку платежу 60 днів після дати інвойсу, а строк дії зазначеної проформи « 27.11.2022/…» з 27.11.2022 без визначеної кінцевої дати. В наданому до митного оформлення інвойсі на задекларовану партію товару від 01.12.2022 № DEF202200001073 умовами оплати зазначено, як CASH Paiment оплата готівкою. Банківських платіжних документів, щодо оплати даної партії товару до митного оформлення не надано пояснень щодо визначених умов поставки в інвойсі також не надано.

2. Пунктом 5.2 Контракту умовами поставки є FCA/ISTANBUL, якщо інше не визначено у проформі інвойсі. У проформі-інвойсі від 27.11.2022 №б/н умови поставки EXW провінція KOCAELI без конкретного населеного пункту; у наданих до митного оформлення інвойсах на задекларовану партію товару від 01.12.2022 № DEF2022000001073 умови поставки визначені як EXW без будь яких уточнень; у транспортних документах, а саме СMR від 01.12.2022 № А №00181 EXW провінція KOCAELI, у документах наданих експедитором (заявка 07-913 від 02.12.2022, рахунок 138 від 02.12.2022) пунктом відправки визначено DILOVASI-KOCAELI. У графі 20 ЕМД від 13.12.2022 № 22UA110110007556U9 умови поставки EXW провінція KOCAELI. Ці розбіжності у документах безпосередньо впливають на числове значення митної вартості товару в частині достовірності декларування витрат на транспортування та навантаження товару.

3. Щодо вартості транспортування та всіх її складових: разом з митною декларацією до митного оформлення надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2019 № D01-56-C між ТЕК «український транспортний центр ДНІПРО» та ТОВ «АВ Метал Груп» (далі Договір). У CMR від 01.12.2022 № А №00181 та від 01.12.2022 № А №00180 безпосереднім перевізником виступає «D-TRANSFERT» LTD (код 33612951). Договір між експедитором ТЕК «Український транспортний центр ДНІПРО» та безпосереднім перевізником «D-TRANSFERT» LTD до митного оформлення також не надано, що не виключає можливості додаткових витрат на транспортування, які не включені до митної вартості за ЕМД.

Скориставшись правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 МК України, позивач задекларував зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за ЕМД №22UA110110007580U8 від 13.12.2022 року.

Вважаючи, що рішення №UA110110/2022/300031/1 та №UA110110/2022/300032/1 від 13.12.2022 року про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2022/000306 та № UA110110/2022/000307 від 13.12.2022 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 8 статті 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи передбачені цією частиною.

Згідно частини 3 статті 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічне тлумачення зазначених правових норм висловлене Верховним Судом в усталеній правовій позиції, сформованій за наслідками касаційного розгляду цілого ряду справ та висловленій в постановах: по справі № 21-127а15 від 31.03.2015 року, по справі №815/4477/15 від 21 січня 2020 року, по справі №813/1350/14 від 14 січня 2020 року, по справі №160/8775/18 від 18 грудня 2019 року, по справі №804/2957/17 від 12 грудня 2019 року, по справі №814/2602/15 від 14 листопада 2019 року та багатьох інших справах.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

В даному випадку, судом встановлено, що в рішенні №UA110110/2022/300031/1 від 13.12.2022 року, у ході коригування митної вартості товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Скоригована митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг на рівні 2,8180 дол/кг.

Також, судом встановлено, що в рішенні №UA110110/2022/300032/1 від 13.12.2022 року, у ході коригування митної вартості товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Скоригована митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг на рівні 2,8180 дол/кг., товару №2 ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг на рівні 2,8252 дол/кг., товару №3 ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг на рівні 1,7103 дол/кг.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частиною 1 статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В даному випадку, всі подані позивачем документи, які підтверджують митну вартість товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки та у сукупності підтверджують всі складові митної вартості заявлених до розмитнення товарів.

В свою чергу, зауваження митниці та встановлені нею неточності та невідповідності в наданих позивачем документах по двом митним деклараціям від 12.12.2022 року мають аналогічний зміст.

Суд з такими зауваженнями не погоджується та зазначає наступне.

Так, відповідач, з посиланням на пункт 3.2 контракту, яким передбачена 100% передплата, на проформу інвойс від 25.11.2022 року, якою передбачено відстрочку платежу 60 днів після дати інвойсу, інвойс від 01.12.2022 № DEF202200001074 з умовами оплати CASH Paiment (оплата готівкою) зазначає, що позивачем банківських платіжних документів, щодо оплати даної партії товару до митного оформлення та пояснень щодо визначених умов поставки в інвойсі не було надано.

При цьому, судом встановлено, що відповідно пункту 3.2 контракту, покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100% , якщо інші умови оплати не будуть визначені в проформах-інвойсах.

І даному випадку, в проформах-інвойсах від 25.11.2022 року та від 27.11.2022 року було визначено інші умови оплати товару, а саме протягом 60 днів з дня оформлення проформи-інвойсу.

Отже, на момент здійснення розмитнення товару, подання митних декларацій і проведення процедур консультацій з митним органом, день оплати товару за митними деклараціями не наступив, відповідно у позивача був відсутній обов`язок щодо сплати за товар станом на 12 та 13 грудня 2022 року та відсутні у зв`язку з цим документи про оплату за спірні партії товарів.

Врахуючи умови контракту, відповідачем вимагались документи, яких не лише не було, а яких не повинно було бути станом на день розмитнення товару та проведення консультацій з позивачем.

Також суд звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17.

Щодо доводів відповідача про розбіжності та неточності в наданих документах які полягають у незазначенні конкретного населеного пункту, суд звертає увагу, що відповідно з пунктом 5.2 контракту, умовами поставки є FCA/ISTANBUL, якщо інше не визначено у проформі інвойсі.

У проформах -інвойсах від 25.11.2022 року та від 27.11.2022 року умови поставки EXW провінція KOCAELI.

З досліджених судом документів, які також надавались митному органу, встановлено, що в інвойсі від 01.12.2022 № DEF2022000001073 умови поставки визначені як EXW; у СMR від 01.12.2022 № А №00181 EXW провінція KOCAELI, в заявці 07-913 від 02.12.2022 року та рахунку 138 від 02.12.2022) визначено DILOVASI-KOCAELI, інвойсі від 01.12.2022 № DEF2022000001074 умови поставки EXW; в СMR від 01.12.2022 № А №00180 EXW провінція KOCAELI, в заявці 07-914 від 30.11.2022 року та довідці 07-914 від 02.12.2022, рахунку 139 від 02.12.2022 DILOVASI-KOCAELI.

Отже, всі надані документи мають посилання на умови поставки EXW провінція KOCAELI. Інших умов поставки відповідно Інкотермс 2000 та місця призначення жоден документ не містить. Відсутність зазначення конкретного населеного пункту не впливає на числове значення митної вартості товару в частині достовірності декларування витрат на транспортування та навантаження товару та не свідчить про наявність розбіжностей в наданих документах.

В свою чергу, відповідачем не доведено, та не визначено яким саме чином неточності у документах безпосередньо впливають на числове значення митної вартості товару в частині достовірності декларування витрат на транспортування та навантаження товару.

Також, позивачем до митного контролю для підтвердження вартості транспортування та всіх її складових було надано заяву-договір №07-914 від 30.11.2022 року, договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2019 року №D01-56-С між ТЕК «Український транспортний центр Дніпро» та ТОВ «АВ Метал Груп», рахунок фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 139 від 02.12.2022 року; довідка про транспортні витрати від 02.12.2022 року, CMR від 01.12.2022 року А №00180; заяву-договір №07-913 від 30.11.2022 року, рахунок фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 138 від 02.12.2022 року; довідка про транспортні витрати від 02.12.2022 року, CMR від 01.12.2022 року А №00181.

Надані документи повною мірою підтверджують транспортні витрати у визначеному позивачем розмірі.

Доводи відповідача щодо відсутності документів підтверджуючих відносини перевезення з « D- TRANSFERT» LTD код 33612951 судом відхиляються, оскільки вартість транспортування товару, наданого до митного оформлення за деклараціями від 12.12.2022 року №22UA110110007557U8 та №22UA110110007556U9, що підлягає оплаті позивачем, визначається виключно за договором № D01-56-C від 01.08.2019, укладеним з ТЕК «Український транспортний центр Дніпро». Домовленості, що існують між ТОВ "ТЕК "УТЦ-ДНІПРО" та «D- TRANSFERT» LTD код 33612951, не можуть підтвердити чи спростовувати вартість транспортних витрат за Договором № D01-56-C від 01.08.2019 та заявками-договорів № 07-914 від 02.12.2022 року та № 07-913 від 30.11.2022 року.

Щодо твердження відповідача про ненадання документа E-FATURA від 01.12.2022 року №22243160110886026396285, який зазначено у митній декларації країни відправлення від 02.12.2022 року №22341300ЕХ01001265, суд зазначає наступне.

Відсутність документів, які були зазначені в експортній декларації країни відправлення жодним чином не впливає на розмір митної вартості товару, а документи, які надаються при митному оформлені країни відправлення складаються відповідно до законів країни відправлення, в даному випадку Туреччини.

Також слід зазначити, що вимогами чинного законодавства України, зокрема, Митним кодексом України, не передбачено, надання до митного оформлення документів, які надаються продавцем при митному оформлені в країні відправлення.

Крім цього, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Більш того, суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

Отже, твердження митного органу щодо ненадання документа E-FATURA від 01.12.2022 року №22243160110886026396285 є необґрунтованим та протиправним.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Митного кодексу України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постановах від 07.08.2018 року у справі №815/3400/17, від 31.01.2018 р. у справі №810/2839/17, від 22.08.2019 р. у справі №810/2784/18, від 23.07.2019 р. у справі №1140/3242/18, від 21.08.2019 р. у справі №520/9022/18.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначених за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 10736,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №2000639615 від 13.01.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 10736,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (49000, м. Дніпро, вул. Шолом Алейхема, буд. 5, ЄДРПОУ 36441934) до Дніпровської митниці (49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2022/300032/1 від 13 грудня 2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2022/000307 від 13 грудня 2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2022/300031/1 від 13 грудня 2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2022/000306 від 13 грудня 2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці суму сплаченого судового збору в розмірі 10736,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська