Рішення

від 25.05.2023 по справі 160/9227/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Справа № 160/9227/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Лисенко Н.О.,

за участю:

представника позивача Крісак М.В.,

представника відповідача Резнікова Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/9227/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Біодобрив «Тривко» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

-визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2019 року №0021511404, яким встановлено завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2500,00 грн.;

-визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2019 року №0021531404, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 13219147,50 грн. (з яких - 10575318,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 2643829,50 грн. - за штрафними санкціями);

-визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2019 року №0021521404, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 4271 82,00 грн., та застосовано штрафні санкції в розмірі 106795,50 грн.;

-визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2019 року №0021431404, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 6750,00 грн. (з яких - 4500,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 2250,00 грн. - за штрафними санкціями).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є необгрунтованими, протиправними, такими що складені з порушенням вимог діючого законодавства, прийняті контролюючим органом без урахування усіх обставин, відтак підлягають скасуванню у судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Біодобрив Тривко до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0021511404, № 0021531404, № 0021521404, № 0021481404 від 18.07.2019. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Біодобрив Тривко судовий збір у розмірі 19 210 грн.

Постановою Верховного Суду від 28.10.2022 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №160/9227/19 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду

Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що враховуючи те, що куплений у ТОВ ІН-ТОМ газ не транспортувався, а одразу був переданий на зберігання ТОВ Факторінг Груп, на зберіганні у якого перебував і до цього, для підтвердження реальності господарських операцій позивача з цими контрагентами судам слід було встановити фізичну наявність газу, чого зроблено не було. Для встановлення факту існування обсягу газу, який вказаний у наданих позивачем видаткових та податкових накладних, актах прийому-передачі товару (газу) на відповідальне зберігання, судам попередніх інстанцій, насамперед, слід було з`ясувати, де саме та яким чином зберігався газ. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не витребувано, а позивачем не надано доказів на підтвердження фізичного існування газу скрапленого вуглеводного, що є вирішальним при оцінці зазначених документів на відповідність їх вимогам Закону №996-XIV та Інструкції, а отже і для правильного вирішення спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2022 справу передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.12.2022.

Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу у разі невизнання адміністративного позову подати до суду відзив на позов разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відзивом із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, відповідно до вимог ст. 162 КАС України; письмові пояснення щодо висновків і мотивів Верховного Суду, викладених у постанові від 27.10.2022 у справі №160/9227/19, з яких скасовані судові рішення у даній справі, з наданням відповідних доказів.

Також запропоновано позивачу подати відповідь на відзив разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відповіддю із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді і доданих до неї доказів відповідачам - у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 163 КАС України; письмові пояснення щодо висновків і мотивів Верховного Суду, викладених у постанові від 27.10.2022 у справі №160/9227/19, з яких скасовані судові рішення у даній справі, з наданням відповідних доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у цій справі заяву Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про заміну відповідача (боржника) у справі та боржника у виконавчому листі її правонаступником в адміністративній справі №160/9227/19 задоволено частково, замінено відповідача у справі №160/9227/19 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а).

08.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, згідно змісту якого, відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначив, що справа направлена на новий розгляд через неврахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 21.07.2020 у справі №820/4149/15, від 02.07.2020 у справі № 816/945/16, внаслідок чого оцінка наданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з придбання та передачі на зберігання газу документів не відповідає нормам статті 90 КАС України. Зокрема, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не витребувано, а позивачем не надано доказів на підтвердження фізичного існування газу скрапленого вуглеводного, що є вирішальним при оцінці зазначених документів на відповідність їх вимогам Закону №996-ХІV та Інструкції, а отже і для правильного вирішення спору.

12.01.2023 від позивача надійшли пояснення по справі, згідно змісту яких, він зазначив, що відсутність належним чином оформлених документів на транспортування нафтопродуктів, передбачених Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України обумовлюється тим, що товар - «газ вуглеродний скраплений» безпосередньо позивачем не перевозився, а одразу був переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Факторінг Груп». Передача товару на зберігання ТОВ «Факторінг Груп» відбувалась за актами приймання-передачі одразу ж після оформлення видаткової накладної на придбання товару позивачем у ТОВ «Ін-том», що підтверджується видатковими накладними, які містять в матеріалах справи. Крім цього, в акті перевірки також зазначається, що газ був придбаний ТОВ «Ін-том» саме у ТОВ «Факторінг Груп» згідно даних ЄРПН.

Згідно письмових пояснень, наданих відповідачем 23.01.2023, з метою проведення перевірки ТОВ «Факторінг Груп», ГУ ДФС у м. Києві ініційовано з 18.12.2018 проведення перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального. В ході відпрацювання ТОВ «Факторінг Груп» встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за податковою адресою, по що складено акт та направлено запит до ОУ ГУ ДФС у м. Києві на встановлення місцезнаходження суб`єкта господарювання. ОУ ГУ ДФС у м. Києві листом від 30.01.2019 №760/26-15-21-18 повідомило про не встановлення ТОВ «Факторінг Груп» за податковою адресою. ГУ ДФС у м. Києві визнано ТОВ «Факторінг Груп» як таке, що відповідає критеріям ризиковості. Представниками Офісу великих платників податків ДФС з метою вручення наказу ТОВ «Факторінг Груп» здійснено виїзд за юридичною адресою: м. Київ, проспект (Воз`єднання) Соборності, 19. За результатами виїзду та обстеження місцевості з`ясовано, що за цією адресою розташовано приміщення із зазначенням номер кімнати « 209» площею близько 8 кв.м. і одним робочим місцем. На вхідних дверях квартири під номером « 209» розміщено вивіску ТОВ «Факторінг Груп».

14.02.2023 під час підготовчого провадження позивачем заявлено клопотання про витребування у ГУ ДПС у місті Києві та ДПС України (вх.№ 11970/23, вх.№12401/23) доказів на підтвердження взаємовідносин між ТОВ "Факторінг Груп" та ТОВ "БРСМ-НАФТА" щодо зберігання нафтопродуктів (газу вуглеводного скрапленого), які були предметом договору поставки між позивачем та ТОВ "ІН-ТОМ", місця розташування акцизного складу ТОВ "БРСМ-НАФТА", інформації із Єдиного реєстру акцизних накладних щодо обсягів зберігання газу тощо.

Обгрунтовуючи заявлені клопотання, позивач зазначив, що у періоді, що підлягав перевірці, ТОВ ЗБ ТРИВКО для здійснення господарської діяльності було укладено договір зберігання газу вуглеводного скрапленого з ТОВ Факторінг Груп №1293 від 16.07.2018, за умовами якого ТОВ Завод Біодобрив ТРИВКО, як поклажодавець, зобов`язався передати ТОВ Факторінг Груп, як зберігачу, а зберігач зобов`язався прийняти на відповідальне зберігання та повернути поклажодавцеві у схоронності паливо - мастильні матеріали (газ вуглеводний скраплений). Відповідно додаткової угоди №1 від 16.07.2018 до договору зберігання № 1293 від 16.07.2018 прийом - передача на відповідальне зберігання товару зберігачу відбувалося за адресою Київська обл., смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б. Однак за адресою Київська область, смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б знаходиться газонаповнювальна станція (ГНС) із збільшенням бази зберігання до 8000 куб.м., яка належить ТОВ БРСМ-НАФТА (код ЄДПРОУ 32054607).

Обгрунтовуючи осіб, у яких належить витребувати ці докази, позивач зазначив, що ТОВ Факторінг груп (код ЄДРПОУ 40919212) з 01.01.2019 року перебувало на обліку в Офісі великих платників податків, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на сьогодні Товариство перебуває на обліку Головному управлінні ДПС міста Києва.

Крім того, згідно з абз. 9 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 (із змінами та доповненнями) ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС.

За наслідками розгляду вказаного клопотання в судовому засіданні, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 клопотання позивача задоволено та витребувано у ГУ ДПС у м. Києві докази, які підтверджують:

- господарські взаємовідносини між ТОВ БРСМ-НАФТА (код ЄДРПОУ 32054607) та ТОВ Факторінг Груп (код ЄДРПОУ 40919212) в 2018 році в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно номенклатури зареєстрованих податкових накладних щодо оренди газонаповнювальної станції (її частини) чи щодо послуг зберігання газу вуглеводного скрапленого;

- проведення податкових перевірок ТОВ Факторінг Груп (код ЄДРПОУ 40919212) за період 2018 року, зокрема, на предмет ведення господарської діяльності щодо придбання, зберігання та реалізації пального (газу скрапленого вуглеводного); якщо такі проводились документи (інформацію) щодо відображення в актах чи довідках контролюючого органу фактів взаємовідносин ТОВ Факторінг Груп з ТОВ Завод Біодобрив ТРИВКО зі зберігання пального (газу вуглеводного скрапленого), з наданням таких доказів;

- обсяги зберігання (та які саме обсяги) ТОВ Факторінг Груп (код ЄДРПОУ 40919212) газу вуглеводного скрапленого протягом липня-грудня 2018 року згідно Єдиного реєстру акцизних накладних;

- реєстрацію за адресою: Київська обл., смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б акцизного складу та особу розпорядника акцизним складом за адресою: Київська обл., смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б, в 2018 році.

Також витребувано у ДПС України докази, які підтверджують:

- господарські взаємовідносини між ТОВ БРСМ-НАФТА (код ЄДРПОУ 32054607) та ТОВ Факторінг Груп (код ЄДРПОУ 40919212) в 2018 році в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно номенклатури зареєстрованих податкових накладних щодо оренди газонаповнювальної станції (її частини) чи щодо послуг зберігання газу вуглеводного скрапленого?

- обсяги зберігання (та які саме обсяги) ТОВ Факторінг Груп (код ЄДРПОУ 40919212) газу вуглеводного скрапленого протягом липня-грудня 2018 року згідно Єдиного реєстру акцизних накладних;

- реєстрацію за адресою: Київська обл., смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б акцизного складу та особу розпорядника акцизним складом за адресою: Київська обл., смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б, в 2018 році.

Також протокольною ухвалою від 16.02.2023 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

16.03.2023 Державна податкова служба України надала докази на виконання ухвали від 16.02.2013.

20.03.2023 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві надала докази на виконання ухвали від 16.02.2023.

10.04.2023 від позивача надійшли пояснення, згідно яких, позивач зазначає, що надані на вимогу суду докази підтверджують фактичне існування газу вуглеводного скрапленого, що був предметом договору купівлі-продажу від 16.07.2018 №000000127/1, та його перебування на зберіганні за договором зберігання від 16.07.2018 на ГНС у ТОВ «Факторінг Груп».

13.04.2023 від відповідача надійшли пояснення, згідно змісту яких останній заперечує що надані на вимогу суду докази підтверджують фактичне існування газу.

Протокольною ухвалою від 13.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.05.2023.

09.05.2023 судове засідання за клопотанням позивача відкладено на 12.05.2023.

В судовому засіданні 12.05.2023 оголошено перерву до 25.05.2023.

В судовому засіданні 25.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

ТОВ Завод Біодобрив Тривко є юридичною особою, яка зареєстрована 16.02.2001, керівником з 13.04.2016 є ОСОБА_1 , що підтверджується копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності підприємства є: виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства (код КВЕД 28.30); розведення інших тварин (код КВЕД 01.49); виробництво добрив і азотних сполук (основний) (код КВЕД 20.15); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); складське господарство (код КВЕД 52.10); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29).

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Завод Біодобрив Тривко з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів установлених законом за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 26.04.2019 №23959/04-36-14-04/31370953.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

-п.44.2 ст.44 , п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі ПК України), а саме: неправомірно занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 4500 грн., у т.ч. за 2018 рік в сумі 4500 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, яке відображено в п.3.1.2.2 розділу 3 акту перевірки;

-п.п.14.1.202, п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме: неправомірно занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 10 575 318 грн. в т.ч. за липень 2018 року в сумі 2 662 840 грн., за серпень 2018 року в сумі 3 268 755 грн. та за вересень 2018 року в сумі 4 643 723 грн.; неправомірно завищено суму від`ємного значення ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 427 182 грн., в т.ч. за вересень 2018 року в сумі 407 628 грн. та за листопад 2018 року в сумі 19 554 грн. та неправомірно завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 2 500 грн. в т.ч. за грудень 2018 року в сумі 2500 грн.

На підставі встановлених порушень органом ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.07.2019:

-№0021511404 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ в сумі 2500 грн.;

-№ 0021531404 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 13 219 147,50 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 10 573 318, за штрафними санкціями 2 643 829,50 грн.);

- 0021521404 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 427182 грн., штрафні санкції 106795,50 грн.;

-№0021481404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 6 750 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням - 4 500 грн., за штрафними санкціями 2250 грн.).

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Положеннями статті 77 ПК України, врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок.

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За наслідками проведення планової виїзної перевірки ТОВ Завод Біодобрив Тривко з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів установлених законом за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, у зв`язку неправомірним, на його думку, оформленням первинних документів за нереальними господарськими операціями з придбання і постачання ТМЦ, оскільки документи, не відображають реального руху активів між позивачем та його контрагентом ТОВ Ін-Том. На думку відповідача, в наданих до перевірки видаткових накладних відсутні обов`язкові реквізити, а саме: місце складання, відсутня посада та прізвище посадових осіб позивача, довіреності на отримання товару тощо, до перевірки не було надано документів, які б підтверджували якість реалізованого товару чи сертифікату відповідності заводу-виробника та інформації стосовно його транспортування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020, позов задоволено та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за наслідками проведення перевірки.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Товариство спростувало належними та допустимими доказами висновки в акті перевірки про безтоварність операцій із ТОВ ІН-ТОМ з придбання газу вуглеводного скрапленого та операцій з ТОВ Факторінг Груп зі зберігання газу. Такого висновку суди дійшли на підставі оцінки наданих позивачем господарських договорів, первинних документів, що були складені на господарські операції у межах цих договорів та на підставі яких Товариство сформувало дані бухгалтерського та податкового обліку. З цієї ж підстави суди визнали таким, що не відповідає обставинам у справі довід контролюючого органу про завищення позивачем вартості активів на 55 000 000 грн (вартість газу вуглеводного скрапленого, придбаного у ТОВ ІН-ТОМ).

Що ж до висновку відповідача в акті перевірки про завищення Товариством обсягу пасивів на 59 530 730,78 грн, то в рішенні суду першої інстанції зазначено, що це сума штрафних санкцій та пені по невиконаному зобов`язанню перед ТОВ Агропростір Дніпро і що ГУ ДПС безпідставно не взяло до уваги факт не виконання позивачем зобов`язання перед ТОВ Агропростір Дніпро з 17.09.2017 та у зв`язку з цим претензію ТОВ Агропростір Дніпро на 55 000 000,00 грн.

Судові рішення першої та апеляційної інстанції у цій справі були скасовані Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, із направленням справи на новий розгляд.

Розглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд зазначив, що обставини наведені відповідачем в касаційній скарзі та ненадання документів, які згідно з Інструкцією (Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155) обов`язково повинні супроводжувати такий специфічний товар, як газ скраплений вуглеводний, обґрунтовано ставлять під сумнів реальність господарських операцій з придбання та зберігання газу.

Враховуючи те, що куплений у ТОВ ІН-ТОМ газ не транспортувався, а одразу був переданий на зберігання ТОВ Факторінг Груп, на зберіганні у якого перебував і до цього, для підтвердження реальності господарських операцій позивача з цими контрагентами судам слід було встановити фізичну наявність газу, чого зроблено не було. Для встановлення факту існування обсягу газу, який вказаний у наданих позивачем видаткових та податкових накладних, актах прийому-передачі товару (газу) на відповідальне зберігання, судам попередніх інстанцій, насамперед, слід було з`ясувати, де саме та яким чином зберігався газ.

Під час нового розгляду, суд розглядає справу з урахуванням висновків та мотивів Верховного Суду, викладених у постанові від 28.10.2022.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Таким чином, на позивача покладено обов`язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Ін-Том укладено договір купівлі-продажу від 16.07.2018 №000000127/1, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору ТОВ Ін-Том було виписано на адресу позивача видаткові накладні від 16.07.2018 №1790, №1780, №1980, №1970, №1987. №1978, №1977. №1968, №1797, №1788, №1787, №1778, №1796, №1786, №1986, №1976, №1792, №1782, №1982, №1972, №1979, №1969, №1789, №1779, №1791, №1781, №1981, №1971, №1795, №1785, №1985, №1975, №1793, №1783, №1983, №1973, №1794, №1784, №1984, №1974, №1988, №1798, від 06.08.2018 №2424, №2434, №2414, №2404, №2394, №2421, №2422, №2431, №2432, №2441, №2412, №2411, №2402, №2401, №2392, №2420, №2430, №2440, №2410, №2400, №2426, №2436, №2416, №2406, №2396, №2423, №2433, №2413, №2403, №2393, №2425, 2435, №2415, №2405, №2395, №2419, №2429, №2439, №2409, №2399, №2417, №2427, №2437, №2407, 2397, №2418, №2428, №2438, №2408, №2398, №2442, від 03.09.2018 №3147, №3155, №3154, №3145, №3153, №3149, №3156, №3146, №3148, №3152, №3150, №3151, №3157, від 10.09.2018 №3339, №3346, №3337, №3345, №3341, №3338, №3340, №3344, №3342, №3343, №3347, від 14.09.2018 №3413, № 3411, №3420, №3419, №3415, №3412, №3414, №3418, №3416, №3417, №3421, від 27.09.2018 №3697, №3695, №3704, №3703, №3699, №3696, №3698, №3702, №3700, №3701, №3705, на загальну суму ПДВ 11 000 000,02 грн.

На виконання приписів ПК України було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні на загальну суму ПДВ 11 000 000,02 грн. та включено до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду (липень 2018 року 3 333 333,32 грн., серпень 2018 року 4 166 666,65 грн. та вересень 2018 року 3 500 000,05 грн.), що не заперечується відповідачем.

Отримання товару від ТОВ Ін-Том відображено позивачем в бухгалтерському обліку методом подвійного запису на рахунках ДТ 203 Паливо та КТ 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками в сумі 55 000 000 грн. Розрахунки ТОВ Завод Біодобрив Тривко з ТОВ Ін-Том проведено в повному обсязі, що відображено в акті перевірки. Кредиторська заборгованість станом на 31.12.2018 відсутня.

В подальшому між позивачем та ТОВ Факторінг Груп укладено договір зберігання від 16.07.2018 №1293, відповідно до розділу І якого, поклажодавець передає зберігачу, а останній приймає на відповідальне зберігання та зобов`язується повернути у схоронності паливно-мастильні матеріали. Приймання передача товару на зберігання здійснюється на підставі актів приймання-передачі товару.

На виконання умов даного договору було складено акти прийому передачі товару на відповідальне зберігання від 27.09.2018 №6, від 14.09.2018 №5, від 10.09.2018 №4, від 03.09.2018 №3, від 06.08.2018 №2, від 16.07.2018 №1.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про те, що ТОВ Ін-Том (контрагент позивача) зареєстровано в ГУ ДФС у Херсонській області, основний вид діяльності оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.03.2019. Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 ТОВ Ін-Том було придбано у ТОВ Факторінг Груп 45 571,5 т. вуглеводного скрапленого газу. Відповідачем було направлено запит щодо проведення фактичної перевірки ТОВ Факторінг Груп за результатами якої повідомлено, що ТОВ Факторінг Груп визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості.

Таким чином, висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентом у якого відсутні основні засоби, залишки ТМЦ та трудові ресурси. Крім того, оскільки такий контрагент, на думку відповідача, був задіяний у розслідування кримінальних проваджень, то первинні документи, оформлені за наслідками таких взаємовідносин, не встановлюють реальність фактичного отримання товару. До того ж, контролюючим органом не встановлено ланцюга постачання отриманого позивачем товару (газ вуглеводний скраплений) та факту його зберігання. У зв`язку з чим, відповідач дійшов висновку про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки останній створено без мети отримання прибутку, а лише для документування нереальних операцій.

Як вже зазначалось, з метою встановлення обставин щодо фізичної наявності товару газу вуглеводного скрапленого, придбаного позивачем у ТОВ «Ін-Том», судом за клопотанням позивача витребувані документи.

На виконання вимог суду, Державна податкова служба України надала копії податкових накладних за 2018 рік по взаємовідносинах між ТОВ «БРСМ-НАФТА» та ТОВ «Факторінг Груп» згідно номенклатури зареєстрованих податкових накладних щодо оренди газонаповнювальної станції чи щодо послуг зберігання газу вуглекислого скрапленого.

До того ж, у листі від 10.03.2023 №3112/5/99-00-05-02-05 ДПС України зазначила, що до 1 липня 2019 року діяла система електронного адміністрування реалізації пального відповідно до ст. 232 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ , у редакції яка діяла до 01.07.2019 року, яка забезпечувала автоматичний облік в розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Облік пального по системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом запроваджено з 01.07.2019 року.

Отже, запитувана інформація, щодо обсягів зберігання та відомостей по акцизному складу і його розпоряднику за 2018 рік відсутня, оскільки облік пального здійснювався у розрізі власників такого пального без зазначення його фактичного знаходження.

Також ДПС у м. Києві на виконання вимог суду надала реєстр отриманих ТОВ «Факторінг Груп» податкових накладних за 2018 рік, а також реєстри акцизних накладних, що були зареєстровані ТОВ «Факторінг Груп» за липень вересень 2018 року та реєстр акцизних накладних, що були виписані на ТОВ «Факторінг Груп» за липень вересень 2018 року.

Щодо реєстрації акцизного складу за адресою: Київська область, смт.Переяславське, вул.Шевченко, 1-Б в 2018 році Головне управління ДПС у м.Києві повідомило, що суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року відповідно до п.22 підрозділу 5 розділу XIX Прикінцевих положень ПКУ (зі змінами та доповненнями від 01.01.2019 р.). Тобто в 2018 році обов`язок реєструвати акцизні склади був відсутній.

Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд зазначає, що в актах прийому-передачі товару на відповідальне зберігання, складених між ТОВ «ЗБ «ТРИВКО» та ТОВ «Факторінг груп» місцем складання зазначено м. Київ, що відповідає місту, де зареєстровано підприємство зберігача, однак у додатковій угоді №1 до договору зберігання №1293 від 16.07.2018 визначено, що прийом-передача на відповідальне зберігання відбувається за адресою: Київська область, смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б. Це обумовлюється тим, що за адресою Київська область, смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б і здійснювалось фактичне зберігання газу, саме за цією адресою знаходиться газонаповнювальна станція (ГНС) із збільшенням бази зберігання до 8000 куб.м., яка належить ТОВ «БРСМ-НАФТА» (код ЄДПРОУ 32054607). Про це свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №319555719 від 04.01.2023 року.

З наданих ДПС України до матеріалів справи копій податкових накладних за 2018 рік вбачається, що вони складені між ТОВ «БРСМ-НАФТА» (код ЄДПРОУ 32054607), як постачальником (послуг) та ТОВ «Факторінг груп» (код ЄДРПОУ 40919212), як отримувачем послуг оренди майнового комплексу з обладнанням (ГНС газонаповнювальна станція) з компенсацією вартості спожитої електроенергії.

Отже, ці податкові накладні свідчать що ТОВ «БРСМ-НАФТА», належну їй газонаповнювальну станцію з обладнання надавало в оренду ТОВ «Факторінг груп» протягом 2018 року (12 податкових накладних складених в останній день календарного місяця). Отже, у зберігача газу, придбаного ТОВ «ЗБ «ТРИВКО» ТОВ «Факторінг груп» на підставі договору зберігання №1293 від 16.07.2018 були достатні технічні можливості та й саме місце для здійснення діяльності і зберігання газу.

Ця ж сама інформація підтверджується і реєстром податкових накладних, які були

надані до матеріалів справи ГУ ДПС у місті Києві.

Стосовно наданого ГУ ДПС у місті Києві реєстрів акцизних накладних, де ТОВ «Факторінг груп» був як продавцем так і покупцем слід зауважити таке.

У відповідності до п. 231.1 ст. 231 ПК України в редакції станом на 04.07.2018 року (на дату виникнення спірних правовідносин) платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу (п.231.6 ст. 231 ПК України).

Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу, є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов`язаний перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

В свою чергу згідно п. 232.3 ст. 232 Податкового кодексу в редакції від 04.07.2018 року платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (?АНакл), обчислений за такою формулою:

?АНакл = ?АНаклОтр + ?АМитн + ?ЗаявкиПоповн - ?КоригЗаявкиПоповн - ?АНаклВид - ?Втрат,

де:

?АНаклОтр - загальний обсяг пального за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до них таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

?АМитн - загальний обсяг пального, ввезеного на митну територію України, оформленого належним чином митними деклараціями, з якого сплачено акцизний податок;

?ЗаявкиПоповн - загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з облікових карток грошових коштів сплаченого акцизного податку в бюджет, рівних сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального;

?КоригЗаявкиПоповн - загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального коригуваннями до заявок на поповнення обсягу залишку пального, за якими зменшується попередньо збільшений обсяг залишку пального;

?АНаклВид - загальний обсяг пального за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

?Втрат - загальний обсяг пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, що засвідчені відповідним актом втрати, псування чи знищення пального.

Отже, наведені норми регламентують, що постачальник пального має право зареєструвати акцизні накладні на розмір наявного у нього об`єму палива в системі електронного адміністрування ПДВ.

Я вбачається з реєстру акцизних накладних, де ТОВ «Факторінг груп» був продавцем ГСМ, на ТОВ «ІН-ТОМ» протягом липня-вересня 2018 року були зареєстровані наступні акцизні накладні з кодом УКТЗЕД 2711139700 (скраплені гази, інші зріджені бутани): №142493 від 26.07.18 на об`єм палива 600 т, №99995 від 18.09.18 на об`єм палива 1000 т, №12836 від 23.08.18 на об`єм палива 2000 т, №142497 від 27.07.18 на об`єм палива 29,76 т, №2488 від 16.07.18 на об`єм палива 900 т, №99999995 від 03.09.18 на об`єм палива 1100 т, №12840 від 23.08.18 на об`єм палива 815 т, №12842 від 24.08.18 на об`єм палива 815 т, №95959595 від 30.07.18 на об`єм палива 1000 т, №10001 від 25.07.18 на об`єм палива 1262,704 т, №1142497 від 06.08.18 на об`єм палива 815 т, №442493 від 29.07.18 на об`єм палива 214,284 т, №1142494 від 01.08.18 на об`єм палива 1448,2 т, №999992 від 01.08.18 на об`єм палива 815 т, №9,9Е+08 від 01.08.18 на об`єм палива 815 т, №2489 від 16.07.18 на об`єм палива 600 т, №12835 від 24.08.18 на об`єм палива 2000 т, №999993 від 13.08.18 на об`єм палива 2000 т, №7771 від 06.07.18 на об`єм палива 1785,714 т, №9993 від 03.09.18 на об`єм палива 1100 т, №142498 від 28.07.18 на об`єм палива 241,284 т.

Разом, згідно даних цих акцизних накладних ТОВ «ІН-ТОМ» було придбано у ТОВ «Факторінг груп» протягом липня-вересня 2018 року 21 356,95 т скрапленого вуглеводного газу. При цьому, враховуючи факт реєстрації цих акцизних накладних у ТОВ «Факторінг груп» був наявний цей обсяг газу в СЕА ПДВ.

А ТОВ «ЗБ «ТРИВКО» було придбано у ТОВ «ІН-ТОМ» та залишено на зберіганні ТОВ «Факторінг груп» лише 3692,696 т газу вуглеводного скрапленого.

Крім того, згідно наданих ДПС України податкових накладних складених протягом 2018 року, вбачається, що ТОВ «Факторінг Груп» є отримувачем послуг з надання в оренду ТОВ «БРСМ -НАФТА» майнового комплексу з обладнанням (ГНС), а також із компенсацією витрат на електроенергію.

До того ж, з отриманих від ДПС України та ГУ ДПС у місті Києві доказів, вбачається, що місцем зберігання придбаного ТОВ «Завод біодобрив «ТРИВКО» у ТОВ «ІН-ТОМ» скрапленого вуглеводного газу була газонаповнювальна станція (ГНС) за адресою Київська область, смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б, яка належить ТОВ «БРСМ-НАФТА» (код ЄДПРОУ 32054607) та використовувалась зберігачем такого газу ТОВ «Факторінг груп» разом з обладнанням на умовах оренди. Крім цього, обсяги придбаного ТОВ «ІН- ТОМ» у ТОВ «Факторінг груп» газу підтверджуються з реєстру акцизних накладних.

Відповідно до частини першої статті 73, 74, 76, 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Наданими на вимогу суду доказами, а також з урахуванням тих доказів які були наявні в матеріалах справи, за результатами комплексного аналізу спірних господарських операцій, а також фактів, що встановлені і лежать в основі позовних вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що фактичне існування газу скрапленого вуглеводного, який був предметом договору купівлі-продажу від 16.07.2018 №000000127/1 під час розгляду справи підтверджено матеріалами даної справи.

Щодо посилання відповідача про відсутність необхідних документів при оформленні господарської операції такого специфічного товару як газ скраплений вуглеводний, суд зазначає таке.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Правилу цієї норми Закону №996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення №88.

Аналізуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року (справа №160/3364/19) виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 «Загальні положення» Інструкції №281/171/578/155 ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів.

Абзац четвертий пункту 1 «Загальні положення» Інструкції №281/171/578/155 встановлює, що її вимоги є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 5 Інструкції №281/171/578/155 встановлено порядок приймання нафти і нафтопродуктів залізничним (підпункт 5.2), водним (підпункт 5.3), автомобільним (підпункт 5.4), нафтопровідним (підпункт 5.5) транспортом. Пунктом 7 цієї Інструкції регламентується порядок відпуску нафти і нафтопродуктів за переліченими видами транспорту, крім нафтопровідного (підпункти 7.3-7.5). При цьому підпунктом 7.2 пункту 7 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом. Вимоги щодо порядку приймання і здавання нафтопродуктів з нафтопродуктопроводів, порядку приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях врегульовано пунктами 8, 10 Інструкції №281/171/578/155 відповідно.

Решта пунктів Інструкції №281/171/578/155 регламентує питання метрологічного забезпечення приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів (пункт 4), зберігання нафтопродуктів (пункт 6), порядку складання товарного балансу (пункт 9), змішування нафтопродуктів (пункт 11), збирання та відпуску відпрацьованих нафтопродуктів (пункт 12), порядку інвентаризації (пункт 13), обліку руху, бухгалтерського обліку нафти і нафтопродуктів, обліку нафти і нафтопродуктів на АЗС (пункти 14, 15, 16), визначення втрат нафти і нафтопродуктів та їх списання (пункт 17). При цьому застосування означених положень невід`ємно пов`язане із процесами прийняття, відпуску і транспортування нафти і нафтопродуктів.

Таким чином, за наслідками дослідження пункту 1 «Загальні положення», а також змісту Інструкції №281/171/578/155 в цілому слідує, що складення передбачених нею первинних документів є обов`язковим в усіх випадках фізичного переміщення нафти і нафтопродуктів, що відбувається шляхом, зокрема, її приймання, транспортування, відпуску.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права у спірних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 813/2185/17, з обставин справи якої вбачається, що право власності на товар (нафтопродукти, паливо дизельне, бензин) перейшло до покупця без їх фізичного переміщення з резервуарів, в яких вони зберігались.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 184 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Частиною першою статті 941 ЦК України передбачено, що за згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання.

Застосовуючи норми пунктів 14.1, 14.6, 14.8, 14.9 Інструкції №281/171/578/155, суд зазначає, що журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП, журнал обліку вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП, на відсутність яких посилається ГУ ДПС, стосуються обліку руху нафти і нафтопродуктів на тому підприємстві, яке займається обслуговуванням та експлуатацією нафтобази.

З обставин даної справи вбачається, що позивач не є підприємством, яке займається обслуговуванням та експлуатацією нафтобази за адресою: Київська область, смт. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б, де як встановлено зберігався газ.

Отже, врахувавши конкретні умови передачі нафтопродуктів та переходу права власності на них, суд зазначає про відсутність підстав для складення документів, передбачених Інструкцією №281/171/578/155, за наслідками спірних господарських операцій, а тому доводи відповідача, про те що їх відсутність свідчить про нереальність господарських операцій є безпідставними.

Крім того, за наслідками дослідження наданих сторонами та іншими особами доказів, судом встановлено фізичну наявність газу вуглеводного скрапленого в об`ємі 3692,696 т у резервуарах ТОВ «БРСМ-НАФТА» за адресою: Київська область, м. Переяславське, вул. Шевченко, 1-Б, які орендувались ТОВ «Факторінг - Груп» для зберігання, в тому числі, газу, який позивач придбав за договором купівлі-продажу у ТОВ «Ін Том».

Зазначене є підставою для висновку про реальність здійсненої позивачем господарської операції щодо придбання газу вуглеводного скрапленого у ТОВ «Ін Том».

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від`ємного значення, визначені ст.198 ПК України.

Судом в ході нового розгляду справи не встановлено фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків покупця/отримувача товару.

Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Завод Біодобрив «Тривко» реорганізовано шляхом виділу нової юридичної особи ТОВ «Індаріс», шляхом переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків позивача до новоствореної юридичної особи. Відповідно до розподільчого балансу ТОВ Індаріс було передано оборотні активи балансова вартість яких складає 218,14 млн.грн, в т.ч. відповідно до передавального акту, передачі активів скрапленого вуглеводного газу на загальну суму без ПДВ 55 000 000 грн., придбаного у ТОВ Ін-Том.

Відповідач вказує, що згідно передавального акту ТОВ «Завод Біодобрив «Тривко» було передано пасив штрафні санкції та пені в сумі 59 530 730,78 грн за невиконання умов договору між позивачем та ТОВ Агропростір Дніпро.

Таким чином, з урахуванням висновків щодо нереальності господарських операцій щодо отримання скрапленого вуглеводного газу та відсутності підтверджуючих документів на суму 55 000 000 грн щодо відображення на рахунку 6851 Розрахунки з іншими кредиторами взаємовідносин позивача з ТОВ Агропростір Дніпро на суму 59 530 730,78 грн. відповідач дійшов висновку про завищення активу на суму 55 000 000 грн. та відповідно завищення пасиву на суму 55 000 000 грн.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 28.10.2022 у даній справі, судом касаційної інстанції зазначено, те що Товариство в податковому обліку не відкоригувало (не зменшило) суму податкового кредиту, від`ємне значення суми ПДВ, а також суму реєстраційного ліміту на електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у зв`язку з передачею за розподільчим балансом активу (газу) вартістю 55 000 000,00 грн ТОВ ІНДАРІС, що є порушенням норм пункту 198.7 статті 198, пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК, під час касаційного перегляду справи не перевіряється, оскільки цей довід знаходиться поза межами підстав, з яких були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, а судом під час нового розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на встановлені судом обставини, податкові повідомлення-рішення від 18.07.2019 року №0021511404, 18.07.2019 року №0021531404, 18.07.2019 року №0021521404, 18.07.2019 року №0021431404, є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у рамках даного позову сплачено судовий збір у розмірі 19210грн. (квитанція від 19.09.2019 №486 наявна в матеріалах справи).

Таким чином, з урахуванням прийнятого судом рішення, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 19210,00 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0021511404, яким встановлено завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2500,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0021531404, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 13219147,50 грн (з яких 10575318,00 грн - за податковим зобов`язанням та 2643829,50 грн - за штрафними санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0021521404, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 427182,00 грн, та застосовано штрафні санкції в розмірі 106795,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0021481404, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 6750,00 грн (з яких 4500,00 грн - за податковим зобов`язанням та 2250,00 грн - за штрафними санкціями).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ІК ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Біодобрив «Тривко» (код ЄДРПОУ 31370953, 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Балукова, буд. 7-Б) суму сплаченого судового збору у розмірі 19210 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 02.06.2023.

Суддя Н.Є. Калугіна