Рішення

від 30.05.2023 по справі 380/16842/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/16842/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинське Джерело" до Моршинської міської ради, за участю третьої особи - ДП "Санаторій "Моршинкурорт" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моршинське Джерело" (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Моршинської міської ради (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.10.2022 № 469 "Про відмову ТОВ "Моршинське джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки по вул. Джерельна у місті Моршин;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 6,5829 га по вул. Джерельна в місті Моршин (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) та про виділення з неї і надання позивачу в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га по вул. Джерельній, 9Б в місті Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у 1988 році Прикарпатська територіальна рада з управління курортами профспілок та Ждановський металургійний комбінат "Азовсталь" уклали договір № 1533/3/111 про надання МК "Азовсталь" прав забудовника з питань реконструкції спального корпусу санаторію "Світанок" на курорті "Моршин".

Додатковою угодою від 16.10.2000 підтверджено, що договір № 1533/3/111 уклали ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", як власник санаторію "Світанок" та ВВАТ МК "Азовсталь".

Рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради від 21.06.2000 № 153 вирішено закріпити за спальним корпусом № 5 санаторію "Світанок", земельну ділянку площею 0,4251 га.

31.10.2014 правонаступник - ПАТ МК "Азовсталь" та ТОВ "Моршинське джерело" уклали договір уступки долі, згідно якого ПАТ "МК "Азовсталь" відступило на користь позивача права і обов`язки забудовника та майнові права у незавершеній забудові 100 місного корпусу в м. Моршин по вул. Джерельній, 9б, про що сторони підписали Акт прийому-передачі ТОВ "Моршинське джерело" основних засобів згідно договору 1988 року та згідно договору 2000 року. Одночасно МК "Азовсталь" надіслало Моршинській міській раді лист про згоду на оформлення позивачем права користування земельною ділянкою площею 0,4251 га.

Позивач відмічає, що відповідач рішенням від 04.06.2015 № 1141 надав позивачу дозвіл на розробку детального плану території із реконструкції незавершеного будівництвом спального корпусу під курортний готель по вул. Джерельна, 9Б у місті Моршині. Однак поділ цієї земельної ділянки досі не здійснений.

Позивач замовив розробку детального плану території по вул. Джерельна у місті Моршині, який затверджений рішенням Моршинської міської ради від 17.12.2015 № 45.

З метою здачі в експлуатацію завершеного спального корпусу по вул. Джерельній, 9б у м. Моршині та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу виділення земельної ділянки.

Моршинська міська рада рішенням від 20.10.2022 № 469 відмовила позивачу в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про поділ земельної ділянки загальною площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) та наданні в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га по вул. Джерельній, 9Б у місті Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів з підстав відсутності правовстановлюючих документів ТОВ "Моршинське Джерело" на об`єкт нерухомого майна та виду технічної документації, яку замовляє позивач.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки позивач має право на розроблення земельної документації та набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди для обслуговування спального корпусу по вул. Джерельна, 9Б.

Із наведених підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 30.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без участі учасників справи.

19.12.2022 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на такі обставини. Моршинська міська рада Львівської області рішенням від 20.10.2022 № 469 відмовила ТОВ "Моршинське Джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки по вул. Джерельна у місті Моршин у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Земельного кодексу України, а також у зв`язку з тим, що позивач не є власником майна, яке розташоване на земельній ділянці щодо якої виник спір та технічна документація із землеустрою щодо виділу земельної ділянки не передбачена Законом України "Про землеустрій". Крім того, відповідач стверджує, що земельна ділянка площею 0,380 га, яку позивач має намір отримати у користування на умовах оренди, входить до земельної ділянки площею 6,5829 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП "Санаторій "Моршинкурорт" на підставі Державного акту на право постійного користування землею, тому відповідач рішенням від 22.12.2020 № 43 надав ДП "Санаторій "Моршинкурорт" дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) по вул. Джерельна в місті Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів. Відтак, відсутні підстави вважати, що реалізація рішення від 22.12.2020 № 43 порушує права та інтереси позивача.

Із наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 20.12.2022 до участі у справі в якості третьої особи залучене ДП "Санаторій "Моршинкурорт" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця".

Ухвалами від 23.12.2022 та від 13.01.2023 суд витребував у позивача та третьої особи додаткові докази у справі.

У поясненнях від 10.01.2023 позивач зазначає, що з моменту викупу прав і обов`язків забудовника та майнових прав за Договором про уступку долі від 31.10.2014 в будівництві (53,2% готовності), яке було розпочате як реконструкція ще наприкінці 80-років минулого століття відповідно до Договору № 1533/3/111 від 20.01.1988, у позивача було наявне та досі існує легітимне очікування, що на завершене будівництво він оформить право власності відповідного до діючого сьогодні законодавства та, враховуючи загальні засади земельного права, оформить користування земельною ділянкою під своєю приватною власністю.

У додаткових поясненнях від 27.02.2023 на вимогу суду надати правовстановлюючі документи на майно, позивач зазначив, що Товариство законодавчо позбавлене можливості здійснити державну реєстрацію об`єкта незавершеного будівництва та надати Моршинській міській раді правовстановлюючі документи на такий об`єкт, оскільки через описані вище обставини, за яких позивач набув права на будівництво цього об`єкта, у нього відсутні оформлені речові права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт. Позивач так само без оформлених прав користування земельною ділянкою не може остаточно завершити будівництво на земельній ділянці (необхідно добудувати котельню та їдальню) та здати завершене будівництво в експлуатацію. Наразі позивачу вдалося, як зазначено вище, лише виготовити на добудовану частину об`єкта технічний паспорт.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Прикарпатська територіальна рада з управління курортами профспілок та Ждановський металургійний комбінат "Азовсталь" у 1987 році уклали Договір №1533/3/111 про надання МК "Азовсталь" прав забудовника з питань реконструкції спального корпусу санаторію "Світанок" на курорті "Моршин". Договір № 1533/3/111 затверджений 20.01.1988 заступником голови Центральної ради з управління курортами профспілок.

Рішенням Моршинської селищної ради від 22.06.1994 № 110 затверджені складені матеріали та видані державні акти на право користування землею юридичним особам, у тому числі санаторію "Світанок" площею 9,40 га.

На підставі рішення Моршинської селищної ради від 22.06.1994 № 110 санаторію "Світанок" виданий Державний акт на право постійного користування землею площею 9,40 га для оздоровчих цілей.

Додатковою угодою № 1 від 16.10.2000 до Договору №1533/3/111 підтверджено, що Договір № 1533/3/111 від 20.01.1988 уклали закрите акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця", як власник санаторію "Світанок", та відкрите акціонерне товариство "МК "Азовсталь" як забудовник.

Рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради від 21.06.2000 № 153 вирішено закріпити за спальним корпусом № 5 санаторію "Світанок", який переданий на період реконструкції на баланс Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь", земельну ділянку площею 0,4251 га. Надати Маріупольському МК "Азовсталь" у тимчасове користування земельну ділянку площею 0,4251 га по вул. Джерельній у м. Моршин на період будівництва та реконструкції спального корпусу № 5. Пунктом 4 цього рішення встановлено, що у випадку зміни власника корпусу № 5 після закінчення реконструкції, дане рішення втрачає чинність.

24.10.2014 ПАТ МК "Азовсталь" направив Моршинській міській раді Львівської області лист № 01/1012, зазначивши, що ПАТ МК "Азовсталь" припинило свою участь у будівництві 100 місного спального корпусу по вул. Джерельна, 9б у місті Моршині. На підставі рішення Моршинської міської ради від 21.06.2000 № 153 ПАТ МК "Азовсталь" не є користувачем земельної ділянки та не заперечує проти оформлення користування вищевказаною земельною ділянкою ТОВ "Моршинське Джерело" у встановленому діючим законодавством порядку.

31.10.2014 ПАТ "МК "Азовсталь" та ТОВ "Моршинське джерело" уклали Договір про уступку долі, предметом якого є уступка ПАТ "МК "Азовсталь" на користь ТОВ "Моршинське Джерело" прав та обов`язків забудовника в Договорі № 1533/3/111 від 20.01.1988 та Додатковій угоді № 1 від 16.10.2000 на майнові права у незавершеній будові 100 місного корпусу в м. Моршин по вул. Джерельній, 9Б, Львівська область.

На підтвердження положень укладеного між сторонами Договору, 31.10.2014 ПАТ "МК "Азовсталь" та ТОВ "Моршинське джерело" підписали Акт прийому-передачі долі ПАТ "МК "Азовсталь" у договорі № 1533/3/111 від 20.01.1988 та Додатковій угоді № 1 від 16.10.2000. Також за формою № ОС-1 31.10.2014 складений акт прийому-передачі ТОВ "Моршинське Джерело" основних засобів вартістю 1409238,72 грн, затверджений Генеральним директором ПАТ МК "Азовсталь".

Рішенням Моршинської міської ради від 04.06.2015 № 1141 виконавчому комітету Моршинської міської ради наданий дозвіл на розробку детального плану території із реконструкції незавершеного будівництвом спального корпусу під курортний готель по вул. Джерельна, 9б у місті Моршині.

Рішенням Моршинської міської ради від 21.04.2016 № 135 дочірному підприємству "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"" наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі у м. Моршині, у тому числі санаторію "Світанок" орієнтовною площею 9,40 га.

З метою здачі в експлуатацію завершеного спального корпусу № 5 та державної реєстрації речових прав на нього, ТОВ "Моршинське Джерело" неодноразово зверталося до Моршинської міської ради щодо виділення земельної ділянки за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Джерельна, 9б.

30.09.2020 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про поділ земельної ділянки площею 6,5829 га кадастровий номер 4610700000:01:006:0045.

Згідно із заявою ДП "Санаторій "Моршинкурорт" від 18.12.2020, підприємство просило поділити земельну ділянку площею 6,5829 га кадастровий номер 4610700000:01:006:0045 на такі земельні ділянки: по вул. Джерельна, 9 Б 3383,18 кв м; по вул. Проліскова (гараж Кісіля) 920,0 кв м; по вул. Проліскова 2208,0 кв м; по вул. Проліскова (сан. Світанок) 59317,82 кв м.

Моршинська міська рада розглянула клопотання позивача від 30.09.2020 разом із заявою ДП "Санаторій "Моршинкурорт" від 18.12.2020 № 363/13-16-2020 щодо поділу земельної ділянки санаторію "Світанок" (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) площею 6,5829 га на чотири земельні ділянки орієнтовною площею, у тому числі "земельна ділянка 3383,18 кв м; вул. Джерельна, 9-б".

Рішенням Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43 ДП "Санаторій "Моршинкурорт" наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) площею 6,5829 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей по вул. Джерельна у м. Моршині за рахунок земель оздоровчого призначення.

31.03.2022 позивач звернувся до відповідача із клопотанням щодо вирішення питання з орендою земельної ділянки площею 0,38 га за адресою: м. Моршин, вул. Джерельна, 9б.

У відповідь листом від 28.04.2022 № 315 відповідач повідомив, що земельна ділянка площею 0,3800 га знаходиться в межах земельної ділянки площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045), яка перебуває у постійному користуванні ДП "Санаторій "Моршинкурорт" на підставі Державного акту на право постійного користування. Отже, для розгляду питання щодо передачі в оренду земельної ділянки позивачу необхідно надати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, вказаній у заяві позивача, а також згоду ДП "Санаторій "Моршинкурорт".

22.09.2022 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про внесення змін до рішення Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Джерельна в м. Моршині ДП "Санаторій "Моршинкурорт" та надання ТОВ "Моршинське Джерело" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про поділ земельної ділянки загальною площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) та про виділення з неї і надання в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га по вул. Джерельній, 9Б у місті Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.

20.10.2022 Моршинська міська рада прийняла рішення № 469, яким відмовила ТОВ "Моршинське Джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про поділ земельної ділянки загальною площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Земельного кодексу України, відсутністю поданих правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності ТОВ "Моршинське джерело" на об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва) та у зв`язку з відсутністю виду технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки, враховуючи те, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ДП "Санаторій "Моршинкурорт".

Вважаючи рішення від 20.10.2022 № 469 незаконним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оспорюваного рішення, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Вирішуючи цей спір, суд застосовує норми законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Поділ земель України за основним цільовим призначенням визначений ст. 19 ЗК України, якою землі поділені на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

За правилами ст. 47 ЗК України до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.

Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 49 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).

Із аналізу наведених положень ЗК України слідує, що надання громадянам та юридичним особам земельних ділянок у власність чи користування належить до повноважень органів місцевого самоврядування, у разі, якщо земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

У свою чергу, якщо земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні, зокрема, юридичних осіб, така земельна ділянка може бути передана у власність чи користування за рішенням органу місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування у визначеному законом порядку.

Так, судом встановлено, що підставою для прийняття рішення від 20.10.2022 № 469 про відмову ТОВ "Моршинське Джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про поділ земельної ділянки, відповідач зазначив такі підстави:

- відсутність у заявника документів, що підтверджують право власності ТОВ "Моршинське джерело" на об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва);

- відсутність виду технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки, враховуючи те, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ДП "Санаторій "Моршинкурорт".

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач стверджує, що згідно із Договором про уступку долі від 31.10.2014 відповідно до Договору № 1533/3/111 від 20.01.1988 ТОВ "Моршинське Джерело" набуло майнові права на незавершене будівництво 100 місного корпусу у АДРЕСА_1 , на підставі чого у травні 2022 позивач отримав технічний паспорт на даний об`єкт нерухомого майна.

Суд встановив, що 12.05.2022 обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" виготовлений технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна-спальний корпус загальною площею 3457,9 кв м по вул. Джерельній, 9б у місті Моршин, про що 23.05.2022 внесені відомості до Єдиної держаної електронної системи у сфері будівництва.

За правилами ст. 182 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За правилами ст. 331 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІV (далі - Закон № 1952-ІV) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 181, 182 цього Кодексу, статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

З метою набуття цивільних прав та обов`язків власника майна, забудовник вправі до завершення будівництва та досягнення його кінцевої мети у вигляді створення нерухомого майна здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, надавши органу державної реєстрації визначений законодавством перелік документів.

Так, статтею 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакції, чинній до 10.10.2022 передбачено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва);

3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта (крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва).

Таким чином, для дотримання забудовником приписів наведених вище нормативних актів з метою проведення державної реєстрації об`єкта незавершеного будівництва, забудовник повинен надати органу державної реєстрації документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом.

Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що державна реєстрація права ТОВ "Моршинське джерело" на незавершене будівництво 100 місного корпусу у м. Моршин по вул. Джерельній, 9Б можлива тільки у разі отримання у користування земельної ділянки, на якій розміщене це майно.

Суд відмічає, що відповідач жодним чином не спростовує факту існування у ТОВ "Моршинське джерело" майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва спального корпусу по АДРЕСА_1 .

Жодних доказів того, що право на цей об`єкт незавершеного будівництва позивачем набуте у незаконний спосіб, чи оскаржене у судовому порядку ні відповідач, ні третя особа суду не надали.

Той факт, що з наведених вище причин позивач не може реалізувати своє право щодо державної реєстрації права на об`єкт незавершене будівництва, на переконання суду, не позбавляє його права на звернення до відповідача із заявою про передачу земельної ділянки у користування на умовах оренди, зважаючи на таке.

За правилами ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування; заклади освіти незалежно від форми власності; співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі; господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі.

Частиною 1 ст. 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Так, позивач наголошує, що ДП "Санаторій "Моршинкурорт" не може мати права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3800 га по АДРЕСА_1 , яка є частиною земельної ділянки площею 6,5829 га кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, оскільки підприємство не є держаним та не має на цій ділянці нерухомого майна.

Натомість відповідач стверджує, що земельна ділянка площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) перебуває в постійному користуванні ДП "Санаторій "Моршинкурорт" на підставі держаного акту на право постійного користування.

Матеріали справи містять лист першого заступника Моршинського міського голови від 04.06.2015 № 1233, в якому зазначено, що Моршинська міська рада не приймала рішення про надання ДП "Санаторій "Моршинкурорт" у постійне користування земельної ділянки по вул. Джерельна, 9Б в м. Моршині.

Разом з цим, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом від 12.08.2022 № 29-13-0.2-2327/2-22 у відповідь на адвокатський запит повідомило позивача, що згідно з даними Відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (лист від 12.08.2022 № 4825/427-22-0.95) земельна ділянка площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045), цільове призначення для будівництва і обслуговування оздоровчих закладів, перебуває в користуванні санаторію "Світанок". Державний акт на право постійного користування землею серія ЛВ 11 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 22.06.1994 за № 18. Дана земельна ділянка перенесена з Державного реєстру земель в Державний земельний кадастр на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Розробником технічної документації із землеустрою виступало ТОВ "Карпати Гео-Інвест" на замовлення ДП "Санаторій "Моршинкурорт".

Отже, земельна ділянка площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) у 1994 році була надана у постійне користування санаторію "Світанок", тобто юридичній особі державної форми власності, діяльність якого станом на сьогодні у такій формі припинена.

Як установлено судом, згідно витягу з реєстру підприємств, дочірнє підприємство Санаторій "Морщинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця належить до недержавної форми власності.

Відтак, оскільки ДП "Санаторій "Моршинкурорт" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" є юридичною особою приватної форми власності, тобто приватного права, то враховуючи приписи ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, це підприємство не може мати в постійному користуванні земельні ділянки оздоровчого призначення.

Втім, рішенням Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43 ДП "Санаторій "Моршинкурорт" наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) площею 6,5829 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей по вул. Джерельна у м. Моршині за рахунок земель оздоровчого призначення.

Земельний кодекс передбачає, що якщо земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні, зокрема, юридичних осіб, така земельна ділянка може бути передана у власність чи користування за рішенням органу місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування у визначеному законом порядку.

Ухвалою від 13.01.2023 суд витребував у третьої особи документи, які підтверджують, що земельна ділянка загальною площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) перебуває у постійному користуванні ДП "Санаторій "Моршинкурорт" ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", а також статутні документи ДП "Санаторій "Моршинкурорт" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця".

ДП "Санаторій "Моршинкурорт" не виконало вимоги ухвали від 13.01.2013, жодних доказів суду не надіслало.

Моршинська міська рада також не надала суду доказів того, що санаторію "Світанок" припинено право постійного користування земельною ділянкою у спосіб, передбачений ЗК України.

Отже, згідно із рішенням Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43, дочірним підприємством "Санаторій "Моршинкурорт" отриманий дозвіл на поділ земельної ділянки площею 6,5829 га кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, у той час, як це Підприємство згідно вимог ЗК України на час прийняття такого рішення не було ні користувачем, ні власником вказаної земельної ділянки.

Відтак, суд критично оцінює твердження відповідача про те, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку технічної є перебування спірної земельної ділянки у користуванні ДП "Санаторій "Моршинкурорт".

У рішенні від 20.10.2022 № 469 також підставою для ТОВ "Моршинське Джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про поділ земельної ділянки, відповідач зазначив відсутність виду технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки.

Надаючи оцінку наведеним доводам відповідача, суд зважає на таке.

02.02.2021 прийнятий Закон України № 1174-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкта нерухомості" (далі Закон № 1174-IХ).

Цим Законом внесені зміни, зокрема, до статті 120 Земельного Кодексу України якою визначено порядок та умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності, господарського відання, оперативного управління на об`єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об`єкт незавершеного будівництва, спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній.

Згідно положень цього Закону, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагаються. Про перехід відповідного права його суб`єкт зобов`язаний негайно повідомити орендодавця, особу, яка передала земельну ділянку в користування на праві емфітевзису, суперфіцію (ч. 3 ст. 120 ЗК України).

За змістом ч. 5 ст. 120 ЗК України, у випадках, визначених частинами першою - третьою цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 ЗК України істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язане з переходом права приватної власності на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на такий об`єкт.

Частиною дев`ятою ст. 120 ЗК України передбачено, що якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або оренду набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, стаття 120 ЗК України передбачає передачу у власність або в оренду земельної ділянки власнику об`єкта нерухомого майна (об`єкта незавершеного будівництва) у разі, якщо на ній розміщений такий об`єкт, за умови, що право власності на об`єкт зареєстроване у визначеному законодавством порядку.

За нормою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3 ст. 79-1 ЗК України).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4 ст. 79-1 ЗК України).

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч. 5 ст. 79-1 ЗК України).

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (ч. 6 ст. 79-1 ЗК України).

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (ч. 7 ст. 79-1 ЗК України).

Відповідно до ч. 9, ч. 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Аналіз норм ст. 79-1 ЗК України свідчить про те, законодавець чітко визначив об`єкт земельних відносин щодо яких можливо здійснювати формування земельних ділянок шляхом поділу - це земельні ділянки, які перебувають у власності або у користуванні.

Спеціальним Законом, яким визначені правові та організаційні основи діяльності сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV (далі- Закон № 858-IV).

Серед видів технічної документації із землеустрою відповідно до пункту "й" ст. 25 Закону № 858-IV зазначена технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Статтею 26 Закону № 858-IV визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Склад технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок визначений статтею 56 Закону № 858-IV.

Так, відповідно до ст. 56 Закону № 858-IV технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу.

Отже, виключний перелік документів, який включає технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, наведено у статті 56 Закону №858-IV. Поділити земельну ділянку може сам власник земельної ділянки або за його згодою землекористувач.

Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відтак, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Як встановлено судом, земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у користування для обслуговування об`єкту нерухомого майна вже є сформованою (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045), а відтак її подальше формування шляхом поділу здійснюється лише за технічною документацією.

Відповідач заперечує наявність законних підстав на передачу у користування позивачу земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка належить на праві користування ДП "Санаторій "Моршинкурорт".

За правилами пунктів "в" та "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, із аналізу положень ч. 1 ст. 141 ЗК України слідує, що у разі припинення діяльності державного підприємства, право постійного користування земельною ділянкою припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

Суд відмічає, що станом на час вирішення цього спору жодних належних доказів того, що ДП "Санаторій "Моршинкурорт" набуте право користування земельною ділянкою у спосіб, передбачений ЗК України ні відповідачем, ні третьою особою суду не надано.

Отже, доказів того, що ДП "Санаторій "Моршинкурорт" реалізоване рішення від 22.12.2020 № 43 суду не надано.

Беручи до уваги ту обставину, що на час розгляду справи відсутні докази набуття третьою особою права користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, суд вважає, що ця земельна ділянка перебуває у власності Моршинської міської ради, яка є розпорядником цих земель та відповідно до ст. 122 ЗК України наділена повноваженнями передавати земельну ділянку у власність або у користування для всіх потреб.

Таким чином, Моршинська міська рада наділена повноваженнями на прийняття рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 6,5829 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045).

Суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Вирішуючи питання про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, відповідач, відповідно до пунктів 1-8 ч. 2 ст. 2 КАС України, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.

Натомість відповідач, відмовивши позивачу у наданні такого дозволу без законних на те підстав, тим самим перешкоджає ТОВ "Моршинське Джерело" в отриманні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності для розміщення та обслуговування об`єкту незавершеного будівництва спального корпусу по АДРЕСА_1 та оформлення права власності на цей об`єкт, тобто перешкоджає позивачу у реалізації законодавчо наданого права, чим порушує принципи рівності перед законом та пропорційності, які визначені ст. 2 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, ефективний захист прав є метою адміністративного судочинства. З огляду на це, вирішуючи кожен спір, адміністративні суди, з урахуванням вимог позовної заяви та позиції сторін, повинні застосовувати такі способи захисту, які будуть ефективними на практиці.

Водночас, обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Беручи до уваги ту обставину, що відповідач не навів будь-яких законодавчо обґрунтованих підстав для прийняття оспорюваного рішення, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ТОВ "Моршинське Джерело" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 6,5829 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) для розміщення та обслуговування спального корпусу по АДРЕСА_1 площею 0,38 га, з урахуванням висновків суду.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності прийняття спірного рішення, а відтак суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Моршинське Джерело" та задовольняє позов.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469 "Про відмову ТОВ "Моршинське джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки по вул. Джерельна у місті Моршин.

Зобов`язати Моршинську міську раду (82482, Львівська область, Стрийський район, м. Моршин, вул. І. Франка, буд. 15; ЄДРПОУ 04372448) прийняти рішення про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Моршинське Джерело" (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Джерельна, буд. 9-б; ЄДРПОУ 43091735) дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 6,5829 га по вул. Джерельна в місті Моршин (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) для розміщення та обслуговування спального корпусу по вул. Джерельній, 9-б у м. Моршині площею 0,38 га, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Моршинської міської ради ( 82482, Львівська область, Стрийський район, м. Моршин, вул. І. Франка, буд. 15, ЄДРПОУ 04372448) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинське Джерело" (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Джерельна, буд. 9-б; ЄДРПОУ 43091735) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.